≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > Ќ≥мецька модель держави - корисний досв≥д розвитку держави дл¤ ”крањни

ќсь що пише з цього приводу ≤.‘ест у своњй книз≥ ТТјдольф √≥тлерТТ: У”топ≥¤ про класове примиренн¤ ви¤вилас¤ наст≥льки сильн≥шою в≥д утоп≥њ про диктатуру одного класу над ≥ншим, що √≥тлер зум≥в привабити на св≥й б≥к значн≥ загони нав≥ть пролетар≥ату, ¤кий наводив жах, ≥ включити њх до строкатого складу своњх прихильник≥в, де були люди ус≥х клас≥в, ус≥х категор≥й св≥домост≥ ≥ майнового стану. ≤ в цьому план≥ в≥н справд≥ в≥дпов≥дав своњм претенз≥¤м на роль Уруйн≥вника марксизмуФ; принаймн≥, в≥н в≥дкрив вразлив≥сть марксизму ≥ ту обставину, що цей супротивник зовс≥м не маЇ на своЇму боц≥ закон≥в ≥стор≥њ. як ф≥гура соц≥альноњ революц≥њ, √≥тлер, отже, становить амб≥валентне ¤вище, ≥ його неодноразово в≥дзначена Удвоњста сутн≥стьФ не ви¤вл¤Їтьс¤ н≥де так виразно, ¤к саме у цьому звТ¤зку. Ѕо не можна сказати, що революц≥¤, ¤ка була справою його рук, в≥дбулас¤ н≥бито наперек≥р його нам≥рам: революц≥йна думка про Уоновленн¤Ф, про перетворенн¤ держави ≥ сусп≥льства у в≥льну в≥д конфл≥кт≥в, по-бойовому згуртовану Ународну сп≥льнотуФ була дом≥нуючою завжди (...). “а й супутн≥ обставини нац≥онал-соц≥ал≥стичноњ революц≥њ, њњ тупа радикальн≥сть ≥ поз≥рно позбавлена програми всењдн≥сть легко можуть слугувати п≥дставою дл¤ того, щоб назвати њњ кер≥вника ≥ натхненника революц≥онером, оск≥льки з ближчоњ в≥дстан≥ майже вс≥ процеси насильницьких перетворень вигл¤дають Упатетично кривавим шахрайствомФ. “ому й пануванн¤ √≥тлера сл≥д, можливо, розгл¤дати не ≥зольовано, а ¤к терористичну, в певному розум≥нн≥ ¤коб≥нську фазу в ход≥ т≥Їњ широкомасштабноњ соц≥альноњ революц≥њ, ¤ка привела Ќ≥меччину у ’’ стол≥тт¤ ≥ до цього часу ще не д≥стала свого завершенн¤Ф.

