јрх≥тектура > ≤сторико-арх≥тектурний огл¤д ¬≥зант≥њ

—интез арх≥тектури ≥ живопису носив у ¬≥зант≥њ найвищою м≥рою Їдиний ≥ ц≥льний характер. јрх≥тектурн≥ детал≥ в≥дбивали основн≥ принципи загальноњ композиц≥њ будинк≥в.

ƒжерела ≥ походженн¤ в≥зант≥йськоњ арх≥тектури.

ѕитанн¤ про джерела ≥ походженн¤ в≥зант≥йськоњ арх≥тектури дотепер ожившого дебатуЇтьс¤ в науков≥й л≥тератур≥. …дуть суперечки також ≥ про час додаванн¤ в≥зант≥йського зодчества.

ѕри переход≥ в≥д п≥зньоњ античност≥ до ¬≥зант≥њ ≥снували найр≥зноман≥тн≥ш≥ арх≥тектурн≥ типи, що, взаЇмно перехрещуючи, один на одного впливали ≥ перероджувалис¤. “ака строката картина дуже характерна дл¤ перех≥дного часу. ѕоступово, крок за кроком, по-р≥зному в р≥зних област¤х п≥зньоантичного св≥ту в арх≥тектур≥ стали нам≥чатис¤ ≥ пов≥льно розвиватис¤ окрем≥ особливост≥, що вв≥йшли п≥зн≥ше в систему раньов≥зант≥йського сусп≥льства. Ќайб≥льш ≥стотними були особливост≥, зв'¤зан≥ з по¤вою ≥ розвитком купола ≥ центричноњ арх≥тектурноњ системи.

Ќапередодн≥ утворенн¤ в≥зант≥йськоњ арх≥тектури досить широко був розповсюджений базил≥кальний арх≥тектурний тип. ” р≥зних област¤х в≥н мав р≥зн≥ вар≥анти. Ќайб≥льше ¤скраво базил≥кальний план був виражений у спорудженн¤х ≤тал≥њ, ≥ особливо самого –има.

«алишаючись у межах арх≥тектурного типу васильки, сл≥д зазначити укороченн¤ васильк≥в, що ми ви¤вл¤Їмо в р≥зних частинах тод≥шнього христи¤нського св≥ту, ≥ головним чином на —ход≥.

ƒуже ≥стотним р≥зновидом храмового будинку цього пер≥оду був мартир≥й, тобто церква над могилою св¤того. —еред р≥зних за планом мартир≥ва особливо вид≥л¤ютьс¤ велик≥ монументальн≥ буд≥вл≥ з планом у вид≥ чотирьохлистника. ¬они з'¤вилис¤ в сх≥дних област¤х п≥зньоантичного св≥ту. Ѕагато хто з них мали ще дерев'¤н≥ куполи, але зустр≥чалис¤ ≥ так≥, котр≥ минулого перекрит≥ куполами з цегли. „отирьохлистник у план≥ дуже сильно вид≥л¤в центральну крапку головного прим≥щенн¤, нав≥ть на шкоду в≥втарю.

« вс≥х арх≥тектурних тип≥в, що ≥снували напередодн≥ виникненн¤ в≥зант≥йського зодчества, купольна базил≥ка, що була пот≥м покладена в основу  онстантинопольськоњ —оф≥њ, мала дл¤ в≥зант≥йськоњ арх≥тектури найб≥льше значенн¤.

” в≥дношенн≥ буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ конструктивних прийом≥в арх≥тектура пер≥оду додаванн¤ в≥зант≥йського зодчества розпадаЇтьс¤ на двох великих шк≥л, з ¤ких кожна внесла св≥й дуже ≥стотний внесок у його утворенн¤. ќдна з цих шк≥л Ч столична, константинопольська( ≥нша, сх≥дна, найб≥льше ¤скраво представлена буд≥вл¤ми —ир≥њ.

ƒл¤ с≥р≥йськоњ школи характерна кладка з прекрасно в≥дтесених кам'¤них блок≥в. ѕерекритт¤ Ч звичайно дерев'¤н≥. ƒуже часто в монументальних спорудженн¤х, а може бути й у житлових буд≥вл¤х, застосовувалис¤ куполи з дерева, внутр≥шн≥ поверхн≥ ¤ких ≥нод≥ були прикрашен≥ мозањкою. —≥р≥йська кам'¤на кладка ¤вл¤Ї собою подальший розвиток античноњ, грецькоњ кладки. ќднак можливо, що в де¤ких випадках зовн≥шн≥ поверхн≥ ст≥н покривалис¤ тонким шаром штукатурки.

” константинопольськ≥й школ≥ буд≥вельн≥ матер≥али ≥ техн≥чн≥ прийоми були менш однор≥дними ≥ ¤вл¤ють собою складну картину. ќсновною в≥дм≥нн≥стю в≥д —ир≥њ Ї тут дуже широке застосуванн¤ цегли ≥ звод≥в.

