≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥

—еред матричних метод≥в визначенн¤ генеральних стратег≥й в≥домими Ї також (в дужках вказан≥ показники, що формують матрицю):

Х загальний стратег≥чний метод ѕортера (стратег≥чн≥ переваги/стратег≥чн≥ ц≥л≥);

Х метод консультац≥йноњ групи јртур ƒ.Ћ≥тлл (стад≥¤ життЇвого циклу/конкурентна позиц≥¤);

Х метод консультац≥йноњ групи Ўелл (потенц≥йний ринок/потужн≥сть п≥дприЇмства).

р≥зновиди Ѕазова стратег≥¤ ¤к генеральна стратег≥й напр¤мок Ї стрижнем будь-¤коп стратег≥чного плану п≥дприЇмства, њ в≥дпов≥дност≥ з циклом розвитк:

п≥дприЇмства можна вибрати одну ≥з таких базовив стратег≥й);

Х стратег≥ю зростанн¤, що виражаЇ нам≥р п≥дприЇмства зб≥льшувати обс¤ги продаж, прибутку кап≥таловкладень тощо;

Х стратег≥ю стаб≥л≥зац≥њ Ч д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства в умовах в≥дчутноњ нестаб≥льност≥ обс¤г≥в продаж та прибутку;

Х стратег≥ю виживанн¤ Ч чисто оборонна стратег≥¤, що застосовуЇтьс¤ за умови глибокоњ кризи д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

¬ рамках вибраноњ базовоњ стратег≥њ можлив≥ дек≥лька напр¤мк≥в д≥й, ¤к≥ прийн¤то називати стратег≥чними альтернативами (табл. 12. 6).

“аблиц¤ 12.6. ћожлив≥ вар≥анти стратег≥чних альтернатив

–еал≥зац≥¤ базовоњ та альтернативних стратег≥й ”безпечуЇтьс¤ подальшою ѓх конкретизац≥Їю та розробкою ‘ункц≥ональних та ресурсних субстратег≥й. ƒл¤ ц≥Їњ мети виконуЇтьс¤ процедура декомпонуванн¤: м≥с≥¤ ≥ ц≥л≥, базова та альтернативн≥ стратег≥њ повинн≥ знайти в≥дображенн¤ у в≥дпов≥дних планах д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ б передбачали функц≥ональне та ресурсне забезпеченн¤ њх реал≥зац≥њ.

¬елика к≥льк≥сть чинник≥в (функц≥ональних та ресурсних) потенц≥йно може впливати на дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥лей. —клад функц≥ональних та ресурсних субстратег≥й, ¤к ≥ зм≥ст та перел≥к показник≥в кожноњ з них, залежить в≥д вибраних м≥с≥њ, ц≥лей, базовоњ та альтернативних стратег≥й.

¬ загальному випадку до функц≥ональних стратег≥й (субстратег≥й) в≥днос¤ть:

Х стратег≥ю науково-досл≥дних та експериментально-впроваджувальних роб≥т;

Х виробничу стратег≥ю;

Х маркетингову стратег≥ю. ¬ групу стратег≥й ресурсного забезпеченн¤ включають:

Х стратег≥ю кадр≥в та соц≥ального розвитку;

Х стратег≥ю техн≥чного розвитку;

Х стратег≥ю матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;

Х ф≥нансову стратег≥ю;

Х орган≥зац≥йну стратег≥ю;

Х ≥нвестиц≥йну стратег≥ю.

 ожна субстратег≥¤, ¤к правило, вм≥щуЇ: 1) ц≥л≥, умов≥ та основн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥, к≥нцеве результати по функц≥ональним стратег≥¤м або вплив на ÷» результати, ¤кий повинен бути зд≥йсненим при вт≥леним ресурсних стратег≥й; 2) пор¤док та посл≥довн≥сть (у простор≥ ≥ час≥) вир≥шенн¤ ¤к≥сних та к≥льк≥сних завданв довгострокових план≥в; низка заход≥в, адекватнй» призначенню субстратег≥њ, що забезпечить дос¤гненн¤ встановленоњ мети.

