Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи

Ќизький р≥вень кап≥тал≥зац≥њ б≥льшост≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни штовхаЇ њх проводити агресивну пол≥тику, спр¤мовану на дос¤гненн¤ високого р≥вн¤ прибутку (з ц≥Їю метою зд≥йснювалас¤ ≥ д≥¤льн≥сть банк≥в у крањн≥ п≥д час ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, ¤к≥ створювали враженн¤ легкого заробл¤нн¤ грошей, що призвело до процв≥танн¤ спекул¤тивних угод в ≥нфл¤ц≥йному кл≥мат≥ та негативно вплинуло на дов≥ру населенн¤ до банк≥в). Ўл¤х забезпеченн¤ зростанн¤ власного кап≥талу за рахунок накопиченн¤ прибутку Ї одним з найпрост≥ших та найдешевших, але така пол≥тика пов'¤зана з високим р≥внем ризику.  р≥м того, обмежена кап≥тальна база банк≥в може стати на завад≥ роз≠ширенню њхн≥х операц≥й з обслуговуванн¤ р≥зних груп кл≥Їнт≥в, а також зумовлюЇ досить низький ≥нвестиц≥йний потенц≥ал банк≥вських установ, а без довгострокових вкладень в економ≥ку неможливими Ї заходи щодо припиненн¤ спаду та нарощуванн¤ виробництва.

≤снуванн¤ розриву м≥ж обл≥ковою ставкою ЌЅ” ≥ ставками по кредитах комерц≥йних банк≥в (перша становить 15%, друга Ц 30 - 31%), що може стати серйозним барТЇром на шл¤ху подальшого росту економ≥ки крањни, а також великий роз≠рив м≥ж ставками за депозитами ≥ комерц≥йними кредитами, пов'¤заний з перенесенн¤м банками своњх витрат на кл≥Їнт≥в.

Ќизьк≥ обс¤ги кредитуванн¤ реального сектора економ≥ки, що головним чином по¤сню≠Їтьс¤ р≥зким зб≥льшенн¤м процентних ставок за державними короткостроковими зобов'¤занн¤≠ми, у зв'¤зку з чим банки змушен≥ були скороти≠ти кредитуванн¤ приватного сектору дл¤ задово≠ленн¤ б≥льш високого попиту на державн≥ креди≠ти та неефективн≥стю податковоњ системи, ¤ка нега≠тивно впливаЇ на рентабельн≥сть багатьох госпо≠дарських суб'Їкт≥в, а також практичною в≥дсутн≥стю механ≥зм≥в масового споживчого кредитуванн¤ та ф≥нансуванн¤ житла. ¬≥дношенн¤ кредит≥в украњнського банк≥вського сектору до ¬¬ѕ становить близько 9-14%, тод≥ ¤к в крањнах ÷ентральноњ ™вропи, дл¤ пор≥вн¤нн¤, Ц 40-60%. “ака кредитна пол≥тика банк≥в Ї одн≥Їю з найсильн≥ших чинник≥в слабкост≥ банк≥вськоњ системи.

ѕроблема над≥йност≥ ≥ забезпеченост≥ виданих кредит≥в. Ќебезпечною Ї тенденц≥¤ залученн¤ ресурс≥в вкладник≥в, ¤к≥ не забезпечен≥ власним кап≥талом, з подальшим виходом на ринок позикових кап≥тал≥в без утворенн¤ резерв≥в дл¤ покритт¤ кредитних ризик≥в. “ака пол≥тика загрожуЇ обернутис¤ катастроф≥чними насл≥дками у раз≥ нав≥ть короткостроковоњ дестаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового ринку.

ѕроблема незабезпечених, ненад≥йних кредит≥в викликаЇ одну з найсерйозн≥ших проблем сучасного банк≥вського сектору ”крањни Ц велику частку проблемних кредит≥в у кредитному портфел≥ комерц≥йних банк≥в, що зумовлюЇ низьку л≥кв≥дн≥сть банк≥в, ≥снуванн¤ багатьох збиткових банк≥в ≥з УнегативнимФ кредитним портфелем, банк≥в, ¤к≥ перебувають у режим≥ ф≥нансового оздоровленн¤ або у стан≥ л≥кв≥дац≥њ. ѕоловина з проблемних банк≥в пере≠буваЇ у стад≥њ л≥кв≥дац≥њ. ”насл≥док цього знизились миттЇва та за≠гальна л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть значноњ к≥лькост≥ банк≥в, значно пог≥ршивс¤ ф≥нансовий стан найб≥льших банк≥в, активи ¤ких становл¤ть б≥льше половини актив≥в ус≥х комерц≥йних бан≠к≥в ”крањни. ќдн≥Їю з причин такоњ ситуац≥њ Ї на¤вна на сьогодн≥ в крањн≥ криза платеж≥в, ¤ка парал≥зуЇ банки.