–≥шенн¤ питанн¤ про походженн¤ кам'¤ноњ кладки, у ¤к≥й к≥лька р¤д≥в каменю чергуютьс¤ з р¤дами цегли, дуже ≥стотно дл¤ з'¤суванн¤ джерел столичноњ в≥зант≥йськоњ кладки. ћожна затверджувати, що близько 400 р. у ћал≥й јз≥њ чергуванн¤ каменю ≥ цегли в кладц≥ ст≥н було широко поширене. як приклади його застосуванн¤ можна привести так≥ пам'¤тники, ¤к буд≥вл≥ IV в. у Ќ≥ком≥д≥њ ≥ церква ћар≥њ в ≈фес≥, а також поза ћалою јз≥Їю арку √алер≥¤ ≥ церква √еорг≥¤ у ‘езалон≥ках. ”  онстантинополев≥ аналог≥чна кладка зустр≥чаЇтьс¤ в м≥ських ст≥нах ≥ ≥нших ранн≥х буд≥вл¤х. ” церкв≥ —ерг≥¤ ≥ ¬акха в кладц≥ вперше починаЇ переважати цегла. ” њњ ст≥нах кам'¤н≥ прокладки служать т≥льки доповненн¤м до цегельноњ кладки. ” —оф≥њ вони застосован≥ лише в самих в≥дпов≥дальних м≥сц¤х. ѕеревага цегли спостер≥гаЇтьс¤ в  онстантинополев≥ вже в кладц≥ ≥подрому.

” в≥дношенн≥ художньоњ сторони арх≥тектури в пер≥од раньовизант≥йського зодчества ч≥тко виступають дв≥ основн≥ тенденц≥њ. —≥р≥йська ≥ почасти малоаз≥йська арх≥тектура схил¤Їтьс¤ до виразних геометричних обс¤г≥в, поставленим ≥зольовано, до невеликих прор≥з≥в в≥кон, малому њхньому числу, до статичних ≥нтер'Їр≥в. ” константинопольськ≥й арх≥тектур≥ й в арх≥тектур≥ ≥нших найб≥льших м≥ст в≥зант≥йського св≥ту спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до складних динам≥чних ≥нтер'Їр≥в, до переваги њх над зовн≥шн≥ми масами будинку, до розчленованих, нав≥ть часом роздробленим обс¤гам ≥ њхньому зв'¤зку з м≥ською забудовою.

 онстантинополь Ч столиц¤ ≥мпер≥њ ≥ центр св≥тового мистецтва.

” самому  онстантинополев≥ найб≥льш видатними пам'¤тниками арх≥тектури V в. Ї м≥ськ≥ фортечн≥ ст≥ни, цистерни, базил≥ка —туд≥йського монастир¤ ≥ ’алкопрат≥йська василька.

 онстантинополь склалос¤ ¤к м≥сто ще до останньоњ чверт≥ V в. √ранд≥озн≥ ст≥ни ≥ м≥ськ≥ ворота, побудован≥ при ‘еодос≥њ II у перш≥й половин≥ V в., завершили собою м≥ський ансамбль. ћ≥сто волод≥ло чудовою природною гаванню Ч «олотим –огом. ¬х≥д у нього з боку ћармурового мор¤ закривавс¤, в≥дпов≥дно до античноњ традиц≥њ, ланцюгом. „ерез численн≥ ворота в сухопутн≥й ст≥н≥ проходили головн≥ дороги, що з'Їднували столицю з ≥ншими м≥стами. ”середин≥ м≥ста дороги переходили в основн≥ вулиц≥. √оловними м≥ськими воротами були «олот≥ ворота, розташован≥ поблизу в≥д берега ћармурового мор¤. √оловна вулиц¤  онстантинопол¤ називалас¤ ћ≥си, тобто ÷ентральна. ¬улиц≥ в≥д вор≥т у сухопутн≥й ст≥н≥ сходилис¤ до ћ≥си, що направл¤лас¤ до центрального комплексу сусп≥льних будинк≥в столиц≥, що вм≥щали з ≤подрому, ¬еликого ≥мператорського палацу ≥ собору —оф≥њ. ”с≥ ц≥ будинки виходили на велику площу јвгуст≥он. ќснову структури  онстантинопол¤ складав пучок сходилис¤ до ћ≥си й јвгуст≥ону вулиць, чудово уписаний у трикутник п≥вострова, на ¤кому сто¤ло м≥сто.

«агальна структура  онстантинопол¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д римських м≥ст саме цим доцентровим початком, вираженим у спр¤мованост≥ головних вулиць до сусп≥льного центра. ÷е в≥дбивало й одну з найважлив≥ших кер≥вних ≥дей в≥зант≥йськоњ держави.

