ћакроеконом≥ка > ѕодатки

зрозум≥лими ≥ зручними дл¤ платник≥в й економ≥чними дл¤ установ, ¤к≥

збирають податки.

«а прикладом, що п≥дтверджуЇ додержанн¤ цього принципу, далеко

ходити не треба. Ќ≥¤к не назвеш простми й доступними дл¤ розум≥нн¤ законодавч≥ акти щодо податку на додану варт≥сть ≥ податку на прибуток у тому вигл¤д≥, в ¤кому вони ≥снують сьогодн≥. ƒ≥йшло до того, що дл¤ обчисленн¤ цих податк≥в головн≥ бухгалтери винаход¤ть нов≥ рахунки ≥ мало не системи бухгалтерського обл≥ку. ¬результат≥ ≥ розрахунки цих податк≥в стали заплутаними ≥ незручними ¤к дл¤ платник≥в, так ≥ дл¤ контролюючих орган≥в.

5.ѕодаткова система маЇ бути гнучкою ≥ такою, що легко адаптуЇтьс¤ до м≥нливих сусп≥льно-пол≥тичних ≥ економ≥чних потреб.

ќдин ≥з важливих аспект≥в цього положенн¤ Ц практика наданн¤ р≥зних п≥льг. ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤ завжди виступала проти њх безогл¤дного ≥ безсистемного Уроздаванн¤Ф. јле при цьому вважЇ за необх≥дне практикувати адресне податкове стимулюванн¤ пр≥ор≥тет≥в галузей або рег≥он≥в. Ќаприклад, хочемо побудувати дороги в ¬≥нницьк≥й област≥ Ц отже на пер≥од буд≥вництва можна надавати п≥льгу орган≥зац≥¤м, ¤к≥ њх будуватимуть. ƒо реч≥, такий п≥дх≥д зб≥гаЇтьс¤ з≥ св≥товою практикою використанн¤ п≥льгового оподаткуванн¤ дл¤ стимулюванн¤ розвитку економ≥ки. ≤ в жодн≥й крањн≥ ви не побачите приклад≥в огульного наданн¤ п≥льг заради самого п≥льгуванн¤, без найдокладн≥шого економ≥чного обгрунтуванн¤ й розрахунк≥в.

6. ѕодаткова система маЇ забезпечувати розумний перерозпод≥л створюваного валового внутр≥шнього продукту ≥ бути ефективним ≥нструментом державного регулюванн¤ економ≥чноњ пол≥тики.

ѕерех≥дн≥ процеси в наш≥й корањн≥ в≥дбуваютьс¤ надзвичайно складно й неоднозначно, певною м≥рою ≥ бол≥сно. ¬ цих умовах не вдалось уникнути без помилок, упущень ≥ прорахунк≥в. “ут ви¤вивс¤ вплив ¤к субФЇктивних, так ≥ обФЇктивних причин, позначилас¤ в≥дсутн≥сть достатнього досв≥ду ≥ квал≥ф≥кованих кадр≥в. ќсобливоњ шкоди податков≥й систем≥ й економ≥ц≥ ”крањни загалом завдало прийн¤тт¤ попул≥стських р≥шень. «в≥дси Ц безсистемне й невиправдане наданн¤ п≥льг р≥зним категор≥¤м платник≥в, перекручуванн¤ економ≥чноњ сутност≥ окремих податк≥в тощо. ќсобливо потр≥бно в≥дзначити й очевидну недостатн≥сть необх≥дних науково-практичних розробок у сфер≥ розвитку податковоњ системи перех≥дного пер≥оду. Ќа сьогодн≥шн≥й день розпочато роботу по створенню власноњ системи науквих досл≥джень ≥ п≥дготовки кадр≥в. ќрга≥зовано украњнський ф≥нансово-економ≥чний ≥нститут . Ќа його баз≥ створюютс¤ науков≥ центри з проблем теор≥њ ≥ практики податковоњ системи.

Ќеобх≥дно сказати дек≥лька сл≥в про процес податковоњ законодавчост≥. ќкремо вз¤тий податковий закон, нехай нав≥ть ≥деальний, не може дати оч≥куваного ефекту без ¤кнайт≥сн≥шого повФ¤зуванн¤ з ус≥м ≥ншим податковим законодавством. Ќа практиц≥ ж закон, проход¤чи дек≥лька читань у ¬ерховн≥й –ад≥, в остаточн≥й редакц≥њ ≥нод≥ стаЇ просто невп≥знанним. ”же не раз говорилос¤ й писалос¤ про неприпустим≥сть прийн¤тт¤ правок У≥з голосуФ, без попередн≥х розрахунк≥в фахавц≥в. “ому що в такому раз≥ вже не можна говорити про ¤кусь взаЇмоповФ¤зан≥сть даного законодавчого акта з ≥ншими, - б≥льше того, ≥нколи сам закон м≥стить велику к≥льк≥сть суперечностей.

“ому не дивно, що д≥юча в ”крањн≥ податкова система викликаЇ безл≥ч нар≥кань з боку п≥дприЇмц≥в, економ≥ст≥в, депутат≥в, державних чиновник≥в ≥ р¤дових платник≥в податк≥в.