« попередн≥ми проблемами безпосередньо пов'¤зана проблема гарантуванн¤ вклад≥в населенн¤ та в≥дновленн¤ дов≥ри до банк≥в. «аощадженн¤ населенн¤ складають основу пасивноњ сторони балансу у банк≥вськ≥й систем≥ будь-¤коњ крањни. ѕроте в≥дносини м≥ж банками ≥ населенн¤м сьогодн≥ досить проблематичн≥. « одного боку, дов≥ра до банк≥в п≥д≥рвана через банкрутство траст≥в, банк≥в, шахрайство у ф≥нансов≥й сфер≥. « ≥ншого боку, пол≥тика резервуванн¤, ¤ку проводить ЌЅ” недостатньо стимулюЇ банки до роботи з населенн¤м. Ќа сьогодн≥ вклади населенн¤ до ¬¬ѕ не переб≥льшують 6-7% (5,5 млрд. грн.), тод≥ ¤к за оц≥нками р≥зних експерт≥в, на руках зосереджено $6-9 млрд. ≥ в≥д 10 до 12 млрд. грн.

Ќизька кредитоспроможн≥сть переважноњ частини п≥дприЇмств-позичальник≥в, низька кап≥тал≥зац≥¤ банк≥в спричинюють надзвичайно високу ризикован≥сть банк≥вськоњ д≥¤льност≥, п≥двищену недов≥ру до банк≥в, особливо з боку с≥мейного сектора економ≥ки, ускладнюють п≥дтримку њх л≥кв≥дност≥. ”се це послаблюЇ посередницьку роль ≥ трансформац≥йну функц≥ю банк≥в ≥ банк≥вськоњ системи в ц≥лому. Ѕанки не в змоз≥ належним чином задовольн¤ти попит на позичков≥ кап≥тали, насамперед з боку суб'Їкт≥в реального сектора економ≥ки, ¤к≥ пост≥йно в≥дчувають глибокий деф≥цит грошей ¤к плат≥жних засоб≥в ≥ ¤к кап≥талу. « ≥ншого боку, вс≥ економ≥чн≥ суб'Їкти, в ¤ких з'¤вл¤ютьс¤ в≥льн≥ грошов≥ кошти, не можуть њх над≥йно розм≥стити ≥ в≥ддають перевагу конвертац≥њ в ≥ноземну валюту, ≥нвестуванню в т≥ньову економ≥ку чи переведенню за кордон.

‘ормуванн¤ рац≥онального сп≥вв≥дношенн¤ в ун≥версал≥зм≥ й спец≥ал≥зац≥њ банк≥вських установ. …детьс¤ про необх≥дн≥сть дотриманн¤ певноњ збалансова≠ност≥ й пропорц≥йност≥ у розвитку р≥зних вид≥в банк≥в, оск≥льки ун≥версаль≠н≥сть д≥¤льност≥, вз¤та за основу при формуванн≥ банк≥вськоњ системи в ”крањн≥, не завжди виправдовуЇ себе попри ус≥ своњ позитивн≥ моменти (зокрема зниженн¤ ризику внасл≥док диверсиф≥кац≥њ операц≥й, б≥льш широк≥ можливост≥ у задоволенн≥ попиту кл≥Їнт≥в на р≥зноман≥тн≥ послуги). « ≥ншого боку, в економ≥ц≥ необх≥дн≥ також рац≥онально спец≥ал≥зован≥ банки й насам≠перед за функц≥ональною ознакою Ч ≥нвестиц≥йн≥, ощадн≥, ≥потечн≥, трасто≠в≥, ≥нновац≥йн≥, зовн≥шньоторговельн≥ та ≥нш≥ види банк≥вських установ. ¬ласне, рац≥онал≥зм такоњ спец≥ал≥зац≥њ пол¤гаЇ у спроможност≥ банк≥в сут≠тЇво п≥двищувати ¤к≥сть наданн¤ в≥дпов≥дних послуг при одночасному зниженн≥ њхньоњ соб≥вартост≥.

¬ ”крањн≥, ¤к зазначалос¤, в основу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ покладено ун≥версал≥зм, а спец≥ал≥зован≥сть окремих банк≥вських установ (не враховуючи ќщадбанку) грунтуЇтьс¤ переважно на галузевому принцип≥, хоча за останн≥ роки в≥н набув б≥льшою м≥рою ном≥нального виразу, перетворившись скор≥≠ше на ор≥Їнтац≥ю банк≥в без ч≥ткого дом≥нуванн¤ у кол≥ обслуговуваноњ кл≥Їнтури тих чи ≥нших груп п≥дприЇмств.

