Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

Ѕанк≥вська справа > ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку


ƒинам≥ка показник≥в у таблиц≥ даЇ змогу оц≥нити, за рахунок ¤ких кредитних операц≥й дос¤гнуте зростанн¤ процентних доход≥в. “ут доц≥льно зосередити увагу на найдох≥дн≥ших кредитах, але не на шкоду л≥кв≥дност≥ свого балансу. ѕри розрахунку дох≥дност≥ вс≥х кредитних операц≥й банк може ор≥ентуватис¤ на р≥вень 12Ч13%, прийн¤тий в американськ≥й практиц≥.

«д≥йснений анал≥з процентних доход≥в показано на схем≥ 1:

—хема1


¬ умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ можливост≥ зростанн¤ доход≥в обмежен≥ за рахунок процент≥в за наданими кредитами. Ќаск≥льки банк активно використовуЇ ≥нш≥ джерела одержанн¤ доход≥в, показуЇ анал≥з структури непроцентних доход≥в у динам≥ц≥.

‘≥нансисти банку мають зробити програму розширенн¤ спектра платних послуг та ≥нших нетрадиц≥йних операц≥й, зокрема таких, ¤к:

Ч поданн¤ консультац≥йноњ допомоги;

Ч посередництво в розм≥щенн≥ ц≥нних папер≥в своњх кл≥Їнт≥в;

Ч наданн¤ гарант≥й, поручництв;

Ч участь у прибутках тощо.

‘ормуванн¤ валових доход≥в банк≥в можна виразити у вигл¤д≥ залежност≥, зображеноњ на схем≥ 2.

—хема 2


”загальнюючим показником дох≥дност≥ комерц≥йного банку Ї середн¤ величина доходу на одного прац≥вника, що розраховуЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ валового доходу на фактичну чисельн≥сть банк≥вських прац≥вник≥в.

“аким чином, на зростанн¤ валових доход≥в банку впливають:

Ч п≥двищенн¤ р≥вн¤ дох≥дност≥ кредитних операц≥й (процентн≥ доходи);

зб≥льшенн¤ частки "працюючих" актив≥в, тобто тих, що принос¤ть дох≥д, у сумарних активах (оптимальний р≥вень маЇ бути не нижчий за 85%.

ƒо актив≥в, що принос¤ть дох≥д, належать:

короткостроков≥ позики (за вин¤тком безкоштовних кредит≥в); довгостроков≥ кредити;

кредити ≥ншим банкам;

ц≥нн≥ папери, пањ, акц≥њ, заборгован≥сть за факторингом;

кошти, перерахован≥ п≥дприЇмствами дл¤ участ≥ в њхн≥й господарськ≥й д≥¤льност≥.

¬изначити дох≥дн≥сть банку за активами можна, застосувавши формулу

D = A0 / A1,

в ¤к≥й ј0 Ч активи, що принос¤ть дох≥д (середн≥ залишки);

ј1 Ч сумарн≥ активи (середн≥ залишки).

якщо розраховувати показник, спираючись на данн≥ по ѕриватбанку станом на 01,10,98, ми получимо наступн≥ результати:

D = (132,400+855,920+139,535)/ (127,063+294,241+65,108)= 2,318724.


2.2 ќц≥нка видатк≥в

ѕлан рахунк≥в комерц≥йного банку передбачаЇ под≥л операц≥йних витрат на дек≥лька груп, дл¤ ¤ких в≥дкриваютьс¤ самост≥йн≥ балансов≥ рахунки другого пор¤дку: в≥дсотки, сплачен≥ за прит¤гнут≥ кредити (рах. 70201), в≥дсотки, сплачен≥ юридичним особам по запозичених засобах (рах. 70202), в≥дсотки, сплачен≥ ф≥зичним особам по депозитах (рах. 70203), витрати по операц≥¤х ≥з ц≥нними паперами (рах. 70204), витрати по операц≥¤х з ≥ноземною валютою (рах. 70205), ≥нш≥ витрати (рах. 70209).

¬итрати на утриманн¤ апарата керуванн¤ враховуютьс¤ на рахунку 70207, а штрафи, пен≥ ≥ неустойки - на рахунку 70208.

“аким чином, нова система урахуванн¤ даЇ б≥льш детальне угрупованн¤ витрат по ¤к≥сн≥й ознац≥, дозвол¤Ї розд≥лити процентн≥ ≥ безпроцентн≥ витрати, тобто забезпечуЇ б≥льш повну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть банку.

