ћаркетинг > “уристичний б≥знес, визначальн≥ пон¤тт¤, маркетинг, загальна характеристика

—упутн≥й продукт Ч це комплекс послуг та товар≥в, необх≥дних туристам дл¤ того, щоб використати основний та спец≥альний продукт. Ќаприклад, пропозиц≥¤ у м≥сц¤х проживанн¤ турист≥в поштового зв'¤зку, телефону, необх≥дних побутових послуг ≥ товар≥в туристського попиту.

ƒодатковий продукт надаЇ спец≥альному продукту додатковоњ вигоди й допомагаЇ безпомилково в≥др≥знити даний продукт в≥д конкуруючих з ним аналог≥чних продукт≥в. ÷е можуть бути ориг≥нальне обладнан≥ центри здоров'¤ з повним набором послуг, гральн≥ атракц≥они, б≥знес-центри, спортивн≥ та ≥нш≥ клуби тощо. ѕри цьому не завжди р≥зниц¤ м≥ж спец≥альним ≥ додатковим продуктом Ї очевидною. “е, що Ї спе≠ц≥альним продуктом на одному ринку, може бути додатковим на ≥н≠шому. ƒосв≥д роботи в≥домих туристичних ф≥рм св≥дчить, що розробц≥ комплексного пакету туристичних послуг передуЇ ретельне вивченн¤ дом≥нуючих тенденц≥й та визначальних характеристик туристичного споживчого ринку. “ак, с≥м'њ, що подорожуЇ, можуть не знадобитись послуги веч≥рнього ресторану чи спортивного клубу, тод≥ ¤к туристи колективного туру насамперед розраховують на це.

Ќаприклад, перел≥к послуг, що надаютьс¤ американським готелем ЂS“јR“L≈Rї у ¬ашингтон≥ й створюють його специф≥чний ≥м≥дж ¤к найкращого м≥сц¤ в≥дпочинку, включають обладнанн¤ дл¤ кондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤, душ з гар¤чою, холодною й крижаною водою, тан≠цювальн≥ зали, тен≥сн≥ корти, телефон з автоматичним виходом на м≥жнародн≥ л≥н≥њ зв'¤зку, наданн¤ послуг н¤нь дл¤ д≥тей, автоматичноњ побудки, автоматичноњ доставки гар¤чих та прохолодних напоњв. ѕри цьому формальност≥ прийому замовлень в≥д гостей зведен≥ до м≥н≥муму.

 омплексний туристичний продукт, кр≥м основного, спец≥ального й додаткового продукт≥в, включаЇ й так≥ його елементи та ¤к≥сн≥ характе≠ристики, що створюють загальний ≥м≥дж туристичного п≥дприЇмства та його послуг Ч це загальна атмосфера обслуговуванн¤, форми пропо≠зиц≥њ продукту, легк≥сть сп≥лкуванн¤ з обслуговуючим персоналом тощо. Ћише загальна атмосфера туристичного обслуговуванн¤ може стати вир≥шальним фактором обранн¤ туристичного продукту чи, навпаки, в≥двернути турист≥в в≥д нього.

¬≥тчизн¤ний законодавчий терм≥н Ђтуристична ≥ндустр≥¤ї означаЇ сукупн≥сть р≥зних суб'Їкт≥в туристичноњ д≥¤льност≥ (готел≥, туристичн≥ комплекси, кемп≥нги, мотел≥, п≥дприЇмства м≥сцевого та м≥жнародного транспорту, установи культури, спорту тощо), ¤к≥ забезпечують прийом, обслуговуванн¤ та перевезенн¤ турист≥в, а терм≥н Ђтуристична д≥¤ль≠н≥стьї Ч д≥¤льн≥сть з наданн¤ р≥зноман≥тних туристичних послуг в≥дпов≥дно до вимог «акону Ђѕро туризмї та ≥нших законодавчих акт≥в ”крањни.

јле водночас з обслуговуванн¤м турист≥в п≥дприЇмства туристичноњ ≥ндустр≥њ обслуговують ≥ноземн≥ делегац≥њ з р≥зних крањн св≥ту, надають окрем≥ види послуг м≥сцевому населенню та особам, ¤к≥ прибувають у в≥др¤дженн¤ ≥ не Ї туристами. «а визначенн¤м всесв≥тньо в≥домих економ≥ст≥в, р≥д д≥¤льност≥, ¤ку ми називаЇмо туризмом, включаЇ орга≠н≥зац≥ю подорожей з допомогою ≥ндустр≥њ гостинност≥, а також транс≠портних пасажирських перевезень, установ культури, спорту та розваг, служби побуту тощо. ≤ндустр≥¤ гостинност≥ Ч це ≥ндустр≥¤ р≥зноман≥тних послуг, а терм≥н Ђгостинн≥стьї походить в≥д французького Ђhоsр≥сеї, що означаЇ Ђблагод≥йний д≥мї. Ќайвагом≥шими складовими ≥ндустр≥њ гостинност≥ св≥ту Ї готельний, ресторанний б≥знес та служба побуту.

