≈коном≥чна теор≥¤ > ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ
≤нтелектуальн≥ продукти прац≥ ќбТЇкти –обоча сила ÷≥нн≥ папери ѕозичков≥ кап≥тали, валюта, золото ѕерш за все форму товара приймають безпосередн≥ продукти прац≥: машини, тканини, пшениц¤, та ≥нше. ¬ цьому випадку говор¤ть про ринок товар≥в. –инок товар≥в може розд≥л¤тись на галуз≥ ринку: ринок стал≥, ринок дорогоц≥нних метал≥в,ринок взутт¤,ринок сахару та ≥нше. якщо обТЇктом куп≥вл≥-продажу ¤вл¤Їтьс¤ послуга, то говор¤ть про ринок послуг; ¤кщо форму товару прин≥маЇ кап≥тал, то говор¤ть про ринок кап≥талу. ѕричому останн≥й може розд≥литись на грошовий ринок ( ринок короткострокових обовТ¤зк≥в), кредитний ринок ( ринок довгострокових обовТ¤зк≥в), фондовий ринок ( ринок ц≥нних бумаг). якщо обТЇктом куп≥вл≥-продажу становитьс¤ робоча сила, то говор¤ть про ринок прац≥. Ќа ринку земл≥ обТЇктом куп≥вл≥-продажу ¤вл¤ютьс¤ земельн≥ участки, ¤к≥ приймають форму товара. ™ також ринки золота, ринки валют. Ќа прот¤з≥ вс≥Їњ ≥стор≥њ ≥снуванн¤ ринку, йому присуща тенденц≥¤ до територ≥альноњ експанс≥њЧтеритор≥альному розширенню та зб≥ль- шенн¤ сфер впливу.÷¤ тенденц≥¤ привела до створенн¤ трьох зон ри- нково економ≥чного простору.–озр≥зн¤ють м≥сцевий, нац≥ональний ≥ св≥товий ринок. ћ≥сцевий ринок--стартова форма ринковоњ територ≥њ,¤ка розвиваЇ- тьс¤ в межах села,м≥ста.Ќа до≥ндустр≥альн≥й стад≥њ виробництва м≥с- цев≥ ринки ≥снували в окруз≥ переважного народного господарства.≤з- за недостатнього розвитку галузевого та територ≥ального под≥лу пра- ц≥,слабого функц≥онуванн¤ товарного виробництва локальн≥ ринки реал≥зовували пор≥вн¤но невеликий традиц≥йний наб≥р продукт≥в. Ќац≥ональний (внутр≥шн≥й дл¤ крањни) ринок створивсь на ≥ндустр≥альн≥й стад≥њ виробництва. Ќа ц≥й стад≥њ пор¤д з товарним виробництвом зТ¤вились так≥ транспортн≥ засоби, ¤к≥ в≥дпов≥дали новим маштабам ринкового простору. ƒосконал≥ший транспорт, звТ¤зки та реклама допомогли забезпечити виг≥дн≥сть реал≥зац≥њ товар≥в у вс≥х рег≥онах крањни. ¬ ≥тоз≥ м≥сцев≥ ринки стали орган≥чними складовими частинами внутр≥шнього ринку держави. ¬ результат≥ м≥цного розвитку машинного виробництва, по¤вою великого акц≥онерного кап≥талу, поглибленн¤м м≥жнародного под≥лу прац≥ ≥ по¤вою сучасних засоб≥в транспорту та звТ¤зку отримав розви- ток Ц св≥товий ринок. —в≥товий ринок вже довго постачаЇ вс≥м держа- вам таку сировину, ¤к нафта, олово, каучук, пшениц¤, сахар, чай, кофе, та ≥нше. ¬изначенн¤ ринку, ¤к в≥дносин обм≥ну, показуЇ лише його в Їдин≥й систем≥ виробничих в≥дносин, але воно не розкриваЇ вс≥Їњ повноти вм≥сту ринкових в≥дносин. як в≥домо, власн≥сть представл¤Ї вс≥ ≥нш≥ виробнич≥ в≥дносини т≥Їњ чи ≥ншоњ економ≥чноњ системи. –инков≥ в≥дносини зародились на баз≥ приватноњ власност≥ в р≥зних њњ формах. ѕриватна власн≥сть породжуЇ економ≥чну обособлен≥сть субТЇкт≥в ри- нку та њх економ≥чну незамкнен≥сть. Ќезалежн≥сть субТЇкт≥в ринкових в≥дносин про¤вл¤Їтьс¤ в зд≥бност≥ самост≥йно приймати господарськ≥ р≥шенн¤. ƒ≥апазон приймаЇмих р≥шень дуже широкий. ¬иробник ви- р≥шуЇ , що виробл¤ти ≥ в ¤кому обТЇм≥ , ¤к≥ ресурси використовувати ≥ по ¤к≥й