ультура > –ос≥йський модерн

ќформленн¤ ≥нтер'Їр≥в Ц мебл≥ ≥ декоративне оздобленн¤ також виконан≥ по проектах Ўехтел¤.

«ростаюче т¤ж≥нн¤ модерну до лакон≥чност≥ арх≥тектурноњ мови вело до того, що наприк≥нц≥ 1900 Ц х рок≥в багато рос≥йських зодчих в≥дмовилис¤ в≥д стил≥зованих декоративних елемент≥в, наст≥льки властивих ранньому модернов≥, у пошуках чисто арх≥тектурноњ виразност≥.

÷е в≥дноситьс¤ ≥ до Ўехтелю. “ак≥ його спорудженн¤ ¤к “орговий д≥м ћосковського купецького сусп≥льства в малому „еркаському провулку (1909) або будинок друкарн≥ "–анок –ос≥њ" (1907), можна назвати предконструктив≥стскими. «асклен≥ поверхн≥ величезних в≥кон складають основний ефект фасаду. ќкруглен≥ кути ≥ п≥л¤стри, вит¤гнут≥ в к≥лька поверх≥в, пов≥домл¤ють пластичн≥сть обс¤гов≥ будинку. ѕро модерн тут нагадують трохи вигадлива розмањт≥сть ритму в≥конних плет≥нь, тенд≥тне граф≥чне проф≥люванн¤ горизонтальних т¤г, що розд≥л¤Ї поверхи, - эстетизирована геометр≥¤, що зам≥нила собою культ зиізаіопод≥бноњ л≥н≥њ в ранньому модерн≥.

ќсобливий напр¤мок в арх≥тектур≥ XX стол≥тт¤ утворить неруський стиль, що прагнув виразити "дух" давньоруськоњ арх≥тектури, в≥льно вар≥юючи ≥ ¤кби дивл¤чись на нењ кр≥зь призму стилю модерн. ƒо нього в≥днос¤тьс¤, наприклад, ћарфо-ћарињнска громада сестер милосерд¤ в ћоскв≥, побудована √усЇвим у 1908 Ц 1911 роках, де в≥н синтезував прикмети псковско-новгородского стилю, ≥ ярославський вокзал Ўехтел¤. ¬≥н ¤вл¤Ї собою компактну композиц≥ю з р≥зновисоких обс¤г≥в, що створюЇ строго вив≥рений раф≥нований силует, складний вигадливий малюнок, а в завершенн¤ Ц величезн≥ "щипцов≥" покр≥вл≥, пружн≥ дуги портал≥в, висок≥ балкони-іанки, гостроверх≥ шатров≥ шпил≥, маленьк≥ сл≥п≥ кахельн≥ вставки≥ стил≥зован≥ панно.  омпозиц≥¤ центрального порталу в ц≥лому представл¤Ї трохи гротескну стил≥зац≥ю тр≥умфальноњ арки.

—аме ц≥ в≥дступи в≥д гармон≥йноњ мови давньоруськоњ арх≥тектури у б≥к гротескноњ г≥пербол≥зац≥њ, романтичного перетворенн¤ характерних мотив≥в нац≥онального зодчества, властиве в ц≥лому неорусскому напр¤мков≥, поЇднуЇ його з≥ стилем модерн.

” ѕетербурз≥ модерн виражавс¤ в трохи ≥нших формах, н≥ж у ћоскв≥. ≤тому, що головним об'Їктом буд≥вництва в ћоскв≥ були приватн≥ особн¤ки, а в ѕетербурз≥ Ц це в основному дох≥дн≥ будинки, ≥ через самий класичний стиль м≥ста, у ¤кому нав≥ть будинки в стил≥ модерн мали "класичний нал≥т". ƒо того ж петербурзький модерн завжди в б≥льшому ступен≥, н≥ж московський т¤ж≥в до зах≥дноЇвропейського, особливо п≥вн≥чному модернов≥.

Ћ≥дером житлового буд≥вництва, та й усього петербурзького модерну був ‘.».Ћидваль.

Ќамисто будинк≥в початку  ам'¤но-ќстровського проспекту оточуЇ перлину модерну Ц будинок ».Ѕ.Ћидваль, матер≥ ‘едора ≤вановича Ћидвал¤, майстра п≥вн≥чного модерну ≥, п≥зн≥ше, неокласицизму. ѓм побудован≥ вдома на Ћ≥совому ≥н., на ћал≥й≥ ¬еликий —таЇнних, ћалоњ ѕосад ской ≥ ≥нших вулиц¤х. …ого кредо Ц фактурна обробка, розмањт≥сть, але р≥вновага ≥, головне, компром≥сне сполученн¤ вс≥х напр¤мк≥в модерну.

