ћакроеконом≥ка > ѕрирода та сутн≥сть податку на прибуток

јле, в≥д≥граючи таку важливу роль в формуванн≥ доход≥в бюджету, податок на прибуток п≥дприЇмств одночасно спричин¤Ї пагубний вплив на виробництво. положенн¤ навр¤д чи дозвол¤ють податку на при≠буток нести функц≥ю опти≠мального механ≥зму перераху≠ванн¤ частини доход≥в б≥знесу держав≥, не завдаючи при цьо≠му непоправноњ втрати б≥знесу.

Ќегативна д≥¤ податку на прибуток п≥дприЇмств на ви≠робництво ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що майже в 2,5 раза перевище≠н≥ планов≥ суми його надход≠жень у зведений бюджет 1998 р. при рост≥ к≥лькост≥ збиткових п≥дприЇмств, що у 1998 р. дос¤гло 52% у промисловост≥ ≥ 92% у с≥льському господарств≥ (в≥дзначимо, що збитков≥сть по бухгалтерському обл≥ку далеко не завжди св≥дчить про збитко≠в≥сть по податковому обл≥ку)[6].

јле схоже на те, що проблеми удосконаленн¤ не дуже ц≥кавл¤ть наш ур¤д. «араз вже не йде мова про послабленн¤ податкового тиску, ур¤ду потр≥бн≥ грош≥, багато грошей. “ому одночасно з подачею проекту бюджету на 2000 р≥к,  абм≥н запропонував ¬ерховн≥й –ад≥ внести зм≥ни та доповненн¤ в де¤к≥ закони. “аким чином в≥н спод≥ваЇтьс¤ розширити базу оподаткуванн¤ на наступний р≥к ≥ скоротити к≥льк≥сть льгот, що надаютьс¤.

¬ «акон Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ запропоновано внести зм≥ни в≥дносно обмеженн¤ терм≥ну в≥днесенн¤ збитк≥в в≥д господарськоњ д≥¤льност≥ на зменьшенн¤ оподатковуваного прибутку в наступних зв≥тних роках.

ўодо ситуац≥њ повТ¤заноњ з прогнозом надходжень в≥д оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств, то вона досить вражаюча. ”р¤д уперто вважаЇ, що наступного року зросте обс¤г промислового виробництва продукц≥њ, а зв≥дси Ц зб≥льшитьс¤ прибуток. “ому прогнозова сума цього податку майже на 1,4 млрд. грн. б≥льше н≥ж враховано в розрахунках на нин≥шн≥й р≥к[7].

÷ей податок д≥йсно показуЇ добру збираЇм≥сть, ¤ка могла б збер≥гтис¤ при умов≥, що п≥дприЇмства не падуть п≥д важким налоговим тиском, наприклад, в цьому роц≥ зб≥льшилас¤ заборгован≥сть по сплат≥ цього податку. “ак, на 1 серпн¤ недо≥мка зб≥льшилас¤ майже вдв≥ч≥ ≥ склала майже 2,8 млрд. грн. [8]

–озгл¤немо, ¤к≥ ж положен≠н¤ закону спри¤ють росту збит≠ковост≥ ≥ поглибленню плат≥ж≠ноњ кризи. Ќасамперед в≥дзна≠чимо, що ним передбачений зовс≥м новий п≥дх≥д до визна≠ченн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ Ч основною њњ ознакою Ї факт одержанн¤ прибутку за умови. що д≥¤льн≥сть особи, спр¤мова≠на на це, Ї регул¤рною, пост≥й≠ною та ≥стотною. ƒане визна≠ченн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ суперечить положенню ƒер≠жавного класиф≥катора Ђ ла≠сиф≥кац≥¤ вид≥в економ≥чноњ д≥≠¤льност≥ї, розробленому ƒержкомстатом ”крањни ≥ ор≥Їнтова≠ному на вимоги ™вропейського —оюзу. ¬≥дпов≥дно до класиф≥≠катора, господарська д≥¤льн≥сть характеризуЇтьс¤ такими озна≠ками:

- використанн¤ ресурс≥в.

- виробничий процес;

- випуск продукц≥њ (наданн¤ послуг).

