ультура > “радиц≥йн≥ види господарськоњ д≥¤льност≥

 ультура трип≥льських племен найширше представлена виробами розписноњ керам≥ки. ÷≥каво, що основн≥ елементи орнамент≥в (сп≥рал≥, зигзаги, смуги) та зображенн¤ людей ≥ тварин (собак, бик≥в, к≥з, птах≥в, риб) ≥ в наш≥ часи не дуже в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д трип≥льських розпис≥в. ќсобливо так≥ зображенн¤ притаманн≥ украњнським керам≥чним плиткам.

” ≤≤≤ тис. до н.е. зТ¤вл¤Їтьс¤ зображенн¤ людини у скульптур≥. ÷е камТ¤н≥ баби, њх ще називають ск≥фськими бабами. ’арактерно, що ск≥фи дуже дбайливо зберегли своњ традиц≥њ скульптурного мистецтва, охорон¤ючи його в≥д ≥ноземних вплив≥в (особливо грецького). “ому ск≥фськ≥ комТ¤н≥ ≥доли дають нам справжнЇ у¤вленн¤ про скульптурн≥ риси ск≥фського мистецтва. ” музе¤х ”крањни збер≥гаЇтьс¤ чимало таких скульптур.

”с≥ найкращ≥ здобутки мистецтва ск≥ф≥в н≥би сконцентрован≥ у царськ≥й пекторал≥ Ц шийн≥й прикрас≥ з кургану “овста ћогила (на ƒн≥пропетровщин≥). ÷е справжн≥й шедевр св≥тового значенн¤.

« надзвичайною майстерн≥стю в чудовий орнамент впл≥таютьс¤ сюжетн≥ сцени ск≥фського побуту; в пекторал≥ гармон≥йно поЇдналис¤ реал≥зм зображенн¤ людей ≥ тварин з декоративн≥стю вишуканого орнаментального узору.

” Ќеапол≥ —к≥фському (розкопки поблизу —≥мферопол¤) ви¤влено наст≥нний живопис к≥лькома кольорами. ” червоних, чорних ≥ жовтих кольорах зображено сюжет ≥з ск≥фського житт¤; ск≥ф граЇ на л≥р≥, а поруч Ц вершник у бойовому спор¤дженн≥ з луком ≥ списом, дал≥ динам≥чна сцена поЇдинку собак з диким кабаном.

—арматськ≥ митц≥ продовжували традиц≥њ ск≥фськоњ культури. Ќове, що вони внесли у мистецтво, - це ≥нкрустац≥¤ вироб≥в коштовним кам≥нн¤м, р≥знокол≥рним склом.

“епер можна з певн≥стю сказати, що своЇр≥дна культура трип≥льц≥в, ск≥ф≥в, сармат≥в залишила глибокий сл≥д у культур≥ наступних покол≥нь, ¤к≥ згодом проживали на земл¤х ”крањни.

ѕерш≥ житлов≥ споруди на територ≥њ ”крањни, досл≥джен≥ вченими, належали племенам трип≥льськоњ культури. ÷≥кавим Ї традиц≥йне плануванн¤ поселень, ¤ке ≥ нин≥ вважають найб≥льш рац≥ональним ≥ спри¤тливим дл¤ людського житт¤: це розм≥щенн¤ буд≥вель концентричними колами з великою площею посередин≥. ¬≥кна буд≥вель теж були нап≥вкруглими, ст≥ни фарбувалис¤, розписувалис¤ орнаментами.

