ћенеджмент > ѕлануванн¤

“аблиц¤ 1.1.

¬ основ≥ такоњ таблиц≥ лежить балансова р≥вн≥сть, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що сума залишк≥в ресурс≥в на початок пер≥оду та њх надходженн¤ ≥з внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел повинна дор≥внювати сум≥ њх витрат (поточ≠ного споживанн¤ та продажу на сторон≥) ≥ залишку на к≥нець пер≥оду. ¬ажливу роль тут в≥д≥граЇ дос¤гненн¤ њх оптимальноњ структури, ¤ка б забезпечувала найб≥льшу ефективн≥сть д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ.

ƒругий метод плануванн¤ Ч це нормативний метод. —уть його в тому, що в основу планових завдань на певний пер≥од закладаютьс¤ норми вит≠рат р≥зних ресурс≥в на одиницю продукц≥њ (сировини, матер≥ал≥в, облад≠нанн¤, робочого часу, грошових засоб≥в тощо). “аким чином, норматив≠ний метод плануванн¤ використовуЇтьс¤ ¤к самост≥йно, так ≥ в рол≥ допом≥жного щодо балансового методу [5].

Ќорми та нормативи, ¤к≥ використовуютьс¤ в плануванн≥, можуть бути натуральними, варт≥сними ≥ часовими.

“ретю групу метод≥в плануванн¤ складають математичн≥, ¤к≥ звод¤ть≠с¤ до оптим≥зац≥йних розрахунк≥в на основ≥ р≥зного роду моделей. ƒо найпрост≥ших моделей належать статистичн≥, наприклад, корел¤ц≥йн≥, ¤к≥ в≥дображають взаЇмозв'¤зок двох зм≥нних величин.

ћетоди л≥н≥йного програмуванн¤ дозвол¤ють на основ≥ вир≥шенн¤ системи р≥вн¤нь ≥ нер≥вностей визначити њх оптимальн≥ величини у взаЇ≠мозв'¤зку. ÷е допомагаЇ за заданим критер≥Їм вибрати найб≥льш опти≠мальний вар≥ант функц≥онуванн¤ або розвитку об'Їкта управл≥нн¤, щоб забезпечити максимальний прибуток, зменшити витрати тощо.

≤нформац≥йн≥ ресурси плануванн¤ п≥дприЇмства

“ерм≥н "≥нформац≥¤" (лат.) означаЇ "по¤сненн¤", "викладенн¤", "пов≥домленн¤". ¬≥н набув вжитку ще наприк≥нц≥ XIX стол≥тт¤, але спочатку використовувавс¤ лише щодо засоб≥в зв'¤зку. « розвитком науки ≥ техн≥ки ≥нформац≥ю почали розгл¤дати залежно в≥д конкретно≠го зм≥сту з використанн¤м њњ р≥зновид≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ р≥зних галузей людськоњ д≥¤льност≥.

ѕ≥д ≥нформац≥Їю розум≥ють сукупн≥сть корисних в≥домостей, ¤к≥ Ї об'Їктом збиранн¤, реЇстрац≥њ, збер≥ганн¤, передаванн¤ й перетворенн¤. ≤нформац≥¤ Ї одним ≥з ресурс≥в, ¤кий може накопичуватис¤, реал≥зуватис¤, поновлюватис¤, Ї придатним дл¤ колективного викорис≠танн¤ та (на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ресурс≥в) у процес≥ споживанн¤ не втрачаЇ своњх ¤костей [15].

≤нформац≥¤ - це головний елемент будь-¤коњ ≥з функц≥й управл≥нн¤. ¬олод≥нн¤ повною, достов≥рною, актуальною та оперативною ≥нформац≥Їю надаЇ ринкових переваг, знижуЇ ф≥нансовий ризик, ефективно п≥дтримуЇ прийн¤тт¤ р≥шень.

Ќин≥ ≥нформац≥ю розгл¤дають у непод≥льн≥й Їдност≥ з комп'ютерними системами, ¤к≥ забезпечують њњ збиранн¤, реЇстрац≥ю, збер≥ганн¤, передаванн¤ й перетворенн¤. «а стад≥¤ми управл≥нн¤ розр≥зн¤ють прогнозну, планову, обл≥кову, нормативну ≥нфор≠мац≥ю, ≥нформац≥ю дл¤ анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ та оперативного управл≥нн¤.

