Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи

Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи

«ћ≤—“

ћета роботи

ѕостановка проблеми

јнал≥з проблеми

ѕропозиц≥њ до розв'¤занн¤ проблеми

ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми

Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови

¬исновки

1. ћета роботи

ѕроцес переходу ”крањни до ¤к≥сно новоњ форми економ≥чних в≥дно≠син, що базуютьс¤ на ринкових принципах веденн¤ господарства, зумовив необх≥дн≥сть внесенн¤ кардинальних зм≥н до ф≥нансово-кредитноњ сфери економ≥ки, ¤ка в≥д≥граЇ ключову роль у забезпеченн≥ руху грошових пото≠к≥в, тим самим створюючи базов≥ передумови сусп≥льного в≥дтворенн¤. ќсновною ланкою ц≥Їњ сфери Ї банк≥вська система, ¤к≥й належить пров≥д≠не м≥сце у загальному механ≥зм≥ орган≥зац≥њ й регулюванн¤ господарського житт¤ сусп≥льства ≥ в≥д ефективност≥ функц≥онуванн¤ ¤коњ вир≥шальною м≥рою залежить усп≥х соц≥ально-економ≥чних перетворень у крањн≥ загалом.

–озвиток банк≥вськоњ системи ¤к головного складника ф≥≠нансового сектора покликаний прискорити трансформац≥ю сусп≥льства загалом ≥ розвиток б≥знес≥в зокрема, оск≥льки значний вплив банк≥в на украњнське середовище Ї очевидним.

–озвинута банк≥вська система Ї необх≥дною умовою нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки, тобто функц≥онуванн¤ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та державного бюджету. Ћише через досконалу банк≥вську систему можна зд≥йснити реструктуризац≥ю економ≥ки в ц≥лому.  р≥м того, над≥йний ≥ розвинений банк≥вський сектор в≥д≥граЇ надзвичайно важливу роль у стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки крањни. Ѕез залученн¤ кошт≥в населенн¤ у банк≥вський сектор неможлива ф≥нансова санац≥¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ потребують фонд≥в дл¤ функц≥онуванн¤ ≥ реструктуризац≥њ.

Ќин≥ у в≥тчизн¤н≥й банк≥вськ≥й систем≥, ¤к ≥ в ≥нших сферах нац≥ональноњ економ≥ки, в≥дбуваЇтьс¤ становленн¤ ринкових, насамперед, конкурентних засад. –≥вновага на банк≥вському ринку, а, отже, й стаб≥льн≥сть банк≥вськоњ системи безпосередньо залежать в≥д стану конкуренц≥њ. « огл¤ду на це на нин≥шньому етап≥ розвитку ринкових в≥дносин в ”крањн≥ першочергового значенн¤ набуваЇ п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ банк≥вського сектора.

—аме ц≥Їњ проблеми Ц проблеми конкурентоспроможност≥ банк≥вського сектора ”крањни ≥ стосуЇтьс¤ дана робота, ¤ка Ї спробою висв≥тленн¤ основних проблем глобальноњ ≥ рег≥ональноњ конкурентноздатност≥ украњнського банк≥вського сектора та пропозиц≥й њх вир≥шенн¤ у нац≥ональн≥й економ≥чн≥й систем≥.

2. ѕќ—“јЌќ¬ ј ѕ–ќЅЋ≈ћ»

”крањнська банк≥вська система побудована в≥дпов≥дно до принципу двор≥вневост≥, ¤кий передбачаЇ ч≥тке розмежуванн¤ сфер д≥¤льност≥ центрального (Ќац≥онального банку ”крањни) ≥ комерц≥йних банк≥в.

Ќа 1 с≥чн¤ 2001 року у банк≥вському сектор≥ ”крањни зареЇстровано 195 комерц≥йних банк≥в, з ¤ких 153 мали л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й, та банк≥вська система нараховувала близько 2500 њхн≥х ф≥л≥й (без 10880 ф≥л≥й ќщадбанку). « цих банк≥в 27 Ц з участю ≥ноземного кап≥талу, а 8 ≥з них Ц з≥ стов≥дсотковою участю ≥ноземного кап≥талу.

“аким чином, сьогодн≥ практично ус≥ банки ”крањни (кр≥м ЌЅ” та ≈кс≥мбанку) належать до корпоративного сектора банк≥вськоњ системи. —еред них ¤к за к≥льк≥стю, так ≥ за обс¤гами операц≥й пров≥дне м≥сце пос≥дають комерц≥йн≥ банки.

