≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥

впровадженн¤ нових технолог≥й тощо.

4. ѕрац¤, кадри, соц≥альний розвиток колективу:

зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, чисельн≥сть персоналу, фонд зароб≥тноњ плати, додатков≥ потреби та джерела ≥ способи њх задоволенн¤, заходи щодо пол≥пшенн¤ умов прац≥ та побуту прац≥вник≥в, соц≥ально-культурного розвитку.

5.  ап≥таловкладенн¤ та кап≥тальне буд≥вництво: обс¤ги кап≥таловкладень, буд≥вельних, буд≥вельно-монтажних роб≥т, роб≥т по реконструкц≥њ та техн≥чному переозброЇнню п≥дприЇмства, введенн¤ в д≥ю основних фонд≥в, виробничих потужностей невиробничого призначенн¤.

6. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤: потреби в матер≥ально-техн≥чних ресурсах за повним њх перел≥ком, джерела задоволенн¤ цих потреб.

7. ќрган≥зац≥¤ п≥дприЇмства: заходи щодо удосконаленн¤ форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ виробництва, прац≥ та управл≥нн¤, структурна перебудова п≥дприЇмства.

8. ѕриродоохоронна д≥¤льн≥сть: комплекс заход≥в щодо охорони та рац≥онального використанн¤ водних, м≥неральних ресурс≥в, земл≥ та пов≥тр¤.

9- «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть: натуральн≥ та варт≥сн≥ показники ус≥Їњ д≥¤льност≥, оч≥куван≥ результати експортно-мпортних операц≥й.

10 «атрати, прибуток, рентабельн≥сть: соб≥варт≥сть основних вироб≥в, валовоњ, товарноњ та реал≥зованоњ продукц≥њ; кошториси витрат за р≥зними напр¤мками, прибуток та рентабельн≥сть по видах д≥¤льност≥ та в ц≥лому по п≥дприЇмству.

11. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть: баланс доход≥в та витрат, взаЇмов≥дносини з бюджетом, кредитн≥ в≥дносини тощо.

ѕоказники план≥в ¬изначаючи зм≥ст план≥в, сл≥д обгрунтувати лог≥ку розд≥л≥в та склад показник≥в, через ¤к≥ виражаютьс¤ планов≥ завданн¤. ѕоказники характеризу зм≥ст план≥в, умови њх виконанн¤; вони Ї також основою оц≥нки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

¬с¤ система показник≥в план≥в може бути розд≥лена певними ознаками на групи. Ќайб≥льш суттЇвами з цта ознак Ї економ≥чний зм≥ст, призначенн¤ та спос≥б характеристики предмету.

«а економ≥чним зм≥стом показники д≥л¤тьс¤ натуральн≥ та варт≥сн≥. Ќатуральн≥ показники необх≥дн≥ матер≥ально-речовинного виразу та обгрунтуванн¤ плану! к≥льк≥сть продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, необх≥дн≥ матер≥али з≥ њх видами, устаткуванн¤ ≥ т. ≥н. ¬арт≥сн≥ показникї використовуютьс¤ дл¤ характеристики загальних обс¤г≥њ виробництва, темп≥в його розвитку, розм≥р≥в витрат, доходи≥нш. ћ≥ж натуральними та варт≥сними показниками ≥снуЂ т≥сний зв'¤зок та взаЇмозалежн≥сть. ¬арт≥сн≥ показним розраховуютьс¤ на основ≥ натуральних, але в той же чањ при допомоз≥ узагальненоњ варт≥сноњ оц≥нки витрат результат≥в стимулюють використанн¤ ресурс≥в, зростаЇ ефективност≥ виробництва.

«а економ≥чним призначенн¤м показники д≥л¤ть к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥. ѕерш≥ характеризують абсолютн≥ обс¤ виробництва та ресурс≥в, що споживаютьс¤: обс¤г продук≥ матер≥ал≥в, виробнич≥ фонди, к≥льк≥сть працюючих тощ≥ ,1 ƒруг≥ показують ефективн≥сть використанн¤ виробничих ресурс≥в ≥ всього процесу виробництва. ÷е так≥ показники, ¤к продуктивн≥сть прац≥, матер≥алом≥стк≥сть, фондов≥ддача, соб≥варт≥сть продукц≥њ тощо.

