≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни другоњ половини XIX ст.

«авд¤ки поЇднанню землеробського хисту, сумл≥нноњ прац≥, ≥н≥ц≥ативност≥, п≥дприЇмливост≥ з використанн¤м найманоњ прац≥ односельц≥в, близько 15-20 % сел¤н вдалос¤ зб≥льшити розм≥ри над≥л≥в ≥ завести де¤кий реманент та худобу. ” груп≥ заможного сел¤нства в 90-х роках XIX ст. на один дв≥р припадало майже 22 дес¤тини земл≥, к≥лька коней, овець, одна-дв≥ корови та незначна с≥льськогосподарська техн≥ка. √осподар разом з≥ своЇю, ¤к правило багатод≥тною, родиною обробл¤в землю, збирав врожай. ѕроте в напружен≥ дн≥, особливо п≥д час весн¤но-пос≥вних роб≥т ≥ зокрема в жнива, сел¤нська с≥м'¤ не встигала власними силами вчасно впоратис¤ з комплексом с≥льськогосподарських роб≥т ≥ наймала б≥дн≥ших сел¤н на допомогу.

—ередн¤ група сел¤н була трохи б≥льшою ≥ в 90-х роках XIX ст. становила 25-30% с≥льського населенн¤. —ередн¤ков≥ належало 7-10 дес¤тин земл≥. ÷ього вистачало на те, щоб прогодувати свою родину. ¬ його господарств≥ були пара коней, к≥лька гол≥в великоњ рогатоњ худоби, свин≥, кури тощо. ѕрим≥тивний реманент, в основному виготовлений власними руками, був основним знар¤дд¤м прац≥, оск≥льки с≥льськогосподарськоњ техн≥ки у середн¤ка майже не було. Ќа в≥дм≥ну в≥д сел¤нина-заможника, середн¤к не користувавс¤ найманою працею, а сам працював у своЇму господарств≥ за допомогою вс≥Їњ родини.

Ќайчисленн≥шою групою ви¤вилис¤ сел¤ни-б≥дн¤ки, ¤к≥ у 90-х роках XIX ст. становили близько половини сел¤нства ”крањни. ÷е були в основному малоземельн≥ сел¤ни, на один дв≥р ¤ких припадало близько чотирьох дес¤тин земл≥. ѕор¤д з ними ≥снували ≥ безземельн≥ сел¤ни, ¤к≥ наймалис¤ до пом≥щик≥в, а також на сезонн≥ роботи до сел¤н-заможник≥в. ѕричини виникненн¤ ≥ на¤вност≥ ц≥Їњ категор≥њ сел¤н р≥зн≥: нещаст¤ в с≥м'њ Ч втрата годувальника, хвороба, природн≥ лиха, недбале господарюванн¤ ≥ досить часто л≥нощ≥ та пи¤цтво, що призводило родину до катастрофи.

« позиц≥й сьогоденн¤ сл≥д в≥дзначити, що в≥тчизн¤на ≥стор≥ограф≥¤ спотворювала причини под≥лу сел¤нства на групи, погл¤ди на њх м≥сце та роль у сусп≥льств≥. “ак, виникненн¤ б≥дн¤к≥в ¤к соц≥альноњ категор≥њ вона тлумачила в≥дсутн≥стю у них земл≥, але не розкривала причини продажу та передач≥ в оренду цими сел¤нами своњх над≥л≥в. ¬одночас по¤ву заможних сел¤н по¤снювала тим, що вони експлуатували чужу працю ≥ на цьому збагачувались. —оц≥альн≥ корен≥ розшаруванн¤ сел¤нства, ≥ особливо по¤ву безземельних сел¤н, сл≥д вбачати у ставленн≥ њх до прац≥ на земл≥, вм≥нн¤ господарювати. ≤нша справа з малоземельними сел¤нами, котр≥ через матер≥альн≥ труднощ≥ мали менш≥ над≥ли, н≥ж середн¤ки ≥ заможн≥. ѕроте б≥льш≥сть малоземельних сел¤н не продавала ≥ не здавала в оренду своњ над≥ли, а навпаки, прагнула розширити њх.