ќск≥льки в закон≥ дан≥ озна≠ки про≥гнорован≥, то дл¤ усу≠ненн¤ протир≥чч¤ було введене зовс≥м нове пон¤тт¤ Ч непри≠бутков≥ орган≥зац≥њ. “им самим. були уз¤т≥ п≥д контроль держави кошти доброд≥йних, громадських орган≥зац≥й.

¬арто особливо в≥дзначити абзац перший п≥дпункту 7.11.9. ¤ким передбачаЇтьс¤ обкладен≠н¤ податком на прибуток дохо≠д≥в неприбуткових орган≥зац≥й (доброд≥йн≥ внески, членськ≥ внески, пасивн≥ доходи), зв≥ль≠нених в≥д цього п≥дпунктами 7.11.2-7.11.7. у випадку переви≠щенн¤ ними розм≥р≥в доход≥в попереднього року в першому квартал≥ зв≥тного року на 25%.

¬веденн¤ пон¤тт¤ Ђвалов≥ витратиї суперечить принци≠пам бухгалтерського обл≥ку ≥ пон¤ттю соб≥вартост≥ продук≠ц≥њ. ÷е змушуЇ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ, установи) фактич≠но вести подв≥йний обл≥к Ч дл¤ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ≥ дл¤ себе. ћ≥ж податковим ≥ бухгал≠терським обл≥ком ≥снують роз≠б≥жност≥, ¤к≥ в основному ви¤в≠л¤ютьс¤ в правилах в≥днесенн¤ витрат на соб≥варт≥сть, зокрема матер≥ал≥в ≥ малоц≥нних ≥ швид≠козношуваних предмет≥в (ћЎѕ), а також включенн¤ в суму реал≥зац≥њ (доходу) кошт≥в, отриманих за фактом виконан≠н¤ роб≥т (послуг), в≥дпуску про≠дукц≥њ.

¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в ”крањн≥, зат≠вердженого постановою  ћ N250 в≥д 3.04.93 р. ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми (дал≥ Ч ѕоло≠женн¤). матер≥али ≥ ћЎѕ включаютьс¤ в соб≥варт≥сть продукц≥њ т≥льки в м≥ру њх пере≠дач≥ у виробництво, а, в≥дпов≥д≠но до закону, у валов≥ витрати ¬они включаютьс¤ за фактом оплати або одержанн¤ њх п≥дп≠риЇмством. «аконом практич≠но перекручено пон¤тт¤ авансу. ≥ тим самим до складу валового доходу погр≥бне включати кошти, отриман≥ за ще не вико≠нан≥ роботи (послуги), не в≥д≠вантажену продукц≥ю.

ѕункт 5.9 про перерахуван≠н¤ залишк≥в на склад≥ фактично розрахований на порушник≥в законодавства ≥ припускаЇ под≠в≥йне оподатковуванн¤ сумл≥н≠них платник≥в. ÷е можна про≥≠люструвати таким прикладом. ѕ≥дприЇмство не працювало певний час. ” зв≥тному квартал≥ почавс¤ процес виробництва продукц≥њ, частина ¤коњ була ре≠ал≥зована. при цьому кошти за реал≥зовану продукц≥ю могли не над≥йти. ѕ≥д час укладанн¤ податковоњ зв≥тност≥ частина виробленоњ продукц≥њ, то була реал≥зована, п≥дл¤гаЇ включен≠ню у валов≥ прибутки, а нереа≠л≥зована продукц≥¤ зменшить валов≥ витрати.

” п≥дсумку п≥дприЇмство. що т≥льки почало в≥дновлювати виробничу д≥¤льн≥сть ≥ ще не одержало н≥¤кого прибутку, в≥дразу стаЇ боржником по пла≠тежах у бюджет. …ому будуть зарахован≥ кошти по переплат≥ податку з прибутку у зв'¤зку з≥ зб≥льшенн¤м готовоњ продукц≥њ на склад≥ в наступному кварта≠л≥ в рахунок майбутн≥х плате≠ж≥в. ¬веденн¤ даного пункту мало на мет≥ будь-¤кими спосо≠бами вилучити кошти п≥дпри≠Їмств у бюджет. ¬насл≥док цьо≠го п≥дприЇмства змушен≥ при≠ховувати реальний стан справ у виробництв≥.

