≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу

ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу

—труктура виробничого процесу. ¬иробничий процес Ц це сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних д≥й людей, засоб≥в прац≥ та природи, потр≥бних дл¤ виготовленн¤ продукц≥њ. ќсновними елементами виробничого процесу Ї процес прац≥ ¤к св≥дома д≥¤льн≥сть людини, предмети та засоби прац≥ (рис. 1).

–ис. 1. —хема елемент≥в виробничого процесу.

÷е ресурсн≥ складов≥ виробничого процесу, ¤к≥ потребують певних витрат кошт≥в. ѕор¤д з цим у багатьох виробництвах використовуютьс¤ природн≥ процеси, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ п≥д впливом сил природи (б≥олог≥чн≥, х≥м≥чн≥ процеси у аграрних та аграрно-промислових виробництвах, суш≥нн¤, остуджуванн¤ деталей п≥сл¤ терм≥чноњ обробки тощо). ѕриродн≥ процеси потребують витрат часу, а витрат ресурс≥в Ч т≥льки у випадку њх штучноњ ≥нтенсиф≥кац≥њ.

√оловною складовою виробничого процесу Ї технолог≥чний процес Ч сукупн≥сть д≥й по зм≥н≥ та значенню стану предмета прац≥. Ќа п≥дприЇмствах зд≥йснюютьс¤ р≥зноман≥тн≥ виробнич≥ процеси. ѓх под≥л¤ють дус≥м за такими ознаками: призначенн¤, переб≥г у час≥, ≥нь автоматизац≥њ.

«а призначенн¤м виробнич≥ процеси под≥л¤ютьс¤ на основн≥, допом≥жн≥ та обслуговуюч≥. ќсновн≥ ѕроцеси Ч це процеси безпосереднього виготовленн¤ основноњ продукц≥њ )иемства, ¤ка визначаЇ його виробничий проф≥ль, ал≥зац≥ю ≥ поступаЇ на ринок ¤к товар дл¤ продажу. )вн≥ процеси у р¤д≥ виробництв под≥л¤ютьс¤ на стад≥њ: ≥вельну, обробну, випускну (складальну). –азом вони ¤оють основне виробництво. ƒо допом≥жних жать процеси виготовленн¤ продукц≥њ, ¤ка ристовуЇтьс¤ на самому п≥дприЇмств≥ дл¤ забезпеченн¤ ≥^≥ального прот≥канн¤ основних процес≥в. ƒќѕќћ≤∆Ќ≤ процеси групуютьс¤ за њх призначенн¤м, утворюючи так≥ .опом≥жн≥ виробництва, ¤к ремонтне, ≥нструментальне, нергетичне та ≥н. ќбслуговуюч≥ ѕроцеси забезпечують 'ормальн≥ умови зд≥йсненн¤ основних ≥ допом≥жних роцес≥в. ƒо них належать складськ≥, транспортн≥ процеси.

«а переб≥гом у час≥ виробнич≥ процеси под≥л¤ють на дискретн≥ (перервн≥) та безперервн≥. ƒискретним ѕроцесам притаманна цикл≥чн≥сть, пов'¤зана з виготовленн¤м вироб≥в певноњ форми, ¤к≥ обчислюютьс¤ в штуках (машини, прилади, од¤г-тощо). Ѕезперервн≥ - продуктивн≥сть одного робочого м≥сц¤, к≥льк≥сть робочих м≥сць.

ѕринципи орган≥зац≥њ виробничого процесу. ¬иробничий процес ≥ окрем≥ його операц≥њ повинн≥ бути рац≥онально орган≥зован≥ у простор≥ ≥ час≥. ƒл¤ цього сл≥д дотримуватис¤ певних принцип≥в при проектуванн≥ та орган≥зац≥њ виробничого процесу. ƒо таких принцип≥в належать: спец≥ал≥зац≥¤, пропорц≥йн≥сть, паралельн≥сть, пр¤мо точн≥сть, безперервн≥сть, ритм≥чн≥сть, автоматичн≥сть, гнучк≥сть, гомеостатичн≥сть.

ѕринцип пропорц≥йност≥ вимагаЇ, щоб у вс≥х частинах виробничого процесу, у вс≥й взаЇмоповТ¤зан≥й ситем≥ п≥дрозд≥л≥в ≥ машин була узгоджена пропускна спроможн≥сть, тобто однакова здатн≥сть виконанн¤ роб≥т ≥ випуску продукц≥њ.

