≈коном≥чн≥ теми > ƒержавне регулюванн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥њ

ќдним з способ≥в зб≥льшенн¤ дох≥дноњ частини бюджету Ї та≠кож повн≥ший обл≥к податковоњ бази ≥ залученн¤ не≥нфл¤ц≥йних ресурс≥в ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту передовс≥м за раху≠нок випуску державних ц≥нних папер≥в.

ќднак розгл¤нут≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ резерви зб≥льшенн¤ надход≠жень до бюджету, ¤к правило, не дають швидких результат≥в ≥ розрахован≥ на перспективу. “ому основним напр¤мком скоро≠ченн¤ бюджетного деф≥циту Ї зменшенн¤ державних видатк≥в через поступове обмеженн¤ ф≥нансуванн¤ тих вид≥в д≥¤льност≥ держави, ¤к≥ ц≥лком можна передати ринков≥й систем≥.  онкрет≠ними способами вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ї зменшенн¤ обс¤г≥в бюджетних кап≥таловкладень, поступове скороченн¤ дотуванн¤ збиткових державних п≥дприЇмств, перегл¤д системи трансферт≥в (”крањна в 1997р. з-пом≥ж крањн колишнього —–—– мала найви≠щий в≥дсоток трансферт≥в у доходах населенн¤ Ч 43,2%), часткова приватизац≥¤ сфери осв≥ти, охорони здоров'¤ тощо.

” крањнах з перех≥дною економ≥кою найб≥льш актуальним Ї вир≥шенн¤ проблеми ф≥нансуванн¤ д≥ючих та дотуванн¤ збитко≠вих п≥дприЇмств. ƒержава повинна надавати пр¤му бюджетну п≥дтримку т≥льки окремим п≥дприЇмствам, ¤к≥ в≥дпов≥дають пр≥о≠ритетам њњ структурноњ пол≥тики ≥ здатн≥ за такоњ п≥дтримки дос¤г≠ти ефективного господарюванн¤. ѕри цьому потр≥бно спр¤мову≠вати грошов≥ ≥н'Їкц≥њ безпосередньо у виробництво, а не на сплату накопичених ран≥ше борг≥в.

—короченн¤ бюджетних асигнувань Ч це складний процес ≥ раптове його припиненн¤ може завдати економ≥ц≥ значних втрат. “ак, з позиц≥њ ринковоњ економ≥ки недоц≥льно п≥дтримувати д≥¤≠льн≥сть збиткових п≥дприЇмств за рахунок бюджету. јле одночас≠не припиненн¤ њх дотуванн¤ спричин¤тиме масов≥ банкрутства та зростанн¤ безроб≥тт¤, тобто потребуватиме зб≥льшенн¤ держав≠них витрат на соц≥альне забезпеченн¤ додатковоњ к≥лькост≥ безро≠б≥тних, њхню переквал≥ф≥кац≥ю, працевлаштуванн¤ тощо. Ќама≠гаючись швидко приборкати ≥нфл¤ц≥ю без урахуванн¤ довго≠строкових насл≥дк≥в зменшенн¤ державних видатк≥в, ур¤д може отримати зворотний ефект Ч зб≥льшенн¤ деф≥циту бюджету та прискоренн¤ ≥нфл¤ц≥њ. “ому зд≥йсненн¤ таких заход≥в потребуЇ особливоњ обачност≥, попередньоњ оц≥нки можливих негативних насл≥дк≥в та њх своЇчасноњ нейтрал≥зац≥њ.

≤ншим класичним напр¤мком анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики е по≠л≥тика доход≥в, сутн≥сть ¤коњ пол¤гаЇ в пр¤мому обмеженн≥ зрос≠танн¤ ц≥н ≥ доход≥в ≥ передовс≥м зароб≥тноњ плати. Ќа думку екс≠перт≥в ќрган≥зац≥њ економ≥чного сп≥вроб≥тництва ≥ розвитку (ќ≈—–), ¤ку створено з метою координац≥њ програм економ≥чноњ допомоги крањнам, що розвиваютьс¤, максимальна ефективн≥сть пол≥тики доход≥в ви¤вл¤Їтьс¤ тод≥, коли основним чинником ≥н≠фл¤ц≥њ Ї п≥двищенн¤ витрат.

ѕол≥тика доход≥в справл¤Ї подв≥йний вплив на ≥нфл¤ц≥ю. ќб≠межуючи розм≥ри п≥двищенн¤ ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати, пол≥тика доход≥в зменшуЇ зростанн¤ витрат на виробництво товар≥в, в ц≥ну ¤ких вход¤ть ц≥ величини. ÷е гальмуЇ саморозвиток ≥нфл¤ц≥йних процес≥в. ¬одночас стримуванн¤ зростанн¤ зароб≥тноњ плати спричин¤Ї обмеженн¤ платоспроможного попиту, що негативно впливаЇ на економ≥ку. “ому пол≥тика доход≥в часто використову≠Їтьс¤ в поЇднанн≥ ≥з заходами дефл¤ц≥йноњ пол≥тики.