” закон≥ неправом≥рно вид≥≠лений ≥з складу валових витрат амортфонд. ÷им фактично про≥гнорований склад вартост≥:

варт≥сть = кап≥тал + робоча си≠ла + додаткова варт≥сть, де ка≠п≥тал складаЇтьс¤ з основного ≥ оборотного кап≥талу.

¬≥дпов≥дно до п. 42 ѕоло≠женн¤, амортфонд створюЇтьс¤ шл¤хом переносу вартост≥ ос≠новних фонд≥в, що беруть участь у виробництв≥, на соб≥≠варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, пос≠луг). ќтже, амортфонд Ї скла≠довою основного кап≥талу ≥ бе≠ре пр¤му участь у формуванн≥ ц≥ни товару (роб≥т, послуг). “им б≥льше, що частка амортфонду складаЇ 7% у витратах на ви≠робництво. Ѕез нього ц≥на буде формуватис¤ з витрат на оплату прац≥, матер≥али ≥ податк≥в. ÷им самим законодавчо були створен≥ передумови дл¤ зб≥ль≠шенн¤ частки податк≥в у ц≥н≥ продукц≥њ.

ѕри цьому треба мати на уваз≥, що розрахунок норм амортизац≥њ у в≥дпов≥дност≥ з≥ ст. 8 закону подовжуЇ терм≥н повноњ амортизац≥њ основних фонд≥в у середньому до 60 ро≠к≥в. ” п≥дприЇмств, в ¤ких ос≠новн≥ фонди мають ступ≥нь зносу до 60%, в≥драхуванн¤ в амортфонд р≥зко зросли, а при ступен≥ зносу б≥льше 70% Ч р≥зко скоротилис¤, подовжив≠ши терм≥н амортизац≥њ, нап≠риклад у першоњ групи основ≠них фонд≥в до 127 рок≥в.[9]

”р¤довий проект закону "ѕро внесенн¤ зм≥н у «акон ”крањни "ѕро оподатковуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" (про нього вже йшлос¤ ран≥ше) стосу≠Їтьс¤ перегл¤ду складу валових витрат. ¬≥н розрахований на створенн¤ реальних умов дн¤ забезпеченн¤ обл≥ку вс≥х плат≠ник≥в податку з прибутку, у т.ч. працюючих у т≥ньов≥й сфер≥, ≥ одержанн¤ додаткових кошт≥в у бюджет у розм≥р≥ приблизно 1.4 млрд. грн.

“ак, зм≥нами в п≥дпункт 5.6.1 передбачаЇтьс¤ обмежити витрати на оплату прац≥, що враховуютьс¤ в склад≥ витрат платника податк≥в, т≥льки час≠тиною зарплати, пов'¤заною з ¤к≥стю прац≥, гарантованою (тарифною) частиною ≥ т≥Їю. що спр¤мована на п≥двищенн¤ продуктивност≥, ≥ виключити з≥ складу валових витрат ≥нш≥ ви≠ди заохочень ≥ виплат. ¬иклю≠ченн¤ цих витрат ≥з складу ва≠лових витрат платника податку призведе, по-перше, до штуч≠ного заниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ такого ж штучного п≥двищенн¤ оподатковуваного прибутку, по-друге, до змен≠шенн¤ можливостей п≥дпри≠Їмств виплачувати прац≥вни≠кам поточну зарплату ≥ заборго≠ван≥сть по н≥й через зб≥льшенн¤ податкових вилучень, до зб≥ль≠шенн¤ неоф≥ц≥йних виплат за≠роб≥тноњ плати п≥дприЇмствами своњм прац≥вникам.

ѕроектом пропонуЇтьс¤ об≠межити також витрати на служ≠бов≥ в≥др¤дженн¤ (п≥дпункт 5.4.8) дл¤ суб'Їкт≥в господарю≠ванн¤ ≥ дор≥вн¤ти њх до норм, затверджених постановою  ћ N 10 в≥д 5.01.98 р., дл¤ бюджетних орган≥зац≥й, що призведе до штучного заниженн¤ валових витрат, хоча в д≥юч≥й редакц≥њ «акону вперше п≥сл¤ 1991 р. даний ч≥ткий перел≥к витрат на в≥др¤дженн¤, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ на валов≥ витрати.

