Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи
ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ роботи п≥дприЇмств вимагаЇ ≥ зменшенн¤ податкового тиску, ¤кий часто лише поглиблюЇ кризу неплатеж≥в ≥, таким чином, спри¤Ї зб≥льшенню проблемних кредит≥в у банк≥вському сектор≥ (вз¤ти хоча б той факт, що агрегований р≥вень оподаткуванн¤ складаЇ в ”крањн≥ близько 36% ). ќтже, податкова система Ї також одним з найнегативн≥ших чинник≥в, що гальмують розвиток банк≥вськоњ системи. ƒл¤ п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ банк≥вського сектору необх≥дно вир≥шити де¤к≥ ≥нфраструктурн≥ питанн¤. ћова ≥де про те, що на сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ в≥дсутн≥ Їдин≥ загальнодержавн≥ реЇстри рухомого ≥ нерухомого майна, корпоративних прав та ≥ншоњ власност≥, ¤ка може бути прийн¤тт¤ банком в ¤кост≥ застави. ЌерозвТ¤зан≥сть ц≥Їњ колосальноњ проблеми призводить до виникненн¤ численних фактор≥в шахрайства ≥з заставами при отриманн≥ банк≥вського кредиту. ’оча за так≥ д≥њ украњнське законодавство передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть, банкам це мало допомагаЇ, оск≥льки повернути кредит у дан≥й ситуац≥њ практично неможливо. “аким чином, т≥льки створенн¤ на державному р≥вн≥ Їдиних реЇстр≥в рухомого, нерухомого та ≥ншого майна дозволить зд≥йснювати централ≥зовану реЇстрац≥ю застави, перев≥вши ц≥ взаЇмов≥дносини у цив≥л≥зоване русло. Ќеобх≥дно також зм≥нити психолог≥ю людей, ¤к≥ мають зрозум≥ти, що ¤кщо банк видав кредит, отже в≥н уже apriori прав, бо нав'¤зати кредит практично неможливо. ” свою чергу, позичальник, ¤кий п≥дписав документи ≥ отримав грош≥, зобов'¤заний њх повернути разом з процентами. —прощена процедура банкрутства п≥дприЇмств також спри¤Ї п≥двищенню ефективност≥ п≥дприЇмств, а отже ≥ зменшуЇ ризик неплатеж≥в у банк≥вському сектор≥. Ќа жаль, чинна процедура, виписна в «акон≥ про банкрутство, неефективна ≥ розт¤гнута на роки. ер≥вництво п≥дприЇмств-позичальник≥в за цей час маЇ достатньо можливостей ≥ часу дл¤ виведенн¤ ус≥х закладених актив≥в з-п≥д реал≥зац≥њ ” зв'¤зку з≥ значним зростанн¤м числа банк≥в у крањн≥ за час в≥д початку реал≥зац≥њ заход≥в ≥з реформуванн¤ економ≥ки виникла потреба у в≥дпов≥д≠ному кадровому забезпеченн≥ д≥¤льност≥ новоутворених банк≥вських установ, адже б≥льш≥сть прац≥вник≥в, що прийшла до них на роботу, не мала в≥дпов≥д≠ноњ п≥дготовки. “ому очевидною Ї необх≥дн≥сть створенн¤ системи перенавчанн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в банку, а також удосконаленн¤ менеджменту банк≥вських установ. ƒл¤ вир≥шенн¤ гостроњ проблеми недов≥ри населенн¤ до банк≥в та гарантуванн¤ його вклад≥в важливим Ї п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи ‘онду гарантуванн¤ вклад≥в населенн¤, ¤ка залежить насамперед в≥д того, наск≥льки швидко в≥н зможе виплатити грош≥ п≥сл¤ настанн¤ факту недоступност≥ внеск≥в. якщо ц¤ можлив≥сть буде забезпечуватись лише ц≥нними паперами ур¤ду, терм≥ни отриманн¤ гот≥вки дл¤ зд≥йсненн¤ виплат ¤вно перевищать один м≥с¤ць ≥ можуть розт¤гнутись на п≥вроку й б≥льше. ј найважлив≥ше у д≥¤льност≥ ‘онду Ї саме забезпеченн¤ населенн¤ в≥дпов≥дними гарант≥¤ми, а не голими декларац≥¤ми. ўодо проблеми низького р≥вн¤ кап≥тал≥зац≥њ комерц≥йних банк≥в, то вир≥шити цю проблему адм≥н≥стративним тиском на банки (зб≥льшенн¤ м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду, посиленн¤ вимог щодо кап≥тал≥зац≥њ прибутк≥в