Ќедотриманн¤ цього принципу призводить до виникненн¤ "вузьких м≥сць" або неповного завантаженн¤ окремих п≥дрозд≥л≥в. Ќа п≥дприЇмствах ≥з складною структурою виробництва важко дос¤гти повноњ пропорц≥йност≥ потужностей окремих п≥дрозд≥л≥в (бригад, д≥льниць, цех≥в, виробництв). ¬она пер≥одично порушуЇтьс¤ внасл≥док освоЇнн¤ нових вироб≥в, неоднакових темп≥в зниженн¤ њх трудом≥сткост≥ у р≥зних п≥дрозд≥лах тощо. ¬иникненн¤ диспропорц≥й Ч законом≥рний результат розвитку виробництва, проте њх потр≥бно передбачати ≥ планом≥рно усувати.

Х ѕринцип паралельност≥ передбачаЇ одночасне виконанн¤ окремих операц≥й ≥ процес≥в. ƒодержанн¤ цього принципу особливо важливе при виготовленн≥ складних вироб≥в, що компонуютьс¤ ≥з багатьох деталей, вузл≥в, агрегат≥в, посл≥довне виробництво ¤ких зайн¤ло б багато часу. ѕаралельн≥сть дос¤гаЇтьс¤ рац≥ональним розчленуванн¤м вироб≥в на складов≥ частини, сум≥щенн¤м часу виконанн¤ р≥зних операц≥й над ними, одночасним виготовленн¤м р≥зних вироб≥в. ѕаралельне виконанн¤ роб≥т на робочому м≥сц≥ забезпечуЇтьс¤ багато≥нструментальною обробкою загот≥вок, сум≥щенн¤м часу виконанн¤ основних ≥ допом≥жних операц≥й.

Х ѕринцип пр¤моточност≥ означаЇ, що предмети прац≥ в процес≥ обробки повинн≥ мати найкоротш≥ маршрути по вс≥х стад≥¤х ≥ операц≥¤х виробничого процесу, без зустр≥чних ≥ зворотних перем≥щень. ƒл¤ дотриманн¤ цього принципу цехи, д≥льниц≥, робоч≥ м≥сц¤, наск≥льки це можливо, розташовують за ходом технолог≥чного процесу. , ^ƒопом≥жн≥ виробництва, служби, склади у свою чергу розм≥щують по можливост≥ ближче до тих п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ вони обслуговують.

Х ѕринцип безперервност≥ вимагаЇ, щоб перерви м≥ж сум≥жними технолог≥чними операц≥¤ми були м≥н≥мальн≥ або зовс≥м л≥кв≥дован≥. Ќайб≥льшою м≥рою цей принцип реал≥зуЇтьс¤ у безперервних виробництвах Ч х≥м≥чному, металург≥йному, енергетичному та ≥н. ” дискретному виробництв≥, де технолог≥чний процес маЇ широку диференц≥ац≥ю, повн≥стю л≥кв≥дувати перерви неможливо ¤к з технолог≥чних, так ≥ орган≥зац≥йних причин. ¬ цих умовах важливим завданн¤м Ї м≥н≥м≥зац≥¤ перерв у структур≥ виробничого циклу шл¤хом синхрон≥зац≥њ операц≥й, застосуванн¤ прогресивних метод≥в оперативного управл≥нн¤ виробництвом. Ѕезперервн≥сть виробничого процесу повинна доповнюватись безперервн≥стю роботи устаткуванн¤ ≥ роб≥тник≥в.

Х ѕринцип ритм≥чност≥ пол¤гаЇ в тому, що робота вс≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства ≥ випуск продукц≥њ повинн≥ зд≥йснюватис¤ за певним ритмом, планом≥рною повторюван≥стю. ѕри додержанн≥ принципу ритм≥чност≥ у р≥вн≥ пром≥жки часу виготовл¤Їтьс¤ однакова або р≥вном≥рно зростаюча к≥льк≥сть продукц≥њ, забезпечуЇтьс¤ р≥вном≥рне завантаженн¤ робочих м≥сць. –итм≥чна робота дозвол¤Ї найповн≥ше використовувати виробничу потужн≥сть п≥дприЇмства ≥ його п≥дрозд≥л≥в.

Х ѕринцип автоматичност≥ передбачаЇ економ≥чно обгрунтоване вив≥льненн¤ людини в≥д безпосередньоњ участ≥ у виконанн≥ операц≥й виробничого процесу. ќсобливо актуальна реал≥зац≥¤ цього принципу у виробництвах з важкими ≥ шк≥дливими умовами пращ≥. јвтоматизуютьс¤ не т≥льки виробнич≥ процеси, а й ≥нш≥ сфери д≥¤льност≥ людини, в тому числ≥ управл≥нн¤.

