ћал.1. Уѕетл¤ ¤кост≥Ф, або етапи, на ¤ких забезпечуЇтьс¤ ¤к≥сть

‘актори, що обумовлюють ¤к≥сть продукц≥њ

Ќа ¤к≥сть продукц≥њ впливаЇ значна к≥льк≥сть фактор≥в, ¤к≥ д≥ють ¤к самост≥йно, так ≥ в взаЇмозвТ¤зку м≥ж собою, ¤к на окремих етапах життЇвого циклу продукц≥њ, так ≥ на к≥лькох. ¬с≥ фактори можна обТЇднати в 4 групи: техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥, економ≥чн≥ ≥ субТЇктивн≥.

ƒо техн≥чних фактор≥в належать: конструкц≥¤, схема посл≥довного звТ¤зку елемент≥в, система резервуванн¤, схемн≥ вир≥шенн¤, технолог≥¤ виготовленн¤, засоби техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ ремонту, техн≥чний р≥вень бази проектуванн¤, виготовленн¤, експлуатац≥њ та ≥нш≥.

ƒо орган≥зац≥йних фактор≥в належать: розпод≥л прац≥ ≥ спец≥ал≥зац≥¤, форми орган≥зац≥њ виробничих процес≥в, ритм≥чн≥сть виробництва, форми ≥ методи контролю, пор¤док предТ¤вленн¤ ≥ здач≥ продукц≥њ, форми ≥ способи транспортуванн¤, збер≥ганн¤, експлуатац≥њ (споживанн¤), техн≥чного обслуговуванн¤, ремонту та ≥нш≥.

ќрган≥зац≥йним факторам, на жаль, ще не прод≥л¤Їтьс¤ ст≥льки уваги, ск≥льки техн≥чним, тому дуже часто добре спроектован≥ ≥ виготовленн≥ вироби в результат≥ поганоњ орган≥зац≥њ виробництва, транспортуванн¤, експлуатац≥њ ≥ ремонту достроково втрачають свою високу ¤к≥сть.

ƒо економ≥чних фактор≥в належать: ц≥на, соб≥варт≥сть, форми ≥ р≥вень зарплати, р≥вень затрат на техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ ремонт, ступ≥нь п≥двищенн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ та ≥нше.

≈коном≥чн≥ фактори особливо важлив≥ при переход≥ до ринковоњ економ≥ки. ѓм одночасно властив≥ контрольно-анал≥тичн≥ ≥ стимулююч≥ властивост≥. ƒо перших в≥днос¤ть так≥, що дозвол¤ють вим≥р¤ти: затрати прац≥, засоб≥в, матер≥ал≥в на дос¤гненн¤ ≥ забезпеченн¤ певного р≥вн¤ ¤кост≥ вироб≥в. ƒ≥¤ стимулюючих фактор≥в приводить ¤к до п≥двищенн¤ р≥вн¤ ¤кост≥, так ≥ до його зниженн¤. Ќайб≥льш стимулюючим фактором Ї ц≥на ≥ зарплата. ѕравильно орган≥зоване ц≥ноутворенн¤ стимулюЇ п≥двищенн¤ ¤кост≥. ѕри цьому ц≥на повинна покривати вс≥ витрати п≥дприЇмства на заходи по п≥двищенню ¤кост≥ ≥ забезпечувати необх≥дний р≥вень рентабельност≥. ¬ той же час вироби з б≥льш високою ц≥ною повинн≥ бути високоњ ¤кост≥.

¬ забезпеченн≥ ¤кост≥ значну роль в≥д≥граЇ людина з њњ профес≥йною п≥дготовкою, ф≥з≥олог≥чними ≥ емоц≥ональними особливост¤ми, тобто мова йде про субТЇктивн≥ фактори, ¤к≥ по-р≥зному впливають на розгл¤нут≥ вище фактори. ¬≥д профес≥йноњ п≥дготовки людей, ¤к≥ зайн¤т≥ проектуванн¤м, виготовленн¤м ≥ експлуатац≥Їю вироб≥в, залежить р≥вень використанн¤ техн≥чних фактор≥в. јле ¤кщо в процес≥ функц≥онуванн¤ техн≥чних фактор≥в роль субТЇктивних слабшаЇ, тому що на ц≥й стад≥њ процес проходить з використанн¤м сучасноњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, ¤ка максимально зв≥льн¤Ї технолог≥чний процес в≥д участ≥ людини, то в орган≥зац≥йних факторах субТЇктивний елемент в≥д≥граЇ вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи ≥ форми експлуатац≥њ ≥ формуванн¤ вироб≥в.

