≈коном≥ка п≥дприЇмства > як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка ƒержавн≥ стандарти ”крањни
				√алузев≥ стандарти
				—тандарти науково-техн≥чних та ≥нженерних товариств
				“ехн≥чн≥ умови
				—тандарти п≥дприЇмств

ћал.4. сукупн≥сть нормативно-техн≥чноњ документац≥њ дл¤ проектуванн¤ ≥ виготовленн¤ продукц≥њ.

” XXI стор≥чч≥ розраховувати на комерц≥йний усп≥х може лише те виробництво, управл≥нн¤ ¤ким в≥дбуваЇтьс¤ з обовТ¤зковим урахуванн¤м стандарт≥в ISO 9000 та 14000 (¤к≥сть довк≥лл¤), ¤к≥ можуть з часом трансформуватис¤ в Їдин≥ стандарти.

2.2. —ертиф≥кац≥¤ продукц≥њ

≤де¤ сертиф≥кац≥њ ≥ загальне њњ розум≥нн¤ в≥дом≥ давно. « давн≥х п≥р клеймуванн¤ продукц≥њ виробником було п≥дтвердженн¤м високоњ њњ ¤кост≥. «апевненн¤ продавц¤ покупцю в≥дносно ¤кост≥ продукц≥њ також було одн≥Їю з найдавн≥ших ≥ простих форм того, що зараз ми називаЇмо сертиф≥кац≥Їю.

¬ наш час сертиф≥кац≥¤ стала одним ≥з важливих механ≥зм≥в управл≥нн¤ ¤к≥стю, ¤кий даЇ можлив≥сть обТЇктивно оц≥нити продукц≥ю, надати споживачу п≥дтвердженн¤ њњ безпеки, забезпечити контроль за в≥дпов≥дн≥стю продукц≥њ вимогам еколог≥чноњ чистоти, а також п≥двищити њњ конкурентноздатн≥сть.

«а кордоном безпека продукц≥њ дл¤ людини ≥ навколишнього середовища давно п≥дтверджуЇтьс¤ сертиф≥кац≥Їю ≥, хоч варт≥сть њњ значна, виробник змушений одержувати сертиф≥кат дл¤ того, щоб мати ринок збуту ≥ уникнути втрат при продажу своЇњ продукц≥њ. ј втрати ц≥ значн≥: за даними торгово-промисловоњ палати, вони дос¤гають 25% в≥д обс¤гу продажу. ј в окремих випадках бувають ≥ вищ≥.

¬ ”крањн≥ прийн¤то розр≥зн¤ти обовТ¤зкову ≥ добров≥льну сертиф≥кац≥ю. ќбовТ¤зкова сертиф≥кац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ в межах державноњ системи управл≥нн¤ господарюючими субТЇктами, охоплюЇ у вс≥х випадках перев≥рку ≥ випробуванн¤ продукц≥њ з метою визнанн¤ њњ характеристик (показник≥в) та подальший техн≥чний нагл¤д за сертиф≥кованими виробами. ƒобров≥льна сертиф≥кац≥¤ може проводитись на в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ вимогам, котр≥ не Ї обовТ¤зковими, за ≥н≥ц≥ативою самих субТЇкт≥в господарюванн¤ (тих або ≥нших вид≥в д≥¤льност≥) на догов≥рних засадах.

—ертиф≥кат Ц це пап≥рець, без ¤кого в ”крањн≥ не можна виробл¤ти, продавати та ≥мпортувати жоден товар. “еоретично такий пап≥рець гарантуЇ безпечн≥сть продукц≥њ та в≥дпов≥дн≥сть њњ досить жорстким нормам.

¬идача сертиф≥кату в≥дпов≥дност≥. ѕри на¤вност≥ протокол≥в з позитивними результатами випробувань, сертиф≥кати на системи ¤кост≥, або атестату виробництва, залежно в≥д прийн¤тоњ схеми сертиф≥кац≥њ, орган з сертиф≥кац≥њ продукц≥њ оформлюЇ сертиф≥кат в≥дпов≥дност≥, реЇструЇ його в –еЇстр≥ —истеми та видаЇ за¤внику, ¤кий п≥сл¤ цього маЇ право маркувати продукц≥ю, тару, упаковку, супров≥дну документац≥ю та рекламн≥ матер≥али знаком в≥дпов≥дност≥.

«г≥дно ƒ—“” 2296-93 встановлено так≥ зображенн¤ знаку в≥дпов≥дност≥:

дл¤ продукц≥њ, ¤ка в≥дпов≥даЇ обовТ¤зковим вимогам нормативних документ≥в та вимогам, що передбаченн≥ чинними законодавчими актами ”крањни, за ¤кими встановлено обовТ¤зкову сертиф≥кац≥ю, - мал.5.;

дл¤ продукц≥њ, ¤ка в≥дпов≥даЇ ус≥м вимогам нормативних документ≥в, що поширюютьс¤ на дану продукц≥ю, - мал.6.

