Ѕанк≥вська справа > ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку

ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку

¬—“”ѕ

” недавньому минулому комерц≥йн≥ банки займали особливе положенн¤ в економ≥ц≥ зах≥дних крањн. ƒержавн≥ органи завжди п≥дтримували банки у раз≥ кризи л≥кв≥дност≥ або при загроз≥ банкрутства, щоб гарантувати стаб≥льн≥сть ф≥нансовоњ системи. ѕри цьому ф≥нансове законодавство обмежувало сферу д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, точно визначаючи що ≥ ¤к вони можуть робити, ≥ одночасно обер≥гало банки в≥д по¤ви конкурент≥в. Ѕанки при цьому грали традиц≥йну роль посередника м≥ж вкладниками ≥ позичальниками ≥ забезпечували функц≥онуванн¤ плат≥жноњ системи, в≥дносно мало думаючи про застосуванн¤ нових метод≥в ≥ технолог≥й.

ќднак останн¤ чверть в≥ку була пер≥одом глибоких зм≥н в банк≥вськ≥й справ≥, численних новин в орган≥зац≥њ, методах управл≥нн¤ банками ≥ формах обслуговуванн¤ корпоративних ≥ ≥ндив≥дуальних кл≥Їнт≥в.

÷≥ процеси в р≥зн≥й м≥р≥ ≥ з р≥зною ≥нтенсивн≥стю торкнулис¤ вс≥х крањн, включаючи ”крањну. ѕ≥дкреслюючи значим≥сть виникаючих зм≥н, експерти нер≥дко називають њх Уф≥нансовою революц≥Їю". ѕрийоми ≥ методи банк≥вськоњ д≥¤льност≥ ускладнюютьс¤, приймаючи нов≥ меж≥. ” той же час виникають абсолютно нов≥ види операц≥й ≥ послуг, що не мали аналог≥в в св≥тов≥й практиц≥ ≥ що стали можливими завд¤ки складному поЇднанню причин, що впливають на попит ≥ пропозиц≥ю грошового кап≥талу.

«а останн≥ дек≥лька рок≥в банк≥вська система ”крањни потерп≥ла глобальн≥ зм≥ни. —тавс¤ р≥зкий перех≥д в≥д централ≥зованоњ до комерц≥йн≥ децентрал≥зован≥й двор≥внев≥й банк≥вськоњ систем≥, в ¤к≥й ч≥тко розмежован≥ функц≥њ центрального ≥ комерц≥йних банк≥в. ¬насл≥док цього посилилас¤ конкуренц≥¤ в банк≥вському середовищ≥.

ќдин з найважлив≥ших аспект≥в банк≥вських зм≥н отримав назву ≥нтернац≥онал≥зац≥њ або глобал≥зац≥њ. ÷е процес розширенн¤ сфери д≥¤льност≥ великих банк≥в за меж≥ нац≥ональних кордон≥в, що супроводитьс¤ створенн¤м мереж≥ заруб≥жних ф≥л≥й, з одного боку, ≥ зростанн¤м числа ≥ноземних банк≥в - з ≥ншою. ¬насл≥док ≥нтернац≥онал≥зац≥њ ф≥нансових ринк≥в, банки стикаютьс¤ ≥з зм≥нами кон'юнктури ринк≥в не т≥льки нац≥ональних, але ≥ св≥тових, що ще б≥льш ускладнюЇ управл≥нн¤ банк≥вським портфелем. ” умовах ринковоњ економ≥ки можлив≥сть залученн¤ додаткових ресурс≥в дл¤ банк≥в однозначно зумовлена м≥рою њх ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. «ростаЇ зац≥кавлен≥сть в ¤кост≥ ф≥нансового становища банку з боку його кл≥Їнт≥в ≥ власник≥в. ‘≥нансова стаб≥льн≥сть банку стаЇ питанн¤м його виживанн¤, оск≥льки банкрутство в умовах ринку виступаЇ в≥рог≥дним результатом ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ нар≥вн≥ з ≥ншими можливост¤ми. Ќад≥йн≥сть банку стаЇ першочерговим запитанн¤м на сьогодн≥шн≥й момент.

ƒл¤ визначенн¤ над≥йност≥ комерц≥йного банку перш за все анал≥зують доходи банку, його видатки та прибуток, ¤к≥ ¤вл¤ютьс¤ основними показниками результативност≥ його ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

“аким чином метою даноњ роботи Ї теоретичне обгрунтуванн¤ методик оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутк≥в комерц≥йного банку .

ѕредмет досл≥дженн¤ Ц доходи, витрати та прибутки комерц≥йного банку.