ƒещо под≥бн≥ результати класиф≥кац≥њ планових показник≥в даЇ њх розпод≥л за способом характеристики предмету. «а ц≥Їю ознакою вид≥л¤ють абсолютн≥ та в≥дносн≥ показники. ѕерш≥ характеризують те чи ≥нше ¤вище абсолютно, без пор≥вн¤нн¤ з ≥ншими показниками. «робити таке пор≥вн¤нн¤ дають змогу в≥дносн≥ показники. Ќаприклад, к≥льк≥сть працюючих ¤к абсолютний показник, даЇ ≥нформац≥ю про розм≥р використанн¤ фактору живоњ прац≥, але ¤кщо цей показник сп≥вв≥днести до обс¤гу виробництва чи пор≥вн¤ть обс¤г виробництва з к≥льк≥стю працюючих, то одержимо в≥дносний показник трудом≥сткост≥ одиниц≥ продукц≥њ або продуктивност≥ прац≥ одного працюючого.

¬иб≥р системи планових показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї одн≥Їю з найголовн≥ших проблем методолог≥њ плануванн¤. ≤ ц¤ проблема стаЇ ще б≥льш важливою при зм≥н≥ м≥сц¤, рол≥ ≥ характеру плануванн¤ в господарчому механ≥зм≥ при переход≥ на ринков≥ принципи.

ѕоказники план≥в.

“актична ≥ оперативне плануванн¤, сутн≥сть ≥ системи.

«м≥ст ≥ завданн¤. ќперативне плануванн¤ Ї, з одного боку, завершальною ланкою в систем≥ плануванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, а з другого Ч виступаЇ ¤к зас≥б виконанн¤ довго, середньо- та короткострокових план≥в, ∞ƒин ≥з важел≥в поточного управл≥нн¤ виробництвом. ¬имоги ƒо оперативного плануванн¤ в динам≥чних умовах ринкового середовища, суттЇвим чином зростають.

¬ процес≥ оперативного плануванн¤ виконуЇтьс¤ детальна розробка план≥в п≥дприЇмства та його п≥дрозд≥л≥",

Х окремих виробництв, цех≥в, виробничих д≥льниць, бригад, нав≥ть робочих м≥сць, на коротк≥ пром≥жки часу Ч м≥с¤ць;

декаду, робочий тиждень, добу, зм≥ну. ѕри цьому розробка план≥в орган≥чно поЇднуЇтьс¤ з вир≥шенн¤м питань орган≥зац≥њ њх виконанн¤ та поточного регулюванн¤. “аким чином, оперативне плануванн¤ ¤вл¤Ї собою важливий важ≥ль повс¤кденного кер≥вництва виробничою д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства.

ќперативне плануванн¤ поЇднуЇ в соб≥ два напр¤мки роботи. ѕерший напр¤мок, в рамках ¤кого розробл¤ютьс¤ оперативн≥ плани та граф≥ки виготовленн¤ та випуску продукц≥њ, називаЇтьс¤ календарним плануванн¤м. ƒругий напр¤мок включаЇ в себе роботи, що необх≥дн≥ дл¤ безперечного оперативного обл≥ку, контролю та регулюванню виконанн¤ оперативних план≥в та ходу виробництва. .÷ей напр¤мок д≥став назву диспетчеризац≥њ'.

ѕри оперативному плануванн≥ мають вир≥шуватис¤ так≥ основн≥ завданн¤:

Х забезпеченн¤ виконанн¤ плану виробничоњ д≥¤льност≥ го випуску плановоњ продукц≥њ в запланован≥ строки при р≥вном≥рн≥й робот≥ вс≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства;

Х встановленн¤ режиму роботи п≥дприЇмства, що спри¤Ї найб≥льш ефективному та повному використанню устаткуванн¤ та роб≥тник≥в",

Х максимальне скороченн¤ тривалост≥ виробничого циклу та

обс¤г≥в незавершеного виробництва. , ќперативне плануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в масштаб≥ всього п≥дприЇмства по цехах (м≥жцехове) та окремих цех≥в Ч по д≥льниц¤х ≥ робочих м≥сц¤х (внутр≥шньоцехове).

ћ≥жцехове оперативне плануванн¤ маЇ за

мету забезпечити зкоординовану д≥¤льн≥сть та необх≥дн≥ виробнич≥ пропорц≥њ м≥ж цехами п≥дприЇмства у в≥дпов≥дност≥ з посл≥довн≥стю технолог≥чних процес≥в (заготовчих, обробних, складальних) та з урахуванн¤м њх функц≥й Ч основн≥, допом≥жн≥, обслуговуюч≥ та поб≥чн≥ цехи. јле головним завданн¤м м≥жцехового оперативного плануванн¤ маЇ бути погодженн¤ номенклатури заготовок, деталей, вузл≥в та строк≥в њх пересуванн¤ м≥ж цехами (виробництвами).

¬нутр≥шньоцехове оперативне плануванн¤ включаЇ в себе розробку календарних план≥в виробництва дл¤ д≥льниць та контроль њх виконанн¤, розпод≥л роб≥т по д≥льниц¤х, доведенн¤ до робочих м≥сць, оперативне регулюванн¤ виробничих процес≥в.

