≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу

ѕ≥дприЇмства сер≥йного виробництва випускають сер≥њ вироб≥в обмеженоњ номенклатури, ¤к≥ пер≥одично повторюютьс¤. —ер≥¤ Ч це певна к≥льк≥сть вироб≥в одного типорозм≥ру, що виготовл¤Їтьс¤ за незм≥нною техн≥чною документац≥Їю. Ќа сер≥йних п≥дприЇмствах робоч≥ м≥сц¤ переважно сер≥йного типу виробництва. –азом з тим можуть бути процеси масового виробництва ун≥ф≥кованих деталей на потокових л≥н≥¤х. “иповими прикладами п≥дприЇмств сер≥йного виробництва Ї верстатобуд≥вн≥, л≥такобуд≥вн≥, заводи по виробництву с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, електровоз≥в тощо.

ѕ≥дприЇмства масового виробництва безперервно випускають один або дек≥лька вироб≥в прот¤гом тривалого часу в умовах високоњ внутр≥шньозаводськоњ спец≥ал≥зац≥њ. Ќа робочих м≥сц¤х переважають масов≥ процеси, в окремих випадках при низьк≥й трудом≥сткост≥ операц≥й Ї сер≥йн≥ типи виробництва, наприклад, на загот≥вельних процесах. ƒо таких п≥дприЇмств належать автомоб≥льн≥, тракторн≥ заводи, п≥дприЇмства по виготовленню годинник≥в, телерад≥о-апаратури та ≥н.

“ип виробництва ≥стотно впливаЇ на його орган≥зац≥йно-техн≥чну побудову ≥ ефективн≥сть. ¬≥д типу виробництва залежить виробнича структура п≥дприЇмства ≥ його п≥дрозд≥л≥в, виб≥р технолог≥чних процес≥в, устаткуванн¤ ≥ оснащенн¤, метод≥в орган≥зац≥њ виробництва та управл≥нн¤. Ќайб≥льш ефективним Ї масове виробництво, в умовах ¤кого легко застосовувати високопродуктивне спец≥альне устаткуванн¤ ≥ максимально реал≥зувати принципи рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробничого процесу. “ехн≥чно ≥ орган≥зац≥йно складне ≥ найменш ефективне одиничне виробництво. “ому важливою передумовою п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва Ї зб≥льшенн¤ його сер≥йност≥, перех≥д при можливост≥ в≥д одиничного до сер≥йного, а в≥д сер≥йного до масового виробництва. ƒос¤гаЇтьс¤ це р≥зними шл¤хами, в тому числ≥ розширенн¤м ринку збуту ≥ зб≥льшенн¤м сер≥й вироб≥в, ун≥ф≥кац≥Їю њх деталей ≥ агрегат≥в, особливо складних машин ≥ прилад≥в, впровадженн¤м групових метод≥в обробки тощо.

¬иробничий цикл ≥ методика обчисленн¤.

—труктура виробничого циклу Ч це ≥нтервал часу в≥д початку до зак≥нченн¤ процесу виготовленн¤ продукц≥њ, тобто час, прот¤гом ¤кого запущен≥ у виробництво предмети прац≥ перетворюютьс¤ у готову продукц≥ю. ¬≥н обчислюЇтьс¤ дл¤ одного виробу або певноњ њх к≥лькост≥, що виготовл¤ютьс¤ одночасно. ¬иробничий цикл Ї важливим календарно-плановим нормативом орган≥зац≥њ виробничого процесу у час≥. ¬иход¤чи з його тривалост≥ визначаЇтьс¤ терм≥н запуску продукц≥њ у виробництво, складаютьс¤ календарн≥ плани њњ виготовленн¤ на вс≥х стад≥¤х виробничого процесу, узгоджуЇтьс¤ робота сум≥жних п≥дрозд≥л≥в (д≥льниць, цех≥в). Ќа основ≥ виробничого циклу обчислюЇтьс¤ величина незавершеного виробництва Ч важливого елемента об≥гових кошт≥в п≥дприЇмства.

—труктура виробничого циклу показана на рис. 9.2. « нього видно, що виробничий цикл складаЇтьс¤ з часу виробництва ≥ перерв. „ас виробництва особливих по¤снень не потребуЇ. „ас перерв м≥стить перерви у робочий час, тобто тод≥, коли п≥дприЇмство працюЇ, ≥ неробочий час, ¤кий визначаЇтьс¤ режимом його роботи (вих≥дн≥, св¤тков≥ дн≥, перерви м≥ж робочими зм≥нами, на об≥д).

–ис. 2. —труктура виробничого циклу.

ѕерерви у робочий час под≥л¤ютьс¤ на перерви парт≥онност≥ та чеканн¤. ѕерерви парт≥онност≥ виникають тод≥, коли предмети прац≥ обробл¤ютьс¤ парт≥¤ми. ѕарт≥¤ предмет≥в Ч це певна к≥льк≥сть однакових предмет≥в, ¤к≥ обробл¤ютьс¤ на кожн≥й операц≥њ безперервно з одноразовою витратою п≥дготовчо-заключного часу. ѕредмети парт≥њ обробл¤ютьс¤ не одночасно, а по одному або дек≥лька штук.  ожний предмет прац≥ чекаЇ спочатку своЇњ черги на обробку, а пот≥м к≥нц¤ обробки вс≥Їњ парт≥њ. ѕерерви парт≥онност≥ обчислюютьс¤ не окремо, а разом з тривал≥стю технолог≥чних операц≥й, утворюючи технолог≥чний цикл. ѕерерви чеканн¤ виникають внасл≥док несинхронност≥ операц≥й виробничого процесу: предмети прац≥ не можуть обробл¤тис¤, бо зайн¤т≥ робоч≥ м≥сц¤ ≥ншими операц≥¤ми.