Ќаск≥льки важлив≥ субТЇктивн≥ фактори, св≥дчить поширена серед виробник≥в думка про економ≥чну виг≥дн≥сть п≥двищенн¤ ¤кост≥. як≥сть розгл¤даЇтьс¤ при цьому ¤к соц≥ально бажана мета, але њњ вплив на п≥двищенн¤ рентабельност≥ вважаЇтьс¤ м≥н≥мальним. ѕо¤снюЇтьс¤ це недостатньою об≥знан≥стю виробник≥в, ¤к≥ допускаютьс¤ таких помилок.

ѕоказники ≥ методи оц≥нки

ѕор¤д з ¤к≥стю ≥снуЇ пон¤тт¤ техн≥чного р≥вн¤ певних вид≥в продукц≥њ. “ехн≥чний р≥вень вироб≥в за зм≥стом вужче њх ¤кост≥, оск≥льки охоплюЇ сукупн≥сть лише техн≥ко-експлуатац≥йних характеристик. …ого показники встановлюютьс¤ при проектуванн≥ (розробц≥) переважно нових знар¤дь прац≥ (машин, устаткуванн¤, при≠ла≠д≥в, транспортних засоб≥в тощо) ≥ знаход¤ть в≥дображенн¤ у спец≥альних картах техн≥чного р≥вн¤, ¤к≥ використовують при вивченн≥ ринку ≥ визначенн≥ попиту на нов≥ товари, складанн≥ б≥знес-план≥в, рекламних матер≥ал≥в тощо.

ќбТЇктивна необх≥дн≥сть забезпеченн¤ належноњ ¤кост≥ у процес≥ проектуванн¤, виготовленн¤ ≥ використанн¤ нових вироб≥в ≥н≥ц≥юЇ застосуванн¤ у виробничо-господарський д≥¤льност≥ п≥дприЇмств певноњ системи показник≥в, що дозвол¤Ї визначити ≥ контролювати р≥вень ¤кост≥ ус≥х вид≥в продукц≥њ (мал.2).

ћал.2. —истема ≥ зм≥ст показник≥в ¤кост≥ продукц≥њ.

–≥вень ¤кост≥ Ц це к≥льк≥сна характеристики м≥ри придатност≥ того або ≥ншого виду продукц≥њ дл¤ задоволенн¤ конкретного попиту на нењ у пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дними базовими показниками за ф≥ксованих умов споживанн¤. ќц≥нка ¤кост≥ продукц≥њ передбачаЇ визначенн¤ абсолютного, в≥дносного, перспективного ≥ оптимального њњ р≥вн¤.

јбсолютний р≥вень ¤кост≥ того чи ≥ншого вибору знаход¤ть шл¤хом обчисленн¤ вибраних дл¤ його обчисленн¤ показник≥в без њх пор≥вн¤нн¤ з в≥дпов≥дними показниками аналог≥чних вироб≥в. ¬изначенн¤ абсолютного р≥вн¤ ¤кост≥ Ї недостатн≥м, оск≥льки сам≥ по соб≥ абсолютн≥ значенн¤ вим≥рник≥в ¤кост≥ не в≥дображають ступ≥нь його в≥дпов≥дност≥ сучасним вимогам. “ому пор¤д з цим визначають в≥дносний р≥вень ¤кост≥ окремих вид≥в вироблюваноњ (проектованоњ) продукц≥њ, пор≥внюючи њњ показники з абсолютними показниками ¤кост≥ кращих аналог≥чних в≥тчизн¤них та заруб≥жних зразк≥в вироб≥в.

ѕроте р≥вень ¤кост≥ продукц≥њ п≥д впливом науково-техн≥чного прогресу ≥ вимог споживач≥в повинен мати тенденц≥ю до п≥двищенн¤. ” звТ¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть оц≥нки ¤кост≥ вироб≥в, виход¤чи з њњ перспективного р≥вн¤, що враховуЇ приоритетн≥ напр¤мки ≥ темпи розвитку науки ≥ техн≥ки. ѕо нових видах продукц≥њ ≥ перш за все знар¤дь прац≥ доц≥льно визначити також оптимальний р≥вень ¤кост≥, тобто такий р≥вень, за ¤кого загальна величина сусп≥льних витрат на виробництво ≥ використанн¤ (експлуатац≥ю) продукц≥њ у певних умовах њњ споживанн¤ була б м≥н≥мальною.