ќск≥льки плануванн¤ Ї процесом переробки ≥нформац≥њ, то ступ≥нь визначеност≥ ≥ ймов≥рност≥ прогнозноњ ≥нформац≥њ, що переробл¤Їтьс¤, впливаЇ на ступ≥нь над≥йност≥ плануванн¤. “обто плануванн¤ проводитьс¤ в умовах повноњ ≥нформац≥њ (визначеност≥), чи неповноњ ≥нформац≥њ (невизначеност≥) [18].

ƒо джерел внутр≥шн≥х ≥нформац≥йних даних належать: бухгалтерський обл≥к ≥ зв≥тн≥сть; статистичний обл≥к ≥ зв≥тн≥сть; оперативний обл≥к ≥ зв≥тн≥сть. ѕерел≥к ≥нформац≥йних характеристик внутр≥шнього середовища можна об'Їднати за такими ознаками (табл. 1.2).

«овн≥шньою ≥нформац≥Їю дл¤ плануванн¤ Ї ≥нформац≥¤ про постачальник≥в, конку≠рентне середовище, покупц≥в тощо. ƒжерелами такоњ ≥нформац≥њ можуть бути: законо≠давча база, оф≥ц≥йна бухгалтерська та статистична зв≥тн≥сть, публ≥кац≥њ, ≥нш≥ п≥дприЇм≠ства, ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤ та самост≥йн≥ маркетингов≥ досл≥дженн¤.

«биранн¤м потр≥бноњ ≥нформац≥њ завжди займаЇтьс¤ служба плануванн¤. ¬ той же час цей процес координуЇтьс¤ ≥ контролюЇтьс¤ вищим менеджментом. ¬ищий менедж≠мент, окр≥м того, самост≥йно займаЇтьс¤ збором ≥нформац≥њ, бо маЇ доступ до р≥зних ≥нформац≥йних канал≥в.

 омп'ютери стали основним "знар¤дд¤м прац≥" вс≥х спец≥ал≥ст≥в (також ≥ анал≥≠тик≥в), тому розгл¤дати особливост≥ формуванн¤ й використанн¤ сучасноњ ≥нформац≥й≠ноњ бази плануванн¤ неможливо без урахуванн¤ ц≥Їњ обставини.

“аблиц¤ 1.2. ≤нформац≥йна характеристика

внутр≥шнього середовища п≥дприЇмства

” бухгалтерському обл≥ку запровадженн¤ системи п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шенн¤ (—ѕѕ–) пов'¤зане з виробництвом та обл≥ком товарно-матер≥альних запас≥в, њх ф≥зич≠ним розпод≥лом. Ќайтипов≥шими —ѕѕ–, що можуть застосовуватис¤ у плануванн≥, Ї "—имплан" - дл¤ корпоративного плануванн¤; "ѕрожектор" - ф≥нансового плануван≠н¤; "≈кспрес" - маркетингу, ф≥нанс≥в; "¬≤«" - керуванн¤ бюджетом. ¬ ”крањн≥ поширен≥ так≥ програмно-технолог≥чн≥ комплекси, ¤к √јЋј “» ј,  /3, Ѕ≈—“-‘, що базуютьс¤ на ≥деолог≥њ ј—” ≥ передбачають модул≥ анал≥зу ф≥нансовоњ та господарськоњ д≥¤льност≥ [12].

Ќов≥ технолог≥њ потребують нових орган≥зац≥йних структур. ѕотр≥бна гармон≥зац≥¤ комп'ютерних технолог≥й та технолог≥й орган≥зац≥њ б≥знесу.  орпоративн≥ ≥нформац≥йн≥ системи ( ≤—) дл¤ великого п≥дприЇмства Ї могутн≥м сучасним ≥нструментом, ¤кий даЇ змогу розв'¤зувати так≥ складн≥ завданн¤, ¤к управл≥нн¤ соб≥варт≥стю продукц≥њ, створенн¤ ≥нтегрованоњ системи наскр≥зного моделюванн¤ - плануванн¤ виробництва, ≥нформац≥йне забезпеченн¤ вс≥х р≥вн≥в управл≥нн¤.

Ќормативна база плануванн¤

—творенн¤ нормативноњ бази плануванн¤ - це основа рац≥ональноњ орган≥зац≥њ ≥ пла≠нуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥. Ќормативна база плануванн¤ складаЇтьс¤ ≥з системи норм ≥ норматив≥в.

