≈коном≥ка п≥дприЇмства > як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка

“абл.2. ѕор≥вн¤нн¤ основних етап≥в сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥ ≥ продукц≥њ.

ѕереваги одного механ≥зму над ≥ншим, а також њх недол≥ки можливо оц≥нити т≥льки щодо соц≥ально-економ≥чних ≥ технолог≥чних ситуац≥й, ¤к≥ ≥снують дл¤ постачальник≥в у жодн≥й крањн≥, ≥ щодо к≥нцевоњ мети постачальника. јле варто в≥дзначити, що в б≥льшост≥ промислово розвинутих крањн перевага надаЇтьс¤ сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥.

2.3. ƒержавний нагл¤д за ¤к≥стю

Ќац≥ональним органом, що проводить ≥ координуЇ роботу по забезпеченню њњ функц≥онуванн¤, Ї ƒержавний ком≥тет ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни).

ƒо орган≥в державноњ служби стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ в ”крањн≥ в≥днос¤тьс¤:

ƒержавний ком≥тет ”крањни з стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни);

”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут стандартизац≥њ, сертиф≥кац≥њ та ≥нформатики (”крЌƒ≤——≤);

ƒержавний науково-досл≥дний ≥нститут Ф—истемаФ (ƒЌƒ≤ Ф—истемаФ);

”крањнський державний науково-виробничий центр стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (”кр÷—ћ);

”крањнський навчально-науковий центр ≥з стандартизац≥њ, метролог≥њ та ¤кост≥ продукц≥њ;

“ехн≥чн≥ ком≥тети з≥ стандартизац≥њ (“ );

“еритор≥альн≥ центри стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ.

ƒержстандарт ”крањни був створений ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є293 в≥д 23.09.1991 р. на баз≥ ”крањнського республ≥канського управл≥нн¤ ƒержстандарту —–—–. ¬≥н Ї нац≥ональним органом з≥ стандартизац≥њ, створюЇ державну систему стандартизац≥њ в крањн≥ ≥ керуЇ вс≥ма роботами з стандартизац≥њ, методолог≥њ та сертиф≥кац≥њ.

Ќа ”крЌƒ≤——≤ покладена розробка науково-техн≥чних ≥ економ≥чних основ стандартизац≥њ, перспективних план≥в комплексноњ стандартизац≥њ сировини, матер≥ал≥в, п≥вфабрикат≥в ≥ готових вироб≥в, стандарт≥в на Їдин≥ методи продукц≥њ. ¬≥н виконуЇ експертизу стандарт≥в перед њх затвердженн¤м, проводить пор≥вн¤льний анал≥з р≥вн¤ стандартизац≥њ в ”крањн≥ ≥ заруб≥жних крањнах, надаЇ ≥нформац≥ю з стандартизац≥њ вс≥м зац≥кавленим орган≥зац≥¤м.

Ќа ƒЌƒ≤ У—истемаФ покладена розробка основоположних стандарт≥в.

Ќа ”кр÷—ћ покладено зд≥йсненн¤ вс≥Їњ централ≥зованоњ ≥нформац≥њ орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств про чинн≥ стандарти, техн≥чн≥ умови ≥ ≥ншу нормативну документац≥ю, а також забезпеченн¤ њх ц≥Їю документац≥Їю. ÷ентр зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю стандарт≥в та ≥ншоњ нормативноњ документац≥њ з стандартизац≥њ державного ≥ галузевого значенн¤, п≥дготовку кадр≥в, п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ та виданн¤ нормативних документ≥в з≥ стандартизац≥њ.

Ќа ”крањнський навчально науковий центр з≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та ¤кост≥ продукц≥њ покладена п≥дготовку кадр≥в ≥ п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ.

“ехн≥чн≥ ком≥тети з стандартизац≥њ створюютьс¤ за р≥шенн¤м ƒержстандарту ”крањни дл¤ орган≥зац≥њ та забезпеченн¤ розробленн¤, розгл¤ду, експертизи, погодженн¤ ≥ п≥дготовки до затвердженн¤ державних стандарт≥в ”крањни, ≥нших нормативних документ≥в з≥ стандартизац≥њ, а також проведенн¤ роб≥т з рег≥ональноњ ≥ м≥жнародноњ стандартизац≥њ.