« кожними черговими виборами створюЇтьс¤ ≥люз≥¤, що першим кроком нових народних обранц≥в стануть докор≥нн≥ зм≥ни в оподаткуванн≥. ћинаЇ ¤кийсь час, ≥ спод≥ванн¤ не справджуЇтьс¤. Ќов≥ законодавч≥ акти часто не пол≥пшують, а пог≥ршують стан справ.

” той же час анал≥з критичних виступ≥в показуЇ, що й у њхн≥х автор≥в немаЇ п≥дходу до анал≥зу податковоњ системи.  ожен невдоволений чимось своњм. ќдним не подабаЇтс¤ те, що податки занадто висок≥. ≤нш≥, ви¤вл¤Їтьс¤ , думають, що свобода п≥дприЇмництва поширюЇтьс¤ й на податки: хочу Ц сплачую, хочу Ц приховую. јле при цьому вс≥ дружньо обурюютьс¤ й звинувачують ур¤д у затримках виплати зароб≥тноњ плати ≥ пенс≥й чи невчасних оплатах державних замовлень. Ќайб≥льш радикальн≥ пропозий≥њ звод¤тс¤ до того, що податкову систему в ц≥лому треба скасувати ≥ зам≥сть нењ УпридуматиФ ¤кусь нову.

”загальнити ≥ звести воЇдино вс≥ ц≥ точки зору, ¤к ≥ задов≥льнити одночасно вс≥ побажанн¤ платник≥в податк≥в, неможливо, хоч, поза сумн≥вом, у багатьох критичних висловолюванн¤х ≥ пропозиц≥¤х Ї рац≥ональне зерно.ѕодаткова пол≥тика, заичайно, потребуЇ вдосконаленн¤,але не на баз≥ випадкових, часом вихоплених ≥з системи оподаткуванн¤ зах≥дних крањн, момент≥в.

Ќа сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни , вже прозвучало, що законотворч≥стю в крањн≥ повинн≥ займатис¤ проф≥льн≥ ком≥тети ¬ерхоноњ –ади. ћовл¤в, не можнеа допускати, щоб м≥н≥стерства ≥ в≥домства писали закони Уп≥д себеФ.ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤ вважаЇ таке твердженн¤ докор≥нно неправильним. «аконодавчий матер≥ал повинн≥ готувати фах≥вц≥, профес≥онали.  рањна вже досить натерп≥лас¤ в≥д насл≥дк≥в дилетантил≥зму ≥ шапкозакидательства, прийн¤тт¤ попул≥стських, економ≥чно необгрунтованих р≥шень.

Ќа думку фах≥вц≥в, неможливо в≥докреити функц≥њ збиранн¤ податк≥в в≥д розробки ≥ впровадженн¤ податкового законодавства. –ан≥ше вже в≥дзначалос¤, що податкова пол≥тика справл¤Ї найб≥льш безпосередн≥й вплив на р≥вень економ≥чного розвитку субФЇкт≥в господарюванн¤. ≈фект цього впливу можна визначити лише при безпосередн≥й робот≥ з платником. “≥льки при зд≥йсненн≥ контрольноњ функц≥њ можна визначити ступ≥нь досконалост≥ того чи ≥ншого законодавчого акта, оц≥нити, ¤к≥ саме його недол≥ки використовують платники дл¤ ухиленн¤ в≥д оподаткуванн¤, запропонувати д≥Їв≥ заходи щодо уникненн¤ ситуац≥њ.

ƒл¤ п≥дтвердженн¤ сказаного розгл¤немо ситуац≥ю ≥з податком на додану варт≥сть. —таном на 1 липн¤ 1998 року до ƒержавного бюджету ”крањни над≥йшло 2308 млн.грн. податку на додану варт≥сть. ¬≥дшкодовано ж ≥з бюджету з початку набутт¤ чинност≥ «аконом Уѕро податок на додану варт≥стьФ вже 2410 млн.грн. якщо врахувати, що податок на додану варт≥сть повинен становити 42% запланованоњ суми доход≥в бюджету, стаЇ очевидним, що таке становище може призвести до бюджетноњ кризи .  р≥м того, ще доведетьс¤ вилучити з бюджету 678 млн.грн., за¤влених платниками до в≥дшкодуван¤. —к≥льки ще буде предФ¤влено до в≥дшкодуванн¤,прогнозувати важко. ћожна побоюватис¤ ситуац≥њ, при ¤к≥й бюджет повинен буде в≥дшкодувати платникам податку на додану варт≥сть б≥льше, н≥ж одержить по ньому надходжень.

