ћакроеконом≥ка > ѕодатки

ѕодатки

«ћ≤—“

¬ступ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 3

2.У–еформуванн¤ податковоњ системи в њњ переор≥Їнтац≥њ

≥з суто ф≥скальних ц≥лей на регулююч≥Ф

ѕ л а н:

1) —уть та функц≥њ податк≥в ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 6

ѕодаткова система , њњ принципи побудови та призначенн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. Е... 8

Ѕюджетно-податкова пол≥тика ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...10

¬икористанн¤ економ≥чних мультипл≥катор≥в дл¤ прогнозуванн¤ та регулюванн¤ економ≥чних ¤вищ Е16

–еформуванн¤ податковоњ системи.«ростанн¤ рол≥ податк≥в ¤к регул¤тора економ≥киЕЕЕЕЕЕЕЕ. 30

¬плив економ≥чноњ кризи ”крањни на державну бюджетну системуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 37

3. ¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 39

4. ¬икористана л≥тература ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 41

¬—“”ѕ

” своњй курсов≥й робот≥ мен≥ хочетьс¤ показати перш≥ кроки на шл¤ху створенн¤ Їдиноњ комплексноњ системи податк≥в в ”крањн≥.

Ќа тепер≥шн≥й час, враховуючи специф≥чн≥ особливост≥ економ≥ки та

традиц≥њ, ”крањн≥ необх≥дно провести глибоку податкову реформу, створити таку податкову систему, ¤ка реально стимулювала б економ≥чну д≥¤льн≥сть , захищала б ≥нтереси держави Ц це не т≥льки захист бюджету, але й захист ≥нтерес≥в п≥дприЇмц¤.

—творити ефективну податкову систему дуже непросто. ѕодатки перебувають на перехрест≥ економ≥чних ≥нтерес≥в р≥зних груп платник≥в та споживач≥в державних ресурс≥в. ¬≥дбуваютьс¤ важк≥ пошуки компром≥су.  орен≥ процесу формуванн¤ податковоњ пол≥тики знаход¤тьс¤ глибоко в ≥сторичному процес≥ зародженн¤ нашоњ держави.

”карњнська державн≥сть на початку 20-го стол≥тт¤ зароджувалась та розвивалась в умовах революц≥йних под≥й в –ос≥њ у 1917 роц≥. Ћютнева революц≥¤ та поваленн¤ царизму, утворенн¤ “имчасового ур¤ду та прих≥д до влади б≥льшовик≥в позначились на соц≥ально-пол≥тичних процесах, ¤к≥ в≥дбувались тод≥ в ”крањн≥.

”крањнська ÷ентральна –ада в н≥ч на 22 с≥чн¤ 1918 року оприлюднила останн≥й, четвертий ”н≥версал, в ¤кому ”крањна проголошувалась незалежною республ≥кою.

‘актично ”крањнська ÷ентральна –ада ( створена у березн≥ 1917 року) до проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни не проводила своЇњ особливоњ ф≥нансовоњ пол≥тики, хоча ≥ було створено √енеральний —екретар≥ат ф≥нансових справ на чол≥ з Ѕарановським. ”крањна не мала н≥ своњх грошей, н≥ свого банку, н≥ своњх податк≥в. 20 грудн¤ 1917 року було видано постанову √енерального —екретар≥ату ”Ќ– про внесенн¤ податк≥в на утриманн¤ украњнських державних установ, проте реально вона не д≥¤ла.

«а час свого ≥снуванн¤ ур¤д ÷ентральноњ –ади так ≥ не розпочав жодних реформ ≥ не вжив н≥¤ких заход≥в до покращенн¤ ф≥нансового та економ≥чного стану в ”крањн≥. ” сфер≥ податк≥в в≥н обмеживс¤ лише п≥двищенн¤м акцизних ставок та введенн¤м податку на вино. ѕодаткового ≥ взагал≥ ф≥нансового плану не було. ÷ентральна рада ≥шла за рахунок друкарського верстата. «в≥ти про прибуток та видатки не складались. ¬водились окрем≥ податки, попередн≥ в≥дм≥н¤лись, але це в≥дбувалось хаотично та випадково.