« метою зб≥льшенн¤ надходжень у бюджет ур¤д пропонуЇ внести зм≥ни в п≥дпункти 7.1.3, 7.8.4, 7.8.5 у частин≥ виключенн¤ з д≥ючого «акону оподатковуванн¤ див≥денд≥в. ѕри цьому прибутки держави в≥д волод≥нн¤ корпоративними правами не будуть оподатковуватис¤ по датками.

«аконопроектом пропонуЇтьс¤ внести зм≥ну в п≥дпункт≥ 16.3, ¤ким передбачено суму податку на прибуток, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ в бюджет, зменшувати на суму вартост≥ придбаних торгових патент≥в, але в межах прибутку, отриманого в≥д д≥¤льност≥, на ¤ку придбаний патент. ѕри цьому платникам податку пропонуЇтьс¤ представл¤ти в податковий орган ще ≥ дов≥дку про суму прибутку, отриманого в≥д д≥¤льност≥, що п≥дд¤гаЇ потентуванню.

«аконопроект м≥стить пропозиц≥њ про зм≥ни у в≥днощенн≥ п≥дтримки п≥дприЇмств малого б≥знесу. «окрема, передбачаЇтьс¤ доповнити пункт 7.13 ≥ пунктом про п≥льгове оподатковуванн¤ новостворених юридичних ос≥б, що в≥днос¤тьс¤ до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, а саме:

- прот¤гом першого року господарськоњ д≥¤льност≥ вони плат¤ть 25% нарахованоњ суми податку;

- прот¤гом другого року Ц 50% суми податку.

«в≥льнен≥ в≥д оподаткуванн¤ кошти повинн≥ бути використан≥ на в≥дшкодуванн¤ витрат, понесених прот¤гом перших трьох рок≥в господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дготовку, освоЇнн¤ виробництва товар≥в (роб≥т, послуг), техн≥чне оснащенн¤ виробництва, буд≥вництво, реконструкц≥ю, в≥дновленн¤ основних фонд≥в, що п≥дл¤гають амортизац≥њ, а також освоЇнн¤ нових технолог≥й.

ѕростий п≥драхунок показуЇ, що мале п≥дприЇмство при отриманн≥ виручки за три ро≠ки у сум≥ 750 тис. грн. може отримати прибуток мак≠симум 100 тис. грн. « цього прибутку треба забезпе≠чити виплату див≥денд≥в засновникам, задовольнити соц≥альн≥ потреби колективу, сплатити податок на прибуток у сум≥ 17500 грн. ” результат≥ навр¤д чи за≠лишитьс¤ в≥льний прибуток достатн≥й дл¤ ф≥нансу≠ванн¤ кап≥тальних вкладень. “о чи радий буде таким п≥льгам виробник? ќчевидно, треба знайти ≥нш≥ п≥д≠ходи до стимулюванн¤ розвитку малого п≥дприЇм≠ництва, на ¤ке держава покладаЇ велик≥ над≥њ.[10]

ѕрот¤гом трьох рок≥в ус≥ з оптим≥змом чекали на по¤ву ѕодаткового кодексу, покликаного задо≠вольнити ≥нтереси ≥ держави, ≥ платник≥в податк≥в, спод≥валис¤ на зменшенн¤ напруженн¤ в робот≥ з нарахуванн¤ податку на прибуток. ≤ ось проект ѕодаткового кодексу п≥дготовлено.

ѕри ознайомленн≥ з проектом ѕодаткового кодек≠су привертаЇ до себе увагу те, що проблема вдоско≠наленн¤ оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств у до≠кумент≥ не знаходить достатнього вир≥шенн¤. ” ньо≠му збер≥гаЇтьс¤ в основному д≥ючий на сьогодн≥ по≠р¤док з оподаткуванн¤ прибутку, а окрем≥ нововве≠денн¤ викликають сумн≥ви.

ўоб висв≥тлити недол≥ки ≥ можлив≥ заходи щодо њх усуненн¤, звернемос¤ до думки спец≥ал≥ста-практика. —воЇ баченн¤ недол≥к≥в проекту ѕодаткового кодексу в частин≥ оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств в статт≥ Уѕодаток на прибуток: проблеми законодавстваФ[11] висв≥тлила начальник ƒѕ≤ в ”жгородському район≥ «акарпатськоњ област≥, ћар≥¤ Ѕадиба. “ут же вона дала ≥ де¤к≥ рекомендац≥њ щодо вдосконаленн¤ проекту. ’оча проблеми, на мою думку, висв≥тленн≥ б≥льше з позиц≥њ податковика.