ўе до прийн¤тт¤ остаточноњ редакц≥њ «акону Уѕро податок на додану варт≥стьФ податкова служба попереджала, що норма про в≥дшкодуванн¤ з бюджету негативного сальдо призведе до створенн¤ ц≥лоњ ≥ндустр≥њ з орган≥зац≥њ ф≥ктивного в≥дшкодуванн¤. “ак ≥ тратилос¤. —ьогодн≥ податков≥ органи пост≥йно ви¤вл¤ють ф≥ктивн≥ ф≥рми. “≥льки в березн≥-кв≥тн≥ 1998 року податкова м≥л≥ц≥¤ припинила д≥¤льн≥сть 1562 таких структур. —каж≥мо, в  ≥ровоградськ≥й област≥ було припинено спроби отриманн¤ з бюджету незаконного в≥дшкодуванн¤ ѕƒ¬ на суму б≥льш ¤к 700 тис.грн. —ьогодн≥ бюджет фактично розкрадають, ≥ на ц≥лком законних п≥дставах. ј ¤кби при прийн¤тт≥ «акону прислухалис¤ до думки фах≥вц≥в, сьогодн≥ ц≥Їњ проблеми не було б, ми б не ламали голову над тим, ¤к наповнити бюджет, ≥ не чули б стукоту шахтарських касок.

Ѕуде доречним прид≥литу увагу ≥ проблем≥ обовФ¤зковост≥ сплати податк≥в. Ќезважаючи на те, що цей принцип закр≥плено в  онституц≥њ ”крањни, досить значна частина наших сп≥вгромад¤н вважаЇ за можливе його ≥гнорувати. “ак, ц≥ла хвил¤ обурливих виступ≥в у прес≥ п≥шла п≥сл¤ опубл≥куванн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за розрахунки з бюджетом ≥ державними ц≥льовими фондамиФ. ќсобливе обуренн¤ викликав пункт, ¤кий передбачаЇ запровадженн¤ податковоњ застави стосовно майна неплатник≥в. ”с≥х недоњмник≥в набагато б≥льше влаштовувала ситуац≥¤, коли д≥њ податкових орган≥в обмежувалис¤ безрезультатним чеканн¤м надходженн¤ грошей за предФ¤вленими ≥нкасовими дорученн¤ми.

≤ вс≥ вони чомусь забули ( а може й не знали) , що держава по в≥дношенню до неплатник≥в за вс≥х час≥в вживала дуже жорстоких заход≥в. Ќаприклад, у ƒревньому –им≥ громад¤нина, ¤кий неправильно пов≥домив збирач≥в податк≥в ( цензор≥в) про величину свого майна або приховав його, продавали в рабство. ” –ос≥њ за неоплати податей споконв≥ку конф≥сковували майно, ходобу, а недоњмник потрапл¤в ¤кщо не в рабство, то до вФ¤зниц≥ (У¤миФ). «гадайте хоча б вираз Употрапити до борговоњ ¤миФ! ј спробував би хтось не сплатити податки за час≥в диктатури пролетар≥ату.

≤ нин≥шнЇ податкове законодавство в багатьох крањнах св≥ту не набагато л≥беральн≥ше. ” —Ўј, наприклад, до недоњмника ще з 70-х рок≥в застосовуЇтьс¤ податкова застава. якщо платник заборгував у бюджет, негайно оформл¤Їтьс¤ спец≥альний документ, ¤кий збер≥гаЇтьс¤ за м≥сцем перебуванн¤ його майна. ≤ продати, закласти, подарувати, приховати це майно платник вже не може. ј пот≥м йому доведетьс¤ спостер≥гати, ¤к його будинок, автомоб≥ль чи мебл≥ будуть продан≥, а грш≥ спр¤мован≥ до бюджету. “ак само чин¤ть податков≥ служби в јвстр≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥ ≥ р¤д≥ ≥нших розвинутих крањн.

¬ ”крањн≥ податкова пол≥тика покищо формуЇтьс¤ . Ќам у цьому потр≥бний св≥й п≥дх≥д з урахуванн¤м досв≥ду ≥нших держав, ¤кий дасть позитивний результат ≥ дл¤ виробника, ≥ дл¤ бюджету.

ѕозитивн≥ результати вже Ї. Ќаприклад, запровадженн¤ нового пор¤дку оподаткуванн¤ ф≥зичних ос≥б Ц субФЇкт≥в п≥дприЇмництва, за ¤ким оподаткуванн¤ таких доход≥в може зд≥йснюватис¤ шл¤хом сплати ф≥ксованих сум. ÷е означаЇ, що п≥дприЇмець, ¤кий вибрав спос≥б ф≥ксованоњ сплати податку, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обт¤жливого веденн¤ обл≥ку доход≥в ≥ витрат, зменшивс¤ й податковий тиск на цю категор≥ю платник≥в, а бюджет отримав стаб≥льне джерело доход≥в. ” розд≥л≥ 2 У–озробка дох≥дноњ частини державного бюджету ”крањни на 2000р≥к та заходи щодо зб≥льшенн¤ надходжень до бюджетуФ ѕостанови ¬ереховноњ –ади ”крањни в≥д 1 липн¤ 1999року є795-’≤” Уѕро основн≥ напр¤мки бюджетноњ пол≥тики на 2000р≥к( бюджетна резолюц≥¤)Ф наголошуЇтьс¤ про те, що зменшенн¤ податкового тиску на економ≥ку Ї нев≥дкладним завданн¤м.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: ѕодатки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4297 прочитано)