’оч ¤к це дивно, але скандальна за своњми засобами ≥ напрочуд енерг≥йна й ефективна спроба √≥тлера порвати з порочним минулим хрон≥чно в≥дсталоњ Ќ≥меччини заради њњ оновленн¤ ≥ прориву в майбутнЇ з полону у¤влень ≥ химер ’≤’ стол≥тт¤ д≥стала неспод≥ване продовженн¤ у спроб≥ назавжди забути ≥ √≥тлера, ≥ нац≥онал-соц≥ал≥зм з його соц≥альними експериментами ус≥ма покол≥нн¤ми н≥мц≥в повоЇнноњ доби. ћало хто з них здогадувавс¤ ≥ здогадуЇтьс¤, що досв≥д створенн¤ держави ¤к гаранта соц≥ального, класового, внутр≥шнього миру ≥ найсправедлив≥шого в ™вроп≥ розпод≥лу нац≥онального багатства не урвавс¤ ≥з зак≥нченн¤м короткоњ ≥стор≥њ Утис¤чол≥тнього рейхуФ. —учасна державна машина Ќ≥меччини - представник й оборонець ≥нтерес≥в ус≥х н≥мц≥в в≥д самих же н≥мц≥в з њхн≥ми суто людськими вадами та др≥бноегоњстичними ≥нтересами - походить саме з т≥Їњ варварськоњ доби.  ап≥тал у нин≥шн≥й Ќ≥меччин≥ приручений ≥ видресируваний, роб≥тничий клас забезпечений ≥ ло¤льний, розрив м≥ж багатими ≥ б≥дними по споживчому кошику практично в≥дсутн≥й ≥ проходить лише по меж≥ споживанн¤ товар≥в тривалого користуванн¤ ≥ предмет≥в розкош≥в. «арплатн¤ н≥мецького роб≥тника ≥ службовц¤ в середньому у 2-2,5 рази вища за ту ж саму роботу, виконану в сус≥дн≥х крањнах, ¤к≥ також мають високорозвинену економ≥ку. ”се це - за рахунок т≥Їњ рол≥ держави, ¤ку вона в≥д≥граЇ в Ќ≥меччин≥ починаючи ще з т≥Їњ доби, коли стала вт≥люватис¤ на практиц≥ доктрина нац≥онал-соц≥ал≥зму ¤к ≥деолог≥њ держави дл¤ вс≥х н≥мц≥в. —имптоматично було б у звТ¤зку з цим зацитувати окрем≥ р¤дки, написан≥ √≥тлером у часи його п≥вр≥чного увТ¤зненн¤ в замку Ћандсберг:

У¬сюди ≥ завжди повинн≥ ми доводити, що промислов≥сть ≥ техн≥ка, торг≥вл¤ ≥ ремесла можуть процв≥тати лише до т≥Їњ пори, поки сусп≥льство в ц≥лому проникнуте ≥деал≥змом, без ¤кого немаЇ ≥ вказаного розкв≥ту. —правжньою передумовою такого розкв≥ту може бути не матер≥ал≥стичний егоњзм, а т≥льки ≥деал≥стичний альтруњзм, готовн≥сть людей жертвувати власними ≥нтересами в ≥нтересах сусп≥льстваФ.

У”же з юних л≥т повинн≥ ми виховувати в наш≥й молод≥ повагу до нац≥онал≥зму в поЇднанн≥ цього останнього з почутт¤м соц≥альноњ справедливост≥. “≥льки тод≥ у нас виникне народ, що складаЇтьс¤ з громад¤н, справд≥ повТ¤заних м≥ж собою узами сп≥льноњ любов≥, сп≥льноњ гордост≥, сп≥льного усв≥домленн¤ власноњ непереможност≥Ф.

Ући вбачатимемо своЇ завданн¤ не в тому, щоб ув≥чнити вплив одного сусп≥льного класуУ.

УЌаша держава повинна буде за вс¤ку ц≥ну пок≥нчити з тепер≥шн≥м нег≥дним ставленн¤м до ф≥зичноњ прац≥. (...) Ќаша держава судитиме про людину не по тому, ¤ку роботу вона виконуЇ, а по тому, ¤кою Ї ¤к≥сть њњ прац≥Ф.

У...Ќа майбутнЇ ми повинн≥ в≥дмовитис¤ в≥д надто великоњ р≥зниц≥ в оплат≥ прац≥. Ќехай не кажуть нам, що це призведе до пад≥нн¤ продуктивност≥ прац≥. якби Їдиним стимулом розумовоњ прац≥ була т≥льки њњ винагорода, то це означало б, що ми маЇмо перед собою найприкр≥ш≥ симптоми найб≥льшого розкладу...Ф

Уќдним ≥з завдань нашого руху Ї вже тепер проголосити таку еру, ¤ка забезпечить кожн≥й людин≥ засоби дл¤ г≥дного ≥снуванн¤, але водночас запровадить так≥ пор¤дки, коли людина житиме зовс≥м не дл¤ самих лише матер≥альних задоволень. ƒл¤ цього, м≥ж ≥ншим, ми провадитимемо таку пол≥тику винагороди прац≥, ¤ка нав≥ть найостанн≥шому р¤довому роб≥тников≥ забезпечить можлив≥сть вести чесне пор¤дне житт¤, ¤кщо т≥льки в≥н сов≥сно виконуЇ своњ обовТ¤зкиФ.

