≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни другоњ половини XIX ст.

“ривав швидкий розвиток кам'¤новуг≥льноњ промисловост≥ ƒонбасу. ƒобуванн¤ вуг≥лл¤ тут зросло з 6 млн. пуд≥в у 1868 р. до 250 млн. на середину 90-х рок≥в. ƒонецький басейн став головною вуг≥льною базою крањни, на його частку припадало близько 70% загальнорос≥йського вуглевидобутку. ¬ажливе значенн¤ дл¤ розвитку металург≥йноњ промисловост≥ мало створенн¤ на ”крањн≥ власноњ зал≥зорудноњ бази. ” середин≥ 80-х рок≥в основним районом добуванн¤ руди стаЇ  ривор≥жж¤. “ут почав д≥¤ти р¤д потужних рудник≥в, видобуток зал≥зноњ руди зр≥с ≥з 6,9 млн. пуд≥в у 1885 р. до 66,7 млн. у 1895 р.

” друг≥й половин≥ 80-х-на початку 90-х рок≥в на ”крањн≥ було збудовано чотири велик≥ металург≥йн≥ заводи: ќлександр≥вський Ѕр¤нського товариства у  атеринослав≥, ƒн≥провський завод у  аменському, √данц≥вський завод у  ривому –оз≥ та завод ƒонецького товариства у ƒружк≥вц≥. ѕ≥вдень ”крањни перетворивс¤ в найпотужн≥ший район виробництва металу: в 1895 р. зал≥зо ≥ сталь, що були вироблен≥ на його заводах, складали 28,6% загального виробництва в ”крањн≥. “им самим, в≥дт≥снюючи ”рал, ѕ≥вдень ”крањни перетворивс¤ в основну вуг≥льно-металург≥йну базу крањни. Ўвидке п≥днесенн¤ ѕ≥вдн¤ зд≥йснювалос¤ завд¤ки ≥нтенсивному припливу кап≥тал≥в (зокрема ≥ноземних), створенню густоњ транспортноњ мереж≥, близькост≥ мор¤, в≥дсутност≥ тут феодальноњ рутини, що забезпечувала розвиток суто кап≥тал≥стичних галузей промисловост≥.

ѕрот¤гом 80-х - на початку 90-х рок≥в бачимо швидке зростанн¤ на ”крањн≥ кап≥тал≥стичноњ машинобуд≥вноњ промисловост≥. Ќа середину 90-х рок≥в д≥¤ло 109 завод≥в (79 ≥з ¤ких збудовано саме в ц≥ роки). «начна частина завод≥в була великими п≥дприЇмствами. Ќа початку 90-х рок≥в на ”крањн≥ зосереджувалос¤ майже 32 % вс≥х машинобуд≥вних завод≥в –ос≥њ, котр≥ давали близько 16% загальноњ рос≥йськоњ продукц≥њ машинобудуванн¤. ”крањна перетворилас¤ на головний район с≥льськогосподарського машинобудуванн¤. Ќайб≥льшими центрами машинобудуванн¤ були ’арк≥в,  атеринослав,  ињв, ќдеса, ќлександр≥вськ. ¬одночас його розвиток гальмувавс¤ обмежен≥стю власноњ техн≥чноњ бази.

ѕродовжувалос¤ ≥нтенсивне зал≥зничне буд≥вництво. «ал≥зниц≥ на ”крањн≥ створювались ¤к складова загальнорос≥йськоњ мереж≥. „астина зал≥зниць була збудована казною, решта - великими акц≥онерними товариствами за п≥дтримки державного кредиту. Ќа початку 90-х рок≥в на ”крањн≥ д≥¤ло 9 зал≥зничних (казенних ≥ приватних) маг≥стралей, загальна довжина становила 7,6 тис. верст. ¬иникли велик≥ транспортн≥ вузли - ’арк≥в,  ињв,  атеринослав,  ременчук тощо.

Ќа середину 90-х рок≥в на ”крањн≥ склалис¤ промислов≥ райони всерос≥йського значенн¤: ѕравобережж¤ - з розвинутою цукровою та ≥ншими галуз¤ми харчовоњ промисловост≥ та машинобудуванн¤м, ѕ≥вдень, ¤кий под≥л¤вс¤ на  ривор≥зько-ѕридн≥провський район Ч з розвинутою зал≥зорудною ≥ марганцевою промислов≥стю, металург≥Їю ≥ машинобудуванн¤м, та ƒонбас Ч ≥з розвинутою вуг≥льною, металург≥йною, х≥м≥чною промислов≥стю. —л≥д ще вид≥лити ’арк≥вський район (машинобудуванн¤, цукрова промислов≥сть) ≥ ќдесько-ћиколањвський (машинобудуванн¤, суднобудуванн¤, харчова промислов≥сть).

” 90-т≥ роки в обробн≥й промисловост≥ ”крањни нал≥чувалось понад 34 тис. п≥дприЇмств. ќтже, на цей час тут був створений основний к≥ст¤к великоњ кап≥тал≥стичноњ машинноњ ≥ндустр≥њ.

