≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи
’арактерно, що - при тенденц≥њ до спаду промислового виробництва (за 5 рок≥в - б≥л≥ше, н≥ж на половину) - у 1992р. питома вага промисловост≥ у ¬—ѕ не т≥льки не зменшилась, а навпаки - п≥двищилас¤ (+6,4%); тим часом у 1994р. (пор≥вн¤льно з даними 1990р.) вона дещо скоротилас¤ (-1,7%). „астка ж промисловост≥ в Ќƒ ви¤вилас¤ в≥дпов≥дно, на 7,5% ≥ на 1,1% вищою. ¬се це - д≥¤нн¤ виключно ц≥нового фактора. √≥пер≥нфл¤ц≥йний шок спрацював на структурну деформац≥ю повною м≥рою, бо, скаж≥мо, сфера с≥льського господарства (при спад≥ виробництва лише на 1/3) стаб≥льно утримувала свою питому вагу лише перш≥ 2 роки, а пот≥м, з початком ц≥новоњ л≥берал≥зац≥њ, п≥шло обвальне пад≥нн¤ њњ частки у ¬—ѕ на 8,1%, а в Ќƒ - на 14,2% (у 1994р.). ѕри цьому сама аграрна сфера (на в≥дм≥ну в≥д промисловоњ), при менш≥й частц≥ у ¬—ѕ, переважаЇ власну частку в Ќƒ. ¬ умовах пануванн¤ монопол≥зму та г≥пер≥нфл¤ц≥њ оптов≥ ц≥ни промисловост≥ зростали швидшими темпами, н≥ж аграрн≥ ц≥ни, що, власне, ≥ призвело до такого перекосу м≥ж двома вир≥шальними сферами сусп≥льного виробництва. “е саме стосуЇтьс¤ ≥ буд≥вництва, де обс¤ги ≥нвестиц≥й скоротилис¤ до критичноњ меж≥, ≥нвестиц≥йна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть "заморожен≥" (в 1994р. валовий продукт буд≥вництва скоротивс¤ (проти обс¤г≥в 1990р.) на 68%, а Ќƒ - на 59%), а його частка в галузев≥й народногосподарськ≥й структур≥ маЇ тенденц≥ю до ст≥йкого зростанн¤. ѕеревезенн¤ вантаж≥в транспортними засобами ≥стотно зменшилис¤, системи транспорту катастроф≥чно стар≥ють, а питома вага ц≥Їњ галкз≥ у ¬—ѕ ≥ в Ќƒ, внасл≥док бурхливого зростанн¤ тариф≥в, зб≥льшилас¤ майже вдв≥ч≥. «а рахунок п≥двищенн¤ ц≥н ≥ розширенн¤ ≥мпорту товар≥в в≥дпов≥дно зростаЇ частка сфери об≥гу. Ќадто низькою залишаЇтьс¤ питома вага сфери особистих споживчих послуг. ѕромислов≥сть, залишаючи за собою пров≥дну роль у структуроутворюючому процес≥ в украњнськ≥й економ≥ц≥, одночасно збер≥гаЇ тенденц≥ю до подальшого спаду виробництва, з внутр≥шньою деформац≥Їю своЇњ галуз≥ структури. «а розрахунками анал≥тик≥в, у 1995р. фактичне пад≥нн¤ промислового виробництва вже с¤гаЇ 2/3 в≥д р≥вн¤ 1990р. . ѕевн≥ ознаки стаб≥л≥зац≥њ та пожвавленн¤ - за рахунок передових п≥дприЇмств - окремих промислових галузей, ¤к≥ використовують економ≥чн≥ можливост≥ (металург≥йна ≥ х≥м≥чна промислов≥сть, електроенергетика, деревообробна промислов≥сть, виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в), аж н≥¤к не зм≥нюють негативних тенденц≥й до спаду промислового виробництва ≥ цього подорожчанн¤, що не спри¤Ї п≥днесенню його