—убстратег≥њ Ї орган≥чною складовою частиною Їдиноњ ц≥лого Ч загальноњ стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства. “ому й необх≥дно розробл¤ти та реал≥зовувати ¤к взаЇмозв'¤зан≥, взаЇмообумовлен≥ та погоджен≥ елементи ≥нтегрованого комплексу. “аке погодженн¤ в≥дбиваЇ мету застосуванн¤ ≥теративного способу розробки та уточненн¤ стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства.

¬≥дм≥нн≥сть м≥ж стратег≥чним ≥ тактичним плануванн¤м —кладанн¤ середньо- та короткострокових план≥в в≥дноситьс¤ до тактичного плануванн¤ д≥¤льност≥ будь-¤кого п≥дприЇмства, ¤ке за певними ознаками ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д розробки ≥ практичного зд≥йсненн¤ стратег≥њ його розвитку.

ќднозначно встановити в≥дм≥нн≥сть м≥ж стратег≥чним ≥ тактичним плануванн¤м д≥¤льност≥ п≥дприЇмства неможливо. Ќатомн≥сть ≥снуЇ бодай три аспекти ц≥Їњ в≥дм≥нност≥.

Х ѕерший ~ часовий: чим в≥ддален≥ш≥ насл≥дки маЇ план та важче в≥д нього в≥дмовитись, тим б≥льш стратег≥чним в≥н е. ÷е означаЇ, що стратег≥чне плануванн¤ зв'¤зане з р≥шенн¤ми, насл≥дки ¤ких будуть позначатис¤ прот¤гом тривалого пер≥оду ≥ ¤к≥ важко виправити. “актичн≥ ж плани конкретизують та доповнюють його;

* ƒругий Ч за охопленн¤м сфер впливу: стратег≥чне плануванн¤ справл¤Ї ширший ≥ глибший вплив на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, а тактичне Ї вузькоспр¤мованим.

Х “рет≥й Ч сутньо-зм≥стовний: ¤кщо стратег≥чн≥ Х плани окреслюють м≥с≥ю та п≥дпор¤дкован≥ њй ц≥л≥ Х д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, а також принципово важлив≥ Х засоби њх дос¤гненн¤, то тактичн≥ мають визначити усю сукупн≥сть практичних засоб≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ нам≥чених ц≥лей.

ќтже, завжди ≥снуЇ певна в≥дносн≥сть, умовн≥сть в розпод≥л≥ часових горизонт≥в плануванн¤ ≥ в≥дпов≥дно планових документ≥в стратег≥чного значенн¤ ≥ тактичного; забезпеченн¤, на довго-, середньо- та короткостроков≥ плани. јле ≥снуюча практика р≥чного плануванн¤ визначила пер≥од в один р≥к ¤к найб≥льш прийн¤тний дл¤ розробки тактичних короткострокових план≥в. —ередньостроков≥ плани розробл¤ютьс¤ на пер≥од в дек≥лька рок≥в, прийн¤тий дл¤ конкретизац≥њ, детал≥зац≥њ завдань довгострокового стратег≥чного плану. ћожна стверджувати, що середньостроковий план Ч це к≥льк≥сно визначена на певний пер≥од стратег≥¤ п≥дприЇмства по вс≥х або найважлив≥ших субстратег≥¤х.

«м≥ст тактичних план≥в —ередньостроковий та короткостроковий плани взаЇмозв'¤зан≥, що про¤вл¤≠Їтьс¤ перш за все в однаковому, ¤к правило, склад≥ њх розд≥л≥в. ” практкц господарюванн¤ виокремлюють певну сукупн≥сть основн≥й розд≥л≥в план≥в п≥дприЇмства.

1. ћаркетингова д≥¤льн≥сть: плани маркетингу дл< основних вироб≥в та ≥нтегрований план дл¤ вс≥Їњ продукц≥њ ≥ виготовлгованоњ п≥дприЇмством.

2. ¬иробнича д≥¤льн≥сть: випуск продукц≥њ в натуральному та варт≥сному вираз≥, обгрунтуванн¤ виробничоњ програми п≥дприЇмства.

3. Ќауково-досл≥дн≥, конструкторсько-технолог≥чн≥ та експериментально-впроваджувальн≥ роботи: заходи щодо створенн¤ та освоЇнн¤ нових вироб≥в, що випускаютьс¤;

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5331 прочитано)