¬еликий  онстантинопольський ≥мператорський палац можна у¤вити соб≥ т≥льки загалом. –озкопан≥ його частини показують, що основн≥ парадн≥ палацев≥ прим≥щенн¤ групувалис¤ навколо багато прикрашених перестильних двор≥в, в≥дкрит≥ частини ¤ких мали мозањчн≥ п≥длоги з ф≥гурними зображенн¤ми. ћозањка, що д≥йшла до нас, одного з таких двор≥в в≥дноситьс¤ ще до середини V в. Ѕ≥льш п≥зн≥ частини палацу мали анф≥лади монументальних зал≥в, схожих на б≥чн≥ нефи  онстантинопольськоњ —оф≥њ ≥ парадних зал≥в, що, зводи, що чергуютьс¤ з великими перекритими куполами, ¤ких були прикрашен≥ золотими мозањками.

” V в. храми в  онстантинополев≥ будували ще переважно в традиц≥йному базил≥кальному тип≥. ƒобре збереглас¤ базил≥ка —туд≥йского монастир¤ (463 р.). ¬она св≥дчить про те, що в базил≥кальну композиц≥ю проникнуло центричний початок: будинок мало розвинутий в довжину, м≥стк≥ хори оточували середн≥й неф ≥з трьох стор≥н.

²«олоте стол≥тт¤² ≥мпер≥њ.

якщо спочатку м≥ж раньохристи¤нським ≥ в≥зант≥йським мистецтвом було д≥йсно важко провести под≥л¤ючу њхню границю, то до початку правл≥нн¤ ёстин≥ан (527-565р.) положенн¤ зм≥нивс¤.  онстантинополь не т≥льки значною м≥рою в≥дновив пол≥тичне пануванн¤ над «аходом Ч те, що в≥н став (столицею мистецтва( також не викликало сумн≥в≥в. —ам ёстин≥ан, ¤к заступник мистецтв, не знав соб≥ р≥вних з час≥в  ост¤нтина. «амовлене ним чи виконане за його п≥дтримкою уражаЇ во≥стину ≥мперською величчю, ≥ ми ц≥лком погоджуЇмос¤ з тими, хто назвав цей час (золотим стол≥тт¤м(.

ѕершим найб≥льшим в≥зант≥йським буд≥вництвом  онстантинопол¤ Ї церква —ерг≥¤ ≥ ¬акха. ¬она була споруджена близько 527 р. Ч року вступу на престол ёстин≥ан I ≥ ¤вл¤Ї собою одну з перших його буд≥вництв. ≤снуЇ припущенн¤, що будинок побудований јнф≥м≥Їм ≥ ≤с≥дором Ч знаменитими зодчими  онстантинопольськоњ —оф≥њ, що п≥дтверджуЇтьс¤ под≥бн≥стю цих храм≥в. ƒ≥йсно, церква —ерг≥¤ ≥ ¬акха Ї одним з головних попередник≥в —оф≥њ.

«агальна система церкви —ерг≥¤ ≥ ¬акха заснована на центричноњ композиц≥њ, що застосовувалас¤ в попередн≥ стор≥чч¤ в —ир≥њ ≥ ћал≥й јз≥њ. ÷ерква в ™сре в —ир≥њ (515 р.) побудована на 12 рок≥в ран≥ш церкви —ерг≥¤ ≥ ¬акха ≥ Ї добутком, у ¤кому п≥дсумован≥ дос¤гненн¤ арх≥тектор≥в попереднього пер≥оду в област≥ створенн¤ центричних буд≥вель. ¬она ¤вл¤Ї собою в план≥ восьмикутник, уписаний у квадрат. ѕереходом м≥ж ними служать кутов≥ н≥ш≥. ¬≥с≥м стовп≥в несуть купол. ¬они членують внутр≥шн≥й прост≥р храму на центральну частину ≥ навколишн≥й њњ обх≥д. ” церкв≥ —ерг≥¤ ≥ ¬акха застосована та ж система, але ускладнена тим, що м≥ж стовпами пом≥щен≥ по черз≥ пр¤мокутн≥ ≥ нап≥вциркульн≥ в план≥ Їкседри. «авд¤ки њм центральний восьмигранник, ув≥нчаний куполом, орган≥чний зв'¤заний ≥з квадратом плану.

Ќев≥домо, ¤к саме в≥дбувалос¤ богослуж≥нн¤, але, видимо, саме прост≥р п≥д куполом було головним ум≥стищем присутн≥х. ѕризначенн¤ будинку ¤к придворну церкву говорить про те, що в його центральн≥й частин≥ знаходилис¤ п≥д час служби ≥мператор з родиною ≥ придворн≥.

”середин≥ купол дом≥нуЇ над вс≥м ≥ншим. ™кседри мають невелик≥ розм≥ри. Ќа тл≥ внутр≥шнього обходу ч≥тко виступаЇ п≥дкупольний прост≥р. «авд¤ки ажурност≥ колонад ≥з середини ≥нтер'Їра добре видна навколишн¤ галере¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤сторико-арх≥тектурний огл¤д ¬≥зант≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (3088 прочитано)