≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи

” структур≥ хрчуванн¤ украњнського населенн¤ значно зменшуЇтьс¤ частка м"¤са, м"¤сопродукт≥в, молока, риби, ¤Їць ≥ рибопродукт≥в. ” 1994р. у середньому на душу населенн¤ њх споживанн¤ скоротилос¤ (проти р≥вн¤ 1990р.) в≥дпов≥дно на 36,8%; 31,4%; 37,2%; 80%. як св≥дчать розрахунки, на найближч≥ 2 - 3 роки немаЇ вагомих п≥дстав оч≥кувати дос¤генн¤ за рахунок власного виробництва.. «а р≥внем роздр≥бних ц≥н тварнницьк≥ продукти перетворилис¤ на недоступн≥ дл¤ переважноњ б≥льшост≥ людей, ≥ в тому числ≥ - дл¤ тих хто маЇ середн≥, а частково й вищ≥ в≥д середн≥х душов≥ доходи.

ѕотребуЇ зм≥ни структура зернових у напр¤м≥ випереджаючого приросту виробництва фуражного зерна, розвитку високопродуктивних культурних пасовищ ≥ с≥ножатей. Ќа особливу увагу заслуговують ≥нтенсивний розвиток сад≥вництва, ¤г≥дництва ≥ виноградництва, що традиц≥йно залишилис¤ ≥ продовжують залишатис¤ " в загон≥ ", хоча без фрукт≥в, ¤г≥д ≥ винограду не можуть бути забезпечен≥ рац≥ональн≥ обс¤ги й структури харчуванн¤ ≥ в тому числ≥ - дит¤чого. —л≥д п≥дкркслити, що кожна природно- кл≥матична зона, кожний рег≥он крањни повинн≥ мати аграрн≥ структури, властив≥ њх умовам .

—поживчий ринок своЇю платоспроможн≥стю маЇ п≥дштовхувати с≥лбськогосподарське твариництво до актив≥зац≥њ структурних зм≥н. —тимулююч≥ функц≥њ ринковоњ економ≥ки й в тому пол¤гають, щоб розширити платоспроможну м≥стк≥сть ринку ≥ формувати п≥д нењ в≥дпов≥дну продукц≥ю, тобто обс¤ги ≥ структуру випуску товар≥в.

ƒ≥юч≥ промислов≥ та аграрн≥ структури товарного виробництва не спри¤ють подоланню кризових ¤вищ, ≥ перш за все, тому, що й сьогодн≥ (п≥сл¤ п"¤ти рок≥в ринкових реформ) не мають орган≥чного зв"¤зку з д≥йсним ринковим попитом, м≥нливою кон"юктурою споживчих ринк≥в, ч≥тким визначенн¤м обс¤г≥в ≥ структур експорту та ≥мпорту. ќск≥льки п≥дприЇмницька активн≥сть щодо розвитку та оновленн¤ виробництва товар≥в та послуг залишаЇтьс¤ значною м≥рою " замороженою", а комерц≥йна Ї одноб≥чно спр¤мованою а особисте збагаченн¤, той структурн≥ зрушенн¤ в народному господарств≥ не в≥дбуваютьс¤ ц≥леспр¤мовано, в ефективному напр¤м≥.

як ми бачим з анал≥зу, макроструктура економ≥ки нав≥ть пог≥ршуЇтьс¤, в≥ддал¤ючись в≥д ринковоњ та соц≥альноњ спр¤мованостей. —тимулююч≥ д≥¤нн¤ ринку парал≥зують розвиткам антиринкового неекв≥валентного бартеру, що приносить товаровиробникам ≥ держав≥ лише втрати. Ќасичен≥сть внутр≥шнього ринку ≥мпортними товарами складаЇтьс¤ великою м≥рою п≥д впливом його доларовоњ м≥сткост≥, попиту на ≥ноземн≥ товари в њх конкуренц≥њ з анолог≥чними товарами в≥тчизн¤ного виробництва, а також зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортноњ пол≥тики держави, њх заход≥в по захисту власних товаровиробник≥в в≥д несум≥сливих д≥й з боку ≥ноземних конкурент≥в. “енденц≥њ в зм≥н≥ сп≥вв≥дношень власних та ≥мпортних товар≥в на внутр≥шньому ринку складають не на користь нац≥ональних ≥нтерес≥в нашоњ держави. ≤ це ставить вимогу в≥дпов≥дноњ корекц≥њ законодавчого регулюванн¤ перех≥дних процес≥в.