Ќор≠мативний метод плануванн¤ - це один ≥з метод≥в обірунтуванн¤ план≥в, що використо≠вуЇтьс¤ на вс≥х стад≥¤х плановоњ роботи: у ход≥ економ≥чного анал≥зу результат≥в госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥, у визначенн≥ потреби в р≥зних видах ресурс≥в. ¬ його основу по≠кладено економ≥чн≥ норми та нормативи - науково-обгрунтован≥ величини, що харак≠теризують к≥льк≥сну та ¤к≥сну м≥ру витрат робочого часу, матер≥ал≥в ≥ грошей [4].

Ќорми - це максимально припустима величина абсолютноњ витрати сировини, матер≥ал≥в, палива, енерг≥њ, витрати прац≥ дл¤ виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ (чи вико≠нанн¤ роботи) встановленоњ ¤кост≥ в умовах виробництва планового року.

Ќормативи - це показники, ¤к≥ характеризують в≥дносну величину (ступ≥нь) вико≠ристанн¤ знар¤дь ≥ предмет≥в прац≥, њх витрати на одиницю площ≥, ваги, обс¤гу.

Ќорми ≥ нормативи повинн≥ бути обгрунтованими, прогресивними, динам≥чними й охоплювати всю сукупн≥сть використаних ресурс≥в. Ќорми, незалежно в≥д того, витра≠ти ¤кого елемента вони визначають, повинн≥ мати системний характер та забезпечу≠вати рац≥ональне використанн¤ живоњ й уречевленоњ прац≥.

—истема норм ≥ норматив≥в м≥стить дес¤ть основних груп: ƒефективност≥ сусп≥ль≠ного виробництва; 2) витрат ≥ запас≥в сировини, матер≥ал≥в, палива та енерг≥њ; 3) витрат трудових ресурс≥в ≥ зароб≥тноњ плати; 4) використанн¤ виробничих потужностей ≥ три≠валост≥ њх освоЇнн¤; 5) кап≥таловкладень ≥ кап≥тального буд≥вництва; 6) потреби показ≠ник≥в використанн¤, а також запас≥в в обладнанн≥; 7) ф≥нанс≥в; 8) витрат на виробницт≠во; 9) соц≥ально-економ≥чних; 10) охорони навколишнього середовища [5].

”с≥ нормативи можна под≥лити на два типи. ¬они в≥др≥зн¤ютьс¤ за своњм економ≥ч≠ним зм≥стом та за сферою впливу на господарську д≥¤льн≥сть.

≈коном≥чн≥ нормативи першого типу характеризують вимоги, що висуваютьс¤ сус≠п≥льством до ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в.

ƒо них належать: норматив ефективност≥ кап≥таловкладень, тарифи, процент за кре≠дит, нормативи виплат у бюджет за використанн¤ природних ресурс≥в (рента), валютн≥ курси та ≥н. —пециф≥чн≥сть цих норматив≥в пол¤гаЇ в тому, що вони ф≥ксують м≥н≥мально припустиму величину економ≥чноњ ефективност≥ використанн¤ р≥зних ресурс≥в, тобто сус≠п≥льне виправданий розм≥р њх витрат дл¤ дос¤гненн¤ найб≥льшого економ≥чного ефекту.

≈коном≥чн≥ норми другого типу регламентують взаЇмов≥дносини м≥ж державою та п≥дприЇмствами, а також м≥ж учасниками виробничого процесу з питань розпод≥лу одержаних результат≥в м≥ж виробничими одиниц¤ми, трудовими колективами, окре≠мими окре≠мими прац≥вниками. ƒо цього виду належать нормативи розпод≥лу валового прибутку, у т.ч. податки на прибуток, штрафи та неустойки, нормативи оплати прац≥ та утворен≠н¤ засоб≥в економ≥чного стимулюванн¤. ÷≥ нормативи мають забезпечувати узгоджен≠н¤ ≥нтерес≥в держави та окремих трудових колектив≥в ≥, в≥дпов≥дно, створювати зац≥кавле≠н≥сть п≥дприЇмницьких структур у максимальному використанн≥ виробничих можливос≠тей [12].