тощо) неможливо. ¬ир≥шити њњ можливо лише на шл¤ху прискоренн¤ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки (наприклад, стимулюванн¤ конкуренц≥њ, прискоренн¤ приватизац≥њ, що призведе до пожвавленн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в), зростанн¤ њњ ефективност≥, оздоровленн¤ державних ф≥нанс≥в ≥ п≥двищенн¤ прибутковост≥ банк≥в. Ѕезсумн≥вною Ї ≥ необх≥дн≥сть впровадженн¤ нових банк≥вських послуг та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ ≥ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ уже ≥снуючих. «окрема сл≥д розвивати найперспективн≥ш≥ послуги: трастов≥, послуги з≥ збереженн¤ ц≥нностей, консультац≥йн≥ та ≥нформац≥йн≥ послуги з≥ створенн¤м певноњ м≥жбанк≥вськоњ бази даних, гарант≥йн≥ та посередницьк≥ послуги, факторингов≥ та л≥зингов≥ операц≥њ та ≥н. ѕри цьому надзвичайно важливо розвивати њх у напр¤м≥ ≤нтернет-банк≥нгу, необх≥дн≥сть ¤кого викликана науково-техн≥чним прогресом та реал≥¤ми сучасного розвитку сусп≥льства. ўо ж до удосконаленн¤ законодавства, то у нин≥шн≥й його систем≥ не врегульовано досить багато аспект≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥. —укупн≥сть чинних законо≠давчих акт≥в маЇ регулювати не лише загальн≥ моменти д≥¤льност≥ кредитних установ («акон ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ), а й окрем≥ аспекти банк≥вськоњ справи в крањн≥ (наприклад, кредитноњ, депозитноњ, ≥нвестиц≥й≠ноњ) та основ д≥¤льност≥ р≥зних елемент≥в банк≥вськоњ системи (зокрема центрального банку, спец≥ал≥зованих комерц≥йних банк≥в р≥зних вид≥в). “≥ль≠ки за таких обставин може бути створено належний механ≥зм регулюванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в з боку держави, а отже, в≥дпов≥дно, закладено п≥двалини ефективного обслуговуванн¤ банк≥вською системою ус≥х сектор≥в економ≥ки. 6. «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя ѕ–ќѕќ«»÷≤… ”–яƒќ¬»ћ» “ј Ќ≈”–яƒќ¬»ћ» ќ–√јЌ≤«ј÷≤яћ» јнал≥зуючи зд≥йсненн¤ наведених вище пропозиц≥й на практиц≥, сл≥д зазначити, що, зв≥сно, вт≥ленн¤ значноњ частини њх просуваЇтьс¤, проте б≥льш≥сть все ж залишаЇтьс¤ осторонь або зд≥йснюЇтьс¤ неактивно ≥ безусп≥шно. “ак, недостатньо дл¤ усп≥шного розвитку п≥дприЇмств реального сектору в≥дбуваЇтьс¤ стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й, формуванн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату; досить складною Ї процедура банкрутства, а конкуренц≥¤ часто Ї практично в≥дсутньою, хоча, з ≥ншого боку, в крањн≥ створений ≥ працюЇ јнтимонопольний ком≥тет. Ќа сьогодн≥ к≥льк≥сть банк≥в та њхн≥х ф≥л≥й пост≥йно зростаЇ, ¤к зростаЇ ≥ к≥льк≥сть њх послуг, що надаютьс¤ кл≥Їнтам. ѕроте цей прогрес не Ї достатн≥м ≥ вимагаЇ б≥льш активних д≥й. ¬ аналог≥чному стан≥ перебуваЇ ≥ ≤нтернет-банк≥нг, система електронних платеж≥в, пластикових карток ≥ т.п. —кладна ситуац≥¤ склалас¤ ≥з розвитком малих форм п≥дприЇмництва, дл¤ ¤ких держава не лише не створюЇ умов ≥снуванн¤, але й вс≥л¤ко пог≥ршуЇ уже на¤вн≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ податковоњ системи, ¤ка, хоч ≥ перебуваЇ у пост≥йних зм≥нах, все ж не в≥дпов≥даЇ концепц≥њ розвитку малого та середнього б≥знесу. ўо ж до ситуац≥њ саме у банк≥вському сектор≥, то на дос¤гненн¤ високого р≥вн¤ його розвитку спр¤мовано ”каз ѕрезидента в≥д 14 липн¤ 2000 року "ѕро заходи щодо зм≥цненн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни та п≥двищенн¤ њњ рол≥ у процесах еко≠ном≥чних перетворень" ≥ положенн¤ омплексноњ програми розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни на 2001Ч 2003 рр. ” цих документах розвитку конкуренц≥њ на ринку банк≥вських по≠слуг прид≥лено значну увагу. ѕр≥оритетними напр¤мами останнього документу було визначено: банкрутство неплатоспроможних банк≥в, удосконаленн¤ реорган≥зац≥њ комерц≥йних банк≥в, створенн¤ умов дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ ними виробничоњ сфери, реорган≥зац≥¤ системи нагл¤ду за д≥¤льн≥стю банк≥в в ”крањн≥, а також органу з питань реструктуризац≥њ боргових зобовТ¤зань за угодами, укладеними комерц≥йними банками, ¤к≥ були визнан≥ неплатоспроможними. ѕрограма також передбачаЇ заходи щодо стимулюванн¤ припливу ≥ноземного кап≥талу до банк≥вськоњ сфери, розвитку спец≥ал≥зованих комерц≥йних банк≥в та конкуренц≥њ на ринку банк≥вських послуг, урегулюванн¤ процедур банкрутства банк≥в, завершенн¤ процесу узгодженн¤ норм бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥ комерц≥йних банк≥в з м≥жнародними стандартами. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в пост≥йно контролюЇтьс¤ ≥ регулюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни, що спри¤Ї п≥двищенню њх ф≥нансового стану, а отже, Ц ≥ конкурентноздатност≥. ” щоденному режим≥ ЌЅ” зд≥йснюЇ мон≥торинг ф≥нансових показник≥в ус≥х банк≥в ≥ баланс системи загалом, що даЇ змогу застосувати запоб≥жн≥ заходи на грошовому ринку. ¬ведено систему жорсткого контролю за л≥кв≥дн≥стю банк≥в ≥ виконанн¤м ними норматив≥в, що даЇ змогу вчасно ви¤вл¤ти порушенн¤ ≥ недол≥ки в д≥¤льност≥ банк≥в. ”же в 2000 р. д≥¤льн≥сть ур¤ду актив≥зувалас¤, стала б≥льш виваженою ≥ продуманою, припинилас¤ практика використанн¤ адм≥н≥стративних важел≥в впливу дл¤ запозиченн¤ кошт≥в у ЌЅ” ≥ комерц≥йних банк≥в, наданн¤ преференц≥й окремим галуз¤м ≥ окремим п≥дприЇмствам. “ак≥ заходи спричинили п≥двищенн¤ дов≥ри до влади ≥ банк≥вського сектору та зростанн¤ вклад≥в населенн¤ у 2000 р. (б≥льш н≥ж на 50%), особливо пом≥тно зросли вклади у нац≥ональн≥й валют≥. ƒл¤ вир≥шенн¤ проблеми недов≥ри населенн¤ до комерц≥йних банк≥в та гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б було створено у вересн≥ 1998 року ‘онд гарантуванн¤ внеск≥в населенн¤. —татутний кап≥тал його формувавс¤ за рахунок внеск≥в держави т комерц≥йних банк≥в у розм≥р≥ 1% в≥д статутного фонду. јле, на жаль, в≥н поки що неефективно розв'¤зуЇ питанн¤, ¤к≥ накопичилис¤ у дан≥й сфер≥, у тому числ≥ ≥ основне питанн¤ Ц можлив≥сть зд≥йсненн¤ виплат у випадку банкрутства. јдже важливо, щоб люди були впевнен≥, що за будь-¤коњ ситуац≥њ в≥дпов≥дн≥ виплати будуть ним зд≥йснен≥. ѕроте, хоча за три роки свого функц≥онуванн¤ створений ‘онд уже акумулював де¤к≥ кошти, њх буде ¤вно недостатньо дл¤ вир≥шенн¤ Уп≥ковихФ ситуац≥й (уз¤ти хоча б той факт, що максимальний розм≥р гарантованого в≥дшкодуванн¤ становить 500 гривень). ” процес≥ перебуваЇ ≥ розв'¤занн¤ кадровоњ проблеми Ц багато банк≥в влаштовують курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ дл¤ своњх прац≥вник≥в. ’оча таких д≥й, по сут≥, недостатньо. ” 1990 р. була створена јсоц≥ац≥¤ комерц≥йних банк≥в ”крањни дл¤ захисту комерц≥йних банк≥в крањни, спри¤нн¤ розвиту банк≥вськоњ системи ”крањни, представництв ≥нтерес≥в своњх член≥в у органах державноњ влади та управл≥нн¤, забезпеченн¤ зв'¤зк≥в з громадськ≥стю.
Ќазва: Ѕанк≥вський сектор ”крањни проблеми ≥ перспективи ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (10297 прочитано) |