—истеми оперативного плануванн¤ ќсновними елементами оперативного плануванн¤ Ї: планово-обл≥ков≥ одиниц≥ вим≥ру продукц≥њ; планово-обл≥ков≥ пер≥оди, на ¤к≥ розробл¤ютьс¤ оперативн≥ плани; нормативи просуванн¤ виробництва (парт≥њ запуску-випуску деталей, необх≥дн≥ запаси незавершеного виробництва та тривал≥сть випереджень).

¬ практиц≥ господарюванн¤ розр≥зн¤ють три основн≥ системи оперативного плануванн¤: ≥тодетальну, комплектну та на замовленн¤. ¬иб≥р застосуванн¤ кожноњ системи ∞перативно-виробничого плануванн¤ визначають типом биробнйцтва, складом ≥ особливост¤ми продукц≥њ тощо. ѕри ÷ьому перевага в≥ддаЇтьс¤ т≥й систем≥, ¤ка дозвол¤Ї найб≥льш ефективно вир≥шувати завданн¤ оперативного плануванн¤.

Х ѕодетольна система за планово-обл≥ков одиницю використовуЇ деталь певного найменуванн¤. . залежност≥ в≥д особливостей ≥нших елемент≥в та орган≥зау самого процесу оперативного регулюванн¤ найб≥льњ) поширеними р≥зновидами подетальноњ системи Ї:

складська система, за ¤коњ р≥вень завантаженн¤ р≥вном≥рн≥сть випуску продукц≥њ визначаютьс¤ необх≥дн≥с п≥дтриманн¤ складських запас≥в певних розм≥р≥в. ÷¤ систен маЇ сенс при велик≥й к≥лькост≥ застосовуваних щ виготовленн≥ продукц≥њ стандартних (ун≥ф≥кованих) вузл≥в деталей;

система плануванн¤ за нормами технолог≥чних запас≥в ¤ка передбачаЇ встановленн¤ пост≥йноњ насиченост≥ yc≥ стад≥й виробничого процесу необх≥дними запасам≥ нап≥вфабрикат≥в (деталей, вузл≥в) ≥ суворе дотриманнƒ розрахункового р≥вн¤ цих запас≥в дл¤ кожного цеху. система застосовуЇтьс¤ в умовах сер≥йного крупносер≥йного виробництва;

система плануванн¤ за строками подач≥, в основ≥ ¤ком .знаход¤тьс¤ встановлен≥ строки запуску та випуску парт≥≥д деталей з урахуванн¤м њх технолог≥чних запас≥в та строк≥њд м≥жцехових подач. в умовах сер≥йного та крупносер≥йного виробництва строки можуть перегл¤датись кожного разу при розробц≥ оперативних план≥в. ¬ масовому виробництв≥ встановлюютьс¤ стандартн≥ строки;

система плануванн¤ за тактом потоку базуЇтьс¤ синхрон≥зац≥њ д≥¤льност≥ вс≥х виробничих п≥дрозд≥л≥в встановленн≥ Їдиного такту випуску готовоњ продукц≥њ. “ака система застосовуЇтьс¤ в масовому виробництв≥ з широким , використанн¤м поточних метод≥в орган≥зац≥њ виробничих процес≥в.

Х  омплектна система. «а своЇю суттю в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших тим, що в н≥й за планово-обл≥кову одиницю слугуЇ об'Їднаний за певними ознаками комплект деталей (вузл≥в). Ќайб≥льш поширеними њњ п≥дсистемами Ї комплектно-вузлова, комплектно-групова, машинокомплект-на.

 омплектно-вузлова п≥дсистема за планово-обл≥кову одиницю маЇ вузловий комплект, до ¤кого вход¤ть детал≥ одного складального вузла. ÷¤ система характерна дл¤ виробництва складноњ продукц≥њ з тривалим виробничим циклом.

 омплектно-групова п≥дсистема може застосовуватись в тих випадках, коли виготовл¤ютьс¤ детал≥ (вузли), що мають загальний технолог≥чний процес, однакову пер≥одичн≥сть запуску-випуску та строки подач≥ на наступну стад≥ю. ћашинокомплектна п≥дсистема Ч найб≥льш проста тому, що њњ планово-обл≥ковою одиницею Ї машинокомплект, тобто повний комплект деталей, що виробл¤Їтьс¤ тим або ≥ншим цехом дл¤ певного виробу (машини). ÷¤ система може застосовуватись при виробництв≥ нескладних вироб≥в, з невеликою к≥льк≥стю деталей.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5331 прочитано)