≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу

«агальна характеристика потокового виробництва ѕотокове виробництво -

високоефективний метод орган≥за≠ц≥њ виробничого процесу. ¬ умовах потоку виробничий процес зд≥йснюЇтьс¤ у максимальн≥й в≥дпов≥дност≥ до принцип≥в його рац≥ональноњ орган≥зац≥њ. ѕотокове виробництво маЇ так≥ ознаки:

- за групою робочих м≥сць закр≥плюЇтьс¤ обробка або складанн¤ предмета одного найменуванн¤ або обмеженоњ к≥лькост≥ найменувань конструктивно та технолог≥чно под≥бних предмет≥в;

Ч робоч≥ м≥сц¤ розташовуютьс¤ посл≥довно за ходом технолог≥чного процесу;

Ч технолог≥чний процес маЇ високу пооперац≥йну диференц≥ац≥ю, на кожному робочому м≥сц≥ виконуЇтьс¤ одна або дек≥лька под≥бних операц≥й;

Ч предмети прац≥ передаютьс¤ з операц≥њ на операц≥ю поштучно або невеликими транспортними парт≥¤ми зг≥дно з ритмом роботи, що забезпечуЇ високу ступ≥нь паралельност≥ та непреривност≥ процесу. Ўироко застосовуЇтьс¤ спец≥альний м≥жоперац≥йний транспорт (конвейЇри), ¤кий виконуЇ не т≥льки функц≥њ перем≥щенн¤ предмет≥в, але й п≥дтриманн¤ ритму роботи.

ѕотоков≥ методи застосовуютьс¤ в умовах виготовленн¤ продукц≥њ у значних обс¤гах ≥ прот¤гом тривалого часу, що властиво дл¤ масового ≥ великосер≥йного виробництва.

ќсновною структурною ланкою потокового виробництва Ї потокова Ћ≤Ќ≤я Ч технолог≥чно ≥ орган≥зац≥йно в≥докремлена група робочих м≥сць, ¤ка виготовл¤Ї один або дек≥лька под≥бних типорозм≥р≥в вироб≥в зг≥дно з ознаками потокового виробництва. ѕотоков≥ л≥н≥њ бувають р≥зн≥, тому њх класиф≥кують за певними ознаками.

«а номенклатурою вироб≥в потоков≥ л≥н≥њ под≥л¤ють на одно- ≥ багатопредметн≥. ќднопредметною називаЇтьс¤ л≥н≥¤, на ¤к≥й обробл¤Їтьс¤ або складаЇтьс¤ вир≥б одного типорозм≥ру прот¤гом тривалого часу. ƒл¤ переходу на виготовленн¤ виробу ≥ншого типорозм≥ру потр≥бна перебудова л≥н≥њ (перестановка устаткуванн¤, його зам≥на тощо). «астосовуютьс¤ ц≥ л≥н≥њ у масовому виробництв≥. Ѕагатопредметною Ї потокова л≥н≥¤, на ¤к≥й одночасно або посл≥довно виготовл¤Їтьс¤ дек≥лька типорозм≥р≥в вироб≥в, под≥бних за конструкц≥Їю ≥ технолог≥Їю виробництва. ѓх сфера застосуванн¤ Ч сер≥йне ≥ виробництво.

«а ступенем безперервност≥ процесу потоков≥ л≥н≥њ под≥л¤ютьс¤ на безперервн≥ та перервн≥. Ѕезперервною Ї л≥н≥¤, на ¤к≥й предмети прац≥ перем≥щуютьс¤ по операц≥¤х безперервно, тобто без м≥жоперац≥йного чеканн¤ (паралельне поЇднанн¤ операц≥й). ѕерервною, або пр¤моточною, вважаЇтьс¤ л≥н≥¤, що не може забезпечити безперервну обробку предмет≥в внасл≥док несинхронносг≥ операц≥й. ћ≥ж операц≥¤ми з р≥зною продуктивн≥стю предмети прац≥ чекають своЇњ черги на обробку, утворюючи пер≥одично оборотн≥ запаси.

«а способом п≥дтриманн¤ ритму в≥др≥зн¤ють л≥н≥њ з регламентованим ≥ в≥льним ритмом. Ќа Ћ≤Ќ≤ѓ з регламентованим ритмом предмети прац≥ передаютьс¤ з операц≥њ на операц≥ю через точно ф≥ксований час, тобто з заданим ритмом, ¤кий п≥дтримуЇтьс¤ за допомогою спец≥альних засоб≥в (переважно конвейЇра). –егламентований ритм застосовуЇтьс¤ на безперервних л≥н≥¤х. Ќа л≥н≥¤х з в≥льним ритмом предмети з операц≥њ на операц≥ю можуть передаватис¤ з в≥дхиленн¤м в≥д розрахункового ритму. «агальний ритм у цьому випадку забезпечуЇтьс¤ стаб≥льною продуктивн≥стю роб≥тника на перш≥й операц≥њ л≥н≥њ або ритм≥чною сигнал≥зац≥Їю (звуковою, св≥тловою).