ќб'Їктом Ї безпосередньо комерц≥йний банк.

«адач≥, поставлен≥ перед даною роботою:

визначенн¤ пон¤ть та сутн≥сть доход≥в, витрат та прибутку комерц≥йного банку ;

розгл¤д основних показник≥в оц≥нки доход≥в, витрат та прибутку комерц≥йного банку ;

розгл¤д нових методик та м≥жнародного досв≥ду оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку комерц≥йного банку .

1. ƒоходи, видатки та прибуток комерц≥йного банку

¬с¤ господарська д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку Ц зд≥йсненн¤ банк≥вських угод - маЇ назву статутна д≥¤льн≥сть. ѓњ проведенн¤ вимагаЇ в≥д комерц≥йного банку значних витрат,але кр≥м витрат виникають доходи, ¤к результат д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. –езультатом сп≥вставленн¤ доход≥в та витрат Ї ф≥нансовий результат статутноњ д≥¤льност≥, ¤кий виступаЇ у вигл¤д≥ прибутку чи збитк≥в.

ѕон¤тт¤ доходност≥ комерц≥йного банки в≥дображаЇ позитивний сукупний результат д≥¤льност≥ банку у вс≥х сферах його господарсько-ф≥нансовоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥. «а рахунок доход≥в банку покриваютьс¤ ус≥ його операц≥йн≥ видатки, включаючи адм≥н≥стративно-управл≥нськ≥, формуЇтьс¤ прибуток банку, розм≥р ¤кого визначаЇ р≥вень див≥денд≥в, зб≥льшенн¤ власних кошт≥в ≥ розвиток пасивних ≥ активних операц≥й.

ƒл¤ оц≥нки доход≥в та видатк≥в необх≥дно розрахувати загальну суму доход≥в банку, отриманоњ њм за пер≥од, ≥з наступним под≥лом њњ на види доход≥в, що над≥йшли в≥д проведенн¤ р≥зноман≥тних вид≥в банк≥вських операц≥й.

¬алов≥ доходи банку прийн¤то розд≥л¤ти на процентн≥ ≥ непроцентн≥.

ƒо процентних доход≥в банку в≥днос¤тьс¤:

нарахован≥ й отриман≥ в≥дсотки по позичках у гривневому вираз≥;

нарахован≥ й отриман≥ в≥дсотки по позичках в ≥ноземн≥й валют≥.

—труктура процентних доход≥в банку може бути подана також у вигл¤д≥:

процентних доход≥в, отриманих по м≥жбанк≥вських позичках;

процентних доход≥в, що над≥йшли по комерц≥йних позичках.

Ќепроцентн≥ доходи складають:

доходи в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ (див≥денди по ц≥нних паперах, доходи в≥д участ≥ в сп≥льн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥њ й ≥н.);

доходи в≥д валютних операц≥й;

доходи в≥д отриманих ком≥с≥й ≥ штраф≥в;

≥нш≥ доходи.

“акож доходи можна розд≥лити на банк≥вськ≥ ≥ небанк≥вськ≥.

Ѕанк≥вськ≥ доходи Ц це т≥, що безпосередньо повТ¤зан≥ з банк≥вською д≥¤льн≥стю.

Ќебанк≥вськ≥ Ц т≥, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до основноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, але забезпечують ≥≥ зд≥йсненн¤.

ѕри оц≥нц≥ доход≥в банку визначаЇтьс¤ питома вага кожного виду доходу в њхн≥й загальн≥й сум≥ або в≥дпов≥дн≥й груп≥ доход≥в. ƒинам≥ка дох≥дних статей може пор≥внюватис¤ з попередн≥ми пер≥одами, у тому числ≥ ≥ по кварталах. —таб≥льний ≥ ритм≥чний прир≥ст доход≥в банку св≥дчить про його нормальну роботу ≥ про квал≥ф≥коване управл≥нн¤.

ѕ≥сл¤ проведенн¤ оц≥нки структури доход≥в банку по укрупнених статт¤х варто б≥льш детально вивчити структуру доход≥в, що формують укрупнену статтю, що займаЇ найб≥льшу питома вагу в загальному обс¤з≥ доход≥в. )

јнал≥зуючи одночасно доходи конкретного банки ≥ динам≥ку структури активу балансу, можемо зробити висновок, що не вс≥ активи банку принос¤ть йому адекватний прибуток. ÷е в≥дноситьс¤ до актив≥в, що звичайно не принос¤ть доходу (наприклад, кошти в кас≥ ≥ на кореспондентському рахунку, резерви в ЌЅ” ≥ власн≥ основн≥ засоби), а також до таких актив≥в, ¤к ц≥нн≥ папери й ≥нш≥ права участ≥, придбан≥ банком ≥ нематер≥альн≥ активи. ÷е означаЇ, що ¤к≥сть сп≥льних проект≥в, придбаних ц≥нних папер≥в ≥ нематер≥альних актив≥в Ї вкрай невисокою.