ц≥н≥ њх закуповувати, по ¤к≥й ц≥н≥ реал≥зовувати свою продук- ц≥ю, ¤к реагувати на повед≥нку других субТЇкт≥в ринку. ѕокупець ви- р≥шуЇ, що купувати, в ¤кому обТЇм≥, по ¤к≥й ц≥н≥, у ¤кого продавц¤. √осподарськ≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ без ¤кого-небудь зовн≥шнього адм≥н≥стративного тиску , на добров≥льн≥й основ≥. ћотив повед≥нки субТЇкт≥в ринку в умовах господарюванн¤ приватноњ власност≥ один Ц особиста економ≥чна вигода. Ќасл≥дки прийн¤тт¤ того чи ≥ншого господарського р≥шень повн≥стю л¤гають на плеч≥ економ≥чного су- бТЇкта ринку. ƒл¤ системи ринкових в≥дносин, ¤к≥ базуютьс¤ на приватн≥й влас- ност≥ , характерна на¤вн≥сть пр¤мих звТ¤зк≥в, ¤к м≥ж продавц¤ми та ≥ м≥ж покупц¤ми, так ≥ м≥ж виробниками. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ в в≥дсутност≥ ¤ких-небудь адм≥н≥стративних орган≥в, ¤к≥ визначали б, хто ≥ кому по- ставл¤Ї готов≥ види продукц≥њ. ƒл¤ ринкових в≥дносин, одним ≥з су- бТЇкт≥в ¤ких ¤вл¤Їтьс¤ держава , характерне те, що при на¤вност≥ цих в≥дносин держава може встановлювати звТ¤зки м≥ж продавцем ≥ по- купцем. ƒл¤ б≥льш повного розум≥нн¤ ринку сл≥д розгл¤нути його ознаки на сучасному р≥вн≥. ѕо-перше, сучасний ринок Ї ринком покупц≥в. ўо це означаЇ? ÷е такий етап ринку, при ¤кому пропозиц≥¤ товар≥в перевищуЇ попит на них при ф≥ксован≥й ц≥н≥. “акий етап ринку визначаЇ приоритети покупц≥в по в≥дношенню до продавц≥в. ћожна сказати Удиктат спо- живач≥вФ на в≥дм≥ну Удиктату продавц≥вФ, характерного дл¤ нашоњ сучасноњ економ≥ки. ¬ так≥й ситуац≥њ п≥дприЇмець може дос¤гти зб≥ль- шенн¤ своњх доход≥в лише тод≥, коли в≥н поставить на ринок продук- ц≥ю високоњ ¤кост≥ за доступними ц≥нами.“ому ринок покупц≥в висту- паЇ ¤к стимул дл¤ пост≥йного в≥дтворенн¤ д≥лових,а не спекул¤тивних в≥дносин.“обто в≥н примушуЇ п≥дприЇмц≥в шукати джерела своњх при- бутк≥в у першу чергу у сфер≥ виробництва,а не у сфер≥ куп≥вл≥-прода-жу. ƒругою обовТ¤зковою ознакою сучасного ринку Ї його конкурентн- ий характер.÷е означаЇ, що в систем≥ п≥дприЇмства кожний субТЇкт виступаЇ ¤к конкуруюча сторона до вс≥х ≥нших субТЇкт≥в.ћожлив≥сть конкуренц≥њ м≥ж учасниками д≥лових в≥дносин на ринку закладена в њх економ≥чн≥й самост≥йност≥, базою ¤коњ Ї право розпор¤джатись обТЇк- тами ринкових в≥дносин.“аке право в минулому базувалось на прива- тн≥й власност≥ п≥дприЇмц¤.¬ сучасних умовах це може бути ≥ приват- на, ≥ колективна, ≥ державна власн≥сть.Ќеминуч≥сть конкуренц≥њ м≥ж п≥дприЇмц¤ми на сучасному ринку породжуЇтьс¤ пр≥оритетом покуп- ц≥в над продавц¤ми. “рет¤ ознака сучасного ринку--стаб≥л≥зац≥¤ в≥дносин м≥ж субТЇк- тами ринку на основ≥ ≥нтеграц≥њ. —учасний ринок Ц це арена суперни- цтва п≥дприЇмств та ≥нших суверенних субТЇкт≥в економ≥ки, кожному з ¤ких повинен бути гарантований його суверен≥тет ≥ збереженн¤ його конкурентних позиц≥й потенц≥й. ј це можливо лише при умов≥ про- тид≥њ монопол≥зац≥њ економ≥ки й широкоњ ≥нтеграц≥њ конкуруючих субТЇкт≥в ринкових в≥дносин. ’арактерн≥ ознаки сучасного ринку. —хема є3 [є 4 стр.197] ѕр≥оритет покуц≥в онкурентний
Ќазва: ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3678 прочитано) |