ультура > –ос≥йський модерн
ћебл≥ ѕрагненн¤ до стильовоњ ц≥л≥сност≥, до нерозривност≥ арх≥тектури ≥нтер'Їра ≥ його наповненн¤ привело до вибору такого виду убудованих мебл≥в, що ¤к би виростала з облицьованих дерев'¤ними панел¤ми ст≥н, п≥дкреслюючи њхньому пластиков≥ ≥ пов≥домл¤ючи просторов≥ ту ц≥л≥сн≥сть, що була одн≥Їњ з прикмет модерну. Ќе випадково зразки мебл≥в проектували не т≥льки арх≥текторами, що створювали еск≥зи ≥нтер'Їр≥в, але ≥ художниками, починаючи з ѕолЇнов≥й ≥ ¬аснЇцова, оровина ≥ √олов≥на ≥ к≥нчаючи Ѕенуа ≥ Ћансере, що задавали ц≥й сфер≥ прикладного мистецтва той високий художн≥й лад, що в≥др≥зн¤в виставочн≥ експозиц≥йн≥ зразки. Ѕ≥льш широко розповсюдженими були виробу фабрики ‘. ћельцера, де орнаментальн≥ мотиви "чистого" модерну з њх кривол≥н≥йними обрисами трансформувалис¤ в малюнку спинок кр≥сел, контур≥в ст≥льц≥в, стол≥в, диван≥в. ¬ м≥ру масового поширенн¤, спрощен≥ типов≥ дл¤ модерну форми мебл≥в ≥ надовго визначили характер побутових ≥нтер'Їр≥в дешевих квартир, надовго переживши свою епоху. —кло ≥ порцел¤на Ќаст≥льки ж "живучими" ви¤вилис¤ форми багатьох предмет≥в прикладного мистецтва, насамперед скла ≥ порцел¤ни. “ут був найб≥льшою м≥рою замаскований розрив м≥ж ун≥кальна ≥ масовим (¤кий св≥домо прагнула згладити естетика модерну). Ќезважаючи на ¤к≥сне розходженн¤ в матер≥ал≥ ≥ способах виготовленн¤ виробу ≤мператорських порцел¤нового ≥ скл¤ного завод≥в (об'Їднаних у 1890 роц≥) зближало з продукц≥Їю приватних ф≥рм прагненн¤ до лакон≥чноњ форми вироб≥в м до ви¤вленн¤ естетичних властивостей матер≥алу. ¬еличезн≥ "т¤гнен≥" кришталев≥ вази ≤мператорського заводу з њх блискаючими шл≥фованими поверхн¤ми ≥ найтоншим ручним малюнком у стил≥ модерн ви¤вл¤лис¤ внутр≥шньо родинними тим масовим скл¤ним вазам з косо зр≥заним горлечком, що стали неодм≥нною приналежн≥стю побутового ≥нтер'Їра в 1900-≥ роки й у наступн≥ дес¤тил≥тт¤. “акож велику роль у розробц≥ стил≥стики модерну з≥грала ф≥рма орн≥лова, ф≥рма узнЇцова ≥ мальцевск≥ заводи в √усак- ришталевому ≥ ƒь¤кову. —интетична природа модерну позначалас¤ в порцел¤нових ≥ особливо в скл¤них виробах не т≥льки в см≥ливих експериментах з матер≥алом, але й у широкому запозиченн≥ декоративних засоб≥в в ≥нших мистецтвах використовувалис¤ не т≥льки стил≥зован≥ мотиви, але ≥ ц≥л≥ арх≥тектурн≥ граф≥чн≥ композиц≥њ. ёвел≥рна справа —тил≥стика модерну впливала ≥ на галуз≥, що мають у –ос≥њ давн≥ художн≥ традиц≥њ. ÷е особливо стосувалос¤ ювел≥рноњ справи ≥ вироб≥в з≥ ср≥бла, виготовленн¤ ¤ких здавна було спец≥альн≥стю окремих приватних ф≥рм. ” виробах з≥ ср≥бла з ускладненими рослинними в≥зерунками в стил≥ модерн ≥ з кривол≥н≥йними обрисами самих предмет≥в ви¤вл¤лас¤ внутр≥шн¤ близьк≥сть ≥ з лжебарочными формами ср≥бла середини X≤ стол≥тт¤, близьким до традиц≥й б≥дермайера. Ќайскладн≥ше переплетенн¤ стильових традиц≥й додавало особливий в≥дт≥нок рос≥йському прикладному мистецтву XX стол≥тт¤, де загальн≥ дл¤ Ївропейського мистецтва тенденц≥њ сполучилис¤ з пошуками "неоруського стилю". јле був ц≥лий напр¤мок, що перетворював загальн≥ дл¤ Ївропейського модерну декоративн≥ елементи, що знаходили в передач≥ рос≥йських майстр≥в ледь