ћенеджмент > ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ управл≥нн¤
Ѕ≥льша централ≥зац≥¤ повноважень | | | | ћеньша спец≥ал≥зац≥¤ роб≥т | | |
¬елик≥ розм≥ри орган≥зац≥њ. ¯ ¯ ¯ | ћенша централ≥зац≥¤ повноважень | | | Ѕ≥льша стандартизац≥¤ д≥¤льност≥ | | | Ѕ≥льша спец≥ал≥зац≥¤ роб≥т | | ƒ≥йсно, з точки зору теор≥њ, зб≥льшенн¤ розм≥р≥в орган≥зац≥њ означаЇ поглибленн¤ процес≥в розпод≥лу прац≥ (спец≥ал≥зац≥¤). ќтже дл¤ забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ координац≥њ д≥¤льност≥ роб≥тник≥в потр≥бна б≥льша к≥льк≥сть менеджер≥в. ”складненн¤ орган≥зац≥й зб≥льшуЇ к≥льк≥сть проблем дл¤ вищоњ ланки кер≥вник≥в. ¬иникаЇ потреба у використанн≥ формал≥зованих регул¤тор≥в (правил, стандартних операц≥йних процедур тощо). Ѕ≥льше того, вищ≥ менеджери мають передавати все б≥льше ≥ б≥льше своњх функц≥й менеджерам нижчого р≥вн¤. ѕрийн¤тт¤ р≥шень стаЇ все ≥ б≥льш децентрал≥зованим. јле чи Ї цей сценар≥й завжди реал≥стичним? „и можемо ми сказати, що зб≥льшенн¤ розм≥р≥в орган≥зац≥њ завжди призводить до б≥льшоњ формал≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ? „и ≥снуЇ м≥ж ними функц≥ональна залежн≥сть? —ередовище. ¬плив середовища на орган≥зац≥йну структуру залежить в≥д його наступних характеристик: складн≥сть середовища - визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю його компонент, ¤к≥ впливають на функц≥онуванн¤ орган≥зац≥њ та ≥нтенсивн≥стю взаЇмод≥њ м≥ж ними; динам≥чн≥сть середовища - характеризуЇтьс¤ к≥льк≥стю зм≥н середовища в одиницю часу та под≥бн≥стю зм≥н; невизначен≥сть середовища - визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю ≥нформац≥њ про компоненти та зм≥ни в середовищ≥, а також ¤к≥стю та визначен≥стю такоњ ≥нформац≥њ. ѕерше достатньо глибоке досл≥дженн¤ взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж середовищем ≥ структурою було проведено “.Ѕарнсом ≥ ƒж.—талкером. ¬они ≥дентиф≥кували два крайн≥х типа середовища: стаб≥льне (¤ке залишаЇтьс¤ в≥дносно пост≥йним у час≥) ≥ нестаб≥льне (дл¤ ¤кого характерн≥ невизначен≥сть та швидк≥ зм≥ни). ƒал≥ вони встановили, що орган≥зац≥њ, ¤к≥ функц≥онують в стаб≥льному середовищ≥ звичайно мають структуру, ¤ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д структури, що мають орган≥зац≥њ в нестаб≥льному середовищ≥. “ак≥ типи орган≥зац≥йних структур д≥стали назву в≥дпов≥дно механ≥стичноњ та орган≥чноњ (див. табл.4.3.). “аблиц¤ 4.3. ѕор≥вн¤льна характеристика механ≥стичноњ та орган≥чноњ структур “.Ѕарнса ≥ ƒж.—талкера | ѕараметри | ’арактеристики орган≥зац≥йних систем | | механ≥стична (закрита, стаб≥льна) | орган≥чна (в≥дкрита, адаптивна) | | 1. «агальне середовище | спок≥йна | турбулентна | | 2. ѕередбаченн¤ зм≥н середовища | добра | недостатн¤ | | 3. “ехнолог≥¤ | стаб≥льна | динам≥чна | | 4. ¬плив середовища на орган≥зац≥ю | слабкий | сильний | | 5. Ќаголос в д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ | на виконанн¤ роб≥т | на вир≥шенн¤ проблем | | 6. ѕроцес прийн¤тт¤ р≥шень | п≥ддаЇтьс¤ програмуванню | не п≥ддаЇтьс¤ програмуванню | | 7. «агальноорган≥зац≥йн≥ ц≥нност≥ | ефективн≥сть, передбачен≥сть, безпека, запоб≥ганн¤ ризику | результативн≥сть, адаптивн≥сть, сприйн¤тт¤ ризику | | 8. ѕроцедури та правила | багато, часто формал≥зован≥, письмов≥ | мало, часто неформальн≥ | | 9. ≥льк≥сть ≥Їрарх≥чних р≥вн≥в | багато | мало | | 10. ƒжерело влади | позиц≥¤ в орган≥зац≥йн≥й ≥Їрарх≥њ | р≥вень знань ≥ндив≥дуума | | 11. ¬≥дпов≥дальн≥сть | визначена посадою | приймаЇтьс¤ самим ≥ндив≥дуумом | | 12. ћ≥жособов≥ взаЇмов≥дношенн¤ | формальн≥ | неформальн≥ | | 13. ћотивац≥йн≥ фактори | нижч≥ р≥вн≥ споживач≥в | вищ≥ р≥вн≥ споживач≥в | | 14. —тиль кер≥вництва | автократичний | демократичний | | 15. «м≥ст комун≥кац≥йних процес≥в | безособова передача р≥шень та ≥нструкц≥й | поради та неформальне сп≥лкуванн¤ | | 16. ѕроцеси контролю | використанн¤ правил ≥ регул¤тор≥в | м≥жособов≥ контакти, переконанн¤ та п≥дтримка |
Ќазва: ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (16197 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