ѕерерви чеканн¤ виникають також тод≥, коли не одночасно виготовл¤ютьс¤ детал≥, що вход¤ть до одного комплекту.

 онкретна структура виробничого циклу залежить в≥д особливостей продукц≥њ, технолог≥чних процес≥в њњ виготовленн¤, типу виробництва та р¤ду ≥нших фактор≥в. ” безперервних виробництвах (х≥м≥чному, металург≥йному ≥ т. п.) найб≥льшу частку у виробничому цикл≥ займаЇ час виробництва. ” дискретних виробництвах перерви становл¤ть ≥стотну частку виробничого циклу. ќсобливо тривал≥ перерви у одиничному виробництв≥, менш≥ в сер≥йному ≥ м≥н≥мальн≥ Ч у масовому.

ќбчисленн¤ виробничого циклу ¬иробничий цикл може обчислюватис¤ ¤к дл¤ окремих предмет≥в (деталей, вузл≥в. вироб≥в), так ≥ дл¤ њх парт≥й. ¬изначенн¤ циклу зд≥йснюЇтьс¤ за складовими його елементами. ƒл¤ вироб≥в з тривалим циклом величина останнього обчислюЇтьс¤ у календарних дн¤х, у цьому адку враховуютьс¤ вс≥ перерви.  оротк≥ цикли (до 5) обчислюютьс¤ у робочих дн¤х ≥ вих≥дн≥ дн≥ не тотьс¤.

р¤д≥ випадк≥в виконанн¤ допом≥жних операц≥й ,аЇ з часом перерв, особливо перерв чеканн¤. “од≥ на циклу менше суми його складових. ÷е треба увати при обчисленн≥ загальноњ тривалост≥ циклу. ювною складовою виробничого циклу Ї тривал≥сть лог≥чних операц≥й, ¤ка становить технолг≥чний цикл.

“ехнолог≥чний цикл обробки парт≥њ предмет≥в на операц≥њ дор≥внюЇ

Tm Ч технолог≥чний цикл в одиниц¤х часу, ¤к правило, ≥¤ах;

n Ч к≥льк≥сть предмет≥в у парт≥њ;

t - тривал≥сть обробки одного предмету;

M - к≥льк≥сть робочих м≥сць, на ¤ких виконуЇтьс¤ л¤.

“ехнолог≥чний цикл парт≥њ предмет≥в, ¤к≥ обробл¤ютьс¤ ск≥лькох операц≥¤х, залежить також в≥д того, ¤к уЇ'гьс¤ виконанн¤ операц≥й над предметами прац≥. три способи поЇднанн¤ операц≥й технолог≥чного (три способи передач≥ предмет≥в): посл≥довне, ≥не, паралельно-посл≥довне. :л≥довне поЇднанн¤ операц≥й пол¤гаЇ в тому, -.упна операц≥¤ починаЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ )ки вс≥х предмет≥в парт≥њ на попередн≥й операц≥њ. ѕарт≥¤ ≥мет≥в передаЇтьс¤ з операц≥њ на операц≥ю повн≥стю.

“ехнолог≥чний цикл при такому поЇднанн≥ операц≥й, ¤к це видно ≥з граф≥ка на рис. 9.3, обчислюЇтьс¤ за формулою

де т Ч к≥льк≥сть операц≥й технолог≥чного процесу (i = 1,2...m).

«а даними граф≥ка, = 4 Х(2 + 1 + 1,5 + 0,5) = 20хв.

ѕосл≥довне поЇднанн¤ операц≥й Ї досить простим за своЇю орган≥зац≥Їю, полегшуЇ оперативне плануванн¤ ≥ обл≥к. јле дл¤ нього властивий тривалий цикл, бо кожний предмет лежить, чекаючи обробки вс≥Їњ парт≥њ.

ѕосл≥довне поЇднанн¤ операц≥й застосовуЇтьс¤ у одиничному та сер≥йному виробництвах.

ѕаралельне поЇднанн¤ операц≥й характеризуЇтьс¤ тим, що предмети прац≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ попередньоњ операц≥њ в≥дразу передаютьс¤ на наступну операц≥ю ≥ обробл¤ютьс¤. “аким чином, предмети одн≥Їњ парт≥њ виготовл¤ютьс¤ паралельно на вс≥х операц≥¤х. ћалогабаритн≥ нетрудом≥стк≥ предмети можуть передаватис¤ не поштучно, а транспортними (передаточними) парт≥¤ми Ч Ћ/п. ѕри поштучн≥й передач≥ ѕ^, = 1. Ќа граф≥ку рис. 9.3 видно, що технолог≥чний цикл у цьому випадку дор≥внюЇ тривалост≥ обробки парт≥њ предмет≥в на максимальн≥й операц≥њ ≥ транспортноњ парт≥њ Ч на решт≥ операц≥й.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕон¤тт¤, структура ≥ принципи орган≥зац≥њ виробничого процесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (6192 прочитано)