Ќа њњ погл¤д основним ≥ таким, що за≠слуговуЇ на особливу ува≠гу, Ї те. що суму прибутку п≥дприЇмств, ¤ка Ї об'Їк≠том оподаткуванн¤, зг≥дно з проектом  одексу пропо≠нуЇтьс¤ визначати шл¤хом зменшенн¤ скоригованих валових доход≥в на суму

валових витрат ≥ суму амортизац≥йних в≥драхувань. ѕри цьому ≥гноруЇтьс¤ пон¤тт¤ соб≥вартост≥ продук≠ц≥њ та необх≥дност≥ калькулюванн¤ продукц≥њ ¤к за планом, так ≥ фактично.

Ќа перший погл¤д, це Ї начебто рац≥ональний п≥д≠х≥д, ¤кий скорочуЇ обл≥к доход≥в ≥ витрат на п≥дпри≠Їмств≥, спрощуЇ роботу орган≥в контролю за справ≠л¤нн¤м податк≥в ≥ н≥би спри¤Ї правильному визна≠ченню суми, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню. ј на≠справд≥ за ц≥Їю удаваною простотою криЇтьс¤ нема≠ло Ђп≥дводних камен≥вї.

јж н≥¤к не можна погодитис¤ з тим. що до валових витрат включаЇтьс¤ варт≥сть матер≥ально-виробни≠чих ресурс≥в уже на стад≥њ њх придбанн¤ з наступним коригуванн¤м валових витрат на р≥зницю залишку цих матер≥ал≥в на к≥нець зв≥тного пер≥оду пор≥вн¤но ≥з залишком на його початок.

«астосуванн¤ пропонованоњ методики в≥днесенн¤ витрат матер≥ально-виробничих ресурс≥в на вироб≠ництво продукц≥њ та ≥гноруванн¤ контролю за до≠триманн¤м норм витрат матер≥ально виробничих ресурс≥в на виробництво продукц≥њ спри¤ють на р≥в≠н≥ «акону випуску неврахованоњ готовоњ продукц≥њ тобто приховуванню доходу, а значить, несплат≥ по≠датку з цього доходу. ≤ншими словами, це Ї спри¤н≠н¤ т≥ньов≥й економ≥ц≥ на р≥вн≥ «акону.

ƒосл≥дженн¤ показують, що на переважн≥й б≥ль≠шост≥ п≥дприЇмств не складають планових кальку≠л¤ц≥й, ¤к≥ б не дозвол¤ли випускати збиткову про≠дукц≥ю. Ќе складаютьс¤ й калькул¤ц≥њ фактичноњ со≠б≥вартост≥ випущеноњ продукц≥њ (роб≥т, послуг). ” результат≥ на цих п≥дприЇмствах не можна провести системний анал≥з причин; що призвод¤ть до збитк≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ власного виробництва. ј можливо, комусь ≥ за краще одержувати прибутки за рахунок т≥ньовоњ економ≥ки.

¬алов≥ витрати коригуютьс¤ також залишками частки матер≥альних витрат у незавершеному ви≠робництв≥ ≥ часткою матер≥альних витрат у готов≥й продукц≥њ. Ќезважаючи на те, що Ї окрем≥ рекомен≠дац≥њ щодо визначенн¤ цих часток, вони на практиц≥ виконуютьс¤ поверхово. “очне визначенн¤ цих час≠ток досить складне, гром≥здке, забираЇ багато часу ¤к у бухгалтер≥в п≥дприЇмств, так ≥ в податк≥вц≥в при перев≥рц≥ достов≥рност≥ даних.