«алежно в≥д призначенн¤ певн≥ види продукц≥њ мають своњ специф≥чн≥ показники ¤кост≥. ѕор¤д з цим використовуютьс¤ показники дл¤ оц≥нки багатьох вид≥в вироб≥в, а також вим≥рники в≥дносного р≥вн¤ ¤кост≥ вс≥Їњ вироблюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ. « урахуванн¤м таких обставин ус≥ показники ¤кост≥ вироб≥в под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: перша Ц диференц≥йован≥ (поодинок≥) показники, з ¤ких в≥докремлюЇтьс¤ найб≥льш розгалуджена низка одиничних показник≥в ¤кост≥ (табл.1); друга Ц загальн≥ показники ¤кост≥ всього обс¤гу вироблюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ.

Ќайб≥льш складна за к≥льк≥стю система показник≥в застосовуЇтьс¤ дл¤ оц≥нки ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) знар¤дь прац≥. ¬она охоплюЇ б≥льш≥сть груп одиничних показник≥в ≥ майже вс≥ комплексн≥ вим≥рники ¤кост≥. ѕор¤д ≥з специф≥чними показниками, властивими лише певному виду вироб≥в, ¤к≥сть (техн≥чний р≥вень) знар¤дь прац≥ характеризуЇтьс¤ також р¤дом загальних показник≥в. ƒо них в першу чергу в≥днос¤ть над≥йн≥сть, довгов≥чн≥сть, ремонтопридатн≥сть, продуктивн≥сть патентну чистоту тощо.

” практиц≥ господарюванн¤ важливо знати не лише ¤к≥сть окремих вироб≥в, але й загальний р≥вень ¤кост≥ ус≥Їњ сукупност≥ виготовлюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ. « ц≥Їю метою застосовують певну систему загальних показник≥в. ќсновними з них Ї:

частка принципово нових (прогресивних) вироб≥в у загальному њх обс¤з≥;

коеф≥ц≥Їнт оновленн¤ асортименту продукц≥њ;

частка виготовлюваноњ продукц≥њ, на ¤ку одержан≥ сертиф≥кати;

частка продукц≥њ дл¤ експорту у загальному њњ обс¤з≥ на п≥дприЇмств≥;

частка виробничого браку (бракованих вироб≥в);

в≥дносний обс¤г сезонних товар≥в, реал≥зованих за зниженими ц≥нами.

ƒл¤ визначенн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових вироб≥в застосовують р¤д метод≥в: обТЇктивний органолептичний методи використовують дл¤ визначенн¤ абсолютного р≥вн¤ ¤кост≥, а диференц≥йований ≥ комплексний Ц в≥дносного р≥вн¤ ¤кост≥ окремих вид≥в продукц≥њ.

1.3. ≈фективн≥сть ≥ шл¤хи п≥двищенн¤

ѕевна к≥льк≥сть продукц≥њ кращоњ ¤кост≥ (вищого техн≥чного р≥вн¤) здатна повн≥ше задовольнити сусп≥льн≥ потреби, н≥ж та ж або нав≥ть б≥льша к≥льк≥сть г≥ршого іатунку. ÷е означаЇ, що п≥двищенн¤ ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) продукц≥њ у к≥нцевому п≥дсумку екв≥валентне зб≥льшенню њњ виробництва з меншими загальними витратами сусп≥льноњ прац≥. …детьс¤ про багатоспр¤мований вплив п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ не лише на виробництво, його ефективн≥сть, але й на ≥м≥дж п≥дприЇмства в ц≥лому (мал.3).

ѕол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ Ї специф≥чною формою про¤ву закону економ≥њ робочого часу. ѕрактика господарюванн¤ св≥дчить; що загальна сума витрат на виготовленн¤ ≥ використанн¤ продукц≥њ б≥льш високого іатунку, нав≥ть ¤кщо дос¤гненн¤ останнього звТ¤зане з додатковими витратами у виробництв≥, ≥стотно скорочуЇтьс¤.