«в≥сно, така пол≥тика була ≥ залишаЇтьс¤ не до вподоби н≥мецьким кап≥тал≥стам - ≥ колишн≥м, ≥ сучасним. Ќин≥шн≥ кап≥тал≥сти не вважають за потр≥бне п≥дтримувати класовий мир у фатерланд≥ ц≥ною перерозпод≥лу виключно своњх, ¤к њм здаЇтьс¤, прибутк≥в, з рештою н≥мц≥в, працею ¤ких т≥ прибутки створюютьс¤. —ьогодн≥ кап≥тал у Ќ≥меччин≥ п≥дносить голову ≥ погрожуЇ ур¤дов≥, ¤кий п≥дтримуЇ перев≥рений курс на поЇднанн¤ нац≥онал≥зму ≥ соц≥ал≥зму у сфер≥ оплати прац≥, соц≥альних гарант≥й ≥ захисту н≥мц≥в тощо, перевести своњ кап≥тали за меж≥ Ќ≥меччини, де платн¤ за працю у к≥лька раз≥в нижча, а податки - не так≥ ≥стотн≥. ќтож держав≥, ¤ка тримаЇтьс¤ на потужн≥й законодавч≥й баз≥ та пол≥тичних традиц≥¤х ≥ маЇ мандат у вигл¤д≥ дов≥ри до соц≥ал-демократ≥в, котр≥ дом≥нують у пол≥тичному житт≥ крањни, доводитьс¤ стримувати егоњзм владущих клас≥в в ≥нтересах ус≥Їњ нац≥њ. Ќе завжди коректно повод¤тьс¤ останн≥м часом ≥ роб≥тники. ÷е п≥дтвердило нещодавнЇ п≥двищенн¤ оплати прац≥ металург≥в, ¤кого т≥ дос¤гли шл¤хом тиску профсп≥лок на власник≥в п≥дприЇмств (хоч експерти вважали ≥ вважають вимоги металург≥в економ≥чно необірунтованими, оск≥льки спаду в галуз≥ не було, а економ≥ка Ќ≥меччини в ц≥лому Уперегр≥таФ). ƒержава ≥ в даному раз≥ повинна в≥дреагувати адекватно, що й маЇ нам≥р зробити.

ѕоза вс¤ким сумн≥вом, н≥мецька держава належно реагуватиме ≥ приводитиме ≥нтереси прац≥ й кап≥талу в гармон≥ю заради сусп≥льного блага. ј дл¤ нас питанн¤ в ≥ншому: коли таку саму роль виконуватимуть в ”крањн≥ њњ власн≥ ур¤д та держава? јдже усп≥х Ќ≥меччини, витоки ¤кого ми сьогодн≥ простежили, переконуЇ в тому, що нам теж потр≥бна держава, ¤ка б стала над ол≥гархами, котр≥ привласнили добро ус≥Їњ нац≥њ ≥ не хочуть ставити його на службу ≥нтересам украњнства. ƒержава, ¤ка б зобовТ¤зала њх згадати, чињх батьк≥в вони д≥ти, ¤кого роду, на ¤к≥й ≥ чињй земл≥ живуть, що мають робити дл¤ нењ, дл¤ себе, дл¤ сп≥вв≥тчизник≥в. Ќам теж потр≥бна держава не взагал≥, а саме така, ¤ка б повернула нац≥њ г≥дн≥сть, мотивац≥ю до прац≥, бажанн¤ стати г≥дною серед г≥дних ≥ впевнено дивитис¤ разом з кращими у краще майбутнЇ.

