≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥

—истема план≥в п≥дприЇмства.

ѕри плануванн≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства розробл¤ють плани дл¤: р≥зних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства та загальний план; вс≥х вид≥в д≥¤льност≥ або ц≥льов≥ плани, що

передбачають завданн¤ по ¤комусь одному напр¤мку роботи; р≥зних пер≥од≥в часу Ч довго", середньо- та короткостроков≥.  ожний вид плану маЇ своњ особливост≥ в методах та пор¤дку його розробки, р≥зн≥ показники.

“аблиц¤ 12.1. –≥вень ринковоњ конкуренц≥њ та особливост≥ систем плануванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства

¬ умовах ринку зростаюче значенн¤ маЇ передпланова проробка можливих вар≥ант≥в розвитку, д≥њ в майбутньому зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х чинник≥в, тобто ѕрогнозуванн¤. як необх≥дний елемент системи плануванн¤, ≥нструмент, що дозвол¤Ї визначити (з певною ймов≥рн≥стю) майбутн≥ ¤к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ умови д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, прогнозуванн¤ под≥л¤Їтьс¤ на два напр¤мки: 1) прогнозуванн¤ зовн≥шнього середовища та 2) прогнозуванн¤ внутр≥шн≥х умов д≥¤льност≥. ѕерший напр¤мок маЇ пр≥оритетне значенн¤ ≥ повинен включати в себе прогнози: народногосподарський, науково-техн≥чний, ринковоњ кон'юнктури, ≥ соц≥ально-пол≥тичний. ѕрогнозуванн¤ внутр≥шн≥х умов ¤вл¤Ї собою посл≥довну розробку економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального та орган≥зац≥йного прогноз≥в.

¬ залежност≥ в≥д тривалост≥ планового пер≥оду плануванн¤ под≥л¤Їтьс¤ на перспективне ≥ поточне.

ѕерспективне плануванн¤ на п≥дприЇмств≥ охоплюЇ довгострокове (стратег≥чне) ≥ середньострокове. ≤з врахуванн¤м горизонту плануванн¤ перспективний план розробл¤Їтьс¤ ≥з р≥зною отуп≥нню детал≥зац≥њ. ƒовгостроковий план виражаЇ переважно стратег≥ю розвитку п≥дприЇмства, в ньому представлен≥ р≥шенн¤, що стосуютьс¤ сфер д≥¤льност≥ та вибору њњ напр¤мк≥в. ¬≥н маЇ б≥льш концептуальний характер ≥ в ньому описово представлен≥ ¤к≥сн≥ р≥шенн¤, а необх≥дний цифровий матер≥ал використовуЇтьс¤ лише дл¤ обгрунтуванн¤ цих р≥шень. Ќайважлив≥шими складовими середньострокового плану Ї детальна хронолог≥зац≥¤ проект≥в, повна номенклатура виготовлюваноњ продукц≥њ, б≥льш конкретн≥ ≥нвестиц≥йн≥ та ф≥нансов≥ показники. —ередньостроковий план Ч це б≥льш детал≥зований стратег≥чний план на перш≥ S роки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ћежа м≥ж довгостроковими ≥ середньостроковими планами дуже розмита ≥ не може бути встановлена однозначно. "ƒовжина" планового пер≥оду залежить в≥д ступеню визначеност≥ умов д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, його галузевоњ належност≥, загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, достов≥рност≥ первинноњ ≥нформац≥њ, ¤кост≥ њњ анал≥тичноњ обробки тощо.

ѕри переход≥ в≥д довгострокового до середньострокового плану ≥нтервальн≥ показники зам≥нюютьс¤ на абсолютно визначен≥, а сам≥ показники аикористовуютьс¤ в менш агрегован≥й форм≥.

ѕоточне плануванн¤ пол¤гаЇ в розробц≥ план≥в на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ п≥дприЇмством та по ус≥х напр¤мках д≥¤льност≥, а також план≥в на б≥льш коротк≥ пер≥оди ртал, м≥с¤ць). –≥зновидом поточного плануванн¤ Ї оперативно-календарне плануванн¤, ¤ке ¤вл¤Ї собою календарне ув'¤зуванн¤ виробничого процесу м≥ж структурними п≥дрозд≥лами ≥з врахуванн¤м посл≥довност≥ та метр≥в технолог≥чного процесу.