–озвиток кап≥тал≥зму призв≥в до утворенн¤ двох нових сусп≥льних клас≥в - пролетар≥ату ≥ буржуаз≥њ, що було вираженн¤м зм≥ни сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ в≥дбувались в ус≥х галуз¤х народного господарства. ÷ей процес поширювавс¤ в межах загальних дл¤ вс≥х крањн законом≥рностей. –азом з тим, формуванн¤ буржуаз≥њ в р≥зних районах, зокрема в ”крањн≥, мало своњ особливост≥, ¤к≥ визначалис¤ р≥внем розвитку економ≥ки, спец≥ал≥зац≥Їю виробництва, становищем даного району в систем≥ всерос≥йського кап≥тал≥зму.

ѕров≥дне становище в буржуазному клас≥ належало велик≥й буржуаз≥њ. ¬ ”крањн≥ на час реформи 1861 р. вона ¤вл¤ла собою в≥дносно чисельну групу, сформувавшись в цукров≥й, винокурн≥й та де¤ких галуз¤х обробноњ промисловост≥ на баз≥ нагромадженн¤ кап≥талу в пом≥щицьких господарствах. ” цей пер≥од промислова буржуаз≥¤ ще не набула серйозного сусп≥льного значенн¤.

–озвиток кап≥тал≥зму в промисловост≥, поштовх ¤кому дала сел¤нська реформа 1861 р., створив грунт дл¤ к≥льк≥сного росту промисловоњ буржуаз≥њ, зб≥льшенн¤ њњ кап≥тал≥в, зм≥цненн¤ економ≥чного становища ≥ рол≥ в житт≥ сусп≥льства. ѕромислова буржуаз≥¤ в пореформений пер≥од поновлювалас¤ вих≥дц¤ми з р≥зних стан≥в - двор¤нства, купецтва, заможного кап≥тал≥зованого сел¤нства. ¬ ”крањн≥ до складу промисловоњ буржуаз≥њ входили також представники техн≥чноњ ≥нтел≥генц≥њ ≥ частково кап≥тал≥сти-≥ноземц≥, ¤к≥ пересел¤лис¤ в –ос≥ю ≥ вкладали своњ кап≥тали у важку промислов≥сть: вуг≥льну, металург≥йну, машинобуд≥вну. ядро торговельноњ буржуаз≥њ складали купц≥, ¤к≥ займалис¤ торг≥влею ще в до-реформений пер≥од.

ѕоступовий розвиток кап≥тал≥зму супроводжувавс¤ структурними зм≥нами в клас≥ буржуаз≥њ. ƒуже велике значенн¤ в цьому процес≥ належало промисловому перевороту. «ростанн¤ машинноњ ≥ндустр≥њ, посиленн¤ концентрац≥њ виробництва мали своњм насл≥дком зосередженн¤ великих промислових п≥дприЇмств в руках окремих кап≥тал≥ст≥в. ѕромисловий переворот все б≥льше закр≥плював в рол≥ л≥дера буржуазного розвитку крупний промисловий кап≥тал, п≥дпор¤дкувавши йому торговий та ф≥нансовий кап≥тал.

”творенн¤ промисловоњ буржуаз≥њ на ”крањн≥ в≥дбувалос¤ насамперед шл¤хом "обуржуазненн¤" украњнських, рос≥йських, польських пом≥щик≥в (“ерещенк≥в, √оловинських, “ишк≥вських, –утченк≥в, ƒобринських, Ћопух≥них-ƒемидових), ¤к≥ стали на шл¤х кап≥тал≥зац≥њ своњх господарств, перетворювалис¤ у власник≥в промислових п≥дприЇмств, ставали членами акц≥онерних ≥ пайових товариств - передус≥м у цукров≥й, спиртогор≥лчан≥й, мукомольн≥й галуз¤х. ‘ормуванн¤ промисловоњ буржуаз≥њ йшло також за рахунок вих≥дц≥в з украњнського купецтва й м≥щанства Ч в цукров≥й, мукомольн≥й, шк≥р¤н≥й, вуг≥льн≥й промисловост≥ й пароплавств≥ (яхненки ≥ —имирненки, ѕан-ченки, —тороженки); рос≥йського Ч в суконн≥й, машинобуд≥вн≥й ≥ металообробн≥й промисловост≥, зал≥зничному транспорт≥ (ƒегт¤рьови, —убот≥ни); Їврейського - в цукров≥й, винокурн≥й, мукомольн≥й промисловост≥ (Ѕродськ≥, √оренштейни, √альпер≥ни). “аким чином, характерною особлив≥стю промисловоњ буржуаз≥њ на ”крањн≥ був њњ багатонац≥ональний склад. ѕри цьому украњнська нац≥ональна буржуаз≥¤ пос≥дала важлив≥ позиц≥њ в р¤д≥ пров≥дних галузей промисловост≥.

