ћакроеконом≥ка > ѕрирода та сутн≥сть податку на прибуток

ѕрирода та сутн≥сть податку на прибуток

ѕЋјЌ

¬ступ.

≈коном≥чна суть податку на прибуток п≥дприЇмств та його роль в формуванн≥ доход≥в бюджету ”крањни.

ћехан≥зм функц≥онуванн¤ податку на прибуток п≥дприЇмств в ”крањн≥.

ќсновн≥ проблеми функц≥онуванн¤ податку на прибуток п≥дприЇмств та можлив≥ шл¤хи њх розвТ¤занн¤.

¬—“”ѕ.

¬ умовах ринкових в≥дносин та насамперед в перех≥дний до ринку пер≥од податкова система Ї одним з найважлив≥ших економ≥чних регул¤тор≥в, основою ф≥нансово-кредитного механ≥зму державного регулюванн¤ економ≥ки.

ƒана робота написана на тему Уѕодаток на прибуток п≥дприЇмств та його вплив на формуванн¤ доход≥в бюджету ”крањниФ.  ожен погодить, що дана тема Ї дуже актуальною зараз.

ѕо-перше, питанн¤ податк≥в взагал≥ турбують ус≥х. «араз майже вс≥ в один голос говор¤ть, що п≥дприЇмства просто гинуть п≥д податковим т¤гарем. ј специф≥кою податку на прибуток ¤к пр¤мого податку Ї те, що в≥н в≥дшкодовуЇтьс¤ за рахунок прибутку, к≥нцевого ф≥нансового результату, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмств п≥сл¤ сплати непр¤мих податк≥в, в≥дшкодуванн¤ валових витрат та в≥драхувань до амортизац≥йного фонду, ≥ Ї Їдиним джерелом ф≥нансуванн¤ розвитку виробництва.

ѕо-друге, пр¤м≥ податки, хоча й поступаютьс¤ непр¤мим за своЇю питомою вагою у формуванн≥ бюджету, але мають суттЇве значенн¤ в податков≥й систем≥ ”крањни. ўор≥чно ми чуЇмо про деф≥цит бюджету, невиконанн¤ доходноњ його частини. ѕров≥дним елементом системи пр¤мих податк≥в Ї податок на прибуток п≥дприЇмств. ј отже, держава пост≥йно боретьс¤ за Увдосконаленн¤Ф оподаткуванн¤ прибутку, розум≥ючи те, що податок на прибуток п≥дприЇмств, ¤к ≥ прибутковий податок з громад¤н, Ї одними х пров≥дних джерел наповненн¤ бюджету.

« 1997 року оподаткуванн¤ юридичних ос≥б в ”крањн≥ регламентуЇтьс¤ таким основним законодавчим актом ¤к «акон ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, ¤кий дуже в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д старого закону. Ќа думку спец≥ал≥ст≥в в≥н маЇ дуже багато недол≥к≥в та недосконалостей. јле напевно дуже важко одразу збудувати ефективну систему оподаткуванн¤, тому все це, будемо спод≥ватис¤, справа часу.

¬ своњй робот≥ ¤ намагавс¤ розгл¤нути ≥снуюч≥ недол≥ки законодавства з оподаткуванн¤ прибутку та можлив≥ шл¤хи щодо њх усуненн¤. јле не можливо досконало розгл¤нут≥ вс≥ питанн¤ в курсов≥й робот≥, тому що це потребуЇ б≥льше часу.

ћо¤ тема дуже актуальна в нас час ще й тому, що дуже важливо дл¤ ефективного веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ знати вс≥ моменти прибуткового законодавства. Ќе знаюч≥ вс≥х момент≥в дуже важко, а напевно й неможливо ≥снувати на нашому ринку. «наючи систему оподаткуванн¤ можна уникнути де¤ких суперечностей закону ≥ тим самим уникнути де¤ких штрафних санкц≥й, ¤к≥ можуть бути катастроф≥чними дл¤ п≥дприЇмства.

—аме тому значну увагу ¤ прид≥лив висв≥тленню механ≥зму функц≥онуванн¤ податку на прибуток п≥дприЇмств.

1. ≈коном≥чна суть податку на прибуток п≥дприЇмств та його роль в формуванн≥ доход≥в бюджету.

