≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћотивац≥¤

 артки комплектуютьс¤ за структурними п≥дрозд≥лами п≥дприЇмст≠ва в алфав≥тному пор¤дку, створюючи картотеку прац≥вник≥в. ќсобов≥ ка≠ртки на прац≥вник≥в, що вибули, п≥дшиваютьс¤ у спец≥альн≥й справ≥.

ѕор¤д з обл≥ком особового складу на п≥дприЇмств≥ маЇ бути орган≥≠зовано обл≥к використанн¤ робочого часу.

ƒл¤ обл≥ку використанн¤ робочого часу застосовуЇтьс¤ табель (форми є ѕ -12, ѕ-13), ¤кий ведетьс¤ уповноваженою на те особою. “абельний обл≥к застосовуЇтьс¤ з метою анал≥зу ≥ контролю за використанн¤м робочого часу ≥ станом трудовоњ дисципл≥ни. ƒан≥ табельного обл≥ку використовуютьс¤ також дл¤ визначенн¤ зароб≥тку пра≠ц≥вник≥в, ¤к≥ перебувають на погодинн≥й оплат≥ прац≥, та окремих виплат ≥ншим прац≥вникам.

“абель ¤вл¤Ї собою ≥менний список ус≥х прац≥вник≥в в≥дд≥лу, служби та ≥ншого структурного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства з позначками проти ко≠жного пр≥звища про використанн¤ робочого часу ≥ ведетьс¤ окремо по категор≥¤х, а в межах категор≥њ працюючих Ч у пор¤дку табельних номер≥в або в алфав≥тному пор¤дку.

“абель м≥стить в≥домост≥ про в≥дпрацьований час, години понадно≠рмовоњ роботи, зап≥зненн¤ ≥ не¤вки, причини ¤ких зашифровуютьс¤ умо≠вними позначками. «начно спрощуЇтьс¤ табельний обл≥к при реЇстрац≥њ т≥льки в≥дхилень в≥д нормальноњ тривалост≥ робочого дн¤ (через хворо≠би, в≥др¤дженн¤, прогули, простоњ, години понаднормовоњ роботи тощо). ѕри цьому п≥дставою дл¤ позначок у табел≥ про час, не в≥дпрацьований з поважних причин, Ї листки тимчасовоњ непрацездатност≥, накази (роз≠пор¤дженн¤) про наданн¤ в≥дпусток, посв≥дченн¤ про в≥др¤дженн¤ та ≥нш≥ документи.

¬ключенн¤ до табел¤ ≥ виключенн¤ з нього прац≥вник≥в зд≥йснюють≠с¤ на п≥дстав≥ первинних документ≥в щодо обл≥ку кадр≥в.

ќформлений належним чином табель засв≥дчуЇтьс¤ п≥дписами в≥д≠пов≥дальних ос≥б (начальником структурного п≥дрозд≥лу, табельником) ≥ в установлений терм≥н подаЇтьс¤ до бухгалтерськоњ служби п≥дприЇмства дл¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати.

ƒл¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати роб≥тникам потр≥бн≥ не лише дан≥ про в≥дпрацьований час, але ≥ про виконану роботу. ƒокументуванн¤ ви≠роб≥тку роб≥тник≥в Ї необх≥дною умовою одержанн¤ достов≥рноњ ≥нфор≠мац≥њ про к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть виконаних роб≥т.

ƒл¤ нарахуванн¤ основноњ зароб≥тноњ плати прац≥вникам з погодинною оплатою прац≥ необх≥дн≥ в≥домост≥ про посадов≥ оклади (на основ≥ штатного розпису); про присвоЇн≥ розр¤ди (на основ≥ наказ≥в по п≥дприЇмству), а також дан≥ табельного обл≥ку в≥дпра≠цьованого ними часу за в≥дпов≥дний пер≥од (м≥с¤ць тощо).

Ќарахуванн¤ основноњ зароб≥тноњ плати роб≥тникам, ¤ким встанов≠лена в≥др¤дна оплата прац≥, зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ п≥дсумк≥в про њх виро≠б≥ток за розц≥нками за виконан≥ роботи. ќбл≥к прац≥ ≥ основноњ зароб≥тноњ плати даних прац≥вник≥в зд≥йснюють на основ≥ р≥зних спец≥альних доку≠мент≥в, що застосовують при ≥ндив≥дуальному, сер≥йному ≥ масовому ви≠робництвах. ќсновним первинним документом в ≥ндив≥дуальних вироб≠ництвах з обл≥ку прац≥, вироб≥тку ≥ основноњ зароб≥тноњ плати роб≥тника-в≥др¤дника Ї нар¤д. ” сер≥йних виробництвах застосовуЇтьс¤ б≥льш досконала документац≥¤ з обл≥ку прац≥, вироб≥тку ≥ оплати прац≥ Ч маршрутний лист, об'Їднаний ≥з зм≥нним рапортом. ” масовому вироб≠ництв≥ промисловост≥ робота, виконувана кожним роб≥тником, ¤к прави≠ло, однор≥дна. „аст≥ше роб≥тника закр≥плюють за визначеною операц≥Їю. “ому у масових виробництвах застосовуЇтьс¤, ¤к правило, зм≥нний рапорт без маршрутного листа або картки ≥ розрахунку зароб≥тноњ плати, до ¤ких щоденно вноситьс¤ вироб≥ток роб≥тник≥в. ≤нколи ведетьс¤ журнал роб≥т типу табельноњ в≥домост≥.