ѕ≥двищенн¤ ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) насамперед знар¤дь прац≥ справл¤Ї не аби¤кий вплив на прискоренн¤ темп≥в певних напр¤мк≥в науково-техн≥чного прогресу.

«окрема п≥двищенн¤ над≥йност≥ машин, устаткуванн¤, прилад≥в та ≥нших техн≥чних пристроњв забезпечуЇ розширенн¤ масштаб≥в розвитку комплексноњ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробничих процес≥в, гнучких автоматизованих виробництв, роботехн≥чних комплекс≥в тощо.

Ќе потребуЇ особливих доказ≥в безпосередн≥й вплив б≥льш над≥йноњ техн≥ки та ¤к≥сних конструкц≥йних матер≥ал≥в на ефективне використанн¤ основних ≥ оборотних фонд≥в п≥дприЇмств, обс¤г витрачанн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в.

«рештою високо¤к≥сна продукц≥¤ повн≥ше ≥ дешевше задовольн¤Ї р≥зноман≥тний попит населенн¤ на споживч≥ товари. Ћише пост≥йний ≥ зростаючий випуск конкурентноспроможноњ продукц≥њ (за техн≥чним р≥внем, дизайном, продажною ц≥ною, експлуатац≥йними витратами) Ї необх≥дною умовою виходу того чи ≥ншого п≥дприЇмства на св≥товий ринок, формуванн¤ сталого ≥м≥джу продуцента ¤к економ≥чно над≥йного партнера на ньому, розвиток зовн≥шньо економ≥чноњ д≥¤льност≥, забезпеченн¤ стаб≥льного прибутку ≥ ф≥нансового становища.

Ќеухильне зростанн¤ ефективност≥ виробництва на кожному п≥дприЇмств≥ за рахунок ¤к≥сних чинник≥в передбачаЇ ч≥тке визначенн¤ ≥ комплексне використанн¤ ус≥х можливих шл¤х≥в пол≥пшенн¤ ¤кост≥ вироб≥в. ќстанн≥ за своњм зм≥стом та ц≥леспр¤мован≥стю можна обТЇднати у три взаЇмоповТ¤зан≥ групи: техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥.

Ѕ≥льш висока ¤к≥сть обходитьс¤ дорожче. ÷е найпоширен≥ша думка щодо ¤кост≥. јле новий погл¤д на механ≥зми створенн¤ ¤кост≥ ≥ процеси виробництва показав, що висока ¤к≥сть не завжди коштуЇ дорожче. ¬ажливо зрозум≥ти, ¤к створюЇтьс¤ ¤к≥сть виробу при сучасному масовому виробництв≥. Ќа основ≥ потреб ринку ¤к≥сть спочатку визначаЇтьс¤ на папер≥ у вигл¤д≥ проекту. ѕот≥м все це вт≥люЇтьс¤ в реальний виб≥р за допомогою в≥дпов≥дних виробничих процес≥в. ¬кладанн¤ б≥льших кошт≥в в науков≥ досл≥дженн¤ ≥ досл≥дн≥ розробки може дати в результат≥ пом≥тне п≥двищенн¤ ¤кост≥ виробу. ÷е широко продемонстровано в япон≥њ ≥ на «аход≥ на всьому д≥апазон≥ промислових товар≥в масового виробництва: компТютери побутова електрон≥ка ≥ побутов≥ прилади. «а останн≥ дес¤тил≥тт¤ ¤к≥сть цих вироб≥в пом≥тно пол≥пшилась, а варт≥сть впала.

јкцент на ¤к≥сть веде до зменшенн¤ продуктивност≥. ƒумка, що ¤к≥сть може бути отримана т≥льки за рахунок к≥лькост≥ Ц широко розповсюджена серед кер≥вник≥в виробництва помилка. ÷¤ точка зору Ї останньою з того пер≥оду, коли управл≥нн¤ ¤к≥стю пол¤гало у ф≥зичному огл¤д≥ к≥нцевого виробу. ” ц≥й ситуац≥њ б≥льш жорстк≥ вимоги контролю призводили до в≥дбраковки б≥льшоњ к≥лькост≥ готовоњ продукц≥њ. јле з того часу контроль ¤кост≥ став б≥льш скрупульозним. ¬ сучасн≥й структур≥ управл≥нн¤ ¤к≥стю акцент зм≥нивс¤ на попередженн¤ недол≥к≥в на стад≥¤х розробленн¤ ≥ виготовленн¤. “ому дефектн≥ вироби, перш за все, не виробл¤ютьс¤. «усилл¤, потрачен≥ на те, щоб пол≥пшити ¤к≥сть ≥ зберегти к≥льк≥сть, спри¤ли тому, що пол≥пшенн¤ ¤кост≥ призводить ¤к правило, до б≥льш високоњ продуктивност≥.