"ЅудинокЋидвал¤", ¤к його називають, Ї програмним добутком майстра. ѕерше, проти чого боровс¤ Ћидваль, - це квартири коечно-каморочного типу ≥ темн≥, антисан≥тарн≥ двори-колод¤з≥ епохи еклектики, так точно описан≥ ‘.ћ.ƒостоЇвським. Ѕудинок 1 Ц 3 на  аменноостровскому проспект≥ маЇ курдонер (курдонер Ц парадний дв≥р будинку, в≥докремлюЇтьс¤ в≥д вулиц≥ огорожею з воротами), утворений головним будинком ≥ двома б≥чними фл≥гел¤ми ≥ ще невеликий фасад, звернений на вул. ћ.ѕосадскую (з його в 1899 роц≥ ≥ почалос¤ буд≥вництво комплексу, зак≥нчене в 1904 р.). ’арактерна риса - фл≥гел¤, що виход¤ть напроспект, зовс≥м р≥зн≥: ≥ по висот≥ (один трьох , ≥нший чотириповерховий), за формою в≥кон (найб≥льшоњ розмањтост≥ Ћидваль дос¤г у будинку ÷иммермана там на одному фасад≥ близько 20 р≥зних вар≥ац≥й на тему в≥кна). √оловне ж те, що незважаючи на разновеликость, весь комплекс вигл¤даЇ цельно ≥ вр≥вноважено .≤ в декор≥ Ћидваль збер≥гаЇ ≥ндив≥дуальн≥сть. Ќа в≥дм≥ну в≥д ј. ‘. Ѕубыр¤ з його суворим ф≥нським модерном ≥ Ќ. ¬. ¬асильЇва з романтичними композиц≥¤ми, ‘. ». Ћидваль в усьому дотримуЇ компром≥с. ÷е гармон≥чне злитт¤ модерну ≥ класики саме ≥ Ї "стилем Ћидвал¤". —аме таку ур≥вноважен≥сть прищеплював своњм учн¤м наставник Ћидвал¤, Ћ.Ќ.Ѕенуа, з майстерн≥ ¤кого вийшли багато хто в майбутньому майстри модерну, хоча сам вчитель ≥ не розд≥л¤в погл¤д≥в "Ќового мистецтва".

Ќе менш в≥дом≥ арх≥тектори,що часто працювали разом - ј.‘.Ѕубырь ≥ Ќ. ¬. ¬асильЇв Ц у своњй творчост≥ в≥ддавали перевагу п≥вн≥чному модернов≥. Ѕубырь, будучи найб≥льш посл≥довним прихильником ф≥нського неоромантизму, предпочитав декорован≥й ст≥н≥ груб≥, масивн≥ обс¤ги ≥ оформл¤в будинок неопрацьованим каменем.

Ќ.¬.¬асильЇв був б≥льш л≥беральний ≥ вносив усп≥льну творч≥сть елементи рац≥онал≥зму: гладка (але не завжди пр¤мол≥н≥йна в план≥) ст≥на, остекленн¤. ’арактерний приклад сп≥вроб≥тництва ¬асильЇва ≥ Ѕубыр¤ Ц “орговельн≥ р¤ди "Ќовийѕасаж" на Ћиварному проспект≥ (д.57, 1912-1913р.). ÷ей будинок сполучить у соб≥ ус≥: прост≥нки з неопрацьованого каменю ,величезн≥ в≥кна ≥ нав≥ть ¤кийсь нал≥т неокласицистичноњ монументальност≥ у форм≥ порталу ≥ масивних дверей. ѕовертаючи ж до дох≥дних будинк≥в, можна в≥дзначити њхню численн≥сть: на —тременн≥й вулиц≥ (сп≥льно), на вул. ѕетра Ћаврова, на «ам≥ському проспект≥, на набережн≥й ‘онтанки (ј.‘.Ѕубырь).

«розум≥ло, розгл¤нут≥ далеко не вс≥ арх≥тектори стилю модерн обох столиць, усе вищесказане Ц лише поверхневий екскурс в арх≥тектуру рос≥йського модерну.

ѕоходженн¤ стилю модерн

” рос≥йському модерн≥, особливо в зодчеств≥ й у прикладних видах творчост≥, можна розр≥знити к≥лька плин≥в. ѕерше з них безпосередньо зв'¤зано з творч≥стю јбрамцевского кружка, що багато в чому п≥дготувало перех≥д до стильових принцип≥в модерну, але саме ними ще не волод≥ло. ƒругий напр¤мок багато в чому спиралос¤ на прийоми стил≥зац≥њ, вироблен≥ амбрамцевскими художниками. јле його важлива особлив≥сть - сполученн¤ цих прийом≥в з об'Їмно-просторовими, мальовничо-пластичними ≥ л≥н≥йно-граф≥чними пошуками загальноЇвропейського Art Nouveau. ѕ≥дкресленим гипертрофованн¤м нац≥ональних форм давньоруського зодчества ≥ твор≥в народного мистецтва автори зверталис¤ ≥ до ≥сторичноњ спадщини рос≥йських майстр≥в ≥ до сучасного "духов≥ епохи".