¬ умовах конкурентного ринку послуг гостинност≥ п≥дприЇмства готельного б≥знесу при обслуговуванн≥ турист≥в та ≥нших громад¤н прагнуть забезпечити не лише високий р≥вень комфорту проживанн¤, але й пост≥йно п≥двищують р≥вень серв≥сного обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, пропонуючи широкий наб≥р додаткових та супутн≥х послуг, в тому числ≥ ≥нформац≥йн≥, побутов≥, посередницьк≥ послуги, послуги б≥знес-центру, поштово-телеграфн≥, послуги щодо орган≥зац≥њ дозв≥лл¤, послуги про≠кату, банк≥вськ≥ послуги тощо.

ƒоходи в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ндустр≥њ гостинност≥ та туризму формуютьс¤ насамперед за рахунок надходжень в≥д реал≥зац≥њ основних в тому числ≥ спец≥альних, додаткових та супутн≥х вид≥в послуг.

—тимулом до розширеного в≥дтворенн¤ св≥тового виробництва туристичних послуг та послуг гостинност≥ Ї ≥снуванн¤ людських потреб, бажань ≥ платоспроможного споживчого попиту. “ак, будь-¤кий пра≠ц≥вник пер≥одично в≥дчуваЇ потребу зн¤ти напругу, оздоровитис¤, в≥дпочити, придбати нов≥ ≥нтелектуальн≥ ц≥нност≥ тощо, що передбачаЇ ≥снуванн¤ таких специф≥чних товар≥в, ¤к≥ здатн≥ задовольнити ц≥ потреби й побажанн¤. “аким специф≥чним товаром Ї окрема чи комплексна послуга, ¤ка може 5ути запропонована на специф≥чному ринку турис≠тичних послуг до уваги покупц¤ й придбана ним дл¤ споживанн¤ з метою задоволенн¤ власних потреб чи побажань.

Ќаб≥р послуг, здатних задовольнити специф≥чн≥ потреби покупц≥в, ¤кий пропонуЇтьс¤ на специф≥чному ринку туристичних послуг, у еко≠ном≥чн≥й л≥тератур≥ визначаЇтьс¤ пон¤тт¤м туристичноњ пропозиц≥њ. ¬≥н включаЇ р¤д альтернатив дл¤ задоволенн¤ потреб покупц≥в.

¬ оптимальному вар≥ант≥ подорожуванн¤ маЇ бути недорогим, безпечним, швидким та необт¤жливим, але комплекс побажань, вимоги щодо комфортност≥ мандр≥вок у р≥зних кл≥Їнт≥в р≥зн≥. ¬изначенн¤ в≥дчутноњ ц≥нност≥ послуги Ч це попередн≥й анал≥з можливостей задо≠вольнити запити споживач≥в. ќц≥нка ¤кост≥ кожноњ конкретноњ послуги залежить в≥д того, наск≥льки близькою вона Ї до запит≥в кл≥Їнт≥в, а комплексна њх оц≥нка складаЇ головний зм≥ст ¤кост≥ туристичного обслуговуванн¤.

” найпрост≥шому вигл¤д≥ варт≥сть послуги Ї споживна, в основ≥ ¤коњ лежить суб'Їктивна оц≥нка споживачем корисного ефекту послуги. “обто, споживна варт≥сть послуги визначаЇтьс¤ ступенем њњ корисност≥. ѕершим наближенн¤м до сучасного розум≥нн¤ проблеми визначенн¤ споживноњ вартост≥ товару чи послуги Ї теор≥¤ граничноњ корисност≥, авторами ¤коњ Ї представники австр≥йськоњ школи економ≥чноњ теор≥њ Ч  . ћенгер, ≈. Ѕем-Ѕаверк, ‘. ¬≥зер.  онкретним вираженн¤м такоњ Ђсуб'Їктивноњ корисност≥ певного благаї Ї Ђгранична корисн≥стьї, тобто корисн≥сть Ђграничногої (останнього) прим≥рника, ¤кий задовольн¤Ї найменш значущу (Ђграничнуї, Ђостаннюї) потребу у ньому.

√ранична корисн≥сть визначаЇтьс¤ ¤к задоволенн¤, ¤ке отримуЇ окрема людина в≥д споживанн¤ додатковоњ одиниц≥ товару чи послуги. ќтже, ц≥на окремоњ послуги зг≥дно з ц≥Їю теор≥Їю безпосередньо зале≠жить в≥д ступен¤ насиченн¤ потреби у н≥й, а за вих≥дний пункт вартост≥ товару беретьс¤ суб'Їктивна мотивац≥¤ та об'Їктивна оц≥нка еконо≠м≥чноњ повед≥нки ≥ндив≥д≥в.