ƒр≥бна буржуаз≥¤ (власники невеликих промислових заклад≥в, рем≥сничих майстерень тощо) в≥дступала на задн≥й план, частково розор¤лас¤. ќднак в ”крањн≥, ¤к ≥ в ц≥лому по –ос≥њ, все ж таки збер≥гавс¤ значно б≥льший, н≥ж в зах≥дноЇвропейських крањнах, др≥бнобуржуазний прошарок.

¬ середовищ≥ буржуаз≥њ складавс¤ прошарок буржуазноњ ≥нтел≥генц≥њ Ч адвокати, л≥кар≥, землем≥ри.

ѕроцес становленн¤ роб≥тничого класу нерозривно пов'¤заний передус≥м ≥з переходом в≥д мануфактури до фабрики, з перемогою машинноњ прац≥ над ручною. якщо роб≥тник на мануфактурн≥й стад≥њ кап≥тал≥стичноњ промисловост≥ ще не роз≥рвав зв'¤зк≥в з землею, то фабричн≥ роб≥тники зосереджувались на великих п≥дприЇмствах, втрачали риси патр≥архальност≥ ≥ остаточно поривали з≥ своњм минулим.

√оловним джерелом утворенн¤ роб≥тничих кадр≥в дл¤ великоњ машинноњ ≥ндустр≥њ було зб≥дн≥ле сел¤нство. ” 60-хЧ80-х роках, коли фабрики вит≥сн¤ли мануфактуру та в≥дбувалос¤ прискорене буд≥вництво великих п≥дприЇмств, сел¤ни, йдучи на фабрики ≥ заводи, вливалис¤ до лав промислових роб≥тник≥в, оволод≥вали навичками машинноњ прац≥, набували певноњ техн≥чноњ культури, розширювали св≥й кругоз≥р. ћаса роб≥тник≥в перетворювалас¤ у соц≥альний клас Ч пролетар≥ат. —оц≥альна характеристика цього класу визначалас¤ в≥дсутн≥стю у нього будь-¤коњ власност≥ ≥ працею по найму, тобто вимушеним продажем своЇњ робочоњ сили кап≥тал≥стам при формальн≥й свобод≥. ” 1897 роц≥ загальне число промислових роб≥тник≥в ”крањни с¤гало близько 425 тис., причому майже половина з них зосереджувалас¤ у важк≥й промисловост≥  атеринославськоњ губерн≥њ. ќднак промислов≥ роб≥тники все ще складали лише 7% робочоњ сили.

ѕроцес утворенн¤ роб≥тничого класу ”крањни зд≥йснювавс¤ нер≥вном≥рно: найб≥льш ≥нтенсивно в≥н проходив у найважлив≥ших галуз¤х промисловост≥, у великих промислових районах (ƒонецькому крањ,  ривор≥жж≥), на зал≥зничному транспорт≥.

јктивн≥ процеси концентрац≥њ виробництва в головних галуз¤х промисловост≥ ”крањни в свою чергу спри¤ли концентрац≥њ роб≥тник≥в на великих п≥дприЇмствах. —кладна техн≥ка таких п≥дприЇмств вимагала пост≥йних кадр≥в роб≥тник≥в, ¤к≥ були б об≥знан≥ з нею.  онцентрац≥¤ роб≥тник≥в на великих п≥дприЇмствах була основою дл¤ формуванн¤ пост≥йних кадр≥в промислового пролетар≥ату.

‘ормуванн¤ роб≥тничого класу у п≥сл¤реформенн≥ роки зд≥йснювалос¤ за рахунок не лише м≥сцевого населенн¤, а й прим≥ських сел¤н ≥ роб≥тник≥в, передус≥м ≥з ÷ентральноњ –ос≥њ. Ўвидкий розвиток ≥ндустр≥њ на ѕ≥вдн≥ прит¤гував сюди тис¤ч≥ труд≥вник≥в. “ак, на шахтах ƒонбасу на початку 90-х рок≥в б≥льше половини роб≥тник≥в були прийшлими, переважно з рос≥йських губерн≥й. ƒо половини роб≥тник≥в металург≥йних завод≥в також були вих≥дц¤ми з рос≥йських ≥ б≥лоруських губерн≥й, а на зал≥зниц¤х њх була третина.

”мови прац≥ в промисловост≥ ”крањни, ¤к ≥ в ус≥й –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ, були, за Ївропейськими стандартами, просто жахливими. Ќав≥ть п≥сл¤ введених ур¤довими законами 1890-х рок≥в пол≥пшень, робоч≥ зм≥ни нер≥дко тривали по 10, 12 чи 15 годин. “ехн≥чноњ безпеки чи медичного обслуговуванн¤ практично не ≥снувало. ј платн¤ (що майже ц≥лком витрачалас¤ на њжу та злиденне житло) середнього роб≥тника на ”крањн≥ становила лише малу частку того, що отримував його Ївропейський колега.

1	2	3	4

Ќазва: √осподарство ”крањни другоњ половини XIX ст.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3565 прочитано)