≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи

 ошти фонд≥в нагромадженн¤ продовжують за старими методами розпорошуватис¤ по численних об"Їктах, не даючи оч≥куваних результат≥в. ¬ласне саме така пол≥тика центал≥зованих нагромаджень та ≥нвестиц≥й призводить до парал≥чу найважлв≥ших державних програм конверс≥њ ¬ѕ , структурноњ перебудови економ≥ки, розв"¤занн¤ гострих проблем економ≥чноњ безпеки. «м≥ни в обс¤гах ≥ структур≥ кап≥таловкладень по групах галузей, що в≥дбулис¤ за минул≥ роки реформ, можна простежити за наведеними в таблиц≥ 4.1 результатами розрахунк≥в, з ¤ких напрошуютьс¤ так≥ висновки.

ѕо-перше. ¬с≥ без вин¤тку галузев≥ блоки скоротили обс¤ги ≥нвестиц≥й. ѕри загальному пад≥нн≥ кап≥таловкладень на 59,4%, промислов≥сь, знизивши обс¤ виробництва за цей час майже на 2/3, залишаЇ за собою 53,5% ≥нвестиц≥й, а с≥льськек ≥ л≥сове господарство - навпаки, зменшивши обс¤г виробництва т≥льки на третину, скоротили ≥нвестиц≥њ на 81,2% ≥ опинилис¤ на останньому м≥сц≥. —фери буд≥вництва, транспорту ≥ зв"¤зку товарообороту також залишилис¤ з м≥зерними обс¤гами ≥нвестиц≥й. ƒещо кращою Ї ситуац≥¤ в житловому ≥ соц≥альному буд≥вництв≥.

≤ все це - пор≥вн¤но з показниками 1990р..  оли ж врахувати, що ≥ в базовому роц≥ ≥нвестиц≥йна активн≥сть уже була значною м≥рою " замороженою ", то так≥ бурхлив≥ темпи спаду довели њњ до критичного стану, що т≥льки прискорило небувало висок≥ темпи стар≥нн¤ фонд≥в. ” 1995р. обс¤г кап≥таловкладень п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ скоротивс¤ ( проти р≥вн¤ 1994р.) ще на 35%. —ам≥ж основн≥ фонди, зам≥сть ефективного функц≥онуванн¤ у виробничих процесах, здеб≥льшого, або простоюють, або - п≥д вигл¤дом приватизац≥њ - розбазарюютьс¤ за безц≥нь ≥ нав≥ть розкрадаютьс¤, що посилюЇ руйнуванн¤ еконо≥ки п≥дприЇмств ≥ крањни.

ѕо-друге. ƒосить парадоксально ви¤вл¤Їтьс¤ тенденц≥¤ до структурних зм≥н в ≥нвестиц≥йних процесах. “≥ галуз≥, що робл¤ть най≥стотн≥ший вклад до народного добробуту, найб≥льше втрачають ≥ свою частку в структур≥ загальних ≥нвестиц≥й ≥ свою частку в структур≥ загальних ≥нвестиц≥й. ” 1990р. с≥льське господарство мало цю частку на р≥вн≥ 21,4%, а в 1994р. - всього 9.9%, буд≥вництво - в≥дпов≥дно, 3,5% ≥ 1,7%, сфера товарообороту - 2,8% ≥ 1,5%, транспорт ≥ зв"¤зок - 9,6% ≥ 6,9%. “им часом зросла питома вага вкладень у промислов≥сть (з 34,5% до 45,4%), але й тут вони направл¤лис¤ не в першочерговий розвиток легкоњ та харчовоњ промисловост≥, не в 1сферу јѕ , не в пошуки ≥ видобуванн¤ нових джерел, енергорнсурс≥в, не в нов≥тн≥ технолог≥њ, а переважно в традиц≥йн≥ галуз≥ важкоњ промисловост≥. ÷е св≥дченн¤ недостатньо зваженоњ ≥нвестиц≥йноњ та структурноњ пол≥тики перех≥дного пер≥оду.

ѕо-третЇ. Ќа жаль, ≥ в 1995р. процес скорочень нагромаджень та ≥нвестиц≥й не приинивс¤. ѕом≥тного пожвавленн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в галуз¤х товаровиробництва не спостер≥галос¤. ÷е св≥дченн¤ того, що подолати кризов≥ ¤вища не вдалос¤. «алучаючи до бюджету майже вс≥ прибутки тих, хто б≥льше працюЇ ≥ виробл¤Ї, держава тим самим позбавл¤Ї њх економ≥чних можливостей дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ ≥ оновленн¤ товаровиробництва а також матер≥альних стимул≥в дл¤ наступного розвитку. ¬одночас т≥, хто менше вносить або н≥чого не вносить до держбюджету, одержуючи з нього кошти на п≥дтримку, теж не за≥нтересован≥ ефективно працювати, а оч≥кують бюджетних подачок. “ому в ринковому реформуванн≥ така ф≥нансова пол≥тика маЇ бути докор≥нно перебудована. Ѕез цього не можливе й ефективне структурне реформуванн¤.

