ћенеджмент > ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ управл≥нн¤

–ис.4.3. —истеми управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю за –.Ћайкертом

—учасна теор≥¤ орган≥зац≥њ (ситуац≥йний п≥дх≥д в теор≥њ орган≥зац≥њ) розгл¤даЇ орган≥зац≥ю ¤к в≥дкриту систему, ¤ка пост≥йно взаЇмод≥Ї ≥з зовн≥шн≥м середовищем, до ¤кого вовна маЇ пристосуватис¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д класичного та неокласичного п≥дход≥в сучасна теор≥¤ грунтуЇтьс¤ на тому, що не ≥снуЇ найкращоњ, ≥деальноњ структури або модел≥ до ¤коњ мають прагнути вс≥ орган≥зац≥њ.  ращою структурою орган≥зац≥њ буде така, ¤ка найб≥льш повно враховуЇ вплив ситуац≥йних фактор≥в, ¤к≥ характерн≥ дл¤ даноњ орган≥зац≥њ.

ƒо основних ситуац≥йних фактор≥в, ¤к≥ впливають на формуванн¤ орган≥зац≥йноњ структури сучасна теор≥¤ орган≥зац≥њ в≥дносить так≥:

технолог≥ю;

розм≥ри орган≥зац≥њ;

середовище;

стратег≥ю.

ѕри цьому сл≥д зауважити, що кожний ≥з зазначених фактор≥в впливаЇ на формуванн¤ орган≥зац≥йноњ структури не т≥льки пр¤мо, але ≥ непр¤мо (опосередковано), тобто шл¤хом њх взаЇмного впливу один на одного.

“ехнолог≥¤. ” широкому розум≥нн≥ технолог≥¤ Ц це процес конверс≥њ (перетворенн¤) вход≥в в орган≥зац≥ю ( людських, ф≥нансових, ф≥зичних та ≥нформац≥йних ресурс≥в) у виходи з орган≥зац≥њ (продукц≥¤, послуги, прибутки/збитки). “аке розум≥нн¤ технолог≥њ дозвол¤Ї використовувати цю категор≥ю дл¤ характеристики будь-¤коњ орган≥зац≥њ, а не лише виробничоњ.

ƒосл≥дженн¤ повТ¤зан≥ з вивченн¤м взаЇмозвТ¤зк≥в "технолог≥¤-структура" проводилис¤ ƒжоан ¬удворд ≥ „арльзом ѕерроу.

Ќа початку 60-х рок≥в група науковц≥в п≥д кер≥вництвом ƒж. ¬удворд досл≥джувала д≥¤льн≥сть малих п≥дприЇмств з метою встановити взаЇмозвТ¤зки м≥ж розм≥рами орган≥зац≥њ та њњ структурою. јле так≥ взаЇмозвТ¤зки не ви¤вилис¤ доти, доки вс≥ ф≥рми не класиф≥кували за типами технолог≥й. Ѕули визначен≥ 3 типи технолог≥й:

одиничне виробництво,

масове виробництво,

процесне (безперервне) виробництво.

–езультати подальших досл≥джень дозволили зробити так≥ висновки:

ўо ≥снуЇ т≥сний звТ¤зок м≥ж типом технолог≥њ ≥ орган≥зац≥йною структурою.

ўо ефективн≥сть д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ залежить в≥д того, наск≥льки структура ф≥рми в≥дпов≥даЇ використовуван≥й технолог≥њ. ќтже, не ≥снуЇ "≥деальноњ" орган≥зац≥йноњ структури ф≥рми. ќрган≥чний принцип побудови орган≥зац≥йноњ структури спри¤Ї ефективн≥й робот≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ використовують технолог≥њ одиничного та процесного виробництва, а бюрократичний (механ≥стичний) принцип п≥дходить дл¤ орган≥зац≥й з технолог≥Їю масового виробництва (див. табл.4.2.).

“аблиц¤ 4.2.

¬плив типу використовуваноњ технолог≥њ на виб≥р орган≥зац≥йноњ структури за ƒж.¬удворд

Ќедол≥ком класиф≥кац≥њ технолог≥й, запропонованоњ ƒж.¬удворд Ї те, що њњ можна застосувати переважно дл¤ виробничих орган≥зац≥й.

Ѕ≥льш широку основу дл¤ класиф≥кац≥њ технолог≥й запропонував „. ѕерроу. ¬≥н розгл¤дав технолог≥њ кр≥зь призму двох таких критер≥≥в:

ступ≥нь м≥нливост≥ завдань у робот≥ ≥ндив≥дуума;

тип досл≥дних процедур дл¤ пошуку метод≥в реагуванн¤ на ц≥ зм≥ни (або ступ≥нь, у ¤кому проблема п≥ддаЇтьс¤ анал≥зу).