≤нфл¤ц≥йний шок завдав найб≥льшоњ шкоди аграрн≥й сфер≥, що ви¤вилас¤ найменш захищеною ≥ найб≥ль вразливою. «акупочн≥ ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю в ”крањн≥ завжди були штучно занижен≥ ≥ не в≥дпов≥дали реальн≥й вартост≥ њх виробництва ≥ збуту. « введенн¤м державою пол≥тики так званоњ " ц≥новоњ л≥берал≥зац≥њ " зростанн¤ закупочних ц≥н на с≥л≥ськогосподарську продукц≥ю продовжувалось адм≥н≥стративно стримуватис¤, при практично майже необмеженому зростанн≥ промислових ц≥н на засоби виробництва, купрован≥ селом.

¬ насл≥док цього ц≥нов≥ диспропорц≥њ в товарообм≥н≥ м≥ж двома вир≥шальнми сферами виробництва не т≥льки не усуното, а навпаки - значно посилено. Ќе маючи потр≥бних доход≥в, господарства змушен≥ ≥стотно скорочувати затрати енергоресурс≥в, вкрай необх≥дних механ≥зованих роб≥т, м≥неральних добрив, корм≥в тощ. “им самим порушуютьс¤ строки ≥ технолог≥чн≥ ¤кост≥ роб≥т у пол≥ та на тваринницьких фермах, що в≥дпов≥дно п≥дриваЇ також р≥вн≥ врожайност≥ вирощуваних с≥льськогосподарських культур ≥ продуктивност≥ худоби. ¬ умовах р≥зкого пад≥нн¤ технолог≥њ та продуктивност≥ прац≥ соб≥вартост≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ п≥двищуЇтьс¤ швидше, н≥ж зростають ц≥ни реал≥зац≥њ (тим б≥льше - при в≥дсутност≥ належноњ платоспроможност≥).

” 1995р. —≥льське господарство взагал≥ стало або зазнало ф≥нансового банкрутства. “варинництво стало повн≥стю збитковим (- 19% в≥д об≥вартост≥ продукц≥њ ), а середньогосподарська рентабельн≥сть знизилас¤ з 45% (у 1994р.) до 8,3%(у 1995р.) в≥д сокупноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ. якщо врахувати ≥нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤ цього прибутку на к≥нець року, а також сплату обов"¤зкових платеж≥в ≥ податк≥в, то господарства практично втратили нагромадженн¤ дл¤ ≥нвестиц≥й ≥ поповненн¤ оборотних засоб≥в, дл¤ наступного в≥дтворювального циклу. Ќе маючи над≥йного державного регклюванн¤ ц≥н ≥ доход≥в, з опорою на вкрай неспри¤тливу кон"юктуру, вс¤ аграрна сфера опинилас¤ в досить скрутному економ≥чному становищ≥. ¬≥дсутн≥сть в 1996р. належних кредитних ресурс≥в та њх дорожнеча ще б≥льше пог≥ршують ситуац≥ю.

—л≥д зазначити, що така ситуац≥¤, аж н≥¤к не спри¤Ї актив≥зац≥њ структурноњ перебудови. « одного боку, збер≥гаЇтьс¤ негативна тенденц≥¤ до н≥чим не виправданого спаду частки с≥льськогосподарського виробництва в структур≥ ¬—ѕ (з 21,5% у 1990р. ƒо 16,8% у 1993р. ≤ до 13,4% у 1994р.), а також у виробництв≥ Ќƒ (в≥дпов≥дно, з 30,5% до 21,3% ≥ до 16,3%). ≤ це - за умови, коли темпи спаду виробництва в с≥льському господарств≥ були найнижчими серед ус≥х ≥нших галузей економ≥ки. „астка ж с≥льського господарства в загальному обс¤з≥ прибутку п≥дприЇмств ≥ осподарських орган≥зац≥й становила в 1994р. т≥льки 12,4%. —ьогодн≥ грошов≥ доходи концентруютьс¤ не там де зосереджуЇтьс¤ власне товаровиробництво.

« ≥ншого боку сама аграрна структура залишаЇтьс¤ досить консервативною ≥ грунтовною не зм≥нюЇтьс¤ нав≥ть у систем≥ радикальних перетворень форм власност≥ та господарюванн¤, а також м≥нливоњ ринковоњ кон"юктури. —аме це тепер великою м≥рою визначаЇ економ≥чне становище с≥льського господарства.

Ќа жаль, у 1995р. назван≥ показники пог≥ршилис¤ - у зв"¤зку ≥з загостренн¤м ф≥нансовоњ кризи ≥ переваженн¤м руйн≥вного напр¤мку в зд≥йсненн≥ аграрних реформ. ÷е д≥стаЇ в≥дпов≥дне в≥дображенн¤ ≥ в проект≥ Ќац≥ональноњ програми розвитку с≥льськогосподарського виробництва на пер≥од 1996-2005рр.. ” наступному дес¤тир≥чч≥, з огл¤ду на загально економ≥чний занепад, ≥стотних зрушень у розвитку аграрного ≥ агропромислового комплекс≥в не нам≥чаЇтьс¤. ѕрогнозують лише дос¤гти р≥вн¤, втраченого за минуле п"¤тир≥чч¤ економ≥¤ного пожвавленн¤, з певними структурними ≥ ¤к≥сними зм≥нами. јле вони не розкривають справжнього пад≥нн¤ стимулюючих ринкових фактор≥в.