ƒо роботи в техн≥чних ком≥тетах залучаютьс¤ на добров≥льних засадах уповноваженн≥ представники за≥нтересованих п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й замовник≥в (споживач≥в), розробник≥в, виробник≥в продукц≥њ, орган≥в ≥ орган≥зац≥й з стандартизац≥њ, метролог≥њ, сертиф≥кац≥њ, товариств (сп≥лок) споживач≥в, науково-техн≥чних та ≥нженерних товариств, ≥нших громадських орган≥зац≥й, пров≥дн≥ вчен≥ та фах≥вц≥. Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ 120 техн≥чних ком≥тет≥в.

Ќа територ≥альн≥ центри покладено контроль за впровадженн¤м ≥ додержанн¤м стандарт≥в ≥ техн≥чних умов.

¬ структур≥ ƒержстандарту ”крањни нал≥чуЇтьс¤ 35 територ≥альних центр≥в Ц 26 обласних ≥ 9 м≥ських.

√осподарююч≥ субТЇкти за порушенн¤ вимог стандарт≥в (норм, правил) несуть матер≥альну в≥дпов≥дн≥сть у вигл¤д≥ сплати в≥дчутних штраф≥в.

2.4. ¬нутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль

—еред ≥снуючих ≥ повсюдно застосовуваних метод≥в забезпеченн¤ виробництва продукц≥њ ч≥льне м≥сце пос≥даЇ внутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥. Ќа п≥дприЇмствах функц≥њ безпосереднього контролю ¤кост≥ складових частин ≥ в ц≥лому готових дл¤ споживанн¤ вироб≥в виконують в≥дд≥ли техн≥чного контролю (¬“ ). √оловне завданн¤ техн≥чного контролю Ц пост≥йно забезпечувати необх≥дний контроль ¤кост≥, заф≥ксований в нормативних документах, шл¤хом безпосередньоњ перев≥рки кожного виробу ≥ ц≥леспр¤мованого впливу на умови ≥ чинники, що формують його. ”сп≥шне розвТ¤занн¤ цього завданн¤ може бути зд≥йснене за правильного вибору обТЇкт≥в ≥ метод≥в контролю ¤кост≥. ќбТЇктами контролю мають бути ус≥ компоненти ус≥ компоненти виробничоњ системи та њњ взаЇмозвТ¤заних елемент≥в, тобто вх≥д (ресурси), сам виробничий процес, вих≥д (продукц≥¤).

Ќеобх≥дн≥сть контролю ресурс≥в (матер≥ал≥в, енерг≥њ, знар¤дь прац≥, ≥нформац≥њ, персоналу) на вход≥ системи обумовлено тим, що њх ¤к≥сть у значн≥й м≥р≥ визначаЇ конкурентоспроможн≥сть готового продукту прац≥.

¬икористанн¤ у виробничому процес≥ бодай частини ресурс≥в неналежноњ ¤кост≥ може призвести до непродуктивних витрат добро¤к≥сних ресурс≥в.

як≥сть продукц≥њ визначальною м≥рою формуЇтьс¤ упродовж виробничого процесу. ÷е викликаЇ необх≥дн≥сть ретельного контролю переб≥гу технолог≥њ њњ виготовленн¤. ќбТЇктами контролю тут слугують повне дотриманн¤ виробничо-трудовоњ дисципл≥ни, технолог≥чних режим≥в обробки ≥ складанн¤ вироб≥в. ѕри цьому контрольн≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ стосовно не лише ¤кост≥, але й к≥лькост≥, оск≥льки порушенн¤ технолог≥чноњ, виробничоњ ≥ трудовоњ дисципл≥ни може спричинювати псуванн¤ сировини, матер≥ал≥в, окремих деталей ≥ нав≥ть готових вироб≥в, а поза ¤к невиконанн¤ завдань виробничоњ програми п≥дприЇмства.  онтроль на виход≥ виробничоњ системи (п≥дприЇмства ≥ його п≥дрозд≥л≥в) маЇ за основну мету попереджувати передачу бракованоњ продукц≥њ споживачу або на наступн≥ технолог≥чн≥ фази (стад≥њ) на тому ж п≥дприЇмств≥ з випливаючи ми з цього насл≥дками. ќкр≥м того, такий контроль уможливлюЇ визначенн¤ ступеню виконанн¤ виробничих завдань економ≥чних результат≥в виробництва.