«алежно в≥д м≥сц¤ виконанн¤ операц≥њ л≥н≥њ под≥л¤ють на л≥н≥њ з робочим конвейЇром ≥ конвейЇром ≥з зн¤тт¤м предмет≥в дл¤ њх обробки. –обочий конвейЇр кр≥м транспортуванн¤ ≥ п≥дтримки ритму Ї безпосередн≥м м≥сцем виконанн¤ операц≥й. ÷е передус≥м складальн≥ конвейЇри.  онвейЇри ≥з зн¤тт¤м предмет≥в характерн≥ дл¤ процес≥в? операц≥њ ¤ких виконуютьс¤ на технолог≥чному устаткуванн≥.

«а способом перем≥щенн¤ в≥др≥зн¤ють конвейЇри з безперервним ≥ пульсуючим рухом.  онвейЇр 3. безперервним рухом маЇ пост≥йну швидк≥сть ≥ п≥д час роботи не зупин¤Їтьс¤.  онвейЇр 3 пульсуючим рухом п≥д час виконанн¤ операц≥й стоњть нерухомо. ¬≥н приводитьс¤ в д≥ю пер≥одично через пром≥жок часу, р≥вний такту л≥н≥њ. “ак≥ конвейЇри застосовуютьс¤ у тих випадках, коли за умовами технолог≥њ виконанн¤ операц≥й потребуЇ нерухомост≥ предмета прац≥.

ѕерем≥щати предмети по робочих м≥сц¤х не завжди можливо ≥ доц≥льно (наприклад, при складанн≥ великогабаритних машин).” цих випадках орган≥зуЇтьс¤ так званий стац≥онарний пот≥к, на ¤кому вироби встановлюютьс¤ нерухомо на складальних стендах, а перем≥щуютьс¤ спец≥ал≥зован≥ групи (бригади) роб≥тник≥в, ¤к≥ виконують певн≥ операц≥њ.  ≥льк≥сть груп (бригад) роб≥тник≥в дор≥внюЇ к≥лькост≥ стенд≥в.

ќсобливост≥ орган≥зац≥њ ≥ параметри потокових л≥н≥й. ¬провадженн¤ потокового виробництва потребуЇ певних умов. ќсновн≥ з них так≥:

Ч достатн≥й за обс¤гом ≥ тривал≥стю випуск продукц≥њ;

Ч висока стаб≥льн≥сть ≥ технолог≥чн≥сть конструкц≥њ виробу;

Ч можлив≥сть рац≥онального розташуванн¤ робочих м≥сць ≤ ≥ ч≥тка орган≥зац≥¤ њх обслуговуванн¤;

Ч застосуванн¤ прогресивноњ технолог≥њ, механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ процес≥в.

Ќа п≥дстав≥ анал≥зу продукц≥њ, њњ обс¤гу, стану технолог≥чного процесу ≥ можливостей його удосконаленн¤, маси та габарит≥в виробу вибираЇтьс¤ певний р≥зновид потоковоњ л≥н≥њ й обчислюютьс¤ основн≥ њњ параметри: такт, ритм, к≥льк≥сть робочих м≥сць, довжина робочих зон, швидк≥сть руху конвейЇра.

“акт потоковоњ л≥н≥њ Ч це ≥нтервал часу, за ¤кий сход¤ть з л≥н≥њ вироби, що сл≥дують один за одним.

де r Ч такт потоковоњ л≥н≥њ, хв.;

Tр ~ плановий фонд часу роботи л≥н≥њ за розрахунковий пер≥од, хв.;

N Ч обс¤г виробництва продукц≥њ за той же пер≥од у натуральному вим≥р≥.

ѕри обчисленн≥ часу роботи безперервних потокових л≥н≥й передбачаютьс¤ короткочасн≥ перерви у робот≥ конвейЇра дл¤ в≥дпочинку роб≥тник≥в.

якщо предмети прац≥ передаютьс¤ не поштучно, а транспортними парт≥¤ми (л/п), то вони сход¤ть з л≥н≥њ за ≥нтервал часу, що називаЇтьс¤ ритмом Ћ≤Ќ».

де R Ч ритм л≥н≥њ, хв.

” випадку, коли орган≥зуЇтьс¤ безперервна потокова л≥н≥¤, то п≥сл¤ обчисленн¤ такта проводитьс¤ синхрон≥зац≥¤ операц≥й. ќперац≥њ вважаютьс¤ синхрон≥зован≥, коли тривал≥сть кожноњ з них дор≥внюЇ або кратна такту л≥н≥њ. —инхрон≥зац≥¤ операц≥й дос¤гаЇтьс¤ р¤дом технолог≥чних ≥ орган≥зац≥йних заход≥в:

диференц≥ац≥Їю, концентрац≥Їю операц≥й, скороченн¤м њх тривалост≥ за рахунок певних вдосконалень тощо.