ƒе¤к≥ витрати можуть ставитис¤ на видатков≥ рахунки банку, тобто на соб≥варт≥сть його операц≥й, у межах «аконодавчих норм. ÷е - витрати на в≥др¤дженн¤, компенсац≥њ за службов≥ поњздки на особистих автомоб≥л¤х, представительськ≥ витрати, витрати на рекламу, процентн≥ витрати на оплату м≥жбанк≥вського кредиту.

¬ид≥л¤Їтьс¤ також група витрат, що ставитьс¤ безпосередньо на рахунок Ђѕрибутку ≥ збитки зв≥тного рокуї: збитки в≥д розкрадань, прорахунки ≥ недостач≥ по касових операц≥¤х, збитки в≥д прийн¤тт¤ неплатоспроможних ≥ фальшивих грошових знак≥в ≥ монети. ¬с≥ ц≥ витрати по утриманню подають пр¤м≥ збитки банку.

“аким чином дл¤ оц≥нки видатк≥в необх≥дно провести структурний анал≥з, котрий допоможе визначити питому вагу кожноњ групи видатк≥в в загальн≥й њх сумм≥.

ќц≥нка прибутковост≥ банку

ќсобливе м≥сце у валовому доход≥ комерц≥йного банку дл¤ забезпечен¤ його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ належить прибутку.

ѕрибуток - це головний показник результативност≥ роботи банку.  ≥льк≥сна ≥ ¤к≥сна оц≥нка прибутковост≥ провадитьс¤ з метою з'¤совуванн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку. —истема ц≥Їњ оц≥нки грунтуЇтьс¤ на прийн¤тоњ у св≥тов≥й банк≥вськоњ практиц≥ модел≥ формуванн¤ чистого прибутку. ÷¤ модель побудована таким чином, що доходи ≥ витрати групуютьс¤ на основ≥ ¤к≥сних критер≥њв, що дозвол¤Ї дати не т≥льки к≥льк≥сну, але ≥ ¤к≥сну оц≥нку р≥вн¤ прибутковост≥ банку.

—аме така характеристика блок≥в формуванн¤ чистого прибутку банку лежить в основ≥ к≥льк≥сного ≥ ¤к≥сного анал≥зу њњ р≥вн¤. ќдним ≥з п≥дход≥в до оц≥нки р≥вн¤ прибутковост≥ банка Ї ви¤вленн¤ сформованоњ тенденц≥њ зростанн¤ прибутку банку.

ѕроте така форма анал≥зу прибутку можливий на основ≥ даних за дек≥лька рок≥в. ѕозитивна оц≥нка р≥вн¤ прибутковост≥ даЇтьс¤ в тому випадку, ¤кщо склалас¤ тенденц≥¤ њњ росту в основному за рахунок процентного маржу ≥ непроцентних прибутк≥в. Ќегативний висновок про прибутков≥сть банку може бути зроблений, ¤кщо позитивн≥ тенденц≥њ зростанн¤ прибутку пов'¤зан≥ в основному з прибутками в≥д операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в, ≥з непередбаченими прибутками, а також ≥з в≥дстрочками по сплат≥ податк≥в.

ќсоблив≥стю функц≥онуванн¤ банк≥в Ї те, що велика дол¤ њхн≥х збитк≥в покриваЇтьс¤ поточними доходами. “ому в банках, на в≥дм≥ну в≥д п≥дприЇмств, платоспроможн≥сть забезпечуЇтьс¤ лише частиною власного кап≥талу. Ѕанк вважаЇтьс¤ платоспроможним, доки залишаЇтьс¤ недоторканим його акц≥онерний (пайовий) кап≥тал, тобто варт≥сть актив≥в банка дор≥внюЇ сум≥ його забезпечених зобов'¤зань плюс акц≥онерний (пайовий) кап≥тал.

–≥зниц¤ м≥ж доходами ≥ витратами комерц≥йного банки складаЇ його валовий прибуток (валовий прибуток).

—аме показник валового прибутку (тобто без урахуванн¤ сплати податк≥в ≥ розпод≥ли залишкового прибутку) даЇ характеристику ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йного банки.

” банк≥вськ≥й практикц≥ не ≥снуЇ ¤когось одного показника, ¤кий би характеризував рентабельн≥сть роботи комерц≥йного банки.

” загальноеконом≥чному значенн≥ пон¤тт¤ рентабельност≥ ≥ прибутковост≥ зб≥гаютьс¤. “ому фактично необх≥дно розрахувати показник рентабельност≥ банку

–ентабельн≥сть характеризуЇ р≥вень в≥ддач≥ на 1 грн. вкладених кошт≥в, що стосовно до комерц≥йного банку означаЇ сп≥вв≥дношенн¤ кошт≥в, внесених акц≥онерами (пайовиками) банку, до розм≥ру отриманого ними валового прибутку. ÷ей показник абстрагований в≥д системи оподатковуванн¤ комерц≥йних банк≥в ≥ може слугувати дл¤ м≥жрег≥онального пор≥вн¤нн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.

ƒл¤ того щоб оц≥нити ефективн≥сть д≥¤льност≥ комерц≥йного банки в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими суб'Їктами економ≥ки, доц≥льно використовувати такий показник, ¤к в≥дношенн¤ чистого прибутку до розм≥ру оплаченого статутного фонду комерц≥йного банку. ¬≥н характеризуЇ ефективн≥сть ≥ доц≥льн≥сть вкладень кошт≥в у той або ≥нший банк, ступ≥нь Ђв≥ддач≥ї статутного фонду.

ѕо ѕриватбанку цей показник буде розраховуватис¤ таким чином:

ѕк = 66,454/45,00=1,476756%

ѕроте статутний фонд банку, ¤к ≥ багато ≥нших показник≥в його д≥¤льност≥ (наприклад, розм≥р власних ≥ прит¤гнутих кошт≥в, розм≥р кредитних вкладень ≥ т.д.), маЇ прот¤гом року значн≥ коливанн¤. “ому б≥льш правильним Ї њхнЇ застосуванн¤ не на визначену дату, а використанн¤ середн≥х за пер≥од значень.

≤ншим загальновизнаним показником, що характеризуЇ ефективн≥сть ¤к активних операц≥й, так ≥ вс≥Їњ д≥¤льност≥ комерц≥йного банки, Ї сп≥вв≥дношенн¤ валового прибутку й актив≥в комерц≥йного банку. ƒл¤ розрахунку ефективност≥ активних операц≥й комерц≥йного банки варто використовувати не моментальне, а середнЇ значенн¤ розм≥ру актив≥в комерц≥йного банку.

ѕо данним ѕриватбанку це буде дор≥внювати:

ѕк2 = 66,454 /1614,262 =0,041167%

¬ище уже в≥дзначалос¤, що прибуток комерц≥йного банку визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж доходами ≥ витратами. “ому необх≥дно з'¤сувати чинники, що вплинули на балансовий р≥чний прибуток даного комерц≥йного банки.

Ѕудь-¤кий комерц≥йний банк залучаЇ (акумулюЇ) кошти ≥ пот≥м розм≥щаЇ њх у р≥зноман≥тних видах актив≥в, одержуючи при цьому прибуток.

≤снують ≥ ≥нш≥ показники, що характеризують прибутков≥сть д≥¤льност≥ комерц≥йного банки. ƒо њхнього числа в≥дноситьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ доходу ≥ суми прибутк≥в комерц≥йного банки. ÷ей показник в≥дбиваЇ питома вага прибутку в загальн≥й сум≥ прибутк≥в комерц≥йного банки. ≤ншими словами, в≥н показуЇ, ¤ка частина доход≥в комерц≥йного банки йде на формуванн¤ прибутку. якщо в≥дн¤ти значенн¤ цього показника (у дол¤х одиниц≥) з одиниц≥, то буде отриманий показник, що характеризуЇ ту частину загальноњ суми прибутк≥в, що банк спр¤мовуЇ на в≥дшкодуванн¤ своњх витрат. «ниженн¤ цього показника Ї вкрай небажаним дл¤ банку, оск≥льки означаЇ зб≥льшенн¤ дол≥ доход≥в банку, використовуваних на покритт¤ витрат, ≥ одночасне зниженн¤ дол≥ прибутку в доходах .

.


3. ¬икористанн¤ нових методик оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку комерц≥йного банку

¬ наш час на ”крањн≥ банк≥вська система розвиваЇтьс¤, зм≥нюютьс¤ також ≥ методи оц≥нки ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. ѕоказники, що показують р≥вень та ¤к≥сть доход≥в, витрат та прибутку зам≥нюютьс¤ на нов≥ Ц б≥льш сучасн≥ш≥, ¤к≥ краще в≥дпов≥дають сучасним вимогам украхнськоњ банк≥вськоњ системи. ¬≥дчизн¤н≥ фах≥вц≥ розробл¤ють ≥х, спираючись на м≥жнародний досв≥д.

3.1 ќц≥нка видатк≥в

‘ах≥вц≥ банк≥в св≥ту оц≥нюют ризик накладних витрат банку.

–изик накладних витрат банку - це ризик, при ¤кому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростанн¤ доход≥в банку ≥, ¤к результат, зниженн¤ прибутковост≥ ≥ рентабельност≥ роботи банку. Ѕанк може дос¤гти ц≥л≥ росту комерц≥йних результат≥в д≥¤льност≥ т≥льки в тому випадку, ¤кщо в≥н зд≥йснюЇ суворий контроль за своњми витратами.

—тратег≥¤ банку в цьому напр¤мку включаЇ:

Х пошук щодо дешевих кошт≥в на ф≥нансових ринках;

Х дос¤гненн¤ економ≥њ при ≥снуючому обс¤з≥ ресурс≥в ≥ рост≥ обс¤гу виробництва;

Х економ≥ю при зб≥льшенн≥ числа банк≥вських продукт≥в ≥ послуг, наданих одним банк≥вським роб≥тником, р≥ст продуктивност≥ прац≥, узаемозам≥нн≥сть, економ≥ю на поЇднанн≥ функц≥й, пол≥валентн≥сть;

Х економ≥ю ¤к результат досв≥ду роб≥тник≥в банку. «ах≥дн≥ експерти п≥дтверджують, що кр≥м осв≥ти банк≥ру потр≥бно ще, ¤к м≥н≥мум, 5 рок≥в, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;

Х забезпеченн¤ темп≥в росту, що випереджають, доход≥в банку над темпами росту його витрат;

Х проведенн¤ оптимальноњ пол≥тики ц≥ноутворенн¤ на банк≥вськ≥ продукти ≥ послуги ¤к результат поглибленого вивчанн¤ витрат банку ≥ контролю за його д≥¤льн≥стю.

ќдним ≥з показник≥в, використовуваних дл¤ оц≥нки результативност≥ пол≥тики банку по керуванню ризиком непроцентних прибутк≥в ≥ витрат, Ї коеф≥ц≥Їнт продуктивност≥ прац≥. ¬≥н маЇ такий вид:

 пр = Ќепроцентн≥ витрати / ƒоходи банку = Ќепроцентн≥ витрати / („истий процентний доход + ≤нш≥ доходи)

 ритер≥альний р≥вень даного коеф≥ц≥Їнта складаЇ б≥л¤ 60%. якщо банком управл¤ють добре, те коеф≥ц≥Їнт знижуЇтьс¤ приблизно до р≥вн¤ 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займаЇ зароб≥тна плата банк≥вських роб≥тник≥в. якщо вона буде знижуватис¤, те, природно, банк загубить частину роб≥тник≥в, а сл≥дом за цим ≥ долю ринку.

” табл. 1 подан≥ практичн≥ дан≥ по канадському Ѕанку ћонреаль. „ист≥ операц≥йн≥ витрати за в≥драхуванн¤м спец≥альних чинник≥в по банку зросли на 4,4%, а прибутки банку зросли в≥дпов≥дно на 6,9%, що св≥дчить про щодо усп≥шному розвитку банку за даними показникам у 1994 р.

ќц≥нка прибутковост≥ комерц≥йного банки включаЇ к≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний анал≥з.  ≥льк≥сний анал≥з заснований на застосуванн≥ ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в, анал≥з≥ динам≥ки показник≥в, ви¤вленн≥ основних тренд≥в, а також пор≥вн¤льному анал≥з≥ значень показник≥в (коеф≥ц≥Їнт≥в) даного банку в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими банками. як≥сний анал≥з заснований на анал≥з≥ структури доход≥в банку, оц≥нц≥ тенденц≥й у зм≥н≥ структури ≥ к≥льк≥сноњ оц≥нц≥ структури прибутк≥в ≥ витрат банку.

Ќепроцентн≥ видатк≥ Ѕанку ћонреаль в 1997 р.

(млн канад. долл.)

ѕоказники

сума

”сього чист≥ непроцентн≥ витрати

3223

репутац≥¤ (goodwill)

спец≥альн≥ (особлив≥) списанн¤ (утрати банку у вин¤ткових ситуац≥¤х, наприклад утрати по фондових операц≥¤х)

= ќперац≥йн≥ непроцентн≥ витрати

брокерськ≥ ком≥с≥йн≥

ур¤дов≥ (обов'¤зков≥) платеж≥

вплив зм≥н валютних курс≥в

= „ист≥ операц≥йн≥ витрати за в≥драхуванн¤м спец≥альних перерахованих вище чинник≥в

31

71

3121

177

311

50

2583

«агальн≥ чист≥ непроцентн≥ витрати

«ароб≥тна плата ≥ прем≥њ роб≥тник≥в банку ”триманн¤ будинк≥в, споруджень ≥ устаткуванн¤  омун≥кац≥њ

«агальна сума ≥нших витрат

–епутац≥¤ (goodwill)

—пец≥альн≥ (особлив≥) списанн¤

1795

600

180

546

31

71

«агальна сума чистих непроцентних витрат

3223


Ќазва: ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4832 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.789 seconds
Хостинг от uCoz