ѕ≥сл¤ б≥льшовицького повстанн¤ 16.01.1918 року насл≥дки ви¤вились катастроф≥чними дл¤ економ≥ки ”крањни . ¬ ф≥нансов≥й пол≥тиц≥ б≥льшовики дотримувались одного ф≥скального заходу - контрибуц≥њ та рекв≥зиц≥њ. ¬с≥ промислов≥ п≥дприЇмства було закрито, банк≥вськ≥ установи парал≥злвано Ц сейфи розпечатано, знайдене золото конф≥сковано. √рош≥, ¤к≥ випускала ÷ентральна –ада, було анульовано, а в крањн≥ ввели рос≥йськ≥ грошов≥ знаки.

Ќа весну 1918 року стан економ≥ки ”крањни став катастроф≥чним. «а час економ≥чного занепаду до влади 28-29 кв≥тн¤ 1918 року прийшов ѕ.ѕ.—коропадський, проголошений гетьманом ус≥Їњ ”крањни. …ого ур¤д пов≥в б≥льш активну роботу з розбудови украњнськоњ держави. ћ≥н≥стром ф≥нанс≥в було призначено в≥домого ф≥нансиста та економ≥ста –жепецького. ƒл¤ ч≥ткоњ роботи по налагодженню, зм≥цненню ф≥нансовоњ бази ”крањни та њњ стаб≥льност≥ у структур≥ ћ≥н≥стерства ‘≥нанс≥в було створено ƒепартамент «агальноњ  анцел¤р≥њ, ƒепартамент  редитовоњ  анцел¤р≥њ, ƒепартамент ћитних збор≥в, ƒепартамент ѕростих ѕодатк≥в, ƒепартамент ѕосередн≥х податк≥в.

” сфер≥ податковоњ пол≥тики гетьманський ур¤д спершу п≥двищив ставки пр¤мих педатк≥в та мит. 30 вересн¤ було втрич≥ п≥двищено ставки по земельному податку, а також на 50% зб≥льшено ставки основного промисового податку на торгов≥ п≥дприЇмства та ≥н.

ѕроте поновленн¤ дох≥дноњ частини бюджету украњнського казначейства за рахунок пр¤мих податк≥в було незначним. ѕрибутковий ≥ промисловий податки збирались важко, а поземельний майже зовс≥м не надходив.

” так≥й ситуац≥њ б≥льший ефект дало п≥двищенн¤ ставок непр¤мих податк≥в. Ѕуло введено цукрову монопол≥ю. ”крањна вважалась основним виробником цукру. 31 липн¤ було введено державну винну монопол≥ю.

—еред ≥нших непр¤мих податк≥в було введено акцизи на виноградне вино, чай, п≥двищено акцизи на пиво, др≥жж≥, цигарков≥ г≥льзи, тютюновий пап≥р, с≥рники, нафтопереробн≥ продукти, тютюн.

ўе одним джерелом надходженн¤ до бюджету були митн≥ доходи.

ќднак вт≥лити вс≥ плани в житт¤ ур¤ду ѕ.—коропадського не вдалос¤.14 грудн¤ —коропадський склав своњ повноваженн¤ (до влади прийшла ƒиректор≥¤ на чол≥ з ¬инниченком та ѕетлюрою).≤сторичну н≥шу зайн¤ла знову ”Ќ–.ƒиректор≥¤ отримала повну державну казну.ѕопри вс≥ обвинуваченн¤, ѕ.—коропадський, в≥дТњжджаючи до ем≥грац≥њ, не вз¤в н≥ коп≥йки з державних запас≥в. „ерез два м≥с¤ц≥ казна стала порожньою ≥ ”крањну було вт¤гнуто в безглузду в≥йну на чотири фронти Ц червоних, б≥лих, пол¤к≥в та румун≥в. «вичайно, за такоњ ситуац≥њ турбуватис¤ про державний бюджет та податкову пол≥тику було н≥кому.

Ќова економ≥чна пол≥тика, проголошена б≥льшовиками в 1920-1921рр., докор≥нно зм≥нила роль податк≥в у ф≥нансово-економ≥чному житт≥ крањни.

”же через 3 роки пербуванн¤ при влад≥ ур¤д ¬ Ћен≥на усв≥домив, що податки повинн≥ бути не т≥льки важливим знар¤дд¤м диктатури пролетар≥ату проти заможних верств сусп≥льства, а й основним джерелом ф≥нансуванен¤ рад¤нськоњ держави. Ќа тл≥ колосального бюджетного деф≥циту ≥ паперово-грошовоњ ем≥с≥њ реформуванн¤ податковоњ пол≥тики оголошувалос¤ над ударним завданн¤м. ƒл¤ швидкого вир≥шенн¤ ф≥нансовоњ кризи вперше ≥ востаннЇ за всю ≥стор≥ю рад¤нськоњ держави у певних межах допускалос¤ введенн¤ приватноњ власност≥ в торг≥вл≥, с≥льському господарств≥ ≥ др≥бн≥й промисловост≥.