‘ункц≥онуванн¤ системи план≥в на п≥дприЇмств≥

ѕлан - це к≥льк≥сне в≥дображенн¤ ц≥лей та розробка шл¤х≥в њх дос¤гненн¤. ≤ншими словами, це результат плануванн¤, мотивована модель д≥й, створена на основ≥ кон'юн≠ктурного прогнозу економ≥чного середовища ≥ поставленоњ мети.

ѕлан п≥дприЇмства - це завчасно розроблена система заход≥в, що передбачаЇ ц≥л≥, зм≥ст, збалансовану взаЇмод≥ю ресурс≥в, обс¤г, методи, посл≥довн≥сть ≥ строки виконанн¤ роб≥т по виробництву ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ або наданню послуг. ѕлан дозво≠л¤Ї п≥дприЇмству оц≥нити - наск≥льки реальне дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей, що допо≠магаЇ, а що заважаЇ њх дос¤гати.

ѕлануванн¤ - це процес перетворенн¤ ц≥лей п≥дприЇмства в прогнози та плани, процес визначенн¤ пр≥оритет≥в, засоб≥в та метод≥в њх дос¤гненн¤.

” заруб≥жн≥й л≥тератур≥ Ї р¤д визначень плануванн¤, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою, але по сут≥ вони дуже схож≥. ћожна привести к≥лька приклад≥в таких визначень: плануванн¤ - "творче мисленн¤ майбутнього" (Adam Planug); плануванн¤ (у широкому пон¤тт≥) - "формуванн¤ управл≥нських р≥шень на баз≥ системноњ п≥дготовки, прийн¤тт¤ р≥шень по визначенню майбутн≥х под≥й" (Hahn, Ru); "п≥д плануванн¤м розум≥ють таке р≥шенн¤, ¤ке (пор¤д ≥з в≥дпов≥дним прийн¤т≠тю р≥шень ≥нформац≥йним процесом) виробл¤Їтьс¤ за часом ран≥ше настанн¤ даних кон'юнктурних под≥й" (Koch, Unternehmensplanung ); плануванн¤ "можливо по сут≥ визначити ¤к процес мисленн¤, при ¤кому розу≠мов≥ передбаченн¤ ≥ констатац≥¤ виробл¤ють етапи майбутньоњ д≥¤льност≥" (Kosiol, Planung,); "плануванн¤ - це системно-методичний процес п≥знанн¤ ≥ вир≥шенн¤ проблем майбутнього" (Wild, Untehmungsplanung,) [20].

—истема плануванн¤, зг≥дно з теор≥Їю систем, може розгл¤датис¤ ≥з двох точок зору. якщо елементами системи вважаютьс¤ суб'Їкти плануванн¤ (кер≥вники ≥ роз≠робники план≥в) та процеси обробки ≥нформац≥њ, то система плануванн¤ виступаЇ ¤к ц≥леор≥Їнтована множинна сукупн≥сть суб'Їкт≥в плануванн¤ або ц≥леор≥Їнтована мно≠жинна сукупн≥сть процес≥в плануванн¤, м≥ж ¤кими ≥снують специф≥чн≥ взаЇмозв'¤зки.

якщо елементами системи розгл¤дати результати плануванн¤, тобто ≥нформац≥ю, що м≥ститьс¤ у планах, то система плануванн¤ ≥нтерпретуЇтьс¤ ¤к ц≥леор≥Їнтована множинна сукупн≥сть план≥в, м≥ж ¤кими ≥снують специф≥чн≥ взаЇмозв'¤зки.

ќбидва п≥дходи не суперечать один одному, оск≥льки плани утворюють ≥нформац≥йну складову будь-¤коњ системи плануванн¤.

” практиц≥ плануванн¤ можна вид≥лити три напр¤ми плануванн¤: прогресивне, ретро≠градне ≥ кругове. ѕрогресивне плануванн¤ (спос≥б "знизу-вгору"). ѕлануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥д нижчих р≥вн≥в п≥дприЇмства до вищих. –етроградний метод ("зверху-донизу"). ” цьому випадку процес плануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤, виход¤чи ≥з плануванн¤ п≥дприЇмства, шл¤хом детал≥зац≥њ його показни≠к≥в зверху донизу по ≥Їрарх≥њ. ѕри цьому структурн≥ п≥дрозд≥ли повинн≥ перетворювати плани, що надход¤ть, у плани своњх п≥дрозд≥л≥в.  руговий метод ("зустр≥чне плануванн¤"). ¬≥н ¤вл¤Ї собою синтез вищерозгл¤нутих метод≥в.  руговий метод передбачаЇ розробку план≥в у два етапи. Ќа першому етап≥ ("зверху-вниз") виробл¤Їтьс¤ поточне плануванн¤ за основними ц≥л¤ми. Ќа дру≠гому етап≥ ("знизу-вгору") розробл¤Їтьс¤ к≥нцевий план на основ≥ детал≥зованих план≥в. ѕри цьому, в плани включаютьс¤ найб≥льш позитивн≥ р≥шенн¤ [12].

