Ѕанк≥вська справа > ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку

¬изначена частина кошт≥в банка витрачаЇтьс¤ на створенн¤ резерв≥в. ≤нш≥ видатки в рахунку прибутк≥в ≥ збитк≥в банку показуютьс¤ по статт≥ Ђ≤нш≥ операц≥йн≥ видаткиї. ÷е внески, видатки на рекламу, ≥нвентар ≥ матер≥али, на оплату послуг аудиторських ф≥рм, судов≥ ≥ транспортн≥ витрати, а також де¤к≥ види податк≥в.

«р≥ст операц≥йних видатк≥в не т≥льки в≥дбиваЇ неспри¤тливий стан кон'юнктури ринку, на ¤кому банк залучаЇ ресурси, але ≥ може св≥дчити про пог≥ршенн¤ менеджменту. ќсоблива увага заслуговуЇ оц≥нка двох груп статей: видатки, пов'¤зан≥ з забезпеченн¤м функц≥онуванн¤ банку (особливо адм≥н≥стративно-господарськ≥) ≥ видатки, пов'¤зан≥ з п≥двищенн¤м ризикованост≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (створенн¤ обов'¤зкових ≥ ≥нших страхових резерв≥в).

ќдна з основних ц≥лей комерц≥йних банк≥в - це одержанн¤ прибутку, що Ї джерелом виплати див≥денд≥в акц≥онерам (пайовикам), створенн¤ фонд≥в банку, базою п≥двищенн¤ добробуту роб≥тник≥в банку ≥ т.д. ѕрибуток банку ¤вл¤Ї собою р≥зницю м≥ж його валовими доходом ≥ витратами, тобто це Ц ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ комерц≥йного банку, ¤к≥ в≥дображаютьс¤ в зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати комерц≥йного банку.

¬≥дпов≥дно до д≥ючоњ методики, комерц≥йн≥ банки визначають прибуток або збитки в≥д своЇњ д≥¤льност≥ раз в квартал, в останн≥й операц≥йний день кварталу. ѕрот¤гом кварталу прибутки ≥ витрати враховуютьс¤ наростаючим п≥дсумком. –озпод≥л прибутку банку зд≥йснюЇтьс¤ по п≥дсумкам д≥¤льност≥ за р≥к в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в (пайовик≥в) банку.

ѕрибуток комерц≥йних банк≥в оподатковуЇтьс¤ зг≥дно «акона "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" по ставц≥ 30 %.

ѕ≥сл¤ сплати податк≥в ≥ штраф≥в, що накладаютьс¤ податковою ≥нспекц≥Їю, Ќац≥ональним банком ”крањни ≥ ≥ншими органами з прибутку банку провод¤тьс¤ в≥драхуванн¤ в його резервний фонд в розм≥р≥ не менш н≥ж 5 % прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ банку. ѕот≥м зд≥йснюютьс¤ в≥драхуванн¤ в фонди економ≥чного стимулюванн¤ банку, на доброд≥йн≥ ≥ спонсорськ≥ заходи, на виплату винагород кер≥вництву банку. « суми, що залишилас¤ виплачуютьс¤ див≥денди акц≥онерам (пайовикам). якщо ≥ п≥сл¤ цього залишаЇтьс¤ нерозпод≥лений прибуток, в≥н може бути направлений на ≥ндексац≥ю акц≥й (пањв) або ж на прир≥ст кап≥талу банку.

«битки банку по п≥дсумкам д≥¤льност≥ за р≥к покриваютьс¤ за рахунок резервного фонду, а при його недостатност≥ - за рахунок зменшенн¤ кап≥талу.

ѕри збитков≥й д≥¤льност≥ банку акц≥онерами (пайовиками) або Ќац≥ональним банком ”крањни вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про доц≥льн≥сть його подальшого функц≥онуванн¤ : збереженн¤, реорган≥зац≥¤ або л≥кв≥дац≥¤.

ѕрибуток Ї найважлив≥шим показником оц≥нки д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ¬≥н використовуЇтьс¤ анал≥тиками дл¤ визначенн¤ рейтинг≥в банк≥в на основ≥ њх баланс≥в.

ѕоказники оц≥нки ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ комерц≥йного банку

2.1 ќсновн≥ методики оц≥нки доход≥в

ƒл¤ оц≥нки доход≥в та видатк≥в, необх≥дно спочатку визначити питому вагу груп доход≥в та видатк≥в в загальн≥й сум≥ доход≥в та видатк≥в. ƒл¤ цього ми розносимо доходи та видатки по вищезазначених групах та визначаЇмо њх питому вагу в валових доходах та витратах.

«ростанн¤ процентних доход≥в переважно може в≥дбуватис¤ внасл≥док двох фактор≥в:

зб≥льшенн¤ середн≥х залишк≥в за виданими кредитами;

п≥двищенн¤ середнього р≥вн¤ застосовуваноњ процентноњ ставки за кредит.

¬плив першого фактору на одержанн¤ банком доходу може бути визначений формулою:

DVP = (V1 Ц V2)*r1,

в ¤к≥й V2 Ч середн≥ залишки за виданими кредитами в пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤;

V1 Ч те ж саме в попередньому пер≥од≥;

r1 Ч середн≥й р≥вень процентноњ ставки в попередньому пер≥од≥.

Ќаприклад, ¤кщо брати доходи по ѕриватбанку станом на 01,10,98р, можна зробити наступн≥ розрихунки:

V1 = 855,920

V2 = 840.6

r1= 0.55

DVP = 15.32 * 0.55 = 8.426

¬им≥р¤ти вплив зм≥ни середнього р≥вн¤ процентноњ ставки на дох≥д банку можна зг≥дно ≥з формулою:

DRr=(r2 Ц r1 )*V1,

в ¤к≥й r2 Ч середн≥й розм≥р процентноњ ставки, що беретьс¤ за користуванн¤ кредитом у пер≥од≥, ¤кий анал≥зуЇтьс¤;

r1 Ч середн≥й розм≥р процентноњ ставки, що Ї платою за користуван кредитом у попередньому пер≥од≥;

V1 Ч середн≥ залишки за виданими кредитами в попередньому пер≥од≥.

ѕо ѕриватбанку розрахунки будуть мати такий вигл¤д:

DRr=(0,6 Ц 0,55 )* 855,920 = 42,796

¬плив обох фактор≥в на динам≥ку банк≥вського доходу можна виразити за допомогою формули:

DP=DPV*DRr.

ѕо ѕриватбанку: DP = 8.426*42,796=360,59

ѕроведений анал≥з даЇ ф≥нансовому менеджеров≥ можлив≥сть зд≥йснювати к≥льк≥сну оц≥нку того, ¤кий з двох фактор≥в (середн≥ залишки за виданими кредитами чи середн≥й розм≥р процентноњ ставки) б≥льшою м≥рою в≥добразитьс¤ в процентному доход≥.

Ќаступний етап анал≥зу Ч ¤к≥сний. ¬≥н даЇ змогу з'¤сувати причини, що викликають зм≥ни вказаних фактор≥в.

«б≥льшенн¤ середн≥х залишк≥в за виданими кредитами зумовлено такими факторами:

1. «агальним зростанн¤м позичкових актив≥в у пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤ пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року чи попередн≥м пер≥одом.

“емп зростанн¤ (“) дор≥внюЇ: позичков≥ активи цього пер≥оду под≥лен≥ на активи минулого пер≥оду.

¬ ѕриватбанку цей показник дор≥внюЇ 1,02

якшо “ > 1, то можна вважати, що д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку була позитивною, ¤кшо “ < 1, то негативною.

—пов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ означаЇ дл¤ банку втрату його позиц≥й ≥ т≥сненн¤ його з ринку внасл≥док зниженн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥.

2. «б≥льшенн¤м питомоњ ваги позичкових актив≥в, що принос¤ть дох≥д у вигл¤д≥ процент≥в, сукупних актив≥в.

ј Ч позичков≥ активи, под≥лен≥ на загальну суму актив≥в. якщо буде одержаний результат, за ¤ким ј > 0,80, то можна зробити висновок щодо позитивноњ оц≥нки д≥¤льност≥ банку, ¤кщо ј < 0,80, то банку необх≥дно пол≥пшити структуру актив≥в у б≥к зростанн¤ позичкових актив≥в.

(132,400 + 855,920)/ 1614,262 = 0,612243,

тобто ѕриватбанку необх≥дно пол≥пшити структуру актив≥в.

ќдержаний показник доц≥льно з≥ставити з аналог≥чним показником пе≠реднього пер≥оду.

¬ ѕриватбанку цей показник за попередн≥й р≥к дор≥внював 0,7824, тобто структура актив≥в в пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м роком пог≥ршилас¤.

«ростанн¤ середнього р≥вн¤ процентноњ ставки за кредитними операц≥¤ми може бути зумовлено:

Ч п≥двищенн¤м загального р≥вн¤ процентноњ ставки на кредитному ринку (зовн≥шн≥й фактор, що не залежить в≥д д≥¤льност≥ банку);

Ч структурою кредитного портфел¤, тобто зб≥льшенн¤м питомоњ вага ризикових кредит≥в у кредитному портфел≥ банку, наданих п≥д висок≥ проценти (кредити без забезпеченн¤ чи гарант≥й, бланков≥ кредити);

зб≥льшенн¤м прострочених кредит≥в, за ¤кими кл≥Їнти плат¤ть проценти, що ≥стотно перевищують базовий (середн≥й) р≥вень.

«ростанн¤ середнього р≥вн¤ позичкового процента, зумовлене п≥двищен≠≥м частки високоризикових кредит≥в ≥ простроченою заборгован≥стю, потребуЇ поглибленого додаткового анал≥зу з метою забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ ¤ансу й ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку.

Ќаступний етап анал≥зу процентних доход≥в пол¤гаЇ в досл≥дженн≥ њхньоњ структури. ¬ ц≥лому серед украњнських банк≥в останн≥ми роками спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зниженн¤ частки процентних доход≥в в њхньому загальному обс¤з≥. ѕри цьому непроцентн≥ доходи зб≥льшуютьс¤ переважно за рахунок розширенн¤ обс¤гу касово-розрахункового обслуговуванн¤. « одного бо це ¤вище позитивне, бо св≥дчить про розширенн¤ к≥лькост≥ кл≥Їнт≥в, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ послуг за розрахунково-касовим обслуговуванн¤м. « ≥ного боку, ц≥ цифри також св≥дчать про нерозвинен≥сть в ”крањн≥ ринку послуг взагал≥ ≥ факторингових, л≥зингових, трастових, ¤к≥ пос≥дають ≥стотне м≥сце в д≥¤льност≥ зах≥дних банк≥в, зокрема.

¬ анал≥з≥ та управл≥нн≥ процентними доходами, на наш погл¤д, сл≥д виходити з де¤ких висновк≥в.

ѕо-перше, зростанн¤ надходжень процент≥в за короткостроковими, позиками пор≥вн¤но з довгостроковими в умовах ≥нфл¤ц≥њ сл≥д розц≥нювати позитивно, тому що лише короткостроков≥ й надкороткостроков≥ вкладенн¤ можуть ви¤витис¤ ефективними ≥ визначити швидк≥сть знец≥ненн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.

ѕо-друге, з точки зору перспективи не можна повн≥стю в≥дмовитис¤ довгострокових позик, ¤к≥ найб≥льшою м≥рою зазнають негативного впливу ≥нфл¤ц≥њ. ”часть банку в довгострокових проектах може в майбутньому принести значн≥ доходи, що окупить тепер≥шн≥ втрати. «а довгостроковими позиками доц≥льно встановлювати "плаваючу" процентну ставку. ќптимальна частка процент≥в, що надходить за довгостроковими позиками, в загальному обс¤з≥ процентних доход≥в, очевидно, не повинна перевищувати 15% дл¤ банк≥в, ¤к≥ не займаютьс¤ ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю.

ѕо-третЇ, питома вага надходжень за простроченими позиками в загальному обс¤з≥ процентних доход≥в не повинна перевищувати 2Ч3%. якщо ≥ р≥вень не витримуЇтьс¤, то його перевищенн¤ можна квал≥ф≥кувати ¤к сигнал про незадов≥льний стан ¤кост≥ кредитного портфел¤ банку ≥ можливу загрозу дл¤ л≥кв≥дност≥ й ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку.

ѕо-четверте, зростанн¤ доход≥в в≥д м≥жбанк≥вських кредит≥в св≥дчить про спец≥ал≥зац≥ю банку на м≥жбанк≥вських операц≥¤х. ћ≥жбанк≥вськ≥ позики - ≥стотне джерело надходженн¤ процент≥в, але менш дох≥дне, н≥ж короткост≥ ков≥ позики комерц≥йним структурам, ¤к≥ одночасно Ї ≥ ризиков≥шими.

јнал≥зов≥ процентних витрат передуЇ розрахунок в≥дносних показник≥в, що дають змогу оц≥нити середн≥й р≥вень дох≥дност≥ кредитних операц≥й у ц≥лому ≥ кожноњ окремоњ групи кредит≥в. (табл. 1)

“аблиц¤ 1

–≥вень дох≥дност≥ кредитних операц≥й

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕрибуток ≥ затрати комерц≥йного банку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4832 прочитано)