Ќа ¤к≥сть впливаЇ структура прац≥ робочоњ сили. ¬иробники звертають вину за низьку ¤к≥сть своњх вироб≥в на в≥дсутн≥сть розум≥нн¤ ¤кост≥ ≥ низьку культуру прац≥ своњх прац≥вник≥в. Ѕ≥льш глибокий анал≥з цього питанн¤ показуЇ, що прац≥вники можуть нести в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки в тому випадку, ¤кщо кер≥вництво забезпечило:

всеб≥чне навчанн¤ оператор≥в обладнанн¤;

прац≥вник≥в детальними ≥нструкц≥¤ми щодо роботи;

засобами дл¤ перев≥рки або оц≥нюванн¤ результат≥в д≥й цих роб≥тник≥в;

засобами дл¤ регулюванн¤ обладнанн¤ або процесу у випадку, ¤кщо результат ¤вл¤Їтьс¤ незадов≥льним.

ѕравдива оц≥нка виробник≥в скор≥ше всього покаже, що њх кер≥вництво нездатне забезпечити ц≥ дуже важлив≥ вих≥дн≥ умови на б≥льшост≥ робочих м≥сць. ≤ зам≥сть того, щоб шукати винних прац≥вник≥в, компан≥¤м необх≥дно вивчити слабк≥ м≥сц¤ своњх систем управл≥нн¤.

—увора перев≥рка ¤кост≥.  онтроль був першим оф≥ц≥йним механ≥змом управл≥нн¤ ¤к≥стю на початку цього стол≥тт¤, ≥ б≥льш≥сть виробник≥в дос≥ впевнен≥, що ¤к≥сть може бути пол≥пшена за допомогою суворого контролю. —л≥д в≥дм≥тити, що перев≥рка може привести т≥льки до в≥докремленн¤ ¤к≥сних вироб≥в в≥д не¤к≥сних. —ама по соб≥ вона не може пол≥пшити ¤к≥сть виготовленоњ продукц≥њ. Ѕ≥льш того, тод≥ ¤к останн≥ досл≥дженн¤ показали, що в≥д 60 до 70% вс≥х дефект≥в, ви¤влених на виробництв≥, пр¤мо або посередньо в≥днос¤тьс¤ до помилок, допущенних на таких д≥л¤нках, ¤к проектуванн¤, технолог≥чна п≥дготовка виробництва ≥ закуп≥вл¤ матер≥ал≥в, майже вс≥ перев≥рки ≥ д≥њ з управл≥нн¤ ¤к≥стю все-таки спр¤мован≥ на виробничу д≥л¤нку. ўоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операц≥њ вс≥х в≥дд≥л≥в, включаючи т≥, ¤к≥ займаютьс¤ маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технолог≥Їю, виробництвом, пакуванн¤м, диспетчеризац≥Їю ≥ транспортуванн¤м.

‘актично, управл≥нн¤ ¤к≥стю повинно охоплювати д≥апазон в≥д постачальник≥в вих≥дного матер≥алу до замовник≥в. ¬ажливо зрозум≥ти вимоги споживач≥в ≥ мати точний зворотний звТ¤зок, ¤кий даЇ ≥нформац≥ю про њхнЇ сприйн¤тт¤ вироб≥в, ¤к≥ вони отримують.

« метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ ≥ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ, п≥дтримки в≥тчизн¤них товаровиробник≥в, захисту прав споживач≥в ≥ спри¤нн¤ ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тову економ≥ку ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 02.09.97 р. за є 942/97 було створено (¤к консультативно-дорадчий орган) Ќац≥ональну раду з питань ¤кост≥ при ѕрезидентов≥ ”крањни, затверджено њњ склад у к≥лькост≥ 15 чол., та ѕоложенн¤ про Ќац≥ональну раду.