—еред памТ¤ток ск≥фськоњ арх≥тектури можна назвати Ќеаполь —к≥фський. ¬≥н був збудований на зразок так званих грецьких м≥ст-колон≥й. ћ≥сто було укр≥плене оборонними мурами, висотою до 9 м з бойовими баштами. —еред розкопаних залишк≥в буд≥вель знайден≥ фрагменти наст≥нних розпис≥в. ƒосл≥дники останн≥м часом все б≥льше схил¤ютьс¤ до думки, що де¤к≥ м≥ста ѕ≥вн≥чного ѕричорноморТ¤, ¤к≥ довгий час традиц≥йно вважалис¤ грецькими м≥стами-колон≥¤ми, були збудован≥ ск≥фами (ќльв≥¤). Ќаш≥ попередники чудово вм≥ли вибирати м≥сц¤ буд≥вництва поселень: у заплавах, злитт¤х р≥чок житлов≥ споруди прекрасно поЇднувалис¤ з навколишньою природою, були зручними дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥ людей.

јрх≥тектура  ињвськоњ –ус≥ в≥дзначалас¤ майстерними виконанн¤ми деревТ¤них буд≥вель. ћуроване буд≥вництво поширилос¤ лише в ’ ст. јле весь буд≥вельний досв≥д предк≥в в≥дбивс¤ на стил≥ камТ¤них споруд. Ќайстар≥ш≥ палаци були збудован≥ на —тарокињвськ≥й гор≥. ¬они споруджувалис¤ за час≥в кн¤гин≥ ќльги. ÷е були спланован≥ за типом сучасного народного житла буд≥вл≥, ст≥ни ¤ких прикрашалис¤ декоративним розписом, п≥длога вкривалас¤ кольоровими мозањками.

ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ христи¤нства на –ус≥ розгортаЇтьс¤ широке буд≥вництво церков. ” 989-996 рр. зводитьс¤ монументальна ƒес¤тинна церква. ѕеред церквою сто¤ли дв≥ м≥дн≥ статуњ коней, вивезен≥ ¬олодимиром з ’ерсонесу. ƒес¤тинною вона звалас¤ тому, що кн¤зь вид≥лив на њњ буд≥вництво дес¤ту частину кн¤з≥вських прибутк≥в. ” ц≥й церкв≥ був похований сам кн¤зь ¬олодимир та його дружина јнна Ц в≥зант≥йська цар≥вна. ƒес¤тинна церква просто¤ла понад 200 рок≥в ≥ була зруйнована 1240 р. ЅатиЇм. ѕ≥д њњ руњнами загинуло багато ки¤н. ¬≥д ц≥Їњ церкви залишилос¤ к≥лька фрагмент≥в чудовоњ мозањчноњ п≥длоги та фресок, а також камТ¤н≥ гробниц≥.

ћ≥сцем, де зародилас¤ ≥ формувалас¤ майстерн≥сть украњнських буд≥вничих, був насамперед  ињв. тут розвинулис¤ загальнословТ¤нськ≥ традиц≥њ.  ињвська арх≥тектурна школа була практично Їдиною на –ус≥. Ќовгородськ≥, ѕолоцьк≥, „ерн≥г≥вськ≥ храми будувалис¤ за участю кињвських зодчих ≥ п≥д впливом кињвських традиц≥й.

„ас ¬олодимира ≥ ярослава ћудрого був позначений пошуками нових арх≥тектурних форм. як результат цих пошук≥в Ц —оф≥¤  ињвська, неповторна арх≥тектурна Ц художн¤ споруда з њњ багатоповерховою гармон≥йною композиц≥Їю. Ќа початку ’≤≤ ст. у  ињвськ≥й –ус≥ в≥дчуваЇтьс¤ вплив церковних канон≥в хрестово-купольних собор≥в. «разком цього стилю був ”спенський собор ѕечерського ћонастир¤. «а його типом к≥лька стол≥ть на –ус≥ будували кафедральн≥, соборн≥, монастирськ≥ храми.