ѕор¤д з ринковими регул¤торами, в аграрному сектор≥ особливе значенн¤ дл¤ перех≥дного пер≥оду мають державн≥ регул¤тори. Ќеобх≥дною Ї активна аграрна пол≥тика ринкових перетворень, без чого не може бути в≥дчутного прогресу

4. ≤нвестиц≥йна пол≥тика в структуроутворенн≥

ѕол≥тика ефективних ринкових реформ орган≥чно пов"¤зана з ≥нвестиц≥¤ми у структур≥ перетворен¤, спр¤мован≥ на економ≥чне оновленн¤ ≥ зростанн¤. Ѕез всеб≥чно обгрунтованих системних р≥шень та њх практичноњ реал≥зац≥њ за конкретними програмами ≥ проектами ц≥леспр¤мованих структурних зоушень не в≥дбудетьс¤. ƒл¤ цього потр≥бн≥ час ≥ ф≥нансово-матер≥альн≥ ресурси. ” свою чергу, активна ≥нвестиц≥йна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть вимагвЇ ч≥ткоњ системи господарського управл≥нн¤ ≥ контролю за своЇчасним ≥ ¤к≥сним зд≥йсненн¤м проект≥в структурноњ ≥ технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ або створенн¤ ¤к≥сно нових форм ≥ обЇкт≥в господарюванн¤, ¤к≥ б у процес≥ функц≥онуванн¤ випереджали своњх конкурент≥в. ≤нших шл¤х≥в прогресивних зрушень не ≥снуЇ.

јнвл≥з тенденц≥й у структурних перетворенн¤х економ≥ки ”крањни св≥дчить, що до останнього часу структура ≥нвестиц≥й складалас¤ без належноњ ц≥леспр¤мованоњ пол≥тики з боку ¤к держави, так ≥ систем господарського управл≥нн¤. ¬изначен≥ страте≥Їю ринкових реформ пр≥оритети не п≥дкр≥плюютьс¤ конкретними джерелами ≥снуванн¤. ѕо сут≥, кредитн≥ ресурси випадають з сфери довгострокових ≥нвестиц≥й ≥ зосереджуютьс¤ комерц≥йними колами в короткочасному оборот≥ з метою нагрмадженн¤ переважно ф≥ктивного кап≥талу - "грошей з пов≥тр¤". —пекул¤тивн≥ нагромадженн¤ ≥нфл¤ц≥йних кошт≥в також не направл¤ютьс¤ у структурну перебудову економ≥ки, бо, здеб≥льшого перебувають у руках не здатних на нењ комерсант≥в ≥ "т≥ньовик≥в".

≤ноземн≥ ≥нвестори поки що не за≥нтересован≥ в широкомасштабному ≥нвестуванн≥ в украњнську економ≥ку. ўор≥чн≥ фактичн≥ вкладенн¤ дл¤ розм≥р≥в економ≥ки ”крањни майже не в≥дчутн≥. ¬нутр≥шн≥ нагромадженн¤ переважноњ б≥льшост≥ з д≥ючих п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥, загнаних до гостро кризового стану пад≥нн¤ нац≥онального товаровиробництва ≥ доход≥в, залишаютьс¤ м≥зерними. ƒо того ж вони р≥к у р≥к зменшуютьс¤.

«а рахунок асигнувань з деф≥цитного бюджету держави ≥ м≥сцевих орган≥в влади, ¤кий б≥льше н≥ж на третину, а той на половину дотуЇтьс¤ ем≥с≥йними гр≥шми Ќац≥онального Ѕанку ”крањни, досить важко реал≥зувати нав≥ть найважлив≥ш≥ державн≥ ц≥льов≥ програми, не кажучи вже про можливост≥ вагомоњ п≥дтримки розвитку вс≥х галузей ≥ господарських структур. ƒержава робить чи мал≥ зусилл¤, щоб зв≥льнити св≥й зб≥дн≥ий бюджет в≥д цього т¤гар¤. ѕроте поки що належних результат≥в нема. «апланован≥ надходженн¤ кошт≥в до бюджету - внасл≥док в≥дсутност≥ жорсткоњ плат≥жноњ дисципл≥ни, приховуванн¤ доход≥в та ≥м≥тац≥њ ф≥нансових банкрутств- не виконуютьс¤ майже на половину, що не дозвол¤Ї своЇчасно оплачувати нав≥ть зароб≥тну плату прац≥вникам бюджетних сфер.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4603 прочитано)