÷ей пор¤док в≥днесенн¤ матер≥ально-виробничих запас≥в на валов≥ витрати може мати й ≥нш≥ небажан≥ насл≥дки. Ќаприклад, придбан≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ можуть бути використаю в подальшому на потреби буд≥вництва, реконструкц≥њ, модерн≥зац≥њ ремонту та ≥нше, пов'¤зане з пол≥пшенн¤м .основних фонд≥в, ви≠трати на ¤к≥. в тому числ≥ й матер≥альн≥ не включають≠с¤ до складу валових витрат. «розум≥ло, що це можна в≥дрегулювати ≥ в бухгалтерському, ≥ в податковому обл≥ку. јле це не зб≥гатиметьс¤ в час≥, Ч адже ми вже зб≥льшили валов≥ витрати, а значить зменшили прибу≠ток ≥, в≥дпов≥дно, податок на цей прибуток. ј врегулю≠ванн¤ може зд≥йснюватис¤ ≥з значним в≥дривом.

«апропонована методика визначенн¤ суми оподат≠ковуваних прибутк≥в (до≠ход≥в) спричинила новий вид обл≥ку, так званий по≠датковий обл≥к, за допомо≠гою ¤кого акумулюютьс¤ доходи й витрати. як ре≠зультат, визначаЇтьс¤ сума, ¤ка п≥дл¤гаЇ оподаткуванню. ¬одночас на п≥дприЇм≠ствах необх≥дно паралельно вести ≥ бухгалтерський обл≥к зг≥дно з ран≥ше прийн¤тою методикою, головне м≥сце в ¤к≥й пос≥даЇ обл≥к ≥ визначенн¤ витрат шл¤≠хом калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ј з прий≠н¤тт¤м ¬ерховною –адою ”крањни проекту ѕодатко≠вого кодексу передбачаЇтьс¤ окремо вести ф≥нансо≠вий обл≥к ≥ управл≥нський.

«аконом≥рно виникаЇ запитанн¤: де ж тут спро≠щенн¤ дл¤ платника податк≥в? Ќема спрощенн¤ ≥ дл¤ прац≥вника податковоњ служби. јдже в≥н пови≠нен п≥дн¤ти вс≥ первинн≥ документи за операц≥¤ми доход≥в ≥ витрат, пересв≥дчитись у тому, що њх пра≠вильно й повн≥стю в≥дображено в податковому обл≥≠ку, а в≥рн≥ше, в додатках до декларац≥њ про прибуток п≥дприЇмств, ≥ водночас вишукувати обл≥кову ≥н≠формац≥ю в бухгалтерському обл≥ку.

ўодо встановленн¤ Їдиноњ ставки оподат≠куванн¤ прибутку п≥дприЇмства в розм≥р≥ 30 в≥дсот≠к≥в. ÷¤ Ђзр≥вн¤л≥вкаї порушуЇ принцип справедли≠вост≥ при оподаткуванн≥ платник≥в податк≥в. “ут не можна не погодитис¤ з думкою √олови ƒѕј ”крањни ћиколи јзарова, висловленою у статт≥ Ђѕодаткова пол≥тика в ”крањн≥: принципи ≥ реал≥њї (Ђ¬≥сник по≠датковоњ служби ”крањниї, є 15/98), що р≥вень по≠датковоњ ставки повинен установлюватис¤ з ураху≠ванн¤м можливостей платник≥в податк≥в, тобто р≥в≠н¤ його доход≥в. ÷≥ можливост≥ мають пол¤гати, на нашу думку, не лише в тому, щоб одержати макси≠мальний зиск, а ≥ в тому, щоб задовольнити насущн≥ потреби сусп≥льства. “акий виробник наперед знаЇ, що в≥н випускаЇ продукц≥ю низькоњ рентабельност≥, реал≥зуючи њњ за доступними ц≥нами. Ќаприклад, в ”жгородському район≥ «акарпатськоњ област≥ ще не так давно вдосталь випускалос¤ харчових продукт≥в, зокрема молочних. јле в останн≥ роки через низьку рентабельн≥сть ≥ нав≥ть збитков≥сть при 30-в≥дсотков≥й ставц≥ оподаткуванн¤ прибутку населенн¤ району залишилас¤ без цих продукт≥в.

ѕод≥бне спостер≥гаЇтьс¤ також з виробництвом ≥н≠ших вид≥в украй необх≥д≠ноњ продукц≥њ, а також з на≠данн¤м послуг, роб≥т тощо.