ƒол¤ цього собору дуже сумна: довгий час вважалос¤, що його знищили фашисти, ¤к≥ заздалег≥дь вивезли коштовн≥ мистецьк≥ ц≥нност≥.  аталог виставки У¬трачен≥ арх≥тектурн≥ памТ¤тки  иЇваФ, виданий украњнським музеЇм у Ќью-…орку 1982 р., подаЇ ≥ншу ≥нформац≥ю: за достов≥рними даними, рад¤нськ≥ в≥йська при в≥дступ≥ зам≥нували ”спенський собор рад≥окерованими м≥нами, ¤к≥ приводилис¤ в д≥ю з-за л≥н≥њ фронту. Ѕезперечно, ц¤ справа потребуЇ розсл≥дуванн¤.

Ќин≥ на територ≥њ  иЇво-ѕечерськоњ лаври Ї залишки руњн ”спенського собору, а також у музењ демонструЇтьс¤ макет храму, що був одним з найкращих зразк≥в украњнського бароко. «вичайно, христи¤нство принесло на нашу украњнську землю ≥ чужинецький арх≥тектурний стиль. ÷≥ зразки в≥зант≥йськоњ арх≥тектури дос≥ сто¤ть по м≥стах ≥ селах ”крањни. Ќав≥ть войовнич≥ атењсти п≥сл¤ жовтневого перевороту не змогли перевершити в жорстокост≥ христи¤нських фанатик≥в, ¤к≥ змели з лиц¤ земл≥ наш≥ нац≥ональн≥ св¤тин≥, знищивши ≥ будь-¤к≥ згадки про нашу традиц≥йну арх≥тектуру, культов≥ споруди ¤зичницькоњ доби. ≤ ¤кщо нин≥ в≥дбудовуютьс¤ ≥ поповнюютьс¤ зруйнован≥ церкви, то чому не в≥дновити ≥ ¤зичницьк≥ св¤тин≥?

” Ќовгородських земл¤х поступово складалис¤ своњ м≥сцев≥ арх≥тектурн≥ традиц≥њ ≥ школи. ¬ ≥нших м≥стах  ињвськоњ –ус≥ Ц „ерн≥гов≥, ѕере¤слав≥, ¬олодимир≥-¬олинському Ц будувалис¤ собори, церкви, замки за кињвськими зразками, але кожна споруда мала вже ≥ певн≥ м≥сцев≥ традиц≥йн≥ елементи. “ак, у √аличин≥ Ї церква ѕантелеймона, збудована близько 1200 р. ¬ њњ арх≥тектур≥ пом≥тн≥ риси романського стилю храм≥в ”горщини, „ех≥њ та ≥нших зах≥дних крањн.

ѕ≥д час татаро-монгольськоњ навали будуЇтьс¤ багато фортець ≥ укр≥плень. ÷≥ веж≥, споруджен≥ за час≥в ƒанила √алицького в Ћюбл≥н≥, —толп≥,  амТ¤нц≥-на-Ћостн≥, „арторийську.

ќдним ≥з шедевр≥в св≥тового значенн¤ був ≥ ћихайл≥вський «олотоверхий собор, збудований у 1108-1113 рр. на ћихайл≥вськ≥й гор≥ за кн¤з¤ —в¤тополка ≤з¤славовича, онука ярослава ћудрого (ћихайл≥вський «олотоверхий собор був по-варварському знищений у 1934 р. Ќа м≥сц≥ собору планувалос¤ спорудити ур¤дов≥ буд≥вл≥).

ћинали стол≥тт¤, одне покол≥нн¤ зм≥нювалос¤ ≥ншим, зм≥нювались ≥ традиц≥йн≥ форми арх≥тектури: епоха ¬≥дродженн¤ принесла в ”крањну пишноту орнамент≥в, багатство декору буд≥вель у стил≥ бароко. XVIII ст. позначилос¤ будовами в стил≥ класицизму, розк≥шними панськими маЇтками з величними палацами ≥ парками. ” буд≥вництв≥ ж народних жител ≥ дал≥ збер≥гаютьс¤ ≥ розвивають давн≥ традиц≥њ народу, ¤к≥ часто впливали ≥ на творч≥сть профес≥йних майстр≥в.