ѕроцес плануванн¤ ¤к доц≥льна д≥¤льн≥сть людей маЇ свою технолог≥ю, ¤ка Ї по≠сл≥довн≥стю роб≥т, що виконуютьс¤ при складанн≥ план≥в. ѕроцес плануванн¤ складаЇтьс¤ ≥з наступних етап≥в:

1. ¬изначенн¤ ц≥лей плануванн¤. ¬они стають вир≥шальними факторами при ви≠бор≥ форми ≥ метод≥в плануванн¤.

2. јнал≥з проблеми. Ќа цьому етап≥ визначаЇтьс¤ вих≥дна ситуац≥¤ на момент складан≠н¤ плану ≥ формуЇтьс¤ к≥нцева ситуац≥¤.

3. ѕошук альтернатив. Ќа цьому етап≥ серед можливих шл¤х≥в вир≥шенн¤ про≠блемноњ ситуац≥њ вибираЇтьс¤ найкращий, та розробл¤ютьс¤ необх≥дн≥ д≥њ.

4. ѕрогнозуванн¤. Ќа цьому етап≥ формуЇтьс¤ у¤ва про розвиток ситуац≥њ, ¤ка пла≠нуЇтьс¤.

5. ќц≥нка. Ќа цьому етап≥ провод¤тьс¤ оптимальн≥ розрахунки дл¤ вибору найкращоњ альтернативи.

6. ѕрийн¤тт¤ планового р≥шенн¤. ¬ибираЇтьс¤ ≥ оформл¤Їтьс¤ Їдине планове р≥шенн¤ [18].

ƒопом≥жними засобами, що забезпечують процес плануванн¤, Ї засоби, ¤к≥ дозво≠л¤ють автоматизувати технолог≥чний процес розробки планових р≥шень. —юди вхо≠дить техн≥чне, ≥нформац≥йне, програмне, орган≥зац≥йне ≥ л≥нгв≥стичне забезпеченн¤.  омплексне використанн¤ цих ≥нструмент≥в дозвол¤Ї створити автоматизовану сис≠тему планових розрахунк≥в (ј—ѕ–).

ѕобудова системи плануванн¤ повинна в≥дпов≥дати ц≥л≥й низц≥ принцип≥в, основни≠ми з ¤ких Ї: ц≥леспр¤мован≥сть, Їдн≥сть ≥ повнота, ≥нтегрован≥сть за зм≥стом у час≥, гнучк≥сть, точн≥сть. –. јкофф п≥зн≥ше обірунтував ще один принцип плануванн¤ - прин≠цип участ≥ [7].

ѕринцип Їдност≥ пол¤гаЇ в тому, що плануванн¤ повинно носити системний ха≠рактер, тобто означаЇ ≥снуванн¤ сукупност≥ елемент≥в плануванн¤ њх взаЇмозв'¤зок, на¤вн≥сть Їдиного напр¤му њх розвитку, ор≥Їнтованого на загальн≥ ц≥л≥. ≈лементами плануванн¤ на п≥дприЇмств≥ Ї окрем≥ п≥дрозд≥ли, що вход¤ть до нього та окрем≥ скла≠дов≥ процесу плануванн¤. ѕлани ≥ процеси плануванн¤, ¤к≥ Ї в њх основ≥, повинн≥ бути ≥нтегрованими з ор≥Їнтац≥Їю на ц≥л≥, тобто вони мають бути зм≥стовно пов'¤заними. «м≥стова ор≥Їнтац≥¤ дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥стю системи плануванн¤ ≥ ор≥Їнтац≥йноњ струк≠тури п≥дприЇмства. ¬заЇмозв'¤зок м≥ж п≥дрозд≥лами зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ коорди≠нац≥њ на горизонтальному р≥вн≥, тобто на р≥вн≥ функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в (виробничого в≥дд≥лу, в≥дд≥лу маркетингу тощо). ™диний напр¤мок плановоњ д≥¤льност≥, загальн≥ ц≥л≥ вс≥х елемент≥в п≥дприЇмства стають можливими у рамках вертикальноњ Їдност≥ вс≥х п≥дрозд≥л≥в (наприклад, п≥дприЇмство - цех - бригада) та њх ≥нтеграц≥њ.