ƒл¤ усп≥шного розвитку господарства необх≥дно було створити нову кредитну систему ≥ запровадити тверду валюту. ’арактерною рисою банк≥вськоњ системи, що ≥снувала до 1861 р., було те, що держава тримала в своњх руках монопол≥ю на використанн¤ грошових нагромаджень. ÷е не могло в≥дпов≥дати новим методам господарюванн¤, ¤к≥ мали формуватис¤ в пореформений час. ” зв'¤зку з цим було вир≥шено одночасно ≥з скасуванн¤м кр≥паччини л≥кв≥дувати ≥ стару банк≥вську систему.

” 1860 р. зам≥сть ƒвор¤нського банку було утворено ƒержавний банк, ¤кий не т≥льки проводив кредитн≥ операц≥њ, а й виконував ≥нш≥ важлив≥ економ≥чн≥ функц≥њ. ќдночасно з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ƒержавний банк регулював д≥¤льн≥сть ус≥х банк≥в ≥ вс≥Їњ ф≥нансовоњ системи. …ого контори були ≥ в ”крањн≥, зокрема в  иЇв≥, ’арков≥, ќдес≥, ≥нших м≥стах. ѕ≥сл¤ заснуванн¤ у 1882 р. —ел¤нського поземельного банку ≥ в≥дновленн¤ у 1885 р. ƒвор¤нського банку, њх в≥дд≥ленн¤ були створен≥ ≥ в де¤ких м≥стах ”крањни. ” 60-х роках ≥ на початку 90-х рок≥в у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ, в тому числ≥ в ”крањн≥, виникли м≥ськ≥ (громадськ≥ банки) - ’арк≥вський, —умський, ћиколањвський та ≥нш≥, а також утворилис¤ товариства взаЇмного кредиту. ¬  иЇв≥ ≥ ’ерсон≥ почали функц≥онувати ф≥л≥њ рос≥йських акц≥онерних комерц≥йних банк≥в, де зосереджувалис¤ значн≥ кошти.

ƒл¤ зм≥цненн¤ кредиту, розм≥щенн¤ позики та залученн¤ ≥ноземних кап≥тал≥в була необх≥дна ст≥йка валюта. ѕерех≥д до ст≥йкоњ валюти вимагав значного золотого запасу, ¤кий м≥г бути створений за умов л≥кв≥дац≥њ пасивност≥ зовн≥шньоторгового балансу. « ц≥Їю метою царський ур¤д скорочував ≥мпорт фабрично-заводських товар≥в ≥ одночасно зб≥льшував експорт с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

≤ншим джерелом формуванн¤ золотого запасу була так звана бездеф≥цитн≥сть бюджету, що дос¤галась шл¤хом п≥двищенн¤ податк≥в ≥ доход≥в в≥д вино-гор≥лчаноњ монопол≥њ.

«авд¤ки цим заходам була п≥дготовлена грошова реформа 1897 року, основою ¤коњ стало золото. ¬становлювавс¤ в≥льний обм≥н кредитних б≥лет≥в на золот≥ монети. як насл≥док, з проведенн¤м грошовоњ реформи була введена тверда валюта, що спри¤ло обмеженню в об≥гу грошовоњ маси.

–еформа 1861 р. означала, що епоха феодал≥зму зак≥нчилас¤, але його пережитки ще довг≥ роки були реал≥¤ми господарського житт¤ крањни. ÷е ви¤вилось не лише в тому, що пом≥щики зберегли велике землеволод≥нн¤, але й у тому, що сел¤нство довгий час залишалось в лещатах в≥дроб≥тк≥в ≥ викупних платеж≥в пом≥щикам ≥ ур¤ду.

