≈коном≥ка п≥дприЇмства > як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка

як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка

«м≥ст

¬ступ ............................................................................................................4

1. як≥сть ≥ њњ оц≥нка .....................................................................................6

1.1. ‘актори, що обумовлюють ¤к≥сть продукц≥њ ..............................6

1.2. ѕоказники ≥ методи оц≥нки ............................................................7

1.3. ≈фективн≥сть ≥ шл¤хи п≥двищенн¤ ...............................Е............9

2. ћетоди забезпеченн¤ ¤кост≥ ................................................................12

2.1. —тандартизац≥¤ продукц≥њ ............................................................12

2.2. —ертиф≥кац≥¤ продукц≥њ ................................................................13

2.3. ƒержавний нагл¤д за ¤к≥стю ........................................................16

2.4. ¬нутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль .............................17

3. «агальн≥ в≥домост≥ про розвиток ≥ сучасний стан сертиф≥кац≥њ в

”крањн≥ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 18

¬исновок ................................................................................................23

—писок використаноњ л≥тератури ............................................................24

¬ступ

¬ умовах розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ спор≥днених њй вид≥в д≥¤льност≥, ус≥х окремих п≥дприЇмств та галузей економ≥ки на зовн≥шньому ≥ внутр≥шньому ринках пов≠н≥стю залежить в≥д того, наск≥льки њх продукц≥¤ або послуги в≥дпов≥дають стандартам ¤кост≥. “ому ¤ вважаю що проблема забезпеченн¤ ≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ про≠дукц≥њ актуальна дл¤ вс≥х крањн ≥ п≥дприЇмств. ¬≥д њњ вир≥шенн¤ в значн≥й м≥р≥ зале≠жить усп≥х ≥ ефективн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки. ѕри цьому необх≥дно враховува≠ти те, що п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ Ц задача довгострокова ≥ безперервна. –≥вень ¤кост≥ продукц≥њ не може бути пост≥йною величиною. ¬ироби залишаютьс¤ техн≥ч≠но прогресивними, зручними, красивими, модними до тих п≥р, доки њм на зм≥ну не прийдуть нов≥, ще б≥льш досконал≥, що обумовлено науково-техн≥чним прогресом в науц≥ ≥ техн≥ц≥. јле на кожному часовому етап≥ ¤к≥сть продукц≥њ повинна бути опти≠маль≠ною, тобто такою, що максимально задовольн¤Ї потреби споживач≥в при в≥д≠нос≠но≠ м≥н≥мальних затратах на њњ дос¤гненн¤.

« розвитком науково техн≥чного прогресу проблема ¤кост≥ не спрощуЇтьс¤, а, навпаки, стаЇ складн≥шою. “ому вир≥шувати њњ традиц≥йними методами, тобто лише шл¤хом контролю ¤кост≥ готовоњ продукц≥њ, практично неможливо. ѕовинен бути ком≠плексний, системний п≥дх≥д, реал≥зац≥¤ ¤кого можлива лише в рамках системи управл≥нн¤ ¤к≥стю. ¬≥домий американський спец≥ал≥ст ≈двард ƒем≥нг ще в 1950 р. ѕисав, що на 85% вир≥шенн¤ проблеми ¤кост≥ залежить не в≥д людей, а в≥д системи управл≥нн¤ ¤к≥стю.

«начну роль в п≥двищенн≥ ¤кост≥ продукц≥њ в≥д≥грають стандарти, ¤к≥ Ї орган≥зац≥йно≠-≠техн≥чною основою систем ¤кост≥. Ќа перших порах мала м≥сце практика внесенн¤ в контракти вимог до систем ¤кост≥, що доповнювали вимоги до продукц≥њ, а також до перев≥рки систем ¤кост≥ на п≥дприЇмств≥ у виробника. ƒл¤ регулюванн¤ процесу перев≥рки систем ¤кост≥ в р¤д≥ крањн (—Ўј,  анада, ¬еликобритан≥¤ та ≥н≠ших) були створен≥ нац≥ональн≥ стандарти, що встановлюють вимоги до систем ¤кос≠т≥, а в 1987 р. ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю ≥з стандартизац≥њ ISO були розроблен≥ ≥ впроваджен≥ м≥жнародн≥ стандарти сер≥њ 9000, доповнен≥ в подальшому стандар≠тами 10000, ¤к≥ сконцентрували досв≥д управл≥нн¤ ¤к≥стю, нагромаджений в р≥зних крањнах, ≥ в багатьох ≥з них були впроваджен≥ ¤к нац≥ональн≥.

¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ одним ≥з важливих механ≥зм≥в гарант≥њ ¤кост≥ стала серти≠ф≥кац≥¤, ¤ка переросла в норму торгових в≥дносин будь-¤кого р≥вн¤. якщо на ранн≥х етапах по¤ви ≥ розвитку сертиф≥кац≥њ в њњ проведенн≥ був зац≥кавлений головним чином виробник (з метою одержанн¤ гарант≥й в≥дпов≥дност≥ певних характеристик вироб≥в) ≥ споживач, то зараз до вир≥шенн¤ задач сертиф≥кац≥њ залучен≥ громадськ≥ ≥ приват≠н≥ виробники, споживач≥ та науково-техн≥чн≥ орган≥зац≥њ, ур¤ди б≥льшост≥ крањн ≥ на≠в≥ть м≥жур¤дов≥ орган≥зац≥њ. ѕри цьому сертиф≥кац≥¤ з продукц≥њ поширилась на сис≠теми ¤кост≥.

—ертиф≥кац≥¤ продукц≥њ повТ¤зана з оц≥нкою показник≥в њњ ¤кост≥, тобто вим≥рю≠ванн¤м њх з використанн¤м певних засоб≥в вим≥рюванн¤, достов≥рн≥сть ≥ точн≥сть ¤ких вивчаЇ метролог≥¤. “ому значно зростаЇ роль метролог≥чного забезпеченн¤ ¤кос≠т≥ продукц≥њ.

“аким чином, проблема забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ Ї комплексною: науковою, техн≥чною, економ≥чною ≥ соц≥альною, ≥ у вир≥шенн≥ њњ повинн≥ приймати уча≠сть висококвал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти, ¤к≥ в≥льно волод≥ють сучасними методами уп≠рав≠л≥нн¤ ¤к≥стю, незалежно в≥д того, в ¤кому сектор≥ вони працюють: державному

5

чи приватному, на великих п≥дприЇмствах чи в малому ≥ середньому б≥знес≥, тому що загальн≥ принципи орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ високоњ ¤кост≥ продукц≥њ та послуг не залежать в≥д розм≥ру п≥дприЇмства.

«араз виготовл¤Їтьс¤ багато продукц≥њ ¤ка б могла стати конкурентноспроможною на св≥товому ринку, але њй не вистачаЇ забезпеченн¤ ¤кост≥. ÷е може бути обумовлено тим, що п≥дприЇмц≥ не знають ¤к дос¤гти б≥льш високоњ ¤кост≥ без великих витрат, або допускаютьс¤ де¤ких помилок при забезпеченн≥ ¤кост≥ своЇњ продукц≥њ. “ому ¤ вважаю що ц¤ тема потребуЇ детального обговоренн¤.

1. як≥сть ≥ њњ оц≥нка

як≥сть Ц ¤к економ≥чна категор≥¤, в≥дбиваЇ сукупн≥сть властивостей продукц≥њ, що зумовлюють ступ≥нь њњ придатност≥ задовольн¤ти потреби людини в≥дпов≥дно до свого призначенн¤.

¬ умовах ринкових в≥дносин ¤к≥сть забезпечуЇтьс¤ ≥ гарантуЇтьс¤ п≥дприЇмством. ј ¤кщо вона не забезпечуЇтьс¤ ≥ не гарантуЇтьс¤ Ц п≥дприЇмство гине: автоматично забезпечуЇ це той же ринок, але нормальний ринок, ≥з збалансованим попитом ≥ пропозиц≥Їю. ¬ 60-70-≥ роки вважали, що дл¤ усп≥ху виробника достатньо, щоб продукц≥њ було багато ≥ вона була дешевою. ¬ 80-≥ роки стало очевидним, що виникла конкуренц≥¤ не ц≥н, а ¤кост≥: 80% покупц≥в приймали р≥шенн¤ про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на ¤к≥сть продукц≥њ. “аким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукц≥¤, ¤ка мала, при ≥нших р≥вних умовах, меншу виробничу соб≥варт≥сть ≥ вищу ¤к≥сть.

¬ 1982 р. в —Ўј була видана книга ≈дварда ƒем≥нга Уяк≥сть, продуктивн≥сть, конкурентоспроможн≥стьФ, в ¤к≥й автор виклав свою концепц≥ю пост≥йного п≥двищенн¤ ¤кост≥ у вигл¤д≥ 14 знаменитих постулат≥в.

1 2 3 4 5 Ќазва: як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7455 прочитано)