 оординац≥¤ плановоњ д≥¤льност≥ окремих функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в виражаЇтьс¤ в тому, що плануванн¤ жодноњ частини п≥дприЇмства не можна зд≥йснювати ефектив≠но, ¤кщо воно не буде пов'¤зане з плановою д≥¤льн≥стю його окремих одиниць.  р≥м того, зм≥ни в планах одного ≥з п≥дрозд≥л≥в повинн≥ бути в≥дображенн≥ ≥ в планах ≥нших п≥дрозд≥л≥в.

≤нтеграц≥¤ плановоњ д≥¤льност≥ виражаЇтьс¤ в тому, що:

1.  ожна з п≥дсистем плануванн¤ д≥Ї, виход¤чи ≥з загальноњ стратег≥њ п≥дприЇм≠ства, окремий план - це частина плану б≥льш високого п≥дрозд≥лу й п≥дприЇмства в ц≥лому.

2. ¬с≥ плани - це не просто сукупн≥сть, наб≥р документ≥в, а њх взаЇмопов'¤зана та узгоджена система.

”згодженн¤ план≥в може зд≥йснюватис¤ посл≥довно або паралельно (синхронно). Ќеобх≥дн≥сть узгодженост≥ план≥в ус≥х р≥вн≥в управл≥нн¤ у вс≥х структурних п≥дрозд≥≠лах п≥дприЇмства обумовлюЇ посл≥довний характер узгодженн¤. Ќа великих п≥дприЇм≠ствах з≥ складною орган≥зац≥йною структурою процес плануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ комб≥≠новано "зверху-донизу" ≥ "знизу-вгору" в≥дпов≥дно до так званого принципу "зустр≥ч≠ного потоку". ѕроцедура плануванн¤ у такому випадку передбачаЇ багаторазовий процес узгоджень на к≥лькох р≥вн¤х управл≥нн¤ [19].

ѕринцип участ≥ т≥сно пов'¤заний ≥з принципом Їдност≥ ≥ пол¤гаЇ в тому, що кож≠ний прац≥вник п≥дприЇмства стаЇ учасником плановоњ д≥¤льност≥, незалежно в≥д посади ≥ в≥д виконуваних функц≥й. “обто, в процес≥ плануванн¤ повинн≥ брати участь ус≥ т≥, кого воно безпосередньо стосуЇтьс¤. ѕри цьому, кожний ≥з учасник≥в плануванн¤ одержуЇ б≥льш глибоке розум≥нн¤ ц≥лей п≥дприЇмства, в≥н отримуЇ б≥льш повну ≥ об'Їктивну ≥нформац≥ю про п≥дприЇмство, про р≥зн≥ сторони його д≥¤льност≥. ќсобиста участь пра≠ц≥вник≥в п≥дприЇмства, в тому числ≥ ≥ р¤дових, призводить до того, що плани п≥дприЇм≠ства стають њх особистими планами. «астосуванн¤ принципу участ≥ спри¤Ї тому, що прац≥вники, займаючись плануванн¤м, розвивають себе ¤к особист≥сть, у кожного ≥з них з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ мотиви до ефективноњ прац≥, а п≥дприЇмство набуваЇ додатков≥ ресурси дл¤ вир≥шенн¤ своњх майбутн≥х завдань. ѕлануванн¤, засноване на принцип≥ участ≥, ще називають парсипативним, оск≥льки воно поЇднуЇ дв≥ функц≥њ: оперативне керуванн¤ ≥ плануванн¤. ѕлани перестають бути "чимось" дл¤ кер≥вник≥в, кер≥вники сам≥ залучаютьс¤ до њх складанн¤ [15].

ѕринцип безперервност≥ передбачаЇ зд≥йсненн¤ процесу плануванн¤ на п≥д≠приЇмств≥ в рамках встановленого циклу ≥ так, щоб розроблен≥ плани безперервно зм≥ню≠вали один одного.