Ќа початку зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ сусп≥льний л≥берал≥зм в≥дзначавс¤ конкурентною економ≥кою, заснованоњ на принципах приватноњ власност≥. ќстанн¤ формувала безжал≥сну сусп≥льну мораль. ” цих умовах т≥льки податок, що давав держав≥ можлив≥сть коректувати розпод≥л прибутк≥в, виход¤чи з критер≥ю справедливост≥, м≥г завоювати широку соц≥альну п≥дтримку. ѕ≥д впливом такоњ сусп≥льноњ мотивац≥њ з'¤вивс¤ податок на доход (прибуток), тобто законодавче введенн¤ прибуткового оподатковуванн¤ було зд≥йснено п≥д сильним впливом соц≥ал≥стичного руху. ўоб запоб≥гти небажан≥ соц≥ально-пол≥тичн≥ насл≥дки, буржуаз≥¤ п≥дтримала його.

Ќа зор≥ ≥снуванн¤ прибуткового оподатковуванн¤ його називали вт≥ленн¤м Ђзакон≥в правди ≥ справедливост≥ї, вважали найб≥льше досконалою формою оподатковуванн¤.

” умовах зах≥дноњ демократ≥њ прибуткове оподатковуванн¤ маЇ, насамперед, пол≥тичн≥ переваги. ÷ей податок Ц продукт ц≥лоњ епохи економ≥чного ≥ пол≥тичного розвитку сусп≥льства, ф≥скальний ≥нститут, властив≥й висок≥й культур≥ державност≥ з≥ витонченим механ≥змом функц≥онуванн¤, що потребуЇ в≥д платник≥в ≥ збиральник≥в осмисленого в≥дношенн¤ до своњх прав ≥ обов'¤зк≥в. ќсмисленн¤ того, що накопиченн¤ ≥ заощадженн¤ приватноњ власност≥ можливо т≥льки в сусп≥льств≥, робить економ≥чно ≥ морально виправдану передачу частини нагромаджень тому сусп≥льству, ¤кому платник зобов'¤заний ус≥м, чим волод≥Ї. ÷≥, на перший погл¤д, трив≥альн≥ ≥стини н≥коли не утрачають своЇњ актуальност≥.

як уже в≥дзначалос¤, ус¤кий податок - це податок, що призначаЇтьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ ¤к ф≥скальних, так ≥ економ≥чних задач. ¬с¤кий податок обмежуЇ витрати ф≥нансових ресурс≥в приватним сектором економ≥ки ≥ перем≥щаЇ ф≥нансовий потенц≥ал у розпор¤дженн¤ держави. ” теор≥њ економ≥чноњ р≥вноваги прибутков≥ податки пор¤д з ≥ншими розц≥нюютьс¤ по њхньому впливу на в≥ддалену перспективу збалансованого економ≥чного росту. ѕроте податков≥ коригуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ безпосередньо впливають на ф≥нансову практику ≥ поточн≥ потреби бюджету.

—еред р≥зного роду пр¤мих податк≥в (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину ≥ даруванн¤, на грошовий кап≥тал, промислового) по своЇму ф≥скальному значенню переважають прибутков≥ податки, тобто податки, що охоплюють оподатковуванн¤ прибутку (доходу) п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ≥ оподатковуванн¤ особистих прибутк≥в громад¤н.

„инником под≥лу прибуткового оподатковуванн¤ на два види (прибуткове оподатковуванн¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б) Ї р≥зн≥ умови ст¤гуванн¤ податку. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що доходи юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, маючи однакову економ≥чну природу - додану варт≥сть, в≥др≥зн¤ютьс¤ по характеру використанн¤, виконуючи р≥зноман≥тн≥ функц≥њ. “ак, доходи п≥дприЇмств мають продуктивний характер. ¬они направл¤ютьс¤, в основному, на розвиток виробництва, тод≥ ¤к основна частина доход≥в громад¤н використовуЇтьс¤, насамперед, на особисте споживанн¤. ¬икористовувати Їдиний режим оподатковуванн¤ дл¤ ус≥х прибутк≥в, ¤к тих, що йдуть на виробниче споживанн¤, так ≥ тих, що призначен≥ дл¤ особистого використанн¤, було б недоц≥льним ≥ економ≥чно невиправданим. ¬иход¤чи з функц≥њ доход≥в п≥дприЇмств, податкове навантаженн¤ при оподатковуванн≥ цих доход≥в повинне бути меншою, чим при оподатковуванн≥ доход≥в громад¤н.

” структур≥ податкових систем б≥льшост≥ розвинених крањн св≥ту важливе м≥сце належить особистому прибутковому податку.

Ќадходженн¤ в≥д корпоративного прибуткового податку складають незначну частку в дох≥дн≥й частин≥ бюджет≥в б≥льшост≥ розвинених крањн, проте, цей вид податк≥в граЇ важливу регулюючу роль.

