ћаркетинг > “уристичний б≥знес, визначальн≥ пон¤тт¤, маркетинг, загальна характеристика

 рива, що описуЇ життЇвий цикл турпродукта не завжди приймаЇ класичний вид. ќдн≥Їњ з р≥зновид≥в Ї крива з повторним циклом (мал. 2, а). ƒруг раз етапи росту ≥ зр≥лост≥ в житт≥ турпродукта виникають у результат≥ стимулюванн¤ продаж≥в на стад≥њ спаду.

 р≥м того, дл¤ турпродукта з≥ стаб≥льним збутом тривалий час характерна крива, зображений на мал. 2, б.

Ќаступним етапом маркетингових досл≥джень (передпланових) туристськоњ орган≥зац≥њ Ї вивченн¤ ринку, ¤ких необх≥дно дл¤ визначенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ, р≥вн¤ ц≥н ≥ доход≥в, ступен¤ конкуренц≥њ ≥ бар'Їр≥в виходу на ринок, ступен≥ державного регулюванн¤ даного ринку, на¤вност≥ сезонних коливань попиту й ≥нших параметр≥в. Ќа основ≥ анал≥зу отриманоњ ≥нформац≥њ туристська орган≥зац≥¤ формуЇ мети ≥ задач≥ св≥й д≥¤льност≥. ¬ивченн¤ ринку припускаЇ наступн≥ напр¤мки досл≥джень:

Х географ≥чне положенн¤;

Х м≥стк≥сть ринку ≥ можлива частка турпродукта п≥дприЇмства при самому спри¤тливому ≥ самому неспри¤тливому зб≥гу обставин;

Х гострота конкуренц≥њ;

Х на¤вн≥сть розвитий ≥нфраструктури;

Х кон'юнктура ≥ њњ прогноз на 6-18 м≥с¤ц≥в;

Х тенденц≥њ розвитку (довгостроков≥ прогнози).

–езультати досл≥джень дають можлив≥сть визначити найб≥льше перспективн≥ ринки дл¤ туристськоњ орган≥зац≥њ. ƒл¤ цього отриману ≥нформац≥ю систематизують по р¤ду ознак, що дозвол¤ють вибрати пр≥оритетн≥ зовн≥шн≥ ринки ≥ њхн≥ сегменти. «окрема, увесь св≥т п≥дрозд≥л¤ють на окрем≥, в≥дносно однор≥дн≥ групи нац≥ональних ринк≥в. ѓхн¤ однор≥дн≥сть може бути заснована на близькост≥ культурного чи мовного характеру, виражатис¤ в однакових показниках р≥вн¤ житт¤, под≥бних в≥дносинах споживач≥в до визначеного турпродукту ≥ т.д. ¬икористовуючи таку систематизац≥ю туристська орган≥зац≥¤ одержуЇ сегменти, у ¤ких крањни поЇднуютьс¤ б≥льш н≥ж по одн≥й ознац≥.

—пособи сегментац≥њ можуть бути вс≥л¤кими. ѕоказники, по ¤ких п≥дрозд≥л¤ють ринки, залежать в≥д характеристик турпродукта, покупц≥в ≥ безл≥ч≥ ≥нших фактор≥в. —еред цих фактор≥в ≥стотне значенн¤ маЇ ступ≥нь конкуренц≥њ, в≥дпов≥дн≥сть турпродукта д≥ючим у дан≥й крањн≥ стандартам ≥ нормам, р≥вень ц≥н ≥ р¤д ≥нших показник≥в.

” п≥дсумку за результатами анал≥зу ринки ви¤вл¤ютьс¤ розд≥леними на перспективн≥, менш перспективна ≥ так≥, робота на ¤кий вимагаЇ додаткових зусиль ≥ витрат. ƒе¤к≥ ринки можуть узагал≥ ви¤витис¤ закритими дл¤ турпродукта даноњ орган≥зац≥њ. “акого роду негативний результат анал≥зу також важливий, тому що в≥н попереджаЇ орган≥зац≥ю про марн≥сть витрат при робот≥ на даних туристських ринках.

¬ивченн¤ споживач≥в передбачаЇ зб≥р наступноњ ≥нформац≥њ:

Х потенц≥йн≥ покупц≥ пропонованого турпродукта;

Х можлив≥сть вид≥ленн¤ б≥льш-менш однор≥дних груп (сегментац≥¤) покупц≥в турпродукта по потребах, спонукальним мотивам ≥ т.д., оц≥нка чисельного складу кожного такого сегмента;

Х потреби, не вдоволен≥ пропонованим турпродуктом;

Х спонукальн≥ мотиви, що змушують здобувати даний тур-продукт;

Х фактори, що визначають попит на туруполуги.

” туристськ≥й д≥¤льност≥ важлива ор≥Їнтац≥¤ на ц≥льовий ринок, що складають кл≥Їнти орган≥зац≥њ. «вичайно орган≥зац≥¤ може ор≥Їнтуватис¤ ц≥лком на весь туристський ринок, але досв≥д розвитку сфери послуг дов≥в рац≥ональн≥сть розпод≥лу ринку на р¤д сегмент≥в ≥ вибору серед них ц≥льового сегмента, тобто частини ринку.

—егментац≥¤ проводитьс¤ з метою вибору й обслуговуванн¤ б≥льш вузького ц≥льового ринку, вона дозвол¤Ї пропонувати послуги в≥дпов≥дно до запит≥в потенц≥йних споживач≥в, б≥льш точно визначати м≥стк≥сть ринку, проводити нац≥лену адресну рекламу, надаЇ можлив≥сть розвитку конкурентних переваг ≥ створенню гарноњ репутац≥њ на ринку.

1	2	3	4

Ќазва: “уристичний б≥знес, визначальн≥ пон¤тт¤, маркетинг, загальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (6032 прочитано)