’’ ст. принесло в буд≥вництво новий буд≥вельний матер≥ал Ц зал≥зобетон. “ак техн≥чний процес спри¤в занепаду арх≥тектури, ¤ка з пров≥дноњ галуз≥ мистецтва перетворюЇтьс¤ у жертву ун≥ф≥кац≥њ ≥ спрощенн¤. ¬се б≥льше будуЇтьс¤ гром≥здких, похмурих споруд, шк≥дливих дл¤ здоровТ¤ людей.

Ќехтують давн≥ традиц≥њ народу, вироблен≥ ≥ випробуван≥ багатьма покол≥нн¤ми.

≤нтерТЇр украњнських жител простий, але надзвичайно декоративний вишитими рушниками, тканими л≥жниками, керам≥кою, р≥зьбленн¤м тощо. ÷≥ традиц≥њ збер≥гаютьс¤ й до нин≥, незважаючи на значний розвиток промислового виробництва товар≥в народного вжитку. ¬ ’’ ст. п≥д впливом м≥ськоњ моди, звичайно поширилис¤ сучасн≥ мебл≥, килими, проте чимало елемент≥в традиц≥йного украњнського стилю залишилос¤ в селах, а ≥нод≥ й м≥ських квартирах.

¬иди народних ремесел та художн≥х промисл≥в

√ончарство Ц один з найдавн≥ших вид≥в народного ремесла. ”же трип≥льськ≥ гончарн≥ вироби св≥дчать про тонкий естетичний смак давн≥х гончар≥в, њхню високу майстерн≥сть. √ончарство несе в соб≥ незбагненну ц≥нну ≥нформац≥ю про етнограф≥чн≥ особливост≥ побуту найдавн≥ших племен ≥ народ≥в, що засел¤ли нашу землю в минулому. «никли давн≥ м≥ста, з≥тл≥ли вироби з полотна, шк≥ри, вкрилис¤ ≥ржею вироби з металу, зате горщик, в≥дкопаний археологами, промовл¤Ї до нас в≥д ≥мен≥ без≥менного √ончара, що жив тис¤ч≥ рок≥в тому. «наючи геомагн≥тне поле «емл≥, вчен≥ визначають в≥к гончарних вироб≥в з точн≥стю до 25 рок≥в (обпалений на вогн≥ горщик, намагн≥тившись залишаЇтьс¤ таким впродовж багатьох стол≥ть).

 ерам≥ка (гр. керамос Ц глина) за час≥в середньов≥чч¤ зазнала технолог≥чних нововведень: застосуванн¤ кожного гончарного круга, п≥д поливних розпис≥в, виробництво кахл≥в та ≥н. ¬ ’VIII ст. в ”крањн≥ поширивс¤ один з р≥зновид≥в керам≥ки Ц майол≥ка. ћайол≥ка набула широкого застосуванн¤ в багатьох м≥стах ”крањни, хоча осередки њњ виготовленн¤ були лише в  иЇв≥, Ќ≥жин≥, ≤чн≥, а п≥зн≥ше Ц в ќп≥шн≥,  осов≥ та ≥н. ћайол≥ков≥ вироби з кольоровоњ глини, вкрит≥ поливою й розписан≥ в народному стил≥, й нин≥ прикрашають житла сучасних украњнц≥в. ѕопул¤рна й нин≥ керам≥чна пластика: ≥грашка та скульптура.

—еред керам≥чних вироб≥в побутують миски, полумиски, глечики, горн¤та, мак≥три, куманц≥, кухл≥, дзбанки, барила та ≥н. “радиц≥њ гончарного виробництва й художнього оздобленн¤ в р≥зних рег≥онах мають своњ р≥зноман≥тност≥. —еред вироб≥в керам≥чноњ пластики Ц баранц≥, леви, кон≥, олен≥, птахи, дит¤ч≥ свистунц≥, сюжетн≥ набори скульптурок.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: “радиц≥йн≥ види господарськоњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (5654 прочитано)