Х ѕринцип гнучкост≥ означаЇ, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватис¤ до зм≥ни орган≥зац≥йно-техн≥чних умов, пов'¤заних з переходом на виготовленн¤ ≥ншоњ продукц≥њ або њњ модиф≥кац≥Їю. √нучк≥сть виробничого процесу дозвол¤Ї освоювати нову продукц≥ю у короткий терм≥н з меншими витратами. «наченн¤ принципу гнучкост≥ особливо зростаЇ в умовах швидких темп≥в науково-техн≥чного прогресу, коли об'Їкти виробництва часто м≥н¤ютьс¤. √нучк≥сть виробничого процесу дос¤гаЇтьс¤ ун≥версал≥зац≥Їю знар¤дь прац≥, засоб≥в автоматизац≥њ та метод≥в обробки, впровадженн¤м верстат≥в з „ѕ , гнучких виробничих систем.

Х ѕринцип гомеостотичност≥ вимагаЇ, щоб виробнича система була здатною стаб≥льно виконувати своњ функц≥њ в межах допустимих в≥дхилень ≥ протисто¤ти дисфункц≥ональним впливам. ÷е дос¤гаЇтьс¤ створенн¤м техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних механ≥зм≥в саморегулюванн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥њ. ƒо стаб≥л≥зац≥йних орган≥зац≥йних систем належать системи оперативного плануванн¤ ≥ регулюванн¤ виробництва, планово-запоб≥жного ремонту устаткуванн¤, резервних запас≥в та р¤д ≥нших заход≥в.

–озгл¤нут≥ принципи рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробничого процесу т≥сно м≥ж собою пов'¤зан≥, доповнюють один одного ≥ р≥зною м≥рою реал≥зуютьс¤ на практиц≥ в конкретних умовах. ѕри проектуванн≥ виробничого процесу, його орган≥зац≥њ треба њх враховувати, але вибирати оптимальн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ р≥шенн¤ за критер≥Їм економ≥чноњ ефективност≥.

ќрган≥зац≥йн≥ типи виробництва та њх характеристика.

ќсобливост≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, специф≥ка техн≥чних s орган≥зац≥йних р≥шень на ньому ≥стотно залежать в≥д типу зиробництва. “ип ¬иробництво Ч це класиф≥кац≥йна категор≥¤ виробництва, ¤ка враховуЇ так≥ його властивост≥, ¤к широта номенклатури, регул¤рн≥сть, стаб≥льн≥сть ≥ обс¤г випуску продукц≥њ. ™ три типи виробництва: одиничне, сер≥йне ≥ масове.

ќдиничне виробництво характеризуЇтьс¤ широкою номенклатурою продукц≥њ, малим обс¤гом випуску одинакових вироб≥в, повторне виготовленн¤ ¤ких здеб≥льшого не передбачаЇтьс¤. —ер≥йне виробництво маЇ обмежену номенклатуру продукц≥њ, виготовленн¤ окремих вироб≥в пер≥одично повторюЇтьс¤ певними парт≥¤ми (сер≥¤ми) ≥ загальний њх випуск може бути досить великим. ћасове виробництво характеризуЇтьс¤ вузькою номенклатурою продукц≥њ, великим обс¤гом безперервного ≥ тривалого виготовленн¤ окремих вироб≥в.

ќкремо вид≥л¤ють досл≥дне виробництво, у ¤кому виготовл¤ютьс¤ зразки або парт≥њ (сер≥њ) вироб≥в дл¤ проведенн¤ досл≥дних роб≥т, випробувань, доопрацюванн¤ конструкц≥й. Ќа њх основ≥ розробл¤Їтьс¤ конструкторська та технолог≥чна документац≥¤ дл¤ сер≥йного або масового виробництва. «а своњми характеристиками досл≥дне виробництво близьке до одиничного.

«а ознаками типу виробництва можна характеризувати виробнич≥ п≥дрозд≥ли: в≥д робочого м≥сц¤ до п≥дприЇмства взагал≥. ѕри цьому важливою к≥льк≥сною характеристикою Ї р≥вень спец≥ал≥зац≥њ робочих м≥сць, ¤кий обчислюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнта закр≥пленн¤ операц≥й.  оеф≥ц≥Їнт закр≥пленн¤ операц≥й Ч це середн¤ к≥льк≥сть технолог≥чних операц≥й, ¤ка припадаЇ на одне робоче м≥сце за м≥с¤ць. ¬≥н обчислюЇтьс¤ за формулою

.

ƒе

- коеф≥ц≥Їнт закр≥пленн¤ операц≥й;

n Ч к≥льк≥сть найменувань предмет≥в, мк≥ обробл¤ютьс¤ на дан≥й груп≥ робочих м≥сць (на д≥льниц≥, в цеху) за м≥с¤ць;

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (6192 прочитано)