ядром (визначальною ланкою), системи план≥в риЇмства виступаЇ його стратег≥¤ розвитку, при розробц≥ ¤коњ використовуютьс¤ результати анал≥зу нього середовища, виконанн¤ прийн¤тих стратег≥чних ;гичних план≥в. ÷≥ ж результати, ¤к ≥ вибрана стратег≥¤ слугують основою дл¤ розробки детальних середньо та довгострокових план≥в (рис.12.1).

ќск≥льки анал≥тична робота, спостереженн¤ за зм≥нами в ринковому середовищ≥ провод¤тьс¤ пост≥йно, то завжди може виникнути необх≥дн≥сть внести певн≥ корективи або в короткостроков≥, або в середньостроков≥ плани. ≤снуЇ також ймов≥рн≥сть передчасноњ розробки новоњ стратег≥њ п≥дприЇмства.

–ис. 12.1. ѕринципова схема взаЇмод≥њ основних блок≥в процедури розробки план≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ћетод≥и плануванн¤ на п≥дприЇмств≥. ѕлануванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою р≥зних метод≥в. ѕри вибор≥ метод≥в

плануванн¤ необх≥дно враховувати певн≥ вимоги до них. ћетоди плануванн¤ повинн≥: по-перше, бути адекватними зовн≥шн≥м умовам господарюванн¤, особливост¤м р≥зних етап≥в процесу становленн¤ та розвитку ринкових в≥дносин;

по-друге, найб≥льш повно враховувати проф≥ль д≥¤льност≥ об'Їкта плануванн¤ та р≥зноман≥тн≥сть в засобах та шл¤хах дос¤гненн¤ основноњ п≥дприЇмницькоњ мети Ч зб≥льшенн¤ прибутку; по-третЇ, в≥др≥зн¤тис¤ в залежност≥ в≥д виду розроблюваного плану. Ѕ≥льш≥сть в≥домих метод≥в плануванн¤ можна класиф≥кувати за р≥зними ознаками.

–езультати класиф≥кац≥њ метод≥в плануванн¤ за певними ознаками представлен≥ в табл.12.2.

–есурсний метод плануванн¤, вид≥лений за ознакою "¬их≥дна позиц≥¤ дл¤ розробки плану", ≥з урахуванн¤м ринкових умов господарюванн¤ та на¤вних ресурс≥в може застосовуватись при монопольному становищ≥ п≥дприЇмства або при слабо розвинут≥й конкуренц≥њ. « посиленн¤м конкурентноњ боротьби вже потреби ринкуf попит на продукц≥ю (послуги) стають вих≥дною позиц≥Їю, початковим моментом плануванн¤. ѕ≥дприЇмство самост≥йно виконуЇ ц≥лепокладанн¤, визначаЇ мету (ц≥л≥) д≥¤льност≥ ≥ дл¤ њњ (њх) дос¤гненн¤ формуЇ в≥дпов≥дн≥ плани.

¬ залежност≥ в≥д сили ринковоњ влади п≥дприЇмства застосовуютьс¤ ≥ р≥зн≥ принципи визначенн¤ к≥нцевого та пром≥жних значень планових показник≥в. ѕри монопольному положенн≥, в≥дсутност≥ загрози з боку конкурент≥в п≥дприЇмство впевнене в тому, що розвиток в майбутньому буде зд≥йснюватись ≥з збереженн¤м тенденц≥й, що склались в минулому. ѕром≥жн≥ та к≥нцев≥ (на к≥нець планового пер≥оду) значенн¤ планових показник≥в визначаютьс¤ методом екстрапол¤ц≥њ Ч на основ≥ динам≥ки цих показник≥в в минулому, припускаючи, що темпи ≥ пропорц≥њ, дос¤гнут≥ на момент розробки плану будуть збережен≥ в майбутньому.

ѕринципово протилежним Ї ≥нтерпол¤тивний ћетод, за ¤ким п≥дприЇмство встановлюЇ ц≥ль дл¤ ненн¤ в майбутньому ≥ виход¤чи з нењ визначаЇ Хну планового пер≥оду та пром≥жн≥ планов≥ показники,

“аблиц¤  ласиф≥кац≥¤ метод≥в плануванн¤

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5331 прочитано)