≈коном≥чна теор≥¤ > ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ
нкових системах рино регулюЇтьс¤ також державою ≥ товаровироб- никами.ј це означаЇ, що методи регулюванн¤ можуть бути також державними ≥ недержавними.ƒо перших належать: а)економ≥чн≥ важел≥:кредити, податки, ц≥ни, ¤к≥ встановлюЇ держава; б) адм≥н≥с- тративн≥ важел≥ -- державне замовленн¤, державн≥ програми, пра- вила укладанн¤ господарських договор≥в. —тимулююча функц≥¤ ринку пол¤гаЇ в тому, що вона спри¤Ї за- охоченню тих, хто найб≥льш рац≥онально використовуЇ фактори виробництва дл¤ одержанн¤ найкращих к≥нцевих результат≥в, зас- тосовуючи найнов≥ш≥ дос¤гненн¤ науки, техн≥ки, орган≥зац≥њ, сти- мулюванн¤ прац≥ та управл≥нн¤.якщо субТЇкти господарюванн¤ не прагнутимуть до пост≥йного п≥двищенн¤ ефективност≥ виробниц- тва, њхн≥ ≥ндив≥дуальн≥ витрати виробництва будуть вищими, н≥ж сусп≥льно необх≥дн≥, то вони будуть не конкурентними ≥ стануть банкрутами. ј це означаЇ, що ринок виконуЇ ≥ таку функц≥ю, ¤к розпод≥льча. ” конкурентному середовищ≥ ринкова ц≥на диференц≥юЇ доходи товаровиробник≥в, ви¤вл¤Ї переможц≥в ≥ переможених.ƒл¤ перших створюютьс¤ умови дл¤ подальшого розвитку ≥ процв≥танн¤, а дл¤ ≥нших постаЇ питанн¤ про њх ≥снуванн¤.¬≥дпов≥дно в≥дбуваЇтьс¤ ≥ соц≥альне розшаруванн¤ сусп≥льства за доходами Ц на багатих ≥ б≥- дних. –инок УзшиваЇФ економ≥ку в Їдине ц≥ле, розвиваючи систему го- ризонтальних ≥ вертикальних звТ¤зк≥в (п≥дприЇмств,галузей,рег≥о- н≥в), у тому числ≥ зовн≥шньоеконом≥чних.” цьому ви¤вл¤Їтьс¤ ≥н- тегруюча функц≥¤ ринку. “акож сл≥д памТ¤тати ще одну функц≥ю ринку, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що ринковий обм≥н слугуЇ засобом зд≥йсненн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в продавц≥в (виробник≥в товар≥в) та покупц≥в (споживач≥в). ¬заЇмозвТ¤зок цих ≥нтерес≥в будуЇтьс¤ на принцип≥, ¤кий ч≥тко сф- ормував ј.—м≥т: Уƒай мен≥ те, що мен≥ необх≥дно, ≥ ти отримаЇш те, що тоб≥ необх≥дно...Ф.«вичайно, що цей принцип особистоњ ма- тер≥альноњ зац≥кавленост≥ маЇ на уваз≥: а)обм≥н необх≥дною один одному корисн≥стю; б)екв≥валентн≥сть ринковоњ угоди. 4.‘орми реал≥зац≥й функц≥й ринку. ƒл¤ зд≥йсненн¤ функц≥й ринку необх≥дн≥ певн≥ умови: 1) реальний плюрал≥зм форм власност≥ та форм господарюванн¤. якщо виходити з досв≥ду розвинениз крањн «аходу, то дл¤ забезпе- ченн¤ такого плюрал≥зму повинн≥ ≥снувати ≥ндив≥дуальна приватна власн≥сть ( заснована на власн≥й, так ≥ на чуж≥й прац≥), колективна власн≥сть ( у форм≥ акц≥онерних компан≥й , кооператив≥в, власност≥ трудових колектив≥в, тощо), державна власн≥сть, мун≥ципальна власн≥сть, зм≥шана форма власност≥ ¤к результат р≥зноњ комб≥нац≥њ названих форм; 2) ефективн≥сть функц≥онуванн¤ ринку залежить в≥д здатност≥ р≥зних субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ впливати на р≥вень ц≥н. Ќа¤вн≥сть такого впливу, що передбачаЇ ≥снуванн¤ монопол≥й ( у тому числ≥ ол≥гопол≥й, ¤к колективних монопол≥й), знижуЇ ефективн≥сть функц≥онуванн¤ ринку; 3) розвинуте антимонопольне законодавство та на¤вн≥сть достат- н≥х механ≥зм≥в його реал≥зац≥њ значно послаблюють монопольн≥ тенденц≥њ в економ≥ц≥ й спри¤ють ефективному функц≥онуванню сучасного ринку; 4) добре розвинута система економ≥чного та адм≥н≥стративного регулюванн¤ економ≥ки державою ( за переважанн¤ економ≥чних метод≥в) створюЇ передумови дл¤ ≥снуванн¤ регульованого ринку; 5) на¤вн≥сть ≥ доступн≥сть всеб≥чноњ ≥нформац≥њ про ринок, розвинута маркетингова д≥¤льн≥сть; 6) конкурентна боротьба м≥ж р≥зними субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; 7) розвинутий ≥ розгалуджений комплекс