пом≥тний в≥дт≥нок "вторинност≥". Ќедол≥к стил≥зац≥њ форми компенсувавс¤ багатством дорогоц≥нних камен≥в. ”м≥нн¤ дос¤гти враженн¤ за рахунок художньоњ форми ювел≥рного виробу, а не т≥льки за рахунок дорогоц≥нних матер≥ал≥в, в≥др≥зн¤ло роботи рос≥йських майстр≥в ф≥рми . ‘аберже, що придбала св≥това попул¤рн≥сть уже в т≥ роки. ’оча в≥дд≥ленн¤ ф≥рми ‘аберже працювали й у ћоскв≥, ≥ в ѕетербурз≥, ≥ за кордоном, њњ виробу несли прикмети скор≥ше петербурзького плину модерну, з його пост≥йною огл¤дкою на класику ≥ витонченими, ледве сухуватими формами. ћосковська ювел≥рна школа була б≥льш мальовнича ≥ т¤ж≥ла до пр¤мих асоц≥ац≥й з декоративними мотивами чистого модерну, почерпнутими не т≥льки в граф≥ку, але й в арх≥тектур≥, ≥нод≥ мели майже пр¤м≥ аналог≥њ в малюнку металево в≥зерунк≥в балконних ірат, сходового поручч¤. ƒамськ≥ платт¤ –азом з тим у сфер≥ дамських мод ви¤вивс¤ ¤вний розрив м≥ж "масовим" ≥ "ун≥кальним". ¬имоги моди поширилис¤ не т≥льки на силует платт≥в, але ≥ на пластику ф≥гури, ¤кий штучно надавалас¤ форма букви "S". јле сп≥льн≥сть силуету не вела до демократизац≥њ моди. «разки модних туалет≥в стилю модерн, створюван≥ рос≥йськими модельЇрами, насамперед Ќ. Ћамановой, залишалис¤ ун≥кальними творами мистецтва ¤к по вишуканост≥ обробки, так ≥ по "неутил≥тарност≥" веч≥рн≥х платт≥в ≥ бальних убрань. ” противагу њм виробл¤вс¤ усе б≥льш рац≥ональний вид од¤гу, де типовий дл¤ модерну силует був ледь нам≥чений ≥ де плавна л≥н≥¤, властива "новому стилев≥", усе б≥льш в≥дпов≥дала природним контурам ф≥гури. Ќадзвичайно чуйними до "стилю епохи" у дамських модах ви¤вилис¤ рос≥йськ≥ художники, що залишили ц≥лу галерею ж≥ночих портрет≥в, де гострий "присмак" модерну позначаЇтьс¤ не ст≥льки в художн≥й стил≥стиц≥ самих роб≥т, ск≥льки в атмосфер≥ в≥дбиваноњ ними епохи. ÷е почутт¤ стилю було у величезному ступен≥ властиво, наприклад, ¬. —Їрову, що ледве пом≥тно загострював стильов≥ прикмети часу у вигл¤д≥ моделей ≥ њхньому предметному оточенн≥. яскравою ≥люстрац≥Їю до вищесказаного Ї його портрет графин≥ ќ. . ќрловоњ (1911). ”се тут поставлено на грань парадокса, усе обернено у свою протилежн≥сть. ≈фектна вичурн≥сть пози, п≥дкреслена грою гострих кутастих л≥н≥й силуету, граничить ≥з зухвалою криклив≥стю рекламноњ картинки, аристократичний "≥зиск" - з вульгарним "шиком". Ќежила атмосфера ≥нтер'Їра, де р≥дк≥ дорог≥ реч≥ немов виставлен≥ напоказ, ви¤вл¤Ї в манерах ќрловоњ ту ж штучну демонстративн≥сть, немов ≥ вона у своњх хутрах, перловому намист≥ ≥ г≥пербол≥чно величезному капелюхов≥ теж "дорога р≥ч" у куточку антикварного салону. ќрлова - зразок модноњ дами стилю модерн. ” зухвал≥й в≥двертост≥ картинного позуванн¤, що не може продовжуватис¤ довго, - в≥дчутт¤ м≥нливост≥ маскарадного спектаклю, так властиве естетиц≥ модерну. ѕлакати й аф≥ш≥ Ќадзвичайно швидко поширилис¤ плакати, аф≥ш≥, реклами, у створенн≥ ¤ких наприк≥нц≥ X≤ стол≥тт¤ ще не було того досв≥ду ,¤ким волод≥ли зах≥дноЇвропейськ≥ крањни. ўо ≥ показала улаштована в ѕетербурз≥ в 1897 роц≥ "ћ≥жнародна виставка аф≥ш". ≈кспонован≥ на н≥й аркуш≥ закордонних майстр≥в очолювали не т≥льки через талант њхн≥х автор≥в, але ≥ тому, що в них ¤сно позначалас¤ вже сформована традиц≥¤ плакатноњ майстерност≥. ѕоложенн¤ значне м≥н¤Їтьс¤ в сам≥ останн≥ роки X≤ стол≥тт¤ ≥ перш≥ роки нового стор≥чч¤. “≥сн≥ше всього з модерном ви¤вл¤Їтьс¤ зв'¤заноњ театральна ≥ виставочна аф≥ш≥ й аф≥ша-запрошенн¤ (щось середнЇ м≥ж плакатом, театральною програмкою ≥ запрошенн¤м ). ” плакатн≥й продукц≥њ, ¤к ≥ в ≥нших видах мистецтва, стильов≥ особливост≥ модерну об'Їднали роботи р≥зноњ образотворчоњ культури. Ќаприклад, стил≥зований ж≥ночий образ, створений чеським художником ј. ћухою, ви¤вивс¤ джерелом численних рем≥сничих повторень ≥ в самого його творц¤, ≥ в його насл≥дувач≥в, ставши модною ознакою реклами "нового стилю", ставши пластичним "знаком" ћузи модерну ≥ його шанувальниц≥. Ќа ≥ншому полюс≥ - добутку, створен≥ —оловйовим, Ѕакстом, ¬рубелем, Ћансере ≥ де¤кими ≥ншими. ÷≥каво, що њхн≥ виставочн≥ аф≥ш≥ не раз були зб≥льшеними обкладинками каталог≥в художньоњ виставки або злегка видозм≥неними журнальними заставками. ” њхн≥й граф≥чн≥й мов≥, можливо, в≥д цього трохи слабшаЇ "натиск" л≥н≥йно-декоративного прийому ,але зам≥сть плакатний образ у под≥бних аркушах здобував внутр≥шню зосереджен≥сть, в≥н не ст≥льки "зазивав", ск≥льки тонко в≥дгукувавс¤ на т≥ ¤вища мистецтва, вив≥скою ¤ких в≥н служив. ÷е стосувалос¤ ≥ число шрифтових аф≥ш, де "новий стиль" ви¤вл¤в себе в особливих накресленн¤х л≥тер ≥ орнаментальноњ в'¤з≥ сл≥в. ¬иставки в ћоскв≥ ≥ ѕетербурз≥ Ќаприк≥нц≥ 1902 року в ћоскв≥ в≥дкрилас¤ велика експозиц≥¤ "арх≥тектури ≥ промисловост≥ нового стилю". ¬есною наступного року в ѕетербурз≥ в≥дкрилас¤ виставка "—учасне мистецтво". «а задумом орган≥затор≥в вона повинна була стати пост≥йним, д≥ючим на комерц≥йн≥й основ≥ художн≥м п≥дприЇмством, що приймаЇ замовленн¤ на оформленн¤ ≥нтер'Їр≥в ≥ на виконанн¤ представлених на виставц≥ зразк≥в мебл≥в ≥ прикладноњ творчост≥. ”лаштовувач≥ ≥ московськоњ ≥ петербурзькоњ виставок намагалис¤ ви¤вити атмосферу "частки" людського житла, причому в ћоскв≥ багато уваги прид≥л¤лос¤ демонстрац≥њ домашнього начинн¤ й окремих елемент≥в к≥мнатного оздобленн¤; у ѕетербурз≥ переважало бажанн¤ показати ц≥л≥сне декоративне оформленн¤ ≥нтер'Їра. Ќа московськ≥й виставц≥ виставл¤лис¤ де¤к≥ ведуч≥ майстри зах≥дного модерну, так≥ ¤к ћак≥нтош, ќльбрих, що говорить про те, що модерн у –ос≥њ до цього часу вже ц≥лком усв≥домлював себе нев≥дривною частиною загальноЇвропейського художнього руху, сп≥вв≥дносив себе з ним ≥ в пошуках аналог≥й, ≥ у твердженн≥ своЇњ нац≥ональноњ своЇр≥дност≥. Ѕув видний зв'¤зок м≥ж ц≥Їю виставкою ≥ московською художньою традиц≥Їю, що восходит до јбрамцеву. ≈кспонувалис¤ майол≥ков≥ вироби, що вийшли з абрамцевской майстерн≥. јле в ц≥лому в експозиц≥њ добутк≥в в≥тчизн¤них майстр≥в переважали предмети домашнього побуту, у ¤ких елементи неорусского стилю сполучилис¤ з ≥нтернац≥ональними формами зах≥дноЇвропейського модерну. ” цьому зм≥ст≥ по своњх стил≥стичних властивост¤х вони були близьк≥ до таких арх≥тектурних споруджень того рок≥в, ¤к ярославський вокзал ‘. Ўехтел¤.
Ќазва: –ос≥йський модерн
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (3099 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