—усп≥льна оц≥нка граничноњ корисност≥ визначаЇтьс¤ при р≥вност≥ попит) й пропозиц≥њ на дану послугу й вим≥рюЇтьс¤ ц≥ною р≥вноваги, або сусп≥льною варт≥стю. якщо попит перевищуЇ пропозиц≥ю, то в≥дпо≠в≥дно конкуренц≥¤ м≥ж покупц¤ми зумовлюЇ п≥двищенн¤ ц≥ни вище в≥д вартост≥, а при перевищенн≥ пропозиц≥њ над попитом ≤ в≥дпов≥дно конку≠ренц≥њ м≥ж виробниками у боротьб≥ за споживача (що Ї центральним моментом конкуренц≥њ) ц≥ни знижуютьс¤ й в≥дхил¤ютьс¤ вниз в≥д вар≠тост≥. ƒл¤ турист≥в об'Їктом споживанн¤ в процес≥ зд≥йсненн¤ подорож≥ Ї корисн≥сть товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ можуть задовольнити њхн≥ потреби. —аме корисн≥сть товар≥в ≥ благ природи та д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в, що надають туристичн≥ послуги, складаЇ в≥дчутну ц≥нн≥сть туристичного продукту.

ќтже, специф≥ка д≥¤льност≥ туристичних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й визначаЇтьс¤ специф≥чними потребами споживач≥в, середовищем, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ виробництво й споживанн¤ туристичного про≠дукту, та засобами прац≥, ¤к≥ при цьому використовуютьс¤ (транспортн≥ засоби, п≥дприЇмства готельного й ресторанного господарства, рекреа≠ц≥йн≥ ресурси тощо).

‘ах≥вц≥ застосовують таку класиф≥кац≥ю споживних вартостей, ¤к≥ в≥д≠биваютьс¤ у мотивах туристських подорожей:

1. —поживн≥ вартост≥, що Ї дарами природи: морська вода, г≥рське по≠в≥тр¤, п≥вденне сонце, кл≥матичн≥ умови тощо.

2. —поживн≥ вартост≥, що ¤вл¤ють собою продукти уречевленоњ люд≠ськоњ прац≥, витраченоњ в минулому й не набирають товарноњ форми у св≥домост≥ туриста (пам'¤тки арх≥тектури, музейн≥ ц≥нност≥, твори живопису тощо).

3. —поживн≥ вартост≥, ¤кими користуютьс¤ туристи, переважно безоп≠латно, але ¤к≥ передбачають потребу систематичноњ живоњ й уречев≠леноњ прац≥ (витрати на п≥дтриманн¤ в належному стан≥ зелених господарств, парк≥в, на буд≥вництво й експлуатац≥ю автомоб≥льних шл¤х≥в тощо).

4. —поживн≥ вартост≥, що ¤вл¤ють собою споживч≥ товари й послуги.

ќбов'¤зковими Ї послуги транспорту, готельного господарства, п≥д≠приЇмств громадського харчуванн¤.

јле споживанн¤ обов'¤зкових послуг Ч лише передумова дл¤ задо≠воленн¤ специф≥чних туристських потреб у належному курортному обслуговуванн≥, розвагах, д≥лових зустр≥чах та ≥н., що Ї основним моти≠вом подорож≥.

Ѕудь-¤ка окрема чи комплексна послуга, з одного боку, маЇ ознаки товару, а з ≥ншого Ч ознаки послуги, що в≥др≥зн¤ють њњ в≥д товару. ѕо-перше, послуга, ¤к ≥ будь-¤кий товар маЇ варт≥сть, споживну варт≥сть ≥ споживну ц≥нн≥сть дл¤ покупц¤.

¬арт≥сть послуги, ¤к ≥ будь-¤кого товару Ч це сусп≥льне необх≥дна к≥льк≥сть вт≥леноњ прац≥ ≥ кап≥талу виробник≥в, ¤ку споживач≥ здатн≥ й готов≥ оплатити грошима завд¤ки платоспроможност≥.

—поживна варт≥сть послуги Ч це њњ здатн≥сть задовольн¤ти конкретн≥ потреби споживач≥в, визначальною ознакою ¤коњ Ї ¤к≥сть послуги.

¬≥дчутна ц≥нн≥сть послуги дл¤ покупц¤ Ч це р≥зниц¤ м≥ж ринковою ц≥≠ною й ц≥нн≥стю послуги в у¤в≥ покупц¤. якщо ц¤ р≥зниц¤ ≥з знаком Ђ-ї.Ч це Ї вим≥ром так званоњ Ђспоживчоњ вигодиї та запасу конкурентоспро≠можност≥ послуги.

¬≥дчутна ц≥нн≥сть послуги, ¤к ≥ товару, в у¤в≥ покупц¤ Ч це комплексне пон¤тт¤, ¤ке в≥дпов≥даЇ характеристиц≥ ≥деального придбанн¤, що вра≠ховуЇ ц≥ну послуги, њњ техн≥чну ¤к≥сть (за визначеними техн≥чними параметрами), функц≥ональну ¤к≥сть (¤к≥сть безпосереднього процесу обслуговуванн¤), етичну ¤к≥сть послуги (њњ ≥м≥дж з точки зору громад≠ськоњ думки).

1	2	3	4

Ќазва: “уристичний б≥знес, визначальн≥ пон¤тт¤, маркетинг, загальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (6032 прочитано)