Ѕанк≥вська система ”крањни сьогодн≥ вважаЇтьс¤ одним ≥з найрозвинут≥ших елемент≥в господарського механ≥зму, оск≥льки њњ реформуванн¤ було розпочато ран≥ше за ≥нш≥ сектори економ≥ки, що визначалос¤ ключовою роллю банк≥в при вир≥шенн≥ завдань переходу до ринку. Ќин≥шн≥ показники д≥¤льност≥ у банк≥вському сектор≥ крањни значно кращ≥ за т≥, ¤к≥ спостер≥галис¤ у минул≥ роки. —ьогодн≥ спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ д≥ловоњ активност≥ населенн¤, продовжуЇ розвиватись випуск та ≥нфраструктура кредитних карток, впроваджуютьс¤ нов≥ продукти, р≥зноман≥тн≥ форми депозит≥в, ≤нтернет-банк≥нг та ≥н. «д≥йснюЇтьс¤ широкий спектр кредитних, гарант≥йних, розрахункових, документарних ≥ депозитарних операц≥й, посилюЇтьс¤ м≥жбанк≥вська конкуренц≥¤ за види та обс¤ги наданн¤ приватному сектору послуг, банк≥вських продукт≥в, п≥двищуЇтьс¤ њх ¤к≥сть.

ѕроте, незважаючи на ус≥ позитивн≥ зрушенн¤, банк≥вський сектор ”крањни залишаЇтьс¤ на сьогодн≥ недосконалим ≥ не в≥дпов≥даЇ вимогам реальноњ конкурентноздатност≥ економ≥ки. «а загальними результатами д≥¤льност≥ в≥н Ї збитковим ≥ м≥стить численн≥ проблеми, викликан≥ ¤к кризовими ¤вищами економ≥ки, так ≥ грошово-кредитною пол≥тикою Ќац≥онального банку ”крањни, д≥¤ми влади ≥ внутр≥шньобанк≥вськими факторами.

“ак≥ проблеми практично унеможливлюють припущенн¤ про д≥йсну конкурентоспроможн≥сть банк≥вського сектору ”крањни. ƒл¤ цього варто подивитис¤ хоча б на той факт, що активи украњнського банк≥вського сектора становл¤ть близько 30 млрд. грн., що Ї меншим за 1% актив≥в Deutsche Bank AG або Citigroup Inc. ≤ це не враховуючи ≥нших недол≥к≥в, таких ¤к в≥дставанн¤ к≥лькост≥ та ¤кост≥ банк≥вських послуг в≥д св≥тового р≥вн¤, недосконалий менеджмент, ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ та ≥н.

” результат≥ украњнський банк≥вський сектор не виконуЇ ефективно своњх функц≥й, ¤кими Ї:

моб≥л≥зац≥¤ грошових ресурс≥в на вклади в≥д кл≥Їнт≥в;

наданн¤ кл≥Їнтам позик ≥ створенн¤ нових плат≥жних засоб≥в;

зд≥йсненн¤ розрахунк≥в м≥ж кл≥Їнтами.

“аким чином, банки мають зд≥йснювати посередництво в перем≥щенн≥ кошт≥в в≥д кредитор≥в до позичальник≥в та виконувати функц≥ю створенн¤ грошей ≥ регулюванн¤ грошовоњ маси.

¬ ”крањн≥ ж виконанн¤ цих функц≥й банками пов'¤зане з викладеними нижче проблемами, серед ¤ких: в≥дсутн≥сть дов≥ри до банк≥в з боку населенн¤, а, отже, ≥ незначна моб≥л≥зац≥¤ ресурс≥в банками пор≥вн¤но з потенц≥йними њњ можливост¤ми; низький р≥вень кредитуванн¤ (особливо довгострокового, адже короткостроков≥ кредити займають близько двох третин кредитного портфелю украњнських банк≥в); низький (пор≥вн¤но з≥ св≥товим) р≥вень розрахунк≥в м≥ж кл≥Їнтами (хоча ≥ в≥дбуваЇтьс¤ досить активний розвиток у даному напр¤м≥ Ц введенн¤ плат≥жних карток, утворенн¤ нац≥ональноњ системи масових електронних платеж≥в населенн¤ ¤к один ≥з основних напр¤м≥в роботи ЌЅ” ≥ т.д.).

Ќа виконанн¤ банками ”крањни своњх функц≥й впливаЇ також те, що б≥льш≥сть грошей перебуваЇ поза банками у вигл¤д≥ гот≥вки, що безпосередньо стосуЇтьс¤ функц≥њ моб≥л≥зац≥њ ресурс≥в банками. якщо у розвинутих крањнах св≥ту гот≥вка становить лише 5-7% грошовоњ маси, то в ”крањн≥ вона складаЇ близько 50% грошового обороту. ÷е пов'¤зано зокрема з тим, що гот≥вкова маса зростала високими темпами у пер≥од ≥нфл¤ц≥њ, а також ≥з тим, що ц¤ ≥нфл¤ц≥¤ зумовила знец≥ненн¤ заощаджень населенн¤ ≥ викликала проблему його недов≥ри до банк≥в, ¤ка ≥ дос≥ залишаЇтьс¤ досить серйозною проблемою банк≥вськоњ системи ”крањни.