¬≥дпов≥дно до цього (див. рис.4.4.) „.ѕерроу вид≥лив наступн≥ технолог≥њ: рутинну, ≥нженерну, нерутинну, рем≥сничу.

—туп≥нь м≥нливост≥ завдань

–ис.4.4.  ласиф≥кац≥¤ технолог≥й за „.ѕерроу

–утинна технолог≥¤ Ц за такоњ технолог≥њ роб≥тники мають в≥дносно пост≥йн≥ (устален≥) завданн¤, а проблеми, ¤к≥ при цьому виникають легко п≥ддаютьс¤ анал≥зу ≥ вир≥шенню (виробництво стал≥, автомоб≥л≥в).

≤нженерна технолог≥¤ Ц дл¤ такоњ технолог≥њ характерн≥ част≥ зм≥ни завдань, проте проблеми, ¤к≥ при цьому виникають, вир≥шуютьс¤ в≥дпрацьованими, рац≥ональними та системними методами (буд≥вництво мост≥в).

Ќерутинна технолог≥¤ Ц маЇ справу з частими зм≥нами завдань роб≥тникам та багатьма проблемами, ¤к≥ важко п≥ддаютьс¤ вир≥шенню (аерокосм≥чна промислов≥сть).

–ем≥снича технолог≥¤ Ц за такоњ технолог≥њ завданн¤ не зм≥нюютьс¤ часто, проте проблеми, ¤к≥ при цьому виникають досить складн≥ дл¤ анал≥зу (ремонт машин та устаткуванн¤).

Ќа заклад≥ такоњ класиф≥кац≥њ „. ѕерроу зробив так≥ висновки:

¤кщо проблеми, ¤к≥ виникають в орган≥зац≥њ можна вивчити на системн≥й основ≥ з використанн¤м лог≥чного та рац≥онального анал≥зу, то сл≥д використовувати рутинну та ≥нженерну технолог≥ю;

¤кщо проблеми, ¤к≥ виникають в орган≥зац≥њ не можуть бути вир≥шен≥ рац≥ональними методами, а вимагають використанн¤ ≥нту≥ц≥њ, передбачень, досв≥ду, то сл≥д використовувати рем≥сничу та нерутинну технолог≥ю;

¤кщо нов≥, незвичайн≥ проблеми зТ¤вл¤ютьс¤ досить часто, дл¤ њх вир≥шенн¤ доц≥льно використовувати ≥нженерну або нерутинну технолог≥њ;

¤кщо нов≥ проблеми виникають пор≥вн¤но р≥дко , то перевагу сл≥д надавати рутинн≥й або рем≥сничий технолог≥њ.

ўо ж це все означаЇ з точки зору взаЇмозвТ¤зку технолог≥њ та структури? Ќа думку „. ѕерроу, технолог≥¤ Ц це процес або методи трансформац≥њ вход≥в у виходи, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ за ступенем њх рутинност≥. „им б≥льш рутинну технолог≥ю використовуЇ орган≥зац≥¤, тим б≥льш стандартизованою маЇ бути њњ структура. –утинна технолог≥¤ асоц≥юЇтьс¤ з бюрократичною структурою. „им б≥льш нерутинною Ї технолог≥¤, тим б≥льше п≥дстав дл¤ застосуванн¤ орган≥чноњ орган≥зац≥йноњ структури.

–озм≥ри орган≥зац≥њ. ¬чен≥ јстонського ун≥верситету з Ѕ≥рм≥нгему вивчали широке коло орган≥зац≥й з метою визначенн¤ впливу технолог≥њ та розм≥р≥в ф≥рми на њњ структуру. «а результатами своњх досл≥джень вони прийшли до таких висновк≥в:

“ехнолог≥¤ чинила сильний вплив на структурн≥ характеристики т≥льки в малих ф≥рмах.

¬ крупних ф≥рмах т≥сний звТ¤зок м≥ж технолог≥Їю та структурою зникаЇ. —ильн≥ший вплив на структуру в цьому випадку чинили розм≥ри орган≥зац≥њ.

 лючов≥ аспекти впливу розм≥ру орган≥зац≥њ на њњ структуру схематично можна представити так (див. рис.4.5.):

ћал≥ розм≥ри орган≥зац≥њ.

¯ ¯ ¯

			ћеньша стандартизац≥¤ д≥¤льност≥		1 2 3 4 5 6 7 8 9 Ќазва: ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ управл≥нн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (16197 прочитано)