3. «агальн≥ в≥домост≥ про розвиток ≥ сучасний стан сертиф≥кац≥њ в ”крањн≥

—уттЇвий вклад у вир≥шенн¤ питань сертиф≥кац≥њ, а також захисту ≥нтерес≥в споживач≥в внесла ќќЌ, ¤ка розробила ≥ затвердила ќсновний м≥жнародно-правовий документ У«в≥д загальних кер≥вних принцип≥в ќќЌ щодо захисту ≥нтерес≥в споживач≥вФ.

¬ розробц≥ ≥ впровадженн≥ нормативних документ≥в, сертиф≥кац≥њ продукц≥њ та систем ¤кост≥ активну роль в≥д≥грають так≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, ¤к ISO та IEC, з своњми техн≥чними ком≥тетами, ћ≥жнародний ‘орум з акредитац≥њ лаборатор≥й (ILAC), ¬сесв≥тн≥й ‘орум ISO 9000, ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ з атестац≥њ та п≥дготовки експерт≥в-аудитор≥в (IATCA), а серед Ївропейських: ™вропейський ком≥тет з стандартизац≥њ в електротехн≥ц≥ (CENELEC), ™вропейська орган≥зац≥¤ ¤кост≥ (EOQ), ™вропейський фонд з управл≥нн¤ ¤к≥стю (EFQM), ™вропейська орган≥зац≥¤ з випробувань та сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥ (EQNET), ™вропейська академ≥¤ сертиф≥кац≥йноњ д≥¤льност≥ (EAC) та ≥нш≥.

¬ ”крањн≥ робота з сертиф≥кац≥њ стала проводитись п≥сл¤ виходу постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є95 в≥д 27.02.92 р. та ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кими були розроблен≥ перш≥ нормативн≥ документи ”кр—≈ѕ–ќ.

ƒоц≥льн≥сть економ≥чних ≥ торгових звТ¤зк≥в м≥ж крањнами —Ќƒ спри¤ла тому, що 13.02.93 р. м≥ж ними була п≥дписана угода про проведенн¤ узгодженоњ пол≥тики в галуз≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ, зг≥дно з ¤кою особлива увага прид≥л¤Їтьс¤ розробц≥ ≥ погодженню принцип≥в та пол≥тики проведенн¤ роб≥т з сертиф≥кац≥њ в державах —Ќƒ ≥ взаЇмному визнанн≥ результат≥в випробувань.

« точки зору гарант≥й безпеки дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ громад¤н, њх майна ≥ довк≥лл¤ ≥снуючий режим зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в ”крањн≥ Ї надзвичайно л≥беральним. «авезти в —Ўј, ™— або япон≥ю ≥мпортну продукц≥ю може лише та компан≥¤, ¤ка у в≥дпов≥дност≥ до встановленоњ законодавством процедури бере на себе повну юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть ≥ безпечн≥сть цього товару.

÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть страхуЇтьс¤ страховою компан≥Їю-резидентом. ћитниц¤ дозволить ввезти товар лише за умови на¤вност≥ п≥дтверджених уповноваженим державним органом гарант≥й безпеки ≥ страхуванн¤. “≥ хто побував у —Ўј або в одн≥й ≥з крањн ™—, знають, що на етикетц≥ завезеного в ц≥ крањни ≥мпортного товару (обовТ¤зково виконан≥й на державн≥й мов≥) м≥ститьс¤ ≥нформац≥ю про крањну ≥ компан≥ю виробника. √оловне ж Ц вказуЇтьс¤ назва, повна адреса ≥ телефон компан≥њ-резидента, ¤ка несе повну юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть товару. “аким чином формуЇтьс¤ механ≥зм реальноњ громадськоњ в≥дпов≥дальност≥ за продаж не¤к≥сного або небезпечного товару.