ƒиференц≥йований п≥д≠х≥д при оподаткуванн≥ прибутку п≥дприЇмств. м≥ж ≥ншим, Ї характер≠ним дл¤ вс≥х розвинутих крањн. Ќаприклад, вчен≥ —Ўј ≈йсан Ќ≥кбахт ≥ јнжел≥ко ≤роппелл≥ у своЇму п≥дручнику Ђ‘≥нансиї, виданому в украњнському пе≠реклад≥ у 1993 роц≥, навод¤ть дан≥ ¤к≥ св≥дчать про те, що в —Ўј залежно в≥д зростанн¤ р≥вн¤ доходу то≠го чи ≥ншого п≥дприЇмства в≥дпов≥дно зростаЇ й р≥≠вень ставки оподаткуванн¤ Ч в≥д 15 до 46 в≥дсотк≥в.

ћар≥¤ Ѕандиба привертаЇ увагу до де¤ких нововве≠день у проект≥  одексу.

ѕо-перше, йдетьс¤ про ст. 2090 Ђѕор¤док обл≥ку доход≥в та витратї. ” п. 1 ц≥Їњ статт≥ наголошуЇтьс¤:

Ђ...платник податку повинен вести точний ≥ своЇ≠часний обл≥к доход≥в ≥ витрат на п≥дстав≥ даних ф≥≠нансового обл≥ку, п≥дтверджених в≥дпов≥дними до≠кументами, ≥ в≥дносити доходи ≥ витрати до в≥дпов≥д≠них зв≥тних пер≥од≥в, у ¤ких вони були отриман≥ або проведен≥ в≥дпов≥дно до методу нарахуваньї. «розу≠м≥ло, що в загальному потоц≥ реформ, що зд≥йсню≠ютьс¤ сьогодн≥ в наш≥й крањн≥, певне м≥сце пос≥даЇ й реформуванн¤ господарського обл≥ку. « цього при≠воду Ї постанова  абм≥ну ”крањни Ђѕро затверджен≠н¤ програми реформуванн¤ системи бухгалтерсько≠го обл≥ку ≥з застосуванн¤м м≥жнародних стандар≠т≥вї. …мов≥рно, що ц¤ реформа включатиме ≥ веден≠н¤ ф≥нансового обл≥ку. јле у кас його поки що немаЇ. ѕрограму реформуванн¤ бухгалтерського обл≥ку передбачаЇтьс¤ завершити до грудн¤ 2001 року, а проект ѕодаткового кодексу Ђвести в д≥ю з 01.01.2000 р. „асу залишилось обмаль. ј введенн¤ ф≥нансового обл≥ку вимагатиме щонайменше п≥втора-два роки. јдже дл¤ цього необх≥дно розробити нормативну базу, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з загальних поло≠жень про ф≥нансовий обл≥к, плану рахунк≥в та ≥нст≠рукц≥њ до нього, обл≥ков≥ документи ≥ реЇстри та форми зв≥тност≥ з по¤сненн¤ми до њх складанн¤. ”се це маЇ бути доведено до п≥дприЇмств завчасно.

якщо чинний «акон Ђѕро оподаткуванн¤ прибут≠ку п≥дприЇмствї складаЇтьс¤ з 22 статей, то в проек≠т≥ ѕодаткового кодексу цьому питанню в≥дведено. вже 12 глав, 123 статт≥. «розум≥ло, що без викорис≠танн¤ комп'ютера тут не об≥йтись. јле нам в≥домо, що в «акарпатт≥, наприклад, комп'ютери Ї на двох в≥дсотках п≥дприЇмств платник≥в податк≥в. Ќавр¤д чи краще становище ≥ в ≥нших област¤х ”крањни. ј бухгалтерам запам'¤тати й використати всю ≥нформац≥ю, ¤ку закладено до проекту, при надходженн≥ великоњ к≥лькост≥ ≥ншоњ ≥нформац≥њ бу≠де не п≥д силу.

Ќа думку податк≥вц≥в удосконаленн¤ законодав≠ства з оподаткуванн¤ при≠бутку (доходу) п≥дпри≠Їмств маЇ бути спр¤мова≠ним не лише на окрем≥, фрагментарн≥ питанн¤, а на весь спектр, ¤кий становить систему оподаткуван≠н¤. ƒо того ж, це удосконаленн¤ маЇ привести до кар≠динальних зм≥н визначенн¤ об'Їкт≥в оподаткуванн¤, пор¤дку визначенн¤ податкових ставок, умов наданн¤ та використанн¤ податкових п≥льг, пор¤дку визначен≠н¤ прибутку (доходу) й нарахуванн¤ на нього податку.