—труктурн≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ ≥ в≥дбуваютьс¤ в податкових системах б≥льшост≥ цив≥л≥зованих крањн, стосуютьс¤ в основному перерозпод≥ли рол≥ таких пр¤мих податк≥в, ¤к прибутковий податок ≥з громад¤н ≥ податок ≥з прибутку п≥дприЇмств (корпорац≥й). ѕричому њхн¤ роль залежить, головним чином, в≥д р≥вн¤ економ≥чного розвитку крањни.

–озпод≥л надходжень прибуткових податк≥в м≥ж ф≥зичними ≥ юридичними особами в крањнах ≥з р≥зноман≥тними економ≥чними системами неоднаково.

Ќа «аход≥ податок ≥з прибутку корпорац≥й (акц≥онерних товариств) маЇ високий р≥вень розвитку. « розвитком акц≥онерноњ форми власност≥ прибуток став важливим об'Їктом оподатковуванн¤, а тому вимагав особливих форм обкладенн¤. ѕри цьому в даний час враховуЇтьс¤ њњ подальший розпод≥л на див≥денди ≥ прибуток, що спр¤мовуЇтьс¤ на розвиток корпорац≥њ або в резервн≥ фонди. ѕри приватн≥й форм≥ власност≥ ¤к до власника, так ≥ до найманих роб≥тник≥в ≥ службовц≥в застосовуЇтьс¤ ≥ндив≥дуальний прибутковий податок (в≥дпов≥дно об'Їктом оподатковуванн¤ виступаЇ прибуток власника або зароб≥тна плата роб≥тник≥в ≥ службовц≥в).

„инний у даний час в ”крањн≥ податок на прибуток п≥дприЇмств маЇ значну зовн≥шню под≥бн≥сть до податку на прибуток корпорац≥й заруб≥жних крањн. ≤ д≥йсно, фактично вс≥ д≥юч≥ п≥дприЇмства тепер по орган≥зац≥њ несуть у соб≥ в б≥льш≥й м≥р≥ ознаки колективноњ форми власност≥, тобто њхн≥й прибуток маЇ ¤вн≥ ознаки колективного прибутку. ѕроте на в≥дм≥ну в≥д ™вропейських держав прибуток п≥дприЇмств, заснованих на приватному кап≥тал≥, оподатковуЇтьс¤ податком ≥з прибутку також, ¤к ≥ акц≥онерних товариств. ¬ ”крањн≥ в≥дношенн¤ власност≥ ще не прийн¤ло такого р≥вн¤ розвитку, щоб можна було ч≥тко визначити об'Їкт оподатковуванн¤, виход¤чи з застосовуваного п≥дходу в крањнах ≥з розвиненою ринковою економ≥кою.

” основному заходи, проведен≥ ¤к нашою крањною, так ≥ б≥льш≥стю цив≥л≥зованих крањн, спр¤мован≥ на реформуванн¤ податковоњ системи ≥ зосередженн¤ саме на прибутковому оподатковуванн≥, тому що воно виконуЇ роль найважлив≥шого ф≥скального ≥ регулюючого ≥нституту держави.

” крањнах ≥з розвиненою ринковою економ≥кою основним пр¤мим засобом централ≥зац≥њ ¬Ќѕ у бюджет Ї особистий прибутковий податок. јле одним ≥з головних регул¤тор≥в виробничо-господарських процес≥в ¤вл¤етс¤ податок на прибуток корпораций. ѕри цьому ≥снуЇ ст≥йка тенденц≥¤ до зменшенн¤ питомоњ ваги даного податку в загальн≥й сум≥ податкових надходжень.

јле в багатьох постсоц≥ал≥стичних крањнах —х≥дноњ ™вропи ≥ крањнах —Ќƒ частка податку з прибутку п≥дприЇмств у дох≥дн≥й частин≥ бюджету перевищуЇ частку прибуткового податку з громад¤н.

јналог≥чна ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ й в ”крањн≥. ” пор≥вн¤нн≥ з прибутковим податком ≥з громад¤н податок ≥з прибутку п≥дприЇмств маЇ в прибутках бюджету ”крањни б≥льша питома вага.  р≥м того, варто звернути увагу, що частка податку з прибутку ≥ бюджетних надходжень маЇ тенденц≥ю до зб≥льшенн¤, а частка прибуткового податку з громад¤н, навпаки,- до зменшенн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕрирода та сутн≥сть податку на прибуток
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (5797 прочитано)