ѕервинними документами доплат роб≥тнику-в≥др¤днику Ї:

Х лист на доплату Ч у випадках, коли з незалежних в≥д роб≥тника обста≠вин виникають в≥дхиленн¤ в≥д встановленого технолог≥чного проце≠су, що викликають допом≥жн≥ витрати робочого часу пор≥вн¤но з вста≠новленою нормою;

Х лист простою (форма є ѕ-≥б) Ч лист на оплату простою не з вини роб≥тника;

Х акт про брак (форма є ѕ-46) Ч за умови, шо частковий брак про≠дукц≥њ ставс¤ з вини (або не з вини) роб≥тника;

Х табель Ч дл¤ в≥дм≥тки фактичних годин нормовоњ ≥ понаднормовоњ роботи кожного прац≥вника ≥ роботи в н≥чний час.

«ароб≥тна плата спец≥ал≥стам нараховуЇтьс¤ так: при повному робо≠чому м≥с¤ц≥ проставл¤Їтьс¤ присвоЇний оклад зг≥дно з наказом по п≥д≠приЇмству ≥ в≥дпов≥дно до посади, а при неповному робочому м≥с¤ц≥ Ч оклад д≥литьс¤ на к≥льк≥сть робочих дн≥в у даному робочому м≥с¤ц≥ й отри≠ману денну зароб≥тну плату множать на к≥льк≥сть в≥дпрацьованих (зг≥дно з табелем) робочих дн≥в.

«веденим документом, ¤кий в≥дображаЇ розрахунки з роб≥тниками та службовц¤ми, Ї розрахунково-плат≥жна в≥дом≥сть. –озрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ складають щом≥с¤ц¤ по кожному цеху, допом≥жн≥й служб≥ або в≥дд≥лу з групуванн¤м пр≥звищ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в у розр≥з≥ категор≥й працюючих. ¬≥дом≥сть складаЇтьс¤ ≥з чотирьох частин. ” перш≥й частин≥ вказуЇтьс¤ пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥ кожного прац≥вника ≥ його посада, у друг≥й Ч суми вс≥х вид≥в нарахованоњ зарплати за њњ видами, в трет≥й Ч утриманн¤ за њх видами, а четверт≥й Ч суми, ¤к≥ належать до виплати.

10. —истема прем≥юванн¤ виконуЇ функц≥ю стимулюванн¤ персоналу п≥дприЇмства на виконанн¤ встановлених завдань.

—истеми прем≥юванн¤ залежить в≥д характеру ≥ особливостей виро≠бничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, але вс≥ вони повинн≥ м≥стити так≥ еле≠менти:

Х визначенн¤ джерел кошт≥в дл¤ прем≥юванн¤;

Х встановленн¤ показник≥в прем≥юванн¤, розм≥р прем≥њ на кожний показник та ≥нших умов прем≥юванн¤;

Х визначенн¤ терм≥н≥в прем≥юванн¤;

Х формуванн¤ перел≥ку ос≥б, профес≥й ≥ посад прац≥вник≥в п≥д≠приЇмств, ¤к≥ п≥дл¤гають прем≥юванню.

«алежно в≥д економ≥чноњ та функц≥ональноњ складовоњ система пре≠м≥юванн¤ може включати прем≥њ ¤к загального характеру, так ≥ за окрем≥ показники. ѕрем≥њ загального характеру встановлюютьс¤ за дос¤гнут≥ ре≠зультати всього п≥дприЇмства або окремого п≥дрозд≥лу (зб≥льшенн¤ обс¤≠г≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ наданих послуг тощо).  р≥м того, прем≥юванн¤ може зд≥йснюватись за покращенн¤ окремих аспект≥в виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (за економ≥ю палива та енерг≥њ, за ефе≠ктивне використанн¤ в≥дход≥в виробництва тощо).

«агалом вдала система прем≥юванн¤ дозвол¤Ї пост≥йно покращувати показники роботи п≥дприЇмства та забезпечувати його ст≥йкий розвиток.

11. –егулюванн¤ оплати прац≥ под≥л¤Їтьс¤ на державне та догов≥рне. ƒержава зд≥йснюЇ регулюванн¤ оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ через встановленн¤ розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати та ≥нших державних норм ≥ гарант≥й; встановленн¤ умов ≥ розм≥р≥в оплати прац≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, заснованих на державн≥й або кому≠нальн≥й власност≥, прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤ чи дотуютьс¤ з бюджету; регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в, а також оподаткуванн¤м доход≥в прац≥вник≥в.

ќдним з найважлив≥ших вид≥в державного регулюванн¤ оплати прац≥ Ї встановленн¤ м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати. ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ч це законодавче встановлений розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤кого не може провадитись оплата за виконану прац≥вником роботу чи обс¤г роб≥т.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ї державною соц≥альною гарант≥Їю, обов'¤зковою дл¤ п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ вид≥в господарю≠ванн¤.

–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м загального р≥вн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати в крањн≥; р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥, зайн¤тост≥ та ≥нших економ≥чних умов.

–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати перегл¤даЇтьс¤ залежно в≥д зростанн¤ ≥ндексу ц≥н на споживч≥ товари та тариф≥в на послуги.

ƒогов≥рне регулюванн¤ оплати прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ систе≠ми угод, шо укладаютьс¤ на державному, галузевому, рег≥ональному та виробничому р≥вн¤х.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћотивац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3219 прочитано)