ѕромисловий переворот ≥ його вплив на нац≥ональну структуру сусп≥льства в ”крањн≥

–озклад натурального господарства у пореформений пер≥од створював ринок збуту дл¤ кап≥тал≥стичного виробництва. ¬же в друг≥й половин≥ 60-х рок≥в починаЇтьс¤ швидке зростанн¤ фабрично-заводськоњ промисловост≥. ¬ основних галуз¤х народного господарства починають переважати паров≥ машини ≥ р≥зноман≥тна техн≥ка - механ≥чн≥ станки, обладнанн¤, механ≥зми, перш за все в обробн≥й промисловост≥.

ќдн≥Їю з найрозвинут≥ших галузей украњнськоњ промисловост≥ стаЇ цукровар≥нн¤. …ого питома вага у всерос≥йському виробництв≥ цукру в 1852-1885 рр. дос¤гла 87,8%. ”крањна стала основним постачальником цукру дл¤ вс≥Їњ ≥мпер≥њ. ћашинна ≥ндустр≥¤ в цукров≥й промисловост≥ ”крањни сформувалас¤ в основному на баз≥ великих вотчинних мануфактур шл¤хом зам≥ни ручноњ техн≥ки в ус≥х основних операц≥¤х системою машин, а примусовоњ прац≥ кр≥посних сел¤н - працею в≥льнонайманих роб≥тник≥в.

ѕочаток кап≥тал≥стичноњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ характеризувавс¤ пр¤мим втручанн¤м держави в економ≥ку, зокрема у форм≥ ф≥нансуванн¤ зал≥зничного буд≥вництва, пр¤моњ п≥дтримки галузей, що мали загальнорос≥йське значенн¤ (металург≥¤, машинобудуванн¤). ≤нтенсивне зал≥зничне буд≥вництво 70-80-х рок≥в спри¤ло розширенню внутр≥шнього ринку дл¤ фабричноњ промисловост≥; розвитков≥ нових галузей Ч рейкопрокатного виробництва, транспортного машинобудуванн¤.

—ел¤нська реформа спри¤ла по¤в≥ дешевоњ робочоњ сили, що спричинило до надзвичайно високоњ норми њњ експлуатац≥њ. ÷е приваблювало до крањни ≥ноземн≥ кап≥тали, до того ж царизм поширював р≥зн≥ форми державноњ п≥дтримки й на закордонних п≥дприЇмц≥в. ≤ноземний кап≥тал брав участь у розвитков≥ великоњ машинноњ ≥ндустр≥њ шл¤хом скуповуванн¤ акц≥й рос≥йських компан≥й, ф≥нансуванн¤ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств тощо.

—воЇр≥дн≥стю економ≥чного розвитку ”крањни у п≥сл¤ реформенний пер≥од був двоб≥чний розвиток кап≥тал≥зму - вшир ≥ вглиб Ч за умов зд≥йсненн¤ так званоњ "внутр≥шньоњ колон≥зац≥њ", швидкого зростанн¤ населенн¤ степовоњ смуги за рахунок ем≥грац≥њ, викликаноњ розвитком великоњ промисловост≥ ѕ≥вдн¤ та кап≥тал≥зац≥Їю с≥льського господарства. ’арактерним дл¤ перших пореформених дес¤тил≥ть було ≥снуванн¤ пор¤д з великими фабриками, заводами, копальн¤ми др≥бних заклад≥в ≥ мануфактур, зокрема у харчов≥й та обробн≥й промисловост≥.

¬же у 60-х - на початку 80-х рок≥в в≥дбулис¤ зм≥ни у структур≥ промисловост≥ ”крањни: іуральництво, суконна та ≥нш≥ колись високорозвинен≥ галуз≥ пом≥щицькоњ промисловост≥ займають другор¤дн≥ позиц≥њ або занепадають ≥ л≥кв≥довуютьс¤, натом≥сть зростаЇ вага добувноњ промисловост≥ (кам'¤не вуг≥лл¤), посилено розвиваютьс¤ металург≥¤, машинобудуванн¤.