” практиц≥ розвинутих крањн використовуютьс¤ р≥зн≥ вар≥анти пол≥тики доход≥в, екстремальним з ¤ких Ї пр¤мий контроль за р≥в≠нем ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати способом њхнього Ђзаморожуванн¤ї на певному р≥вн≥. ƒосв≥д використанн¤ цього методу в де¤ких Ївро≠пейських крањнах св≥дчить про невелику його ефективн≥сть. “ак, ф≥ксац≥¤ ц≥н спричин¤Ї деф≥цит товар≥в ≥ приховану форму ≥н≠фл¤ц≥њ, а наступне скасуванн¤ обмежень Ч прискорене зростанн¤ ц≥н. “ому нин≥ перевагу в≥ддають ефективн≥шим формам контро≠лю: обмеженню р≥вн¤ ц≥н т≥льки в певних розм≥рах, укладанню угод про ц≥нову пол≥тику з галуз¤ми, обумовленню темп≥в зрос≠танн¤ зароб≥тноњ плати в колективних угодах, обмеженню зарп≠лати за допомогою податк≥в. ќстаннЇ передбачаЇ запровадженн¤ диференц≥йованих ставок податку на прибуток залежно в≥д тем≠п≥в зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю ≥ зароб≥тноњ плати.

ќсоблив≥стю пол≥тики доход≥в Ї можлив≥сть њњ проведенн¤ не т≥льки щодо економ≥ки крањни в ц≥лому, а й у межах окремих сек≠тор≥в економ≥ки, зокрема в державному. –егулюванн¤ ц≥н ≥ заро≠б≥тноњ плати в державному сектор≥ справл¤Ї подв≥йний вплив на ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси, стримуючи п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н ≥ стаб≥л≥зуючи державний бюджет.

ƒл¤ проведенн¤ пол≥тики доход≥в держава може створювати спец≥альн≥ тимчасов≥ органи або використовувати традиц≥йн≥ структури, наприклад ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в. Ќайб≥льш результа≠тивною пол≥тика доход≥в стаЇ тод≥, коли в регулюючих органах беруть участь представники трьох за≥нтересованих стор≥н: дер≠жави, п≥дприЇмств ≥ профсп≥лок.

«-пом≥ж заход≥в анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики пом≥тне м≥сце на≠лежить заходам, спр¤мованим не ст≥льки на боротьбу з ≥нфл¤≠ц≥Їю, ск≥льки на пристосуванн¤ до нењ. « таких можна назвати пе≠редовс≥м адаптац≥йну пол≥тику, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ за рахунок ≥ндек≠сац≥њ доход≥в. —причинене ≥нфл¤ц≥Їю п≥двищенн¤ ц≥н неминуче призводить до зниженн¤ доход≥в населенн¤, особливо тих його верств, ¤к≥ не можуть захиститис¤ в≥д знец≥ненн¤ грошей. ” зв'¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть у повн≥й або частков≥й ≥ндек≠сац≥њ доход≥в через п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в бюд≠жетних установ, пенс≥й, грошових виплат ≥ заощаджень населен≠н¤ з урахуванн¤м зростанн¤ ц≥н. “ака ≥ндексац≥¤ може бути ¤к одноразовою п≥д час одномоментного п≥двищенн¤ регульованих ≥ ф≥ксованих ц≥н на споживч≥ товари ≥ послуги, так ≥ пер≥одичною Ч за безперервного њх зростанн¤. ѕер≥одичн≥сть ≥ндексац≥њ грошових доход≥в населенн¤ залежить в≥д ≥нфл¤ц≥йного порогу, ¤кий у роз≠винутих крањнах визначаЇ ур¤д у погодженн≥ з профсп≥лками.

“ака ≥ндексац≥¤ не усуваЇ ≥нфл¤ц≥њ, а лише пом'¤кшуЇ њњ нега≠тивний вплив, хоч вона й сама може перетворитис¤ на потужний ≥нфл¤ц≥йний фактор, ¤кщо зд≥йснюЇтьс¤ за умов бюджетного де≠ф≥циту, котрий ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок грошовоњ ем≥с≥њ.

јдаптац≥йну пол≥тику спр¤мовано також на припиненн¤ ≥н≠фл¤ц≥йних оч≥кувань, тобто на подоланн¤ побоювань суб'Їкт≥в економ≥чноњ системи щодо безперервного подорожчанн¤ товар≥в ≥ знец≥ненн¤ заощаджень. Ќамагаючись зберегти св≥й життЇвий р≥≠вень п≥д час пост≥йного зростанн¤ ц≥н, населенн¤ перестаЇ заощад≠жувати ≥ зб≥льшуЇ поточний попит. ѕ≥двищенн¤ останнього спричин¤Ї чергове зростанн¤ ц≥н, ¤ке знову посилюЇ адаптивн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤. ” так≥й спос≥б утворюЇтьс¤ надзвичайно небезпечний дл¤ економ≥ки самочинний механ≥зм ≥нфл¤ц≥њ, ¤кий важко зупинити.

«а таких умов населенн¤ чекаЇ в≥д держави не ст≥льки компен≠сац≥њ знец≥нених доход≥в, ск≥льки приборканн¤ самоњ ≥нфл¤ц≥њ. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що проблему припиненн¤ адаптац≥йних спод≥вань прост≥ше подолати за умов пост≥йного розвитку та зм≥ц≠ненн¤ механ≥зму ринковоњ системи.

ќтже, проведенн¤ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ багатьох економ≥чних процес≥в та м≥ри њхньоњ ак≠тивност≥. Ќайб≥льшоњ ефективност≥ можна дос¤гти лише за умов комплексного використанн¤ вс≥х можливих способ≥в боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю ≥ дов≥ри населенн¤ крањни до ур¤ду.

1	2	3	4

Ќазва: ƒержавне регулюванн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (7428 прочитано)