ѕопри вс≥ в≥дм≥нност≥, принципов≥ аналог≥њ м≥ж Ќ≥меччиною далеких 20-х ≥ 30-х та ”крањною 90-х рок≥в Ї ц≥лком очевидними. ќтож н≥мецький ≥сторичний досв≥д, очищений в≥д патолог≥њ, ¤ка завжди супроводжуЇ пошук оптимальних форм сусп≥льного управл≥нн¤, може бути з усп≥хом застосований ≥ у нас. Ѕез нац≥онал-соц≥ал≥зму. Ѕез фюрера. Ѕез терору ≥ примусу. ¬иключно на усв≥домленн≥ переваги, ¤ку дають ≥сторична дистанц≥¤ ≥ добра вол¤. “е, що Ќ≥меччина породила в муках, ”крањна може зд≥йснити швидко ≥ гармон≥йно. ≤мТ¤ цьому н≥мецькому диву - —ќЋ≤ƒј–»«ћ.

Ќеважко переконатис¤, що природа сол≥даризму пол¤гаЇ не т≥льки ≥ не ст≥льки в самих законах, ¤кими на певний момент керуЇтьс¤ сусп≥льство. —ила сол≥даризму пол¤гаЇ в тих неписаних настановах, законах ≥ правилах, ¤кими сусп≥льство коли оф≥ц≥йно, коли неоф≥ц≥йно регулюЇ вкрай складн≥ стосунки людей з тою ж ефективн≥стю й обовТ¤зков≥стю, що й писан≥ закони, але там, де писан≥ закони не д≥ють ≥ не можуть д≥¤ти, бо не спроможн≥ охопити все р≥зноман≥тт¤ житт¤. ÷е, ¤к неважко здогадатис¤, субстанц≥¤ духовна. ÷е почутт¤ духу нац≥њ, ¤кий живе у кожному, хто до нењ належить.

якщо прост≥ше, то у в≥дпов≥дност≥ до духу сол≥даризму нам потр≥бна держава, ¤ка захистить украњнську нац≥ю в≥д тих, хто поводитьс¤ з нею, ¤к криловська свин¤ п≥д в≥ковим дубом, хто живе нею, ¤к хробак ¤блуком, хто живе в н≥й за законом чужинц¤.

ѕотр≥бн≥ нов≥ л≥дери, - ¤к≥ не грабуватимуть останнЇ в держав≥, а керуватимутьс¤ здоровим ≥деал≥змом, аби вживати заход≥в проти тих, хто заган¤Ї людей у злидн≥ ≥ кризу. Ћ≥дери, ¤к≥ матимуть силу протисто¤ти численним ударам дол≥.

≤стор≥¤ ходить колами. —ьогодн≥ у т≥й сам≥й точц≥ розвитку, що й Ќ≥меччина 20-х рок≥в, опинилас¤ ”крањна.

 ризовий стан в ”крањн≥ не може не породити пол≥тичного радикал≥зму. ј радикал≥зм маЇ д≥стати в≥рне спр¤муванн¤.  ≥нцева його мета у найбажан≥шому дл¤ ”крањни розгортанн≥ - це сол≥даризм. ≤н≥ц≥ювати цей процес зможе нав≥ть жменька людей, ¤кщо вони в≥дпов≥датимуть т≥й висловлен≥й  ларою ÷етк≥н характеристиц≥, ¤ку було наведено вище. ” цьому переконуЇ приклад Ќ≥меччини. ”крањнц¤м не менше, н≥ж н≥мц¤м, потр≥бна така держава, ¤ка виражатиме загальнонац≥ональн≥ ≥нтереси. «а нењ треба поборотис¤, бо ол≥гархи р≥дко коли без примусу бувають добрими громад¤нами (так само ¤к, до реч≥, ≥ пролетар≥, що њх нелюдськ≥ умови житт¤ змушують забувати слово УЅатьк≥вщинаФ). “а вс≥ ц≥ зусилл¤ варт≥ себе, бо майбутнЇ ”крањни - лише в сол≥даризм≥, тобто в держав≥ дл¤ вс≥х.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ќ≥мецька модель держави - корисний досв≥д розвитку держави дл¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1872 прочитано)