Ќедосконал≥стю ”крањнського законодавства в 1996 р. спробував скористатис¤ —в≥товий Ѕанк, ¤кий на п≥дтримку економ≥чних програм  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни вимагав одностороннього в≥дкритт¤ ринку дл¤ ≥мпортноњ продукц≥њ.

–езультатом складних переговор≥в з представниками —в≥тового Ѕанку стало визнанн¤ з њхнього боку того, що ”крањнська державна система сертиф≥кац≥њ продукц≥њ повн≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам GATT/WTO, св≥тов≥й практиц≥ оц≥нки в≥дпов≥дност≥ ≥ не Ї дискрим≥нац≥Їю стосовно ≥мпортер≥в.

ѕрот¤гом 1996 року ƒержстандарт проводив пол≥тику, спр¤мовану на п≥дписанн¤ двосторонн≥х м≥жнародних угод про сп≥вроб≥тництво у сферах стандартизац≥њ, методолог≥њ та сертиф≥кац≥њ, а також угод про взаЇмне визнанн¤ результат≥в роб≥т з оц≥нки в≥дпов≥дност≥. ѕрот¤гом 1996 р. було укладено 18 таких угод ≥ переговори проводились б≥льш н≥ж з 30 крањнами св≥ту.

якщо говорити про нац≥ональне техн≥чне регулюванн¤, то проблема пол¤гаЇ в недостатн≥й скоординованост≥ д≥й окремих орган≥в державноњ влади. «анепокоЇнн¤ викликаЇ надзвичайна зац≥кавлен≥сть р≥зних м≥н≥стерств, в≥домств, а ≥нод≥ нав≥ть комерц≥йних структур типу “оргово-промисловоњ палати у введенн≥ р≥зного роду Усертиф≥кац≥йФ. «Т¤вл¤ютьс¤ все нов≥ ≥ нов≥ Усертиф≥кати ¤кост≥Ф, Усертиф≥кату анал≥зуФ, Уг≥г≥Їн≥чн≥ сертиф≥катиФ тощо, тобто Ї велике бажанн¤ використовувати саме слово Усертиф≥катФ, в той час ¤к у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ так називаЇтьс¤ документ, виданий уповноваженим державним органом, ¤кий св≥дчить, що певна продукц≥¤ досл≥джена незалежно в≥д покупц¤ ≥ продавц¤ третьою стороною ≥ визнана в≥дпов≥дною вс≥м встановленим законодавством крањни вимогам до такого виду продукц≥њ. “акий сертиф≥кат створюЇ певний р≥вень дов≥ри до ¤кост≥ ≥ безпечност≥ продукц≥њ, надаЇ можлив≥сть його визнанн¤ з боку аналог≥чного уповноваженого органу в ≥нших крањнах, тобто надаЇ можлив≥сть дл¤ усуненн¤ непотр≥бних перепон у торг≥вл≥.