 адрова проблема, що включаЇ у себе недостатн≥й р≥вень квал≥ф≥кац≥њ менеджер≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в та брак досв≥ду банк≥вського персоналу. ÷¤ проблема особливо гостра дл¤ тих комерц≥йних банк≥в, до кер≥вництва ¤кими в час "п≥ку", њхнього утворенн¤ часто приходили люди без елементарноњ економ≥чноњ п≥дготовки, не кажучи вже про спец≥ал≥зовану банк≥вську. Ќин≥ цю проблему практично розв'¤зано у к≥льк≥сному план≥, проте постаЇ питанн¤ ¤кост≥ п≥дготовки фах≥вц≥в, що потребуЇ узгодженн¤ нав≠чального процесу ≥з в≥дпов≥дними запитами банк≥в, враховуючи пост≥йний динам≥зм ф≥нансового ринку та зм≥ни банк≥вських технолог≥й зд≥йсненн¤ р≥зноман≥тних операц≥й.

ѕроблему низького р≥вн¤ менеджменту складаЇ ≥ проблема браку наукових рекомендац≥й щодо вибору сфер д≥¤льност≥, пункт≥в та м≥сць розташуванн¤ банк≥в, слабка наукова обгрунтован≥сть анал≥тичноњ бази, недостатн¤ увага до стратег≥чних проблем розвитку. ѕрактично в ус≥х сферах банк≥вськоњ д≥¤льност≥ здеб≥льшого в≥дсутн≥ середньо- та довгостроков≥ стратег≥њ, переважно д≥ють короткостроков≥, розрахован≥ на три Ц ш≥сть м≥с¤ц≥в або один р≥к, тод≥ ¤к, наприклад, ринок кредитних ресурс≥в, ¤к ≥ будь-¤кий ≥нший сегмент ринку, потребуЇ стратег≥чного баченн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в. Ќин≥ в ”крањн≥ стратег≥чне управл≥нню банк≥вською д≥¤льн≥стю перебуваЇ поки що в стад≥њ зародженн¤, а система спец≥альних заход≥в стратег≥чного характеру формуЇтьс¤ методом спроб ≥ помилок, тод≥ ¤к у в≥тчизн¤ному банк≥вському сектор≥ необх≥дна розробка банками своњх довгострокових конкурентних стратег≥й, ор≥Їнтованих на збереженн¤ ≥ п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥.

—лабка диференц≥ац≥¤ асортименту банк≥вських послуг. ’оча нин≥ њх нараховуЇтьс¤ близько 300 (кредитн≥, ≥нвестиц≥йн≥, трастов≥, розрахунково-касов≥, консультац≥йн≥, транспортн≥ та ≥нш≥), украњнський банк≥вський сектор не Ї достатньо розвинутим у цьому план≥, що значно знижуЇ його конкурентноздатн≥сть. ƒо цього додаЇтьс¤ ≥ проблема пов≥льного, пасивного впровадженн¤ нових банк≥вських продукт≥в, ¤к≥ приход¤ть в ”крањну дуже швидко, тод≥ ¤к уже зараз складаЇтьс¤ враженн¤, що вона не встигаЇ за розвитком цього процесу. «окрема пластиковими картками скоро захочуть користуватис¤ ус≥ кл≥Їнти, а на сьогодн≥ лише 10-15 банк≥в ≥з 200 розробл¤ють дл¤ цього в≥дпов≥дн≥ схеми.

Ќизький р≥вень використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у банках, де все ще використовуЇтьс¤ старе обладнанн¤, тод≥ ¤к дл¤ впровадженн¤ багатьох нових банк≥вських продукт≥в необх≥дне нове сучасне обладнанн¤. ”же сьогодн≥ багато заруб≥жних банк≥в оформлюють депозити ≥ кредити через ≤нтернет, що даЇ можлив≥сть кл≥Їнту зд≥йснювати ус≥ банк≥вськ≥ операц≥њ з персонального комп'ютера. ¬ ”крањн≥ ж так званий ≤нтернет-банк≥нг досить пасивний ≥ може розгл¤датис¤ лише ¤к тема дл¤ перспективи, а не ¤к предмет активноњ поточноњ д≥¤льност≥. ’оча вважаЇтьс¤, що ”крањна маЇ досить великий потенц≥ал у цьому напр¤м≥.

“≥сний взаЇмозв'¤зок м≥ж ус≥ма сегментами ф≥нансового сектора: будь-¤к≥ проблеми, ¤к≥ виникають з небанк≥вськими ф≥нансовими установами, автоматично в≥дбиваютьс¤ на д≥¤льност≥ банк≥в ≥ банк≥вського сектору у ц≥лому. —еред цих проблем:

майже в≥дсутн≥й ринок ц≥нних папер≥в (Ї лише 50 компан≥й, ¤к≥ пост≥йно торгують акц≥¤ми, а широк≥ верстви населенн¤ не залучен≥ до ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥);

страховий б≥знес не сформувавс¤ ¤к значущий механ≥зм ≥нвестуванн¤;

≥нвестиц≥йн≥ фонди невелик≥, а взаЇмн≥ фонди взагал≥ в≥дсутн≥;

1	2	3	4	5

Ќазва: Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (10297 прочитано)