ќтже, доход комерц≥йних банк≥в залежить в≥д норми прибутку по позичкових ≥ ≥нвестиц≥йних операц≥¤х, розм≥ру ком≥с≥йних платеж≥в, ст¤гнутих банком за послуги, а також в≥д суми ≥ структури актив≥в.

ƒоходн≥сть банка Ї результатом оптимальноњ структури його балансу ¤к у частин≥ актив≥в, так ≥ пасив≥в, ц≥льовоњ спр¤мованост≥ в д≥¤льност≥ банк≥вського персоналу в цьому напр¤мку. ≤ншими важливими умовами забезпеченн¤ доходност≥ банка Ї рац≥онал≥зац≥¤ структури видатк≥в ≥ доход≥в, розрахунки процентноѓ маржу ≥ ви¤вленн¤ тенденц≥й у доходност≥ позичкових операц≥й, плануванн¤ м≥н≥мальноњ дох≥дноњ маржњ дл¤ прогнозуванн¤ ор≥Їнтованого р≥вн¤ в≥дсотк≥в по активних ≥ пасивних операц≥¤х. ”мовою доходност≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ безумовно Ї п≥дтримка л≥кв≥дност≥, управл≥нн¤ банк≥вськими ризиками, њхн¤ м≥н≥м≥зац≥¤.

ќц≥нка витрат банка зд≥йснюЇтьс¤ по т≥Їњ ж схем≥, що й оц≥нка його доход≥в. ¬алов≥ витрати банку можна розд≥лити на процентн≥ ≥ непроцентн≥.

ѕроцентн≥ витрати складають:

Х нарахован≥ ≥ сплачен≥ в≥дсотки в гривн¤х;

Х нарахован≥ ≥ сплачен≥ в≥дсотки у валют≥.

ƒо непроцентних витрат в≥днос¤ть:

операц≥йн≥ витрати:

сплачен≥ ком≥с≥йн≥ по послугах ≥ кореспондентських в≥дносинах;

витрати по операц≥¤х ≥з ц≥нними паперами;

витрати по операц≥¤х на валютному ринку;

витрати по забезпеченню функц≥онуванн¤ банку:

витрати на утриманн¤ апарата управл≥нн¤;

господарськ≥ витрати;

≥нш≥ витрати:

штрафи, пен≥, неустойки сплачен≥;

в≥дсотки ≥ ком≥с≥йн≥ минулого рок≥в ≥ т.д.

Ќайб≥льше значними статт¤ми операц≥йних витрат банку традиц≥йно Ї витрати:

Х по виплат≥ в≥дсотк≥в по поточних ≥ строкових вкладах;

Х пов'¤зан≥ з виплатою ком≥с≥йних ≥ншим банкам ≥ ≥ншим ф≥нансово- кредитним заснуванн¤м за надан≥ послуги;

Х по утриманню й експлуатац≥њ будинк≥в ≥ устаткуванн¤;

Х на зароб≥тну плату персоналу;

Х на створенн¤ спец≥альних резерв≥в.

” останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ зр≥ст питомоњ ваги видатк≥в на виплату в≥дсотк≥в по вкладах кл≥Їнт≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤, по-перше, п≥двищенн¤м р≥вн¤ процентних ставок по депозитах у результат≥ посиленн¤ конкурентноњ боротьби ≥, по-друге, зб≥льшенн¤м питомоњ ваги депозитних рахунк≥в у загальн≥й сум≥ прит¤гнутих кошт≥в.

Ѕанки, що виконують м≥жнародн≥ розрахунков≥ операц≥њ, сплачують ком≥с≥йн≥ банку, що виконуЇ дорученн¤ на зд≥йсненн¤ операц≥й (акредитивних, ≥нкасових ≥ ≥н.). јле к≥нцевим платником виступаЇ кл≥Їнт банку, ≥з дорученн¤ ¤кого проведена операц≥¤. Ѕанк у повному обс¤з≥ списуЇ з його рахунку сплачену њм ком≥с≥ю.

¬идатки банку на утриманн¤ й експлуатац≥ю будинк≥в ≥ устаткуванн¤, оплату персоналу ≥ соц≥альн≥ пос≥бники нос¤ть щодо пост≥йний характер. ѓхн¤ питома вага в загальн≥й сум≥ видатк≥в банку дуже значний.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4832 прочитано)