ѕроцес плануванн¤ повинен бути безперервним, виход¤чи з важливих передумов:

- невизначеност≥ зовн≥шнього середовища та на¤вност≥ непередбачених зм≥н, що робл¤ть необх≥дним пост≥йне коригуванн¤ план≥в п≥дприЇмства в≥дносно зм≥н зовн≥шн≥х умов ≥ в≥дпов≥дне њх виправленн¤ та уточненн¤;

- зм≥нюютьс¤ не лише фактичн≥ передумови, але й у¤вленн¤ п≥дприЇмства про своњ внутр≥шн≥ ц≥нност≥ та можливост≥. якщо п≥дприЇмство не буде враховувати так≥ зм≥ни, запланований та отриманий результат може ви¤витис¤ н≥кому не потр≥бним.

ѕринцип гнучкост≥ взаЇмопов'¤заний ≥з принципом безперервност≥ ≥ пол¤гаЇ в тому, що план ≥ процес плануванн¤ може зм≥нювати свою направлен≥сть у зв'¤зку з виникненн¤м непередбачуваних ситуац≥й. ƒл¤ зд≥йсненн¤ принципу гнучкост≥ плани повинн≥ складатис¤ так, щоб в них можна було вносити зм≥ни, пов'¤зуючи њх ≥з зм≥ною внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х умов д≥¤льност≥. ƒос¤гненню гнучкост≥ плануванн¤ спри¤Ї розробка альтернативних план≥в. ѕри формуванн≥ системи плануванн¤ варто дос¤≠гати економ≥чноњ ефективност≥ ≥ не допускати "надлишку плануванн¤", що сковуЇ ≥н≥ц≥ативу персоналу, знижуЇ мотивац≥ю прац≥вник≥в, а надм≥рн≥ витрати не компенсу≠ютьс¤ результатами Ѕудь-¤кий план повинен бути складений з високим р≥внем точност≥, тобто плани повинн≥ бути конкретизован≥ ≥ детал≥зован≥, враховувати зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ умови д≥¤ль≠ност≥ п≥дприЇмства [1].

ƒл¤ ефективного функц≥онуванн¤ системи плануванн¤ на п≥дприЇмств≥ потр≥бно створити певн≥ передумови: орган≥зац≥йн≥, ≥нформац≥йн≥ та кадров≥. ќрган≥зац≥йна струк≠тура п≥дприЇмства маЇ бути адекватною систем≥ плануванн¤ з тим, щоб органи управ≠л≥нн¤ й орган≥зац≥йн≥ одиниц≥, ¤к≥ утворюють в≥дпов≥дно орган≥зац≥йну та планову п≥ра≠м≥ди, перекривали одна одну. ѕроцедури плануванн¤ мають бути спланован≥ з погл¤ду орган≥зац≥йного забезпеченн¤.  р≥м того, побудова системи плануванн¤ на в≥тчизн¤≠них п≥дприЇмствах в≥дбуваЇтьс¤ за умов перех≥дного пер≥оду, коли ран≥ше д≥юч≥ систе≠ми майже зруйнован≥, а нов≥ вимагають становленн¤.

ƒо основних проблем побудови ефективноњ системи плануванн¤ на п≥дприЇмств≥ належать:

- ор≥Їнтац≥¤ на короткостроков≥ результати д≥¤льност≥, нерозвинен≥сть стратег≥ч≠ного управл≥нн¤, в≥дсутн≥сть систематичного контролю за в≥дпов≥дн≥стю результат≥в поточноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства його стратег≥чним ц≥л¤м;

- фрагментарн≥сть та в≥дсутн≥сть комплексност≥ поточних план≥в, зниженн¤ р≥вн¤ координац≥њ у систем≥;

- практично повна в≥дсутн≥сть роботи на ринку, нерозроблен≥сть методично-ана≠л≥тичноњ бази дл¤ анал≥зу ринку;

- нерозвинен≥сть корпоративного управл≥нн¤, розб≥жност≥ ≥нтерес≥в власник≥в, управл≥нського персоналу та колективу.

1.7. –≥зновиди план≥в та њх комплекси

як зазначалось ран≥ше, плануванн¤ Ї важливою функц≥Їю управл≥нн¤, ¤ка, ¤к ≥ управ≠л≥нн¤, видозм≥нюЇтьс¤ в процес≥ розвитку економ≥ки.

ѕерех≥д до ринковоњ концепц≥њ управл≥нн¤ вимагаЇ перегл¤ду вс≥х елