≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > Ќ≥мецька модель держави - корисний досв≥д розвитку держави дл¤ ”крањни

÷е в очах людей мало вигл¤д крайньоњ несправедливост≥. —тих≥йне обуренн¤ охопило б≥льш≥сть нац≥њ. ќднак саме ц≥ н≥мц≥ не мали н≥¤кого бажанн¤ п≥д≥грати комун≥стам, ¤к≥ виступали проти скинутих революц≥Їю колишн≥х владар≥в крањни. “аким чином, у в≥дмов≥ в≥д поновленн¤ св¤щенних прав на власн≥сть (нехай лише жменьки титулованих багат≥њв), революц≥¤, ¤ка позбавила б≥льш≥сть н≥мц≥в того, що вони мали, неспод≥вано д≥ставала своЇ продовженн¤, хоча до цього вже, по сут≥, програла.

≤ ось у таких умовах √≥тлер виступив у парт≥йн≥й дискус≥њ на п≥дтримку ≥дењ приватноњ власност≥ ≥ поновленн¤ кн¤з≥вських родин у њхн≥х майнових правах. «аразом в≥н нещадно пройшовс¤ ≥ по пунктах програми √.Ўтрассера та його посл≥довник≥в, перейн¤тоњ мало не св¤щенним марксистським духом боротьби з кап≥тал≥змом. ÷е був в≥дкритий б≥й Ул≥вому ментал≥тетов≥Ф в р¤дах нац≥онал-соц≥ал≥зму, але ще б≥льше - в≥льнодумству, р≥зновекторност≥ зусиль, погл¤д≥в, устремл≥нь, ¤к≥ п≥дривали основи особистоњ влади √≥тлера ¤к Їдиного авторитета у парт≥њ, њњ Урозуму, чест≥ й г≥дност≥Ф. √≥тлер апелював до ц≥нностей, вищих за класов≥ ≥нтереси. ≤ нац≥онал-соц≥ал≥сти, немов п≥д д≥Їю г≥пнозу, всупереч своњй налаштованост≥ визнали його правоту.

„и виграв √≥тлер дискус≥ю, поставивши ≥дею нац≥ональноњ згуртованост≥ вище класового розмежуванн¤ та антагон≥зму? Ќе виграв. јле справив - за тод≥шнього загостренн¤ нац≥онал≥стичних настроњв у народ≥ - наст≥льки велике враженн¤, що просто пов≥в за собою б≥льш≥сть н≥мц≥в, под≥бно до того гамельнського щуролова, ¤кий заграв на чар≥вн≥й дудочц≥, щоб вивести з м≥ста заворожених д≥тей... ” числ≥ ≥нших не всто¤в перед ораторським хистом ≥ особистою маг≥Їю проводир¤ мюнхенського Упивного путчуФ ≥ …озеф √еббельс, ¤кий до того не дуже жалував √≥тлера ≥ вважав його жертвою впливу н≥кчемного буржуазного оточенн¤, жертвою, ¤ку треба вирвати з≥ шк≥дливого середовища та навернути до ≥стинного, з погл¤ду парт≥йноњ групи √еббельса, соц≥ал≥зму.

ѕоставлена в центр парт≥йноњ дискус≥њ дилема - соц≥ал≥зм чи нац≥онал≥зм, класова боротьба всередин≥ нац≥њ чи класовий мир в ≥мТ¤ нац≥њ гранично увиразнилас¤. „и не вперше √≥тлер, ¤кий до того р≥шуче ≥шов на вс≥л¤к≥ конфл≥кти, спов≥дував у пол≥тиц≥ аморальн≥сть, лицем≥рство ≥ в≥дверто зоолог≥чну боротьбу за владу, продемонстрував бажанн¤ створити н≥мецьке сусп≥льство без конфл≥кт≥в, спр¤моване на утворенн¤ безприкладноњ монол≥тноњ Ународноњ сп≥льност≥Ф.

”¤вленн¤ √≥тлера про суть соц≥ал≥зму зводилис¤ до дуальноњ пари Упан - рабФ (сира темна людська маса ≥ ¤скрава особист≥сть вожд¤) та до зобовТ¤занн¤ господар¤ ≥ вожд¤ ¤комога повн≥ше задовольн¤ти основн≥ потреби ≥ забезпечувати захист безликоњ людськоњ маси раб≥в. ѕри цьому у в≥дпов≥дь на док≥р √.Ўтрассера, що в≥н ≥де на придушенн¤ соц≥ал≥зму заради своњх виг≥дних нових контакт≥в з економ≥чними верхами Ќ≥меччини, √≥тлер, ¤к засв≥дчуЇ стенограма дискус≥њ, р≥зко заперечив: Уя - соц≥ал≥ст... я починав ¤к простий роб≥тник. я ≥ сьогодн≥ ще не можу терп≥ти, щоб м≥й вод≥й њв на об≥д не те саме, що ≥ ¤. јле те, що ви розум≥Їте п≥д соц≥ал≥змом, - це неприкритий марксизм. –озум≥Їте, переважна маса роб≥тник≥в не бажаЇ н≥чого, кр≥м хл≥ба й видовищ, вона не думаЇ н≥ про ¤к≥ ≥деали, ≥ ми н≥коли не зможемо розраховувати на завоюванн¤ симпат≥й значноњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в. Ќам потр≥бна ел≥та новоњ касти пан≥в, котрою рухаЇ не ¤кась там мораль сп≥вчутт¤, а така, що ¤сно усв≥домлюЇ, що вона завд¤ки своњй кращ≥й пород≥ маЇ право владарювати... ¬аша система - це робота за письмовим столом, ¤ка не маЇ н≥чого сп≥льного з реальним житт¤м...Ф ј на принципове питанн¤, чи збережутьс¤ ≥снуючи виробнич≥ стосунки п≥сл¤ завоюванн¤ влади нацистами, √≥тлер в≥дпов≥в: У«в≥сно. „и не гадаЇте ви, що ¤ наст≥льки легковажний, щоб зруйнувати економ≥ку? “≥льки ¤кщо хтось д≥¤тиме наперек≥р ≥нтересам нац≥њ, втрутитьс¤ держава. јле дл¤ цього не знадобитьс¤ н≥ експропр≥ац≥¤, н≥ право роб≥тник≥в на участь в управл≥нн≥ державоюФ.

—оц≥ал≥зм √≥тлера, ¤к про те св≥дчать ≥сторики, Уне маЇ н≥чого сп≥льного з Умехан≥чною конструкц≥ЇюФ господарчого житт¤ - його Усоц≥ал≥змФ Ї лише додатковим доповненн¤м пон¤тт¤ Унац≥онал≥змФ. —оц≥ал≥зм означаЇ в≥дпов≥дальн≥сть ус≥Їњ структури в ц≥лому за ≥ндив≥да, тод≥ ¤к Унац≥онал≥змФ означаЇ, що ≥ндив≥д всього себе в≥ддаЇ цьому ц≥лому. ¬ нац≥онал-соц≥ал≥зм≥ ж, продовжував √≥тлер, поЇднуютьс¤ обидва елементи. “акий приклад в≥ддав належне ус≥м ≥нтересам, а сам≥ пон¤тт¤ зводив до рол≥ гральних ф≥шок: кап≥тал≥зм знаходив своЇ завершенн¤ т≥льки в г≥тлер≥вському соц≥ал≥зм≥, а соц≥ал≥зм, ви¤вл¤Їтьс¤, м≥г зд≥йснитис¤ т≥льки в умовах кап≥тал≥стичноњ системиФ (цитуЇтьс¤ за: ≤.‘ест, Ујдольф √≥тлерФ).

√.Ўтрассер дотепно висм≥¤в прим≥тив≥зм, ¤к йому здавалос¤, под≥бних у¤влень про соц≥ал≥зм спочатку в диспут≥, а пот≥м ≥ в прес≥. јле д≥йсн≥сть показала, що й √≥тлер п≥д час дискус≥њ, дарма що так цин≥чно все спрощував, був не такий уже й далекий в≥д ≥стини. ≤ демагог≥Їю в≥н не займавс¤. Ѕагато хто зараз вважаЇ, що соц≥ал≥стична складова у назв≥ нацистськоњ парт≥њ, так само ¤к ≥ окрем≥ гасла √≥тлера, були лише поступкою часу, скерованою на розширенн¤ свого електорату. ќднак скидаЇтьс¤ на те, що ≥дейн≥ г≥тлер≥вц≥ щиро вважали себе соц≥ал≥стами ≥ без ус¤кого лукавства обстоювали описан≥ вище погл¤ди. ўо ж до вт≥ленн¤ цих погл¤д≥в у сусп≥льну практику, то це було зроблено наст≥льки ефективно, що вона (практика) збер≥гаЇтьс¤ в Ќ≥меччин≥ дос≥.

¬ласне, оц¤ практика, можливо, ¤краз ≥ Ї отим скромним ≥ неприм≥тним Уноу хауФ, ¤ке було покладене в основу н≥мецького економ≥чного дива повоЇнних час≥в ≥ ¤ке не було забуте тод≥, коли Ќ≥меччина одностайно в≥дкидала своЇ недавнЇ г≥тлер≥вське минуле, щоб стати ц≥лковито модерною нац≥Їю.

√≥тлер поставив гарантом стаб≥льност≥ державу. ƒуже швидко п≥сл¤ його законного - через вибори - приходу до влади в≥д економ≥чного безладу ≥ злидн≥в у Ќ≥меччин≥ залишивс¤ т≥льки т¤жкий спогад. ” перш≥ ж роки перебуванн¤ √≥тлера при влад≥ безроб≥тт¤ р≥зко п≥шло на спад, стаб≥л≥зувалас¤ грошова система. ѕор≥, коли зарплатню виплачували дв≥ч≥ на день (бо за п≥вдн¤ марка встигала р≥зко знец≥нитис¤), прийшов край. «р≥с попит на робоч≥ руки. „ерез крањну прол¤гли широченн≥ сучасн≥ автобани. Ќалагодивс¤ випуск предмет≥в в≥дкладеного попиту, зросло споживанн¤. Ѕуло створено легковий автомоб≥ль с≥мейного типу з промовистою назвою УфольксвагенФ (Ународна машинаФ) модел≥ 1938 року, ¤ка ≥ понин≥ випускаЇтьс¤ ≥ маЇ безл≥ч прихильник≥в у св≥т≥, - справд≥ народний автомоб≥ль ¤к за назвою, так ≥ за своЇю ц≥ною. «Т¤вилис¤ в масовому виробництв≥ перш≥ ≥ндив≥дуальн≥ телев≥зори, рад≥оли, холодильники... јле за цю ≥дил≥ю доводилос¤ платити вс≥м, ≥ насамперед - н≥мецькому кап≥талов≥, нац≥ональним корол¤м ≥ндустр≥њ, нац≥ональним ол≥гархам.

√≥тлер вд¤гнув на кап≥тал ошийник, намордник, поводок з шипами ≥ привчив його до свого канчука, з ¤ким практично н≥коли не розлучавс¤. ¬≥н силовими методами запровадив класовий мир м≥ж працею ≥ кап≥талом, м≥ж роботодавцем ≥ роб≥тником, - у ц≥лковит≥й в≥дпов≥дност≥ з тим прим≥тивним, на перший погл¤д, г≥тлер≥вським трактуванн¤м соц≥ал≥зму, що його осм≥¤в √.Ўтрассер ¤к досв≥дчений доктринер ≥ просто талановита й високоерудована людина, котра читала √омера в ориг≥нал≥. ¬ ≥мТ¤ ус≥Їњ нац≥њ фашизм р≥зко обмежив кап≥тал в його економ≥чному егоњзм≥ та правах ≥ не вагавс¤ переп≥дпор¤дковувати його можливост≥ загальним ≥нтересам сусп≥льства, гарантуючи навзам≥н кап≥талов≥ класовий мир ≥ спок≥й, а роб≥тникам навзам≥н за њхн≥ сумирн≥сть, сумл≥нн¤ ≥ працю - високу платню ≥ висок≥ стандарти споживанн¤, медичне обслуговуванн¤, соц≥альний захист та право на безперешкодне здобутт¤ прот¤гом усього житт¤ такоњ осв≥ти ≥ в такому обс¤з≥ (≥ все це коштом держави), ¤кого той чи ≥нший ≥ндив≥д бажав.

«амолоду н≥мець коштом сусп≥льства вчивс¤ ≥ шукав себе, а вивчившись ≥ знайшовши своЇ м≥сце в сусп≥льств≥ - служив йому, щоб мати г≥дну забезпечену стар≥сть ≥ повагу.  ласовий мир було встановлено насамперед завд¤ки тому, що нацизм спром≥гс¤ без експропр≥ац≥њ власност≥ банк≥р≥в та п≥дприЇмц≥в запр¤гти њх до сп≥льного нац≥онального воза разом ≥з тими, кого вони, ≥ то виключно у власних ≥нтересах, так довго визискували, неначе кровно чужих. ”нормувавши апетити кап≥тал≥ст≥в, в≥д≥бравши частину њхнього паю на оплату прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, нац≥онал-соц≥ал≥зм догодив одразу двом богам, ¤ким моливс¤: ≥ соц≥ал≥змов≥, ≥ нац≥онал≥змов≥. Ѕез зруйнуванн¤ основ господарчого ≥ культурного житт¤ нац≥њ були дос¤гнут≥ справедливе виробництво ≥ перерозпод≥л матер≥альних благ (що в≥дпов≥дало доктрин≥ соц≥ал≥зац≥њ сусп≥льства) ≥ водночас - партнерство всередин≥ нац≥њ шл¤хом сп≥впрац≥ ус≥х верств на загальнонародний ≥нтерес (що в≥дпов≥дало вищим ≥нтересам нац≥њ ¤к основи доктрини нац≥онал≥зму).

“аким чином, √≥тлер показав себе пол≥тиком, котрий дотримуЇтьс¤ своњх передвиборчих об≥ц¤нок. «в≥сно, методи, ¤кими вони реал≥зовувалис¤ на практиц≥, були практично т≥ ж сам≥, що й у —–—–: терор, репрес≥њ, культ особи... « тогочасноњ Ќ≥меччини квапилис¤ в≥дТњхати не т≥льки ≥деолог≥чн≥ ≥накодумц≥, а й т≥ власники кап≥тал≥в, ¤к≥ не бажали п≥дпор¤дковуватис¤ законам новоњ держави, ¤ка проголосила себе силою над ус≥ма силами ≥ дотримувала дан≥ нею публ≥чн≥ об≥ц¤нки. ÷е була перша держава, котра не забезпечувала пануванн¤ одних клас≥в над ≥ншими ≥ не залежала в≥д того, ¤кий блок парт≥й за змовою захоплював на час в≥д вибор≥в до вибор≥в владу у крањн≥, щоб використовувати њњ виключно у своњх егоњстичних ≥нтересах п≥д вигл¤дом демократ≥њ. ¬лада в ц≥й держав≥ ≥снувала дл¤ вс≥х тих н≥мц≥в, котр≥ њњ прийн¤ли ≥ визнали попри всю њњ прим≥тивн≥сть ≥ обивательську сутн≥сть. «годом нац≥онал-соц≥ал≥зм зав≥в Ќ≥меччину у криваву пр≥рву, однак це було згодом, а поки що г≥тлер≥вський фашизм демонстрував так≥ вдал≥ приклади орган≥зац≥њ внутр≥шньопол≥тичного житт¤ крањни ≥ дос¤гненн¤ загальнонац≥ональноњ злагоди, що вони не втратили своЇњ актуальност≥ й досьогодн≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ќ≥мецька модель держави - корисний досв≥д розвитку держави дл¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1872 прочитано)