ќтже, очевидним Ї той факт, що говорити про справжню конкурентноздатн≥сть банк≥вського сектору ”крањни на св≥товому ринку поки що рано. ўо ж до рег≥ональноњ конкурентноздатност≥, то можна стверджувати, що њњ ¤к такоњ на сьогодн≥ не ≥снуЇ, оск≥льки практично ус¤ вагома частка украњнськоњ банк≥вськоњ системи, включаючи ус≥ њњ надбанн¤ ≥ переваги, розташована у  ињвськ≥й област≥, тод≥ ¤к в ≥нших рег≥онах банк≥вський сектор не набув такого розвитку, що ≥ зумовлюЇ проблему в≥дсутност≥ ¤к рег≥ональноњ конкуренц≥њ, так ≥ рег≥ональноњ конкурентоспроможност≥.

“аким чином, ситуац≥¤, ¤ка склалас¤ у банк≥вському сектор≥ нашоњ крањни, не Ї достатньо позитивною ≥ спри¤тливою дл¤ ≥снуванн¤ його конкурентноздатност≥, а отже, потребуЇ детального анал≥зу проблем, ¤к≥ њњ викликали, та в≥дпов≥дних пропозиц≥й дл¤ њњ виправленн¤.

3. јЌјЋ≤« ѕ–ќЅЋ≈ћ»

јнал≥з стану банк≥вського сектору украњнськоњ економ≥ки даЇ можлив≥сть ви¤вити дек≥лька проблем, вир≥шенн¤ ¤ких спри¤тиме п≥двищенню конкурентноздатност≥ украњнських банк≥в ≥ створенн¤ в крањн≥ банк≥вськоњ системи св≥тового р≥вн¤. “акими проблемами Ї:

¬исока концентрац≥¤ кап≥талу у груп≥ найб≥льших банк≥в (так, за станом на 01 с≥чн¤ 2001 у н≥й було зосереджено близько половини чистих актив≥в ус≥Їњ системи: понад 20% статут≠ного кап≥талу банк≥в, 55% кап≥талу, 47% кредитного портфел¤, 59% кошт≥в юри≠дичних ос≥б, 56% вклад≥в населенн¤); лише 20 ≥з 195 комерц≥йних банк≥в формують 99% портфел¤ кредит≥в ≥ депозит≥в, що Ї досить негативним фактором, адже така ситуац≥¤ може призвести до розширенн¤ практики домовленостей ≥ змов великих банк≥в м≥ж собою у проведенн≥ своЇњ д≥¤льност≥, наприклад, у встановленн≥ ц≥н на банк≥вськ≥ послуги.

Ќерац≥ональна територ≥альна структура, територ≥альна нер≥вном≥рн≥сть банк≥вськоњ системи та локальний характер банк≥вських ринк≥в, що характеризуютьс¤ високою концентрац≥Їю банк≥в (близько 50%) та њх актив≥в у  ињвськ≥й област≥, тод≥ ¤к ≥нша половина зосереджена в ≥нших 18 област¤х ”крањни, що зумовлюЇ недостатню к≥льк≥сть комерц≥йних банк≥в в ≥нших рег≥онах та нав≥ть в≥дсутн≥сть у де¤ких з областей крањни, де¤ку в≥дстал≥сть банк≥вського сектора у них та в≥дсутн≥сть у них конкуренц≥њ, а отже, ≥ стимул≥в дл¤ п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ рег≥ональних банк≥вських установ.

Ќизький р≥вень кап≥тал≥зац≥њ комерц≥йних банк≥в. «а цим показником в≥тчизн¤н≥ банки наст≥льки в≥дстають в≥д ≥ноземних, що нав≥ть за спри¤тливих умов њм буде важко конкурувати не т≥льки на св≥товому ринку, а й всередин≥ крањни, ¤кщо останн≥ вир≥шать серйозно закр≥питис¤ на нашому ринку. ѕричиною такоњ ситуац≥њ могло бути те, що значну частину новоутворених кредитних ≥нститут≥в було засновано в пер≥од загостренн¤ г≥пер≥нфл¤ц≥њ п≥дприЇмствами реального сектора економ≥ки дл¤ розв'¤занн¤ проблем суто власного забезпеченн¤ кредитними ресурсами. ƒ≥¤льн≥сть же ≥нших банк≥в початково мала на мет≥ обслуговуванн¤ торговель≠но-посередницьких та валютообм≥нних операц≥й ≥з швидким об≥гом кошт≥в. «в≥сно, за таких обставин питанню нарощуванн¤ власних кап≥тал≥в на перших етапах перех≥дного пер≥оду прид≥л¤лос¤ вочевидь мало уваги.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (10297 прочитано)