≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи
≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи—тор≥нка: 1/7
“ема : ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи «м≥ст ¬ступ. 1. ѕон¤тт¤ Уреформуванн¤Ф, Уструктурне реформуванн¤Ф. 2. —труктурн≥ зм≥ни у виробництв≥ споживчих товар≥в. 3. –еформи в аграрному сектор≥. 4. ≤нвестиц≥йна пол≥тика. ¬исновки. «м≥ст ¬ступ. 4 1. —труктурне реформуванн¤. 5 2. —труктурн≥ зм≥ни у виробництв≥ споживчих товар≥в. 10 3. “енденц≥њ та зм≥ни в аграрн≥й структур≥. 13 4. ≤нвестиц≥йна пол≥тика в структуроутворенн≥. 16 ¬исновки. 20 —писок використаноњ л≥тератури. 22 ¬ступ —труктура економ≥ки в њњ широкому розум≥нн≥ охоплюЇ вс≥ сфери людськоњ д≥¤льност≥ - в≥д макро- до м≥кроеконом≥чного р≥вн¤. ÷е не т≥льки галузева макроструктура в модел≥ м≥жгалузевого балансу за схемою "затрати - випуск". ¬она, безумовно, Ї найважлив≥шою ≥ основною ланкою, своЇр≥дним ¤дром загальноњ структури економ≥ки. ƒо реч≥, розгорнута економ≥ко-математична модель м≥жгалузевого балансу в його динам≥чн≥й будов≥, що в≥дбиваЇ м≥жгалузев≥ потоки, ≥ сьогодн≥ вважаЇтьс¤ визначним дос¤гненн¤м економ≥чноњ дмки у справ≥ п≥знанн¤ к≥льк≥сних структурних зрушень в економ≥ц≥. «а допомогою такоњ модел≥ групою п≥д кер≥вництвом професора ¬. ЋеонтЇва проведено фундаментальне досл≥дженн¤ довготерм≥нових структурних зрушень в американськ≥й економ≥ц≥ . ¬идатний вклад у розкритт¤ ц≥Їњ проблеми зроблено рос≥йськими ≥ украњнськими вченими, за ¤кими залишаЇтьс¤ певний пр≥оритет у створен≥ та використанн≥ блочноњ модел≥ шахматного балансу. ¬перше розгорнутий м≥жгалузеаий баланс за матрицею певних затрат на випуск к≥нцевих продукт≥в складено та опубл≥ковано у 20- т≥ роки статистиками –ос≥њ п≥д кер≥вництвом ѕ.. ѕопова . ѕерший баланс народного господарства за 1923-1924 рр. було надруковано в 1926 р. . Ќе можна й не в≥дзначити й розвиток теор≥њ економ≥чних структур академ≥≥ка ¬. ЌЇмчиновом ≥ ћ. ‘едоренковим. ћасштабн≥ ≥нвестиц≥њ покликан≥ не т≥льки зупинити спад ≥ пожвавити виробництво, але й створити умови дл¤ розв"¤занн¤ ≥ншого, ще складн≥шого завданн¤ - глибокоњ структурноњ перебудови народного господарства . —в≥товий досв≥д показуЇ, що т≥ крањни де ринков≥ реформи не супроводжувалис¤ структурною перебудовою, не змогли вирватис¤ з об≥йм≥в злидн≥в, створити ефективне ринкове господарство ≥ ув≥йти до "клубу" високорозвинутих держав . Ќа в≥дм≥ну в≥д закритоњ, коомандноњ економ≥ки, ринкове господарство маЇ в≥дкритий характер. ќтже, внутр≥шн≥й ринок даноњ крањни входить до системи св≥тових ринк≥в, ¤вл¤ючи собою сферу конкурентноњ боротьби не т≥льки в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, але й заруб≥жних ф≥рм, ≥ втому числ≥ - транснац≥ональних корпорац≥й. ¬≥дпов≥дно, значна частина продукц≥њ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств реал≥зуютьс¤ за кордоном, йде на експорт. Ѕезпосередньою метою структурноњ перебудови Ї пр≥оритетний розвиток тих галузей економ≥ки, тих п≥дприЇмств, ¤к≥ можуть виробл¤ти продукц≥ю конкурентно спроможну на св≥тових ринках, ≥ в тому числ≥ - на внутр≥шньому ринку даноњ крањни в умовах низьких митних тариф≥в, отже - конкуренц≥њ ≥мпортних товар≥в. ѕриродно, що галуз≥, не здатн≥ виробл¤ти таку продукц≥ю, повинн≥ згортатис¤, а а њх п≥дприЇмства - закриватис¤. √либока структурна перебудова перех≥дноњ економ≥ки Ї обов"¤зковою умовою використанн¤ переваг м≥жнародного под≥лу прац≥, ≥ в тому числ≥ - науково-техн≥чних дос¤гнень ≥нших, розвинут≥ших крањн. —проби вписатис¤ до системи м≥жнародного под≥лу прац≥, що не супроводжуютьс¤ глибокою структурною перебудовою, приречен≥ на провал. 1. —труктурне реформуванн¤ ѕочинаючи ринков≥ реформи, ”крањнська держава, н≥бито, прагнула зд≥йснити радикальн≥ структурн≥ зрушенн¤ в економ≥ц≥ ”крањни на користь випереджаючого розвитку галузей, ¤к≥ працюють на задоволенн¤ потреб людини ≥ насиченн¤ внутр≥шнього споживчого ринку, тобто перейти в≥д тотал≥тарного ор≥Їнтованоњ до соц≥ально ор≥Їнтованоњ економ≥чноњ структури ≥ в≥дпов≥дного устрою всього сусп≥льства. ≤ це не одна з кардинальних проблем соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики демократичноњ держави. ѕроте за минул≥ роки майже жодного кроку в цьому вир≥шальному напр¤м≥ структурного трансформуванн¤ економ≥ки зробити не вдалос¤. ƒосить навести дан≥ ћ≥нстату ”крањни про динам≥ку пропорц≥й у сп≥вв≥дношенн≥ виробництва (група "ј") ≥ виробництва предмет≥в споживанн¤ (група "Ѕ") у фактичних ≥ пор≥вн¤льних ц≥нах (див. табл. 1.1). “аблиц¤ 1.1 —п≥вв≥дношенн¤ груп галузей "ј" ≥ "Ѕ" у структур≥ промисловоњ продукц≥њ ”крањни –оки | ѕродукц≥¤ промисловост≥ | «асоби виробництва | предмети споживанн¤ | 1 | (в ц≥лому) | у факт. ц≥нах | у пор≥вн¤ль них ц≥нах | у факт. ц≥нах | у пор≥вн¤ль них ц≥нах | 1990 | 100 | - | 69,5 | - | 30,5 | 1991 | 100 | 62,9 | 67,1 | 37,1 | 32,9 | 1992 | 100 | 77.9 | 66,6 | 22,1 | 33,4 | 1993 | 100 | 74,0 | 64,9 | 26,0 | 35,1 | 1994 | 100 | 76,1 | 66,7 | 23,9 | 33,3 |
Ќазва: ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4603 прочитано) |