¬ арх≥тектур≥ в основному цей плин ви¤вилос¤ ведучоњ ≥ визначальним.

јле були ≥ випадки, коли модерн у –ос≥њ виражав ¤вний вплив зах≥дноЇвропейських художн≥х шк≥л.

¬иникаЇ проблема, що стосуЇтьс¤ сутност≥ стилю модерн, - проблема його зародженн¤. Ќер≥дко джерела модерну в –ос≥њ зв'¤зують з ≥де¤ми ≥ впливом зах≥дноЇвропейських шк≥л модерну (що, безумовно мало м≥сце), але ≥снуЇ й ≥нша точка зору, по ¤к≥й стильов≥ ознаки майбутнього "нового стилю" виникли у творчост≥ окремих рос≥йських майстр≥в стих≥йно, майже неусв≥домлено, не випливаючи вже готовоњ естетичноњ концепц≥њ, а навпаки, створюючи на практиц≥ законом≥рност≥ "нового стилю". ≤стина, ¤к це звичайно ≥ буваЇ, знаходитьс¤ десь посередин≥. як ≥ будь-¤ка Ївропейська художн¤ школа, рос≥йська школа йшла до модерну власним (≥нод≥ ¤вним, ≥нод≥ б≥льш потайливим) шл¤хом. ≤снуЇ типолог≥чна под≥бн≥сть м≥ж окремими художн≥ми школами, що багато в чому спри¤ло формуванню тих м≥жнац≥ональних особливостей, що згодом дозволили ≥менувати модерн м≥жнародним, "космопол≥тичним" стилем. јле формуванн¤ цих общностей модерну в кожн≥й художн≥й школ≥ спиралос¤ спочатку на власний досв≥д нац≥онального мистецтва.

ћодерн у декоративно-прикладному мистецтв≥.

Ўирока попул¤ризац≥¤ стилю модерн шл¤хом поширенн¤ реклам, р≥зноман≥тних плакат≥в, етикеток, вив≥сок, ≥люстрованих ≥ модних журнал≥в, а також масове виробництво скла, порцел¤ни. ћебл≥в, тканин, дамських прикрас спри¤ло тому, що за короткий терм≥н в≥н придбав небувалу попул¤рн≥сть у самих широких шарах, "офарбивши" собою повс¤кденний побут ≥ створивши ≥люз≥ю прилученн¤ до мистецтва в багатьох н≥коли дос≥ над цими питанн¤ми не задумувалис¤ людей.

«агальноприйн¤тий "наб≥р" декоративних мотив≥в ≥ предмет≥в прикладного мистецтва в ≥нтер'Їрах рос≥йського модерну р≥днив м≥ж собою скромн≥ квартири людей "середнього статку" ≥ житлов≥ покоњ палац≥в ≥ багатих особн¤к≥в, створюючи ≥люз≥ю демократичност≥ цього стилю. ¬≥д таких елемент≥в оздобленн¤, ¤к мебл≥, драп≥руванн¤, декоративн≥ лампи, годинник ≥ барометри, до загальноприйн¤того набору репродукц≥й модних художник≥в у "текучих" р≥зьблених рамах - на усьому лежала незгладима печатка стилю модерн, терпкий присмак ,у чомусь масов≥ рем≥снич≥ зразки, що р≥днив м≥ж собою, ≥ твори справжнього мистецтва.

—аме розрахунок на побут, повс¤кденн≥сть - причина того, що збереглос¤ не так вуж багато "музейних ", зак≥нчених зразк≥в цього стилю в декоративно-прикладному мистецтв≥. …ому була властива новизна ≥ см≥лив≥сть у використанн≥ р≥зноман≥тних матер≥ал≥в ≥ неспод≥ванка њхнього трактуванн¤. ≈ксперименти з≥ склом, що втрачаЇ прозор≥сть ≥ крихк≥сть, що здобуваЇ видиму т¤гуч≥сть, в'¤зк≥сть, пружн≥сть, пошуки виразних сполучень форми, л≥н≥й ≥ кольору в порцел¤н≥ ≥ керам≥ку, широка введенн¤ кутоњ м≥д≥, смальти, майол≥ки, емал≥ в обробку люстр ≥ годин, мебл≥в ≥ кам≥н≥в, посуду ≥ ж≥ночих прикрас, витончен≥ силуети дамських убрань, немов текуч≥ контури драп≥рувань, що повторюють, ≥ њхню орнаментику, - усе це додавало зовс≥м особливий характер ≥нтер'Їрам модерну. ѕрагненн¤ до "культури деталей" в≥д монументальних в≥траж≥в до найтонших вироб≥в ювел≥рного мистецтва, додавало стильову ц≥л≥сн≥сть життЇвому середовищу епохи модерну, ¤ку не можна поплутати н≥ з ¤кий ≥ншоњ.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –ос≥йський модерн
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (3099 прочитано)