обТЇкт≥в власност≥, ¤к≥ можуть стати обТЇктом куп≥вл≥-продажу ( засоби виробництва, у тому числ≥ земл¤, робоча сила, ≥нтелектуальна власн≥сть у форм≥ патент≥в, л≥ценз≥й, тощо, послуги, р≥зн≥ види ц≥нних папер≥вЧакц≥й, обл≥гац≥й, сертиф≥кати та ≥н. грош≥, нерухом≥сть, предмети споживанн¤. –озгл¤немо таке питанн¤ ¤к конкурентна ринкова ц≥на та меха- н≥зм њњ встановленнн¤. ѕопит ≥ пропозиц≥¤ взаЇмоповТ¤зан≥, це дв≥ сторони одн≥Їњ меда- л≥. ¬ кожний момент часу м≥ж ними певне сп≥вв≥дношенн¤ . нормальним сп≥вв≥дношенн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ ¤вл¤Їтьс¤ њх р≥вновага. –≥вновагаЧце сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж обТЇмом та структурою попиту на товари, послуги та обТЇмом, а також струк- турою њх пропозиц≥њ. –≥вноваз≥ попиту та пропозиц≥њ в≥дпов≥дно встановленн¤ ринковоњ конкурентноњ ц≥ни. ƒл¤ того, щоб розгл¤ну- ти механ≥зм встановленнн¤ ринковоњ конкурентноњ ц≥ни, необх≥дно обТЇднати анал≥з попиту та пропозиц≥њ. ћалюнок є1. –инкова конкурентна ц≥на. ( —- точка р≥вноваги.) [є 10 стр.101] P 4 3 2 1 Q « малюнка є1 видно, що т≥льки при ц≥н≥, р≥вн≥й трьом одиниц¤м, к≥льк≥сть товар≥в, на ¤к≥ Ї попит, р≥вне його к≥лькост≥, ¤ке буде поставле- не виробником. Ѕудь-¤ке знищенн¤ ц≥ни призведе до того, що попит буде перевищувати пропозиц≥ю. Ѕудь-¤ке п≥двищенн¤ ц≥н призведе до того, що пропозиц≥¤ буде перевищувати попит. ѕоложенн¤ ј довго утримуватись не може. ѕо м≥р≥ накопичень то- вар≥в конкуруюч≥ продавц≥ будуть дещо знижувати ц≥ни з тим, щоб реал≥зувати вс≥ запаси. ѕоложенн¤ ≈ також ¤вл¤Їтьс¤ нест≥йким. ѕопит не перевищу пропо- зиц≥ю, сховища пуст≥шають, та невдоволен≥ покупц≥, ¤к≥ хочуть при- дбати товар, почнуть давати б≥льш високу ц≥ну. ÷≥ни почнуть рости. ™диною вр≥вноваженою ц≥ною, ц≥ною, ¤ка може зберегтись достатньо довгий час ¤вл¤Їтьс¤ така ц≥на, при ¤к≥й обТЇм пропозиц≥њ та обТЇм попи- ту р≥вн≥ одне одному. онкурентна р≥вновага завжди знаходитьс¤ в точц≥ перетину кривих попиту та пропозиц≥њю. –инкове ц≥ноутворенн¤ представл¤Ї такий механ≥зм господарюванн¤, який зд≥йснюЇтьс¤ без централ≥зованого кер≥вництва ( ¤кщо на цьому ринку в ¤кост≥ одного з субТЇкт≥в не виступаЇ держава). ÷≥на р≥вноваги координуЇ д≥њ м≥льйон≥в людей, кожний з ¤ких пересл≥дуЇ власну ко- ристь, причому координуЇ таким чином, що кожний з учасник≥в в зд≥- лц≥ виграЇ. ¬ результат≥ д≥њ багатьох людей, кожний з ¤ких хвилюЇтьс¤ лише про свою вигоду, стих≥йно ≥ незаплановано виникаЇ б≥льш-менш впор¤дкована економ≥чна структура. –инкова ц≥на р≥вноваги виконуЇ три наступн≥ функц≥њ: передаЇ ≥нформац≥ю; стимулюЇ впровадженню найб≥льш економ≥чних метод≥в виробництва; розпод≥л¤Ї прибутки ( встановлюЇ, хто ≥ ¤ку частину виробленого продукту отримуЇ). ¬ажливою характеристикою ринку ¤вл¤Їтьс¤ конкуренц≥¤. онкуренц≥¤ представл¤Ї собою одну з форм змагань у виробництв≥, що спри¤Ї його розвитку. «маганн¤ спри¤Ї п≥двищенню ¤кост≥ продукц≥њ, зниженнню рострат на його виробництво, по¤ву нових вид≥в продукц≥њ, вдосконаленню техн≥ки та технолог≥њ. ¬она стимулюЇ творч≥сть, ≥н≥ц≥ативн≥сть, р≥ст квал≥ф≥кац≥њ, проффес≥онал≥зму. ¬насл≥док чого конкуренц≥¤ виступаЇ потужним стимулом розвитку продуктивних сил сусп≥льства. ќднак змаганн¤ може про¤вл¤тись в р≥зних формах. онкуренц≥¤Чце змаганн¤ у форм≥ суперничества, коли кожний товаровиробник пересл≥- дуЇ власний економ≥чний ≥нтерес, не разуючись з ≥нтересами ≥нших товаровиробник≥в. ¬насл≥док чого конкуренц≥¤ виступаЇ ¤к виробниче в≥дношенн¤: антагон≥стична боротьба за збереженн¤ економ≥чного су-
Ќазва: ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3678 прочитано) |