2. ћетоди забезпеченн¤ ¤кост≥

—учасн≥ умови господарюванн¤ вимагають в≥д кожного п≥дприЇмства запровадженн¤ ≥ дотриманн¤ належного (д≥йового) комплексного механ≥зму управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ. ¬изначальними елементами цього специф≥чного менеджменту, що справл¤ють найб≥льш ≥стотний вплив на процес пост≥йного забезпеченн¤ виробництва ≥ постачанн¤ на ринок конкурентноспроможноњ продукц≥њ, Ї: стандартизац≥¤ ≥ сертиф≥кац≥¤ вироб≥в; внутр≥шн≥х систем ¤кост≥; державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн¤; внутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥.

2.1. —тандартизац≥¤ продукц≥њ

∆одне сусп≥льство не може ≥снувати без техн≥чного законодавства та техн≥чних документ≥в, ¤к≥ регламентують правила, процеси, методи виготовленн¤ та контролю продукц≥њ, а також гарантують безпеку житт¤, здоровТ¤ ≥ майна людей та навколишнього середовища. —тандартизац≥¤ ¤краз ≥ Ї т≥Їю д≥¤льн≥стю, ¤ка виконуЇ ц≥ функц≥њ.

—тандартизац≥¤ не Ї вольовим актом, ¤кий навТ¤зуЇтьс¤ техн≥чному прогресу ззовн≥, а випливаЇ ¤к неминучий насл≥док в≥дбору засоб≥в, метод≥в ≥ матер≥ал≥в, що забезпечують високу ¤к≥сть продукц≥њ на даному етап≥ розвитку науки ≥ техн≥ки. « роками зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ методи виробництва ≥ матер≥али., що призводить до зам≥ни старих стандарт≥в новими. ¬ цьому безперервному процес≥ головна мета пол¤гаЇ в тому, щоб на ¤кому завгодно етап≥ розвитку сусп≥льства створювати ¤к≥сн≥ вироби при масовому њх виготовленн≥.

“аким чином, обТЇктивн≥ закони розвитку техн≥ки ≥ промисловост≥ неминуче ведуть до стандартизац≥њ, ¤ка Ї запорукою самоњ високоњ ¤кост≥ продукц≥њ, що може бути дос¤гнута на даному ≥сторичному етап≥. «авд¤ки стандартизац≥њ сусп≥льство маЇ можлив≥сть св≥домо керувати своЇю економ≥чною ≥ техн≥чною пол≥тикою, домагаючись випуску вироб≥в високоњ ¤кост≥.

–езультати стандартизац≥њ знаход¤ть в≥дображенн¤ у спец≥ально-техн≥чн≥й документац≥њ. ќсновними њњ видами Ї стандарти ≥ техн≥чн≥ умови Ц документи, що м≥ст¤ть обовТ¤зков≥ дл¤ продуцент≥в норми ¤кост≥ виробу ≥ засоби њх дос¤гненн¤ (наб≥р показник≥в ¤кост≥, р≥вень кожного з них, методи ≥ засоби вим≥рюванн¤, випробуванн¤, маркеровки, упаковки, транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ продукц≥њ). «астосовувана на п≥дприЇмствах нормативно-техн≥чна документац≥¤ охоплюЇ певн≥ категор≥њ стандарт≥в, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ступенем жорсткост≥ вимог до вироб≥в ≥ сукупн≥стю обТЇкт≥в стандартизац≥њ (мал.4).

ѕрактична реал≥зац≥¤ можливостей нац≥ональноњ системи стандартизац≥њ ускладнюЇтьс¤ хибами законодавчоњ бази у ц≥й сфер≥: закони сформульован≥ у дуже загальн≥й форм≥ у дуже загальн≥й форм≥.  р≥м того, в ”крањн≥ ще д≥ють норми колишнього —–—–, ¤к≥ не в≥дпов≥дають м≥жнародним вимогам ≥ заважають виконати умови приЇднанн¤ ”крањни до √ј““/—ќ“ та реал≥зувати ст.51 та 56 ≈—. ” так≥й ситуац≥њ украњнський ринок наповнюЇтьс¤ низько¤к≥сною ≥мпортною продукц≥Їю, ¤к≥ ≥ноземн≥ виробники не можуть реал≥зувати у своњх крањнах через нев≥дпов≥дн≥сть м≥жнародним стандартам.

					ћ≥жнародн≥ стандарти ISO сер≥њ 9000
					1 2 3 4 5 Ќазва: як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7455 прочитано)