≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни другоњ половини XIX ст.
«ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ у друг≥й половин≥ XIX ст. ’оча буржуазно-демократична революц≥¤ 1848-1849 рр. в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ й зазнала поразки, проте вона започаткувала поступову л≥кв≥дац≥ю феодально-кр≥посницьких в≥дносин ≥ розчищенн¤ шл¤ху до кап≥тал≥зму. ѕри цьому √аличина, ѕ≥вн≥чна Ѕуковина ≥ «акарпатт¤ ув≥йшли в нову епоху економ≥чно в≥дсталими. «емельна аристократ≥¤ зберегла своњ економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ позиц≥њ. «агалом основн≥ проблеми буржуазно-демократичних перетворень в јвстр≥њ прот¤гом певного часу залишалис¤ невир≥шеними. ” зв'¤зку з глибокою пол≥тичною кризою в крањн≥, викликаною в≥йськовими невдачами в ≤тал≥њ (1859 р.) та у в≥йн≥ з ѕрусс≥Їю (1866 р.), австр≥йський ур¤д видав ц≥лий р¤д указ≥в ≥ розпор¤джень. 20 жовтн¤ 1860 р. було оголошено документ в≥домий п≥д назвою ‘едеративноњ конституц≥њ, зг≥дно з ¤кою передбачавс¤ розпод≥л законодавчоњ влади м≥ж ≥мператором ≥ рейхстагом та обласними сеймами. ¬ир≥шальною под≥Їю внутр≥шньопол≥тичноњ боротьби був австро-угорський компром≥с 1867 р., тобто угода м≥ж придворною аристократ≥Їю та австр≥йським великим кап≥талом, з одного боку, ≥ угорським землеволод≥нн¤м - з ≥ншого. ¬ результат≥ јвстр≥йська ≥мпер≥¤ була перетворена в двоњсту јвстро-”горську ≥мпер≥ю. ” Ћьвов≥ 1861 р. розпочав свою д≥¤льн≥сть м≥сцевий виборний √алицький крайовий сейм. ” Ѕуковин≥ також розпочав роботу крайовий сейм. ¬ промисловост≥ «ах≥дноњ ”крањни переважали ≥ноземн≥ кап≥тали - австр≥йськ≥, н≥мецьк≥, англ≥йськ≥, американськ≥, французьк≥, бельг≥йськ≥. —творивши монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤, ≥ноземн≥ кап≥тал≥сти оволод≥ли основними галуз¤ми зах≥дноукрањнських земель, перш за все нафтою, експлуатували природн≥ багатства. ” 50-60-т≥ роки XIX ст. в «ах≥дн≥й ™вроп≥ спостер≥галос¤ економ≥чне пожвавленн¤, викликане процесом промислового перевороту. Ќа початку 70-х рок≥в в основному в≥н завершивс¤ ≥ в јвстро-”горськ≥й ≥мпер≥њ. ѕроте, ¤кщо в њњ зах≥дних ≥ центральних частинах мало м≥сце промислове п≥днесенн¤, то промислов≥сть —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ «акарпатт¤ розвивалис¤ дуже пов≥льно. 70-90-т≥ роки були часом виникненн¤ середн≥х ≥ великих п≥дприЇмств, але њх роль в промисловому виробництв≥ була незначною. ѕромислов≥сть мала переважно др≥бний, кустарно-рем≥сничий характер, була слабко механ≥зованою. ¬еликих кап≥тал≥стичних п≥дприЇмств на зах≥дноукрањнських земл¤х було близько 220, ≥ на них зосереджувалас¤ лише четверта частина роб≥тник≥в. Ќайб≥льш ≥нтенсивно розвивалис¤ нафтова ≥ озокеритна промислов≥сть у Ѕориславе-ƒрогобицькому басейн≥. «авд¤ки розвитку нафтовоњ та озокеритноњ промисловост≥ Ѕорислав вже на початку 70-х рок≥в став найб≥льшим пролетарським центром на зах≥дноукрањнських земл¤х. Ќаприк≥нц≥ стол≥тт¤ на трьох великих на той час л≥сох≥м≥чних п≥дприЇмствах «акарпатт¤ (у ¬еликому Ѕичков≥, “ур≥њ Ѕистрому ≥ ѕере-чин≥) працювало по 300-600 роб≥тник≥в. ƒ≥¤ло три меблев≥ фабрики Ч в ”жгород≥ (400 роб≥тник≥в), ’уст≥ (160) ≥ Ћьвов≥ (80). Ќа кожному ≥з трьох рудник≥в ћарморощини працювало по 300-500 роб≥тник≥в. ѕоступово набирав промислових рис Ћьв≥в, де зростала к≥льк≥сть населенн¤, зайн¤того в промисловост≥ й торг≥вл≥, розширювалась мережа ф≥нансово-кредитних установ. ” м≥ст≥ в≥дкрили своњ ф≥л≥њ јвстр≥йський нац≥ональний банк, јвстр≥йський кредитний заклад дл¤ торг≥вл≥ ≥ промисловост≥, јнгло-австр≥йський банк, працювали √алицький ≥потечний банк, —ел¤нський та райовий банки. ¬ нафтодобувну, л≥сову та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥ вкладали своњ кап≥тали австр≥йськ≥, н≥мецьк≥, французьк≥, американськ≥ банк≥ри ≥ п≥дприЇмц≥. –озгортали свою д≥¤льн≥сть украњнськ≥ ф≥нансов≥ установи ≥ торгово-промислов≥ об'Їднанн¤: страхов≥ товариства "ƒн≥стер" ≥ " арпат≥¤", райовий союз кредитор≥в, ”крањнський ≥потечний банк, —ел¤нська каса, крайов≥ кооперативн≥ союзи. « розвитком кап≥тал≥зму в≥дбувалос¤ формуванн¤ нових клас≥в - пролетар≥ату ≥ буржуаз≥њ. –об≥тничий клас поповнювавс¤ сел¤нами, що розорилис¤, рем≥сникам, кустар¤ми. ¬елика к≥льк≥сть в≥льнонайманих роб≥тник≥в була зайн¤та в с≥льському господарств≥. ѕролетар≥ат «ах≥дноњ ”крањни був багатонац≥ональним: тут працювали украњнц≥, пол¤ки, угорц≥, молдавани, словаки, н≥мц≥, Їврењ, представники ≥нших нац≥ональностей. –об≥тники зазнавали т¤жкого соц≥ального, пол≥тичного та нац≥онального гнобленн¤. Ќезважаючи на австр≥йський закон 1885 р. про 11-годинний робочий день, в «ах≥дн≥й ”крањн≥ в≥н становив 12 годин ≥ б≥льше. «ах≥дноукрањнськ≥ роб≥тники одержували найнижчу в јвстро-”горщин≥ зароб≥тну плату, охорони прац≥ практично не ≥снувало. ’оча јвстр≥йська онституц≥¤ 1867 р. оф≥ц≥йно проголосила нац≥ональну р≥вноправн≥сть в школах, державних установах та судах, у д≥йсност≥ ж пан≥вне становище пор¤д з австр≥йськими правл¤чими колами в —х≥дн≥й √аличин≥ займали польськ≥ шл¤хтич≥, в ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ - румунськ≥ бо¤ри, в «акарпатт≥ - угорськ≥ феодали та кап≥тал≥сти. «ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ були аграрним краЇм. —≥льським господарством тут займалос¤ 94% населенн¤. Ѕ≥льша частина р≥лл≥, л≥с≥в та пасовищ належала пом≥щикам, заможним сел¤нам, католицьк≥й та ун≥атськ≥й церкв≥. ѕом≥щикам належало понад 40% ус≥х земель. —ел¤нське господарство √аличини, Ѕуковини ≥ «акарпатт¤ було переважно малоземельним, внасл≥док чого б≥льш≥сть сел¤н була змушена йти в кабалу до експлуататор≥в. ¬ ц≥лому господарств, ¤к≥ мали над≥ли до 5 га., в √аличин≥ нараховувалос¤ 80%, в Ѕуковин≥ - 85%, в «акарпатт≥ - 83%. ѕор¤д з кап≥тал≥стичними формами експлуатац≥њ в зах≥дноукрањнському сел≥ значне м≥сце займали в≥дроб≥тки та ≥нш≥ пережитки кр≥посництва. ¬иключно т¤жке економ≥чне становище труд¤щих зах≥дноукрањнських земель, зумовлене сел¤нським малоземелл¤м ≥ в≥дсутн≥стю розвинутоњ промисловост≥, призвело до по¤ви надлишк≥в робочих рук ≥ спричинило масову ем≥грац≥ю. ћалоземельн≥ та безземельн≥ сел¤ни ≥ роб≥тники залишали р≥дн≥ м≥сц¤ ≥ в пошуках роботи вињжджали до јргентини, Ѕразил≥њ, анади, —Ўј та ≥нших крањн. ” друг≥й половин≥ XIX ст. пануючим класом на зах≥дноукрањнських земл¤х залишалис¤ пом≥щики, проте розвиток кап≥тал≥зму прив≥в до посиленн¤ рол≥ буржуаз≥њ. ѕор¤д з ≥ноземними кап≥тал≥стами в √аличин≥, Ѕуковин≥ ≥ «акарпатт≥ виникла ≥ украњнська буржуаз≥¤, хоча њњ питома вага була пор≥вн¤но невеликою. “аким чином, пад≥нн¤ кр≥посного права в –ос≥њ спричинило до подальшого розвитку кап≥тал≥стичного устрою в ”крањн≥. ¬насл≥док завершенн¤ промислового перевороту на початок 90-х рок≥в кап≥тал≥зм став пануючим способом виробництва, ≥ це викликало велик≥ економ≥чн≥ й соц≥альн≥ зрушенн¤ в ”крањн≥. ѕ≥вдень ”крањни перетворивс¤ на основну вуг≥льно-металург≥йну базу крањни. ¬ажливим районом цукровар≥нн¤ стала ѕравобережна ”крањна. –озвивалас¤ промислов≥сть на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥: тут виростав ’арк≥вський промисловий район. ѕров≥дним соц≥альним ¤вищем п≥сл¤реформенноњ епохи стало формуванн¤ двох нових клас≥в - буржуаз≥њ та пролетар≥ату. ўодо «ах≥дноњ ”крањни, то економ≥ка цих земель розвивалас¤ дуже пов≥льно, не втрачаючи рис аграрно-сировинного придатку јвстро-”горщини та крањн «аходу, а населенн¤ цих земель зазнавало соц≥ального ≥ економ≥чного гн≥ту.
Ќазва: √осподарство ”крањни другоњ половини XIX ст. ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3565 прочитано) |