јле все одно система сертиф≥кац≥њ, що склалас¤ в ”крањн≥, здаЇтьс¤, не влаштовуЇ н≥кого. ѕ≥дприЇмц≥ перестають себе контролювати та зриваютьс¤ на крик, ¤к т≥льки бухгалтери показують њм рахунки на оплату Уроб≥тФ ≥з сертиф≥кац≥њ. „иновники, на ¤ких покладена висока м≥с≥¤ Упроводир≥вФ державноњ пол≥тики у галуз≥ Устандартизац≥њ, методолог≥њ та сертиф≥кац≥њФ, б≥дкаютьс¤, що њм бракуЇ повноважень, кошт≥в та персоналу дл¤ тотального охопленн¤ вс≥х ≥ вс¤. ј тим часом Умавр робить свою справуФ: легальн≥ п≥дприЇмц≥ сплачують органам сертиф≥кац≥њ дес¤тки тис¤ч гривень, що значно п≥двищуЇ к≥нцеву варт≥сть продукц≥њ, а т≥ньов≥, контрабандисти та ≥нш≥ УредискиФ, ¤к≥ заполонили низько¤к≥сними, сфальсиф≥кованими та небезпечними товарами ”крањну, взагал≥ не знають, що воно таке Ц той ƒержстандарт. ѕредставники останнього переквал≥ф≥кувалис¤ у казкар≥в та розпов≥дають громадськост≥ УстрашилкиФ на зразок: Уякщо ви придбаЇте УћерседесФ, ванну-джакуз≥ чи ≥мпортний телев≥зорФ, що не пройшов обовТ¤зковоњ сертиф≥кац≥њ в ”крањн≥, памТ¤тайте Ц ваше житт¤ у небезпец≥, адже Убуржуйськ≥Ф товари можуть вибухнути, загор≥тис¤ або отруњти вас чадним газомФ.

Ќаприклад велике п≥дприЇмство У™вров≥кнабудФ, ¤ке виготовл¤Ї з ≥мпортних матер≥ал≥в металопластикрву Устол¤ркуФ просертиф≥кувало свою продукц≥ю в липн≥ 1998 р. ≥ отримали сертиф≥кат, то почули: У¬и Ц перш≥ та Їдин≥, хто пройшов процедуру випробувань продукц≥њ такого проф≥люФ, хоча ≥снувало 60-80 п≥дприЇмств ¤к≥ виготовл¤ли аналог≥чну продукц≥ю.

≤ це ще не все, пройшовши необх≥дн≥ процедури в органах сертиф≥кац≥њ ≥ за все заплативши, п≥дприЇмства, кожен р≥к змушен≥ платити знов, за повторну Ущор≥чну сертиф≥кац≥юФ, при цьому раз на квартал на п≥дприЇмство приходить представник органу сертиф≥кац≥њ ≥ все перев≥р¤Ї, складаЇ дов≥дку, переконуЇтьс¤, що п≥дприЇмство не зм≥нило техн≥чн≥ умови випуску продукц≥њ, що комплекц≥¤ та ж сама тощо... ј тим часом через р≥к п≥дприЇмства знову повинн≥ за дек≥лька тис¤ч долар≥в проходити ту ж процедуру.

якою лог≥кою можна по¤снити щор≥чну повторну сертиф≥кац≥ю?

ќгл¤д виробництва УкоштуЇФ $4-9 тис., атестац≥¤ Ц ст≥льки ж, сертиф≥кац≥¤ системи ¤кост≥ - $6-20 тис.  оли так≥ суми сплачуЇ SONY, BMW або Philips, це ще можна зрозум≥ти. якщо ж такий рахунок виставл¤ють в≥тчизн¤ним п≥дприЇмствам, особливо др≥бним, вони автоматично опин¤ютьс¤ перед загрозою ф≥нансового краху або ж т≥кають у Ут≥ньФ. ƒодайте сюди й податков≥ платеж≥, збитки, повТ¤зан≥ з поставниками, дорожнечею пально-мастильних матер≥ал≥в, ≥ отримаЇте ще одну мертву або нап≥влегальну ф≥рму. “акий шл¤х означаЇ Удорогу в н≥кудиФ, фактичну смерть п≥дприЇмства п≥сл¤ першоњ ж сертиф≥кац≥њ, коли пап≥р, буде останн≥м документом, п≥дшитим до Уособовоњ справиФ....

≤ дос≥ не зрозум≥ло, чому в ”крањн≥ вважають добрим тоном, коли ƒержстандарт виступаЇ верховним арб≥тром з питань не т≥льки безпеки, а й ¤кост≥ продукц≥њ. “имчасом у всьому св≥т≥ оц≥нка ¤кост≥ Ц сфера впливу громадських орган≥зац≥й захисту справ споживач≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7455 прочитано)