ћал.5. ћал.6.

«нак в≥дпов≥дност≥, зображений на мал.6, застосовуЇтьс¤ також дл¤ позначенн¤ продукц≥њ, ¤ка не п≥дл¤гаЇ обовТ¤зков≥й сертиф≥кац≥њ, проте сертиф≥кована з ≥н≥ц≥ативи виробника (виконавц¤), продавц¤ (постачальника) чи споживача продукц≥њ (добров≥льна сертиф≥кац≥¤).

—трок д≥њ сертиф≥кату на продукц≥ю, ¤ка випускаЇтьс¤ п≥дприЇмством сер≥йно прот¤гом строку, що встановлений л≥ценз≥йною угодою, визначаЇ орган з сертиф≥кац≥њ з урахуванн¤м строку д≥њ нормативних документ≥ на продукц≥ю, строку, на ¤кий сертиф≥кована система ¤кост≥ або атестоване виробництво.

—трок, що встановлений в л≥ценз≥њ, не продовжуЇтьс¤. ѕор¤док наданн¤ новоњ л≥ценз≥њ зам≥сть тоњ, що втратила силу, визначаЇ орган з сертиф≥кац≥њ продукц≥њ в кожному конкретному випадку.

¬ раз≥ внесенн¤ зм≥н до конструкц≥њ (складу) продукц≥њ або технолог≥њ њњ виготовленн¤, що можуть вплинути на показники, ¤к≥ п≥дтвердженн≥ п≥д час сертиф≥кац≥њ, за¤вник зобовТ¤заний попередньо спов≥сти про це в орган, ¤кий надав л≥ценз≥ю. ќрган з сертиф≥кац≥њ продукц≥њ приймаЇ р≥шенн¤ про необх≥дн≥сть проведенн¤ нових випробувань або оц≥нки стану виробництва продукц≥њ.

” випадку, ¤кщо норми, встановленн≥ стандартом на показник, п≥дтверджений п≥д час сертиф≥кац≥њ, зм≥нен≥ на б≥льш жорстк≥, то питанн¤ про припиненн¤ д≥њ кожноњ наданоњ л≥ценз≥њ вир≥шуЇ орган з сертиф≥кац≥њ продукц≥њ за погодженн¤м з ƒержстандартом ”крањни.

¬иб≥р механ≥зм≥в сертиф≥кац≥њ.

Ќа практиц≥ дуже часто виникаЇ питанн¤, ¤кий з механ≥зм≥в сертиф≥кац≥њ кращий Ц продукц≥њ чи систем ¤кост≥? «аруб≥жний досв≥д показуЇ, що кожний з них доц≥льний на своЇму м≥сц≥. ™ певн≥ галуз≥, де висока технолог≥¤ розвиваЇтьс¤ такими прискореними темпами, що нелегко розробити вичерпний стандарт на продукц≥ю, ¤кий можна було б використовувати в схем≥ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ, тому в цьому випадку зростаЇ роль сертиф≥кац≥њ системи ¤кост≥.

« ≥ншоњ сторони, оск≥льки купують продукц≥ю, а не систему ¤кост≥, то њњ сертиф≥кац≥¤ не в≥д≥граЇ важливоњ рол≥ в тих галуз¤х, де можуть бути розроблен≥ стандарти на продукц≥ю, ¤к≥ звичайно в≥дпов≥дають багатьом ≥нтересам незалежно в≥д того, на що вони поширюютьс¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ масового виробництва.

” багатьох випадках перевага може бути в≥ддана механ≥зму сертиф≥кац≥њ системи ¤кост≥, п≥сл¤ чого може бути введений в д≥ю механ≥зм сертиф≥кац≥њ продукц≥њ.

÷е звТ¤зане з тим, що система ¤кост≥ оц≥нюЇтьс¤ в обох випадках, ≥ додатков≥ вимоги, ¤к≥ накладаЇ механ≥зм сертиф≥кац≥њ системи ¤кост≥, будуть встановлюватись ≥ впроваджуватись таким же чином, ¤к ≥ вимоги придатних специф≥чних стандарт≥в на продукц≥ю, ¤к цього вимагаЇ процедура њњ сертиф≥кац≥њ. ѕор≥вн¤нн¤ основних етап≥в сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥ ≥ продукц≥њ подан≥ в табл.2.

1	2	3	4	5

Ќазва: як≥сть продукц≥њ та њњ оц≥нка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7455 прочитано)