” практиц≥ податковоњ системи пер≥оду Ќ≈ѕу пор¤д ≥з невдалими пошуками простежуЇтьс¤ р¤д ц≥кавих момент≥в. ѕерший ≥з них пол¤гав у тому, щоб на основ≥ диференц≥йованого п≥дходу охопити оподаткуванн¤м ус≥х,хто зобовФ¤заний сплачувати податки. ¬икликаЇ ≥нтерес ≥ практика наданн¤ переважного значенн¤ справл¤нню непр¤мих податк≥в. Ќе можна не звернути увагу й на сусп≥льне значенн¤ практики введенн¤ у певних умовах ≥ в певний час одноразового державного загальногромад¤нського податку, що мав у кожному конкретному випадку, що диктувавс¤ житт¤м, ч≥тко визначене ц≥льове призначенн¤. ѕрогл¤даЇтьс¤ також прагненн¤ до упор¤дкуванн¤ ≥ встановленн¤ певноњ системи оподаткуванн¤.

Ќе можна не в≥дзначити, що за вс≥х спечиф≥чних особливостей того часу ф≥нансова система в часи Ќ≈ѕу спиралас¤ на практику оподаткуванн¤ дореволюц≥йноњ –ос≥њ ≥ в≥дтворювала р¤д њњ рис.

Ќадал≥ ф≥нансово-економ≥чна система нашоњ крањни зазнала р≥зких зм≥н. Ѕуло вз¤то курс на перех≥д в≥д податк≥в до адм≥н≥стративних метод≥в вилученн¤ прибутку п≥дприЇмств й перерозпод≥л ф≥нансових ресурс≥в через бюджет крањни.÷≥лковита централ≥зац≥¤ кошт≥в ≥ в≥дсутн≥сть будь-¤коњ самост≥йност≥ п≥дприЇмств у вир≥шенн≥ ф≥нансових питань позбавл¤ли останн≥х ус¤коњ ≥н≥ц≥ативи ≥ поступово п≥дводили крањну до ф≥нансовоњ кризи.

—уть та функц≥њ податк≥в.

«г≥дно «акону ”крањни Ђѕро систему оподаткуванн¤ї п≥д податком ≥ збором ( обовТ¤зковим платежем) до бюджет≥в та до державних ц≥льових фонд≥в сл≥д розум≥ти обовТ¤зкових внесок до бюджету в≥дпов≥дного р≥вн¤ або державного ц≥льового фонду, зд≥йснюваний платниками у пор¤дку ≥ на умовах , що визначаютьс¤ законами ”крањни про оподаткуванн¤.

ѕлатниками податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) Ї юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, на ¤ких зг≥дно з законами ”крањни покладено обов'¤зок сплачувати податки ≥ збори.

ќб'Їктами оподаткуванн¤ Ї доходи ( прибуток), додана варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг), варт≥сть продукц≥њ (роб≥т,послуг), у тому числ≥ митна, або њњ натуральн≥ показники, спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, майно юридичних та ф≥зичних ос≥б та ≥нш≥ об'Їкти, визначен≥ законами ”крањни про оподаткуванн¤.

—тавки податк≥в ≥ збор≥в встановлюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни, ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ с≥льськими, селищними, м≥ськими радами в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни про оподаткуванн¤ ≥ не зм≥нюютьс¤ прот¤гом бюджетного року за вин¤тком випадк≥в, пов'¤заних ≥з застосуванн¤м антидемп≥нгових, компенсац≥йних ≥ спец≥альних заход≥в в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни.

«м≥на податкових ставок ≥ механ≥зм справл¤нн¤ податк≥в ≥ збор≥в не можуть запроваджуватис¤ «аконом ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к. —ьогодн≥ на територ≥њ ”крањни збираетьс¤ близько 50 вид≥в податк≥в ≥ збор≥в.¬сю сукупн≥сть цих податк≥в зг≥дно «акону ”крањни Ђѕро систему оподаткуванн¤ї под≥л¤ють на загальнодержавн≥ податки ≥ збори та м≥сцев≥ податки та збори.

ƒо загальнодержавних належать так≥ податки та збори:

1)податок на додану варт≥сть;

2)акцизний зб≥р;

3)податок на прибуток п≥дприЇмств;

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: ѕодатки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4297 прочитано)