 ≥льк≥сть робочих м≥сць обчислюЇтьс¤ по кожн≥й

операц≥њ:

де Mpi Ч розрахункова к≥льк≥сть робочих м≥сць закругл¤Їтьс¤ до б≥льшого ц≥лого числа ћ, п≥сл¤ чого обчислюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт завантаженн¤ робочих м≥сць (kз) по кожн≥й операц≥њ

Ўвидк≥сть руху конвейЇра залежить в≥д його такту ≥ в≥дстан≥ м≥ж виробами.

де V-' швидк≥сть руху конвейЇра, м/хв.;

I Ч в≥дстань м≥ж центрами двох сум≥жних вироб≥в на конвейЇр≥, м.

|Ўвидк≥сть конвейЇра, що рухаЇтьс¤ безперервно, обмежуЇтьс¤ рац≥ональним режимом прац≥. Ќа пульсуючому конвейЇр≥, ¤кий включаЇтьс¤ пер≥одично, вона ; встановлюЇтьс¤ максимальною з урахуванн¤м безпеки | роботи.

Ќа робочому конвейЇр≥ з безперервним рухом при 1 виконанн≥ операц≥њ роб≥тник перем≥щуЇтьс¤ за ходом конвейЇра в межах в≥дведеноњ йому робочоњ зони. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ операц≥њ роб≥тник повертаЇтьс¤ на початок зони ≥ виконуЇ операц≥ю над наступним виробом, ¤кий на цей момент повинен п≥д≥йти до нењ. ƒовжина робочоњ зони обчислюЇтьс¤ за формулою

де Li~ довжина робочоњ зони на I-й операц≥њ, м.

ѕри обробц≥ або складанн≥ невеликих вироб≥в ≥ мал≥й швидкост≥ руху конвейЇра роб≥тник може знаходитис¤ на одному м≥сц≥. Ќаприклад,. складанн¤ годинник≥в, монтаж рад≥оапаратури та ≥н.

ѕросторове розм≥щенн¤ потокових л≥н≥й може бути р≥зним залежно в≥д к≥лькост≥ робочих м≥сць, типу транспортних засоб≥в, площ≥ д≥льниц≥ (цеху). Ќайпрост≥ше ≥ поширене пр¤мол≥н≥йне розташуванн¤ робочих м≥сць за ходом технолог≥чного процесу. јле це не завжди можливо, тому буваЇ двор¤дне, к≥льцеве, зигзагопод≥бне њх розм≥щенн¤. —ум≥жн≥ потоков≥ л≥н≥њ повинн≥ розм≥щуватись так, щоб було зручно транспортувати предмети прац≥ м≥ж ними. ѕри орган≥зац≥њ потоковоњ обробки ≥ складанн¤ вироб≥в л≥н≥њ, що забезпечують складальний конвейЇр, розм≥щуютьс¤ перпендикул¤рно до нього.

“енденц≥њ розвитку потокового виробництва ѕотокове виробництво внасл≥док високоњ спец≥ал≥зац≥њ, механ≥зац≥њ та ч≥ткоњ орган≥зац≥њ виробничого процесу Ї високоефективним. …ого ефективн≥сть про¤вл¤Їтьс¤ у висок≥й продуктивност≥ прац≥, скороченн≥ виробничого циклу ≥ незавершеного виробництва, кращому використанн≥ основних фонд≥в. ¬се це призводить до зменшенн¤ витрат на виробництво. –азом з цим потокове виробництво маЇ недол≥ки.

≤стотним недол≥ком потокового виробництва е прим≥тив≥зац≥¤ прац≥ роб≥тник≥в, зведенн¤ њњ до виконанн¤ елемснтарвг≥х механ≥чних операц≥й, що Ї насл≥дком високоњ диференц≥ац≥њ технолог≥чного процесу. ÷е робить працю на потоков≥й л≥н≥њ малозм≥стовною, суперечить загальн≥й тенденц≥њ п≥двищенн¤ осв≥тнього ≥ квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ прац≥вник≥в.  р≥м того, неприваблив≥ дл¤ людини жорсткий ритм роботи на потокових л≥н≥¤х, в≥дсутн≥сть реал≥зац≥њ ≥ндив≥дуальних можливостей. ÷ей недол≥к потокового виробництва усуваЇтьс¤ його автоматизац≥Їю ≥ створенн¤м автоматичних потокових л≥н≥й, на ¤ких ус≥ технолог≥чн≥ операц≥њ ≥ транспортуванн¤ предмет≥в прац≥ зд≥йснюютьс¤ автоматично. јвтоматичн≥ л≥н≥њ широко застосовуютьс¤ у масовому виробництв≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (6192 прочитано)