60 -80-т≥ роки XIX ст., Ч це час ≥нтенсивного зал≥зничного буд≥вництва, розвитку р≥чкового ≥ морського пароплавства, загалом - розгортанн¤ в крањн≥ промислового перевороту, суть ¤кого пол¤гала у вит≥снен≥ ручноњ прац≥ машинною.

ўодо металообробноњ та машинобуд≥вноњ промисловост≥, то найб≥льшими районами њњ розвитку на ”крањн≥ були ’ерсонська, ’арк≥вська,  атеринославська ≥  ињвська губерн≥њ. ѕотужними на той час п≥дприЇмствами були Ћуганський казенний завод, "јрсенал" у  иЇв≥, завод Ѕобринських у —м≥л≥, завод яхненк≥в ≥ —имирненка в √ородищ≥, завод –ос≥йського товариства пароплавства ≥ торг≥вл≥ в ќдес≥. Ќа початку 70-х рок≥в англ≥йський кап≥тал≥ст ƒж. ’ьюз (ёз) збудував у ƒонецькому басейн≥ великий металург≥йний завод.

« к≥нц¤ 60-х рок≥в розпочалос¤ ≥нтенсивне п≥днесенн¤ вуг≥льноњ промисловост≥ ƒонбасу. „ерез швидкий розвиток металург≥њ та буд≥вництва зал≥зниць у ƒонецькому краю сталас¤ справжн¤ п≥дприЇмницька лихоманка. ¬≥тчизн¤н≥ й ≥ноземн≥ кап≥тал≥сти намагалис¤ у вс¤кий спос≥б захопити родовища вуг≥лл¤ ≥ будувати шахти. ќсобливого розмаху кап≥тал≥стичне п≥дприЇмництво набуло у зв'¤зку з буд≥вництвом зал≥зниць, що перетинали ѕ≥вдень ”крањни:  урсько-’арк≥всько-јзовськоњ, Ћозово-—евастопольськоњ та ƒонецькоњ.

” 60-80-т≥ роки ”крањна стаЇ головним центром харчовоњ промисловост≥ –ос≥њ. –озвинутими галуз¤ми були цукрова, спиртогор≥лчана ≥ мукомольна. –айонами цукровар≥нн¤ всерос≥йського значенн¤ були  ињвщина ≥ ѕод≥лл¤.

” 80-т≥ - на початку 90-х рок≥в завершивс¤ техн≥чний переворот у традиц≥йних галуз¤х промисловост≥ ”крањни - харчов≥й та легк≥й. Ќа цукроварн¤х були впроваджен≥ системи машин, р≥зко зросла середн¤ продуктивн≥сть цукроварн≥ та загальне виробництво цукру. Ќа початку 90-х рок≥в на ѕравобережж≥ та ’арк≥вщин≥ д≥¤ло понад 150 цукроварних завод≥в, ¤к≥ виробл¤ли близько 21 млн. пуд≥в цукру (85% загальнорос≥йського виробництва). √оловним районом кап≥тал≥стичноњ мукомольноњ промисловост≥ був ѕ≥вдень ”крањни. Ќа ѕравобережж≥ та Ћ≥вобережж≥ центрами мукомольного виробництва стають  ињв,  ременчук, ’арк≥в. ÷укрове, мукомольне, спиртогор≥лчане виробництво ”крањни перетворилис¤ на галуз≥ великоњ кап≥тал≥стичноњ промисловост≥ всерос≥йського значенн¤. —еред галузей по переробц≥ тваринноњ сировини продовжувала розвиватис¤ шк≥р¤на.

1	2	3	4

Ќазва: √осподарство ”крањни другоњ половини XIX ст.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3565 прочитано)