ѕотребуЇ кардинального перегл¤ду ≥ д≥юча систе≠ма контролю за нарахуванн¤м ≥ сплатою податку на прибуток п≥дприЇмства.

ѕропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ оподатку≠ванн¤ прибутку (доходу) п≥дприЇмств звод¤тьс¤ до такого.

ѕо-перше, необх≥дно встановити так≥ об'Їкти опо≠даткуванн¤:

а) прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, по≠слуг) власного основного, допом≥жних ≥ обслугову≠ючих виробництв;

б) прибуток в≥д реал≥зац≥њ зайвих основних фон≠д≥в. товарно-матер≥альних ц≥нностей, товар≥в;

в) доходи в≥д операц≥й з ц≥нними паперами, ва≠лютними ц≥нност¤ми, борговими зобов'¤занн¤ми та вс≥х ≥нших, перел≥чених гр¤дках 2Ч9 чинноњ Ђƒе≠кларац≥њ про прибуток п≥дприЇмствї.

¬становленн¤ об'Їктом оподаткуванн¤ прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) власного ви≠робництва спри¤тиме насамперед унеможливленню випуску неврахованоњ продукц≥њ, тобто прихованого доходу, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню, а отже, спри≠¤тиме росту надходжень до бюджету.

«апровадженн¤ ¤к об'Їкта оподаткуванн¤ прибутку в≥д основноњ д≥¤льност≥ п≥д≠приЇмства вимагатиме поверненн¤ до обл≥ку та кон≠тролю за формуванн¤м соб≥вартост≥ продукц≥њ, а та≠кож необх≥дност≥ калькулюванн¤ ¤к ус≥Їњ, так ≥ окре≠мих вид≥в продукц≥њ (роб≥т, послуг) за плановою ≥ фактичною соб≥варт≥стю. ¬веденн¤ такого обл≥ку ≥ контролю взагал≥, ≥ дл¤ податковоњ практики зокре≠ма, не викликаЇ жодних труднощ≥в, оск≥льки з цього питанн¤ напрацьовано достатню к≥льк≥сть норматив≠них документ≥в.

ѕо-друге, щодо ставок оподаткуванн¤ прибутку (доходу) п≥дприЇмств вважаЇтьс¤ за доц≥льне вста≠новити:

а) з прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, по≠слуг) основноњ допом≥жноњ ≥ обслуговуючоњ вироб≠ничоњ д≥¤льност≥ Ч диференц≥йован≥ ставки залеж≠но в≥д р≥вн¤ прибутковост≥ п≥дприЇмства;

б) з прибутку в≥д реал≥зац≥њ зайвих основних фон≠д≥в, товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ вс≥х вид≥в до≠ход≥в Ч Їдину ставку.

÷≥ ставки оподаткуванн¤ п≥дприЇмств не можуть бути довгостроковими (¤к це рекомендують окрем≥ науковц≥). ¬они залежно в≥д р≥зних обставин можуть або зростати, або зменшуватис¤, але прот¤гом податкового року мають бути незм≥нними. ѕодаткова ставка може зм≥нюватис¤ в≥д 0 до 45 в≥дсотк≥в. ƒл¤ цьо≠го можна використати методику, ¤ка застосовуЇтьс¤ в —Ўј ≥ ¤ку запроваджено в ”крањн≥ при нарахуванн≥ прибут≠кового податку з доход≥в ф≥зичних ос≥б.

ѕо-третЇ, вважаЇтьс¤ за доц≥льне п≥льги з оподатку≠ванн¤ надавати лише за прибутком з основноњ д≥¤ль≠ност≥ шл¤хом зменшенн¤ податковоњ ставки. Ќадан≠н¤ п≥льг за численними ознаками, ¤к≥ визначено в п. 1 ст. 1007 проекту  одексу, може призвести до неправильного њх застосуванн¤ ≥ спричинити труд≠нощ≥ в њх нарахуванн≥.

“аблиц¤ 3. ѕропонован≥ ставки та розм≥р податку.[12]

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕрирода та сутн≥сть податку на прибуток
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (5797 прочитано)