конкурентноспроможност≥ нав≥ть на своЇму, внутр≥шньому ринку. ≤ноземн≥ конкуренти з усп≥хом вит≥сн¤ють з нього в≥тчизн¤них товаровиробник≥в, часто ставл¤чи њх на межу повного банкрутства. ¬одночас держава зовс≥м не захищаЇ њх законодавчо нав≥ть в≥д не пор¤дноњ конкуренц≥њ чужоземц≥в. ƒетал≥≥зований галузевий анал≥з структурних зм≥н у промисловост≥ лише п≥дтверджуЇ висновок про те, що при тенденц≥њ до випереджаючих темп≥в спаду виробництва, а також зростанн¤ соб≥вартост≥ та оптових ц≥н продукц≥њ галуз≥ важкоњ промисловост≥ продовжують залишатис¤ "л≥дерами" ¤к у загально промислов≥й, так ≥ в народногосподарськ≥й. Ќаприклад, паливна промислов≥сть скоротила обс¤г виробництва продукц≥њ б≥льше ¤к удв≥ч≥, а оптов≥ ц≥ни на паливо зростли щороку ( за "ланцюговим" ≥ндексом) такими темпами : у 1991р. - в 1.7 раза, в 1992 - у 2,37 , а в 1993р. - в 53,5, а в 1994р. - в 11 раз≥в. ” результат≥ (¤к не парадоксально, але факт) питома вага ц≥Їњ галуз≥ в промислов≥й структур≥ стала вдв≥ч≥ вищою проти р≥вн¤ 1990р.. јнолог≥чною Ї ситуац≥¤ ≥ по чорн≥й металург≥њ : виробництво в галуз≥ скоротилос¤ за ц≥ сам≥ роки на 57%, а оптов≥ ц≥ни щороку п≥двищувалис¤ ( пор≥вн¤но з попередн≥м роком), в≥дпов≥дно, в 3, 14, 55, 56 раза. ѕри цьому в структур≥ промислового виробництва чорна металург≥¤ - ¤к найб≥льш енергом≥стка галузь - вийшла на перше м≥сце, подвоњвши свою питому вагу. «м≥ни в структур≥ виробництва валовоњ промисловоњ продукц≥њ розкриваютьс¤ в таблиц≥ 1.3. “аблиц¤ 1.3 «м≥ни в структур≥ промисловост≥ за варт≥стю продукц≥њ √алуз≥ промисловост≥ | 1990р≥к | 1991р≥к | 1992р≥к | 1993р≥к | 1994р≥к | 1995р≥к | ѕромислов≥сть (у ц≥лому) у тому числ≥ : | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | електроенергетика | 3,2 | 3,6 | 6,4 | 9,4 | 11,5 | 11,4 | паливна промислов≥сть | 5,7 | 3.8 | 14,3 | 8,5 | 11,2 | 13,2 | чорна металург≥¤ | 11,0 | 9,9 | 22,7 | 16,8 | 19.9 | 21,9 | х≥м≥чна ≥ нафтох≥м≥чна | 6,0 | 5,9 | 6,7 | 6,0 | 6,9 | 7,5 | машинобудуванн¤ ≥ металообробка | 30,7 | 26,4 | 18,6 | 19,9 | 17,0 | 16,0 | л≥сова, деревообробна ≥ целюлозно паперова | 2,9 | 2,9 | 2,2 | 2,6 | 2,4 | 2,6 | буд≥вельних матер≥ал≥в | 3,4 | 3,7 | 3,6 | 4,7 | 4,0 | 3,9 | скл¤на ≥ фарфоро-фа¤нсова | 0,5 | 0,6 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | - | легка | 10,8 | 12,3 | 6,7 | 6,1 | 4,4 | 2,7 | харчова | 18,6 | 24,4 | 13,6 | 19,7 | 17,1 | 15,0 | борошномельна-круп"¤на ≥ комб≥кормова | 4,0 | 2,8 | 2,3 | 2,7 | 1,5 | 2,4 | ≥нш≥ галуз≥ | 3,2 | 3,7 | 2,4 | 3,2 | 3,5 | 3,8 |
Ќазва: ≈коном≥чн≥ реформи в ”крањн≥ дл¤ виходу з кризи ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4603 прочитано) |