—л≥д зрозум≥ти : ¤кщо немаЇ вагомого приросту товарноњ маси, не≥нфл¤ц≥йних доход≥в ≥ нагромаджень, то й бракуЇ над≥йних джерел справжньоњ актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. Ѕез нењ ж парал≥зуЇтьс¤ розширене в≥дтворенн¤. ÷е акс≥ома економ≥чного розвитку. ≈коном≥ка порапл¤Ї до своЇр≥дного " зачарованого кола ", роз≥рвати ¤ке можна р≥зними шл¤хами.

Ќайдоступн≥шим з них Ї ринкове реформуванн¤ виключно створювального типу, з одночасним удосконаленн¤м системи орган≥зац≥њ товаровиробництва, п≥днесенн¤ продуктивност≥ та ≥нтенсивност≥ прац≥, а також пол≥пшенн¤ вс≥х ¤к≥сних параметр≥в, не зважаючи на технолог≥чну досконал≥сть. ≤накше кажучи, треба розпочинати з негайного використанн¤ ¤кнайближчих резерв≥в д≥ючого виробництва, з наведенн¤м належного пор¤дку, мотивац≥њ, дисципл≥ни ≥ культури прац≥ та комерц≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к початкового ≥мпульсу до приросту доход≥в та ≥нвестиц≥йних нагромаджень дл¤ наступного, кардинального технолог≥чного оновленн¤. ÷е, безумовно, т¤гне за собою жорсткий режим економ≥њ, контроль за поточними виробничими ≥ оборотними затратами (соб≥варт≥стю) та кап≥тальними вкладенн¤ми, вив≥льненн¤ з п≥дприЇмств надлишк≥в робочоњ сили в умовах високоорган≥зованого виробництва, закритт¤ частини зайвих структур ≥ збанкрут≥лих п≥дприЇмств. ”се це в≥дпов≥дно загострюЇ соц≥альну напружен≥сть, вимагаЇ актив≥зац≥њ роботи ринку прац≥, зд≥йсненн¤ науково обгрунтованих соц≥альних програм, своЇасноњ переквал≥ф≥кац≥њ ≥ в≥дкритт¤ нових робочих м≥сць - з тим, щоб запоб≥гти масовому безроб≥ттю. јле ж з посиленн¤м руйнуванн¤ цей етап стаЇ неминучим, ≥ його сл≥д проходити ¤комога швидше.

¬одночас треба законодавчо навести державний пор¤док у д≥¤льнос≥ грошово-ф≥нансовоњ та банк≥всько-кредитноњ системи, спр¤мувавши њњ на ч≥тке обслуговуванн¤ процес≥в ефективних ринкових реформ, структурноњ перебудови макро- ≥ м≥кроеконом≥ки. ” перех≥дному пер≥од≥ об"Їктивно необх≥дно запровадити ринково-державний механ≥зм концентрац≥њ кредитних ресурс≥в на вир≥шаьних, пр≥оритетних напр¤мах еконо≥чного зростанн¤. …детьс¤ ¤к про внутр≥шн≥, так ≥ про зовн≥шн≥ кредити. Ѕез цього швидких результатних перетворень в украњнськ≥й економ≥ц≥ не дос¤гти.

¬ажливим резервом п≥двищенн¤ доходност≥ Ї комерц≥йна д≥¤льн≥сть, звведенн¤м системи оперативного збиранн¤ та анал≥зу в≥рог≥дноњ ≥нформац≥њ пр ц≥нову кон"юктуру, пошуком ≥ використанн¤м найвиг≥дн≥ших ринк≥в збуту дл¤ своњх товар≥в ≥ послуг, обов"¤зковим виключенн¤м њх продажу за безц≥нь, на чому ”крањна втрачаЇ сьогодн≥, за експертними оц≥нками, не менше, ¤к третину своњх доход≥в та ≥нвестиц≥йних нагромаджень. ÷е саме й стосуЇтьс¤ пошуку виг≥дних ринк≥в дл¤ ≥мпорту товар≥в, потр≥бних нам. “ут також Ї широкий д≥апазон виграшних ≥ програшних вар≥ант≥в.  ожний п≥дприЇмець повинен волод≥ти наукою складноњ крмерц≥йноњ д≥¤льност≥, знати кон"юктуру ринк≥в ≥ оперативно д≥¤ти дл¤ њх виг≥дного використанн¤.

“≥льки внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥йн≥ нагромадженн¤ Ї д≥йсно м≥цним фундаментом дл¤ нормального економ≥чного розвитку крањни. –озрахунки на приплив великого ≥ноземного кап≥талу значною м≥рою Ї ефемерними. ƒовгостроков≥ кредити ≥ззовн≥, незважаючи на свою важлив≥сть, можуть в≥д≥грати лише допом≥жну роль у структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, у переведенн≥ њњ на сучасн≥ ринков≥ рейки, про що говорить св≥товий досв≥д багатьох крањн ¤к≥ розвиваютьс¤. ўодо цього потр≥бн≥ в≥рн≥ стратег≥чн≥ ор≥Їнтири ≥ зважен≥ тактичн≥ р≥шенн¤. —тимулююч≥ д≥њ ринкових в≥дносин спроможн≥ надати могутн≥й поштовх актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ≥ цей фактор сл≥д використати на повну силу. ÷е стосуЇтьс¤ вс≥х джерел ≥нвестуванн¤ в њх комплексному використанн≥. ќднак державну ≥нвестиц≥йну пол≥тику сл≥д спр¤мувати на першочергову реал≥зац≥ю пр≥оритетних програм, тим самим гарантуючи крањн≥ економ≥чну безпеку в њњ широкому розум≥нн≥..

¬исновки

—труктурна перебудова економ≥ки в розвинутих крањнах св≥ту передбачала перех≥д до енергозаощаджуючих, матер≥алозаощаджуючих ≥ працезаощаджуючих технолог≥й. “ак, у —Ўј матер≥алоЇмк≥сть виробництва в нових галуз¤х у 80-х роках була на 27% нижчою, н≥ж у традиц≥йних.

“ака перебудова супроводжувалас¤ переходом до нового технолог≥чного способу виробництва, ¤ким Ї автоматизоване виробництво. ¬ основ≥ його лежать електронно-обчислювана техн≥ка (у —Ўј лише впродовж 1981-1986 рр. продаж комп"ютер≥в зр≥с у 2,3 раза) впровадженн¤ верстат≥в з „ѕ” (з 1987 до 1983рр. к≥льк≥сть њх зросла у 2 рази), промислових робот≥в (њхн¤ к≥льк≥сть у —Ўј зросла за 1980-1986 рр. з 22 до 170 тис.), ≥снуюч≥ виробнич≥ системи, формуванн¤ прац≥вника нового типу, модиф≥кац≥¤ пр≥оритетних ц≥лей розвитку сусп≥льства та ≥н.

√овор¤чи про необх≥дн≥сть структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни та шл¤хи виходу њњ з кризи, сл≥д врахувати позитивний досв≥д розвинутих крањн, ¤к≥ зд≥йснили ран≥ше структурн≥ перетворенн¤, зокрема - япон≥њ. Ќе маючи власних запас≥в сировинних та енергетичних ц≥нностей, ¤понська промислов≥сть у пер≥од другоњ половини 50-х - початку 70-х рок≥в розвивалас¤ по шл¤ху використанн¤ переважно екстенсивних фактор≥в зростанн¤, створенн¤ науком≥сткоњ структури виробництва ви¤вивс¤ вкрай болючим, особливо дл¤ енерго- ≥ матер≥алом≥стких галузей, рентабельн≥сть ≥ конкурентноспроможн≥сть ¤ких у результат≥ п≥двищенн¤ витрат виробництва було п≥д≥рвано.

” результат≥ проведених заход≥в через 10 рок≥в п≥сл¤ "нафтового шоку" матер≥алом≥стк≥сть промисловост≥ скоротилас¤ на 40%, питома нафтом≥стк≥сть валового нац≥онального продукту знизилас¤ у 2,6 раза, а витрати на Ќƒƒ – в≥дносно ¬Ќѕ дос¤гли р≥вн¤ 2,47%, вперше перевершивши р≥вень —Ўј (2.7%).

Ќезважаючи на суттЇв≥ в≥дм≥нност≥ можливостей ¤понськоњ та украњнськоњ економ≥ки, принципово важливим Ї використанн¤ ¤понського досв≥ду вир≥шенн¤ стратег≥чних завдань структурноњ перебудови виробництва, високоњ ефективност≥ державного регулюванн¤ структурних зрушень, особливо в умовах кризового стану економ≥ки крањни.

Ќе маючи можливост≥ сформувати найближчим часом замкнуту структуру економ≥ки, ”крањна повинна зосередити увагу на розвитков≥ транспорту - перш за все через виг≥дне географ≥чне положенн¤, на¤вн≥сть м≥жнародних автострад, л≥н≥й електропередач≥, нитон газопровод≥в ≥ харчовоњ та переробноњ промисловост≥, оск≥льки багато рег≥он≥в аграрно ор≥Їнтован≥; промисловост≥ будматер≥ал≥в - враховуючи на¤вн≥сть р≥зноман≥тноњ буд≥вельноњ сировини ≥ металург≥њ з переор≥Їнтац≥Їю галуз≥ на прогресивн≥ш≥ види плавки металу ; курорт≥в, використовуючи потенц≥ал на¤вних рекреац≥йних зон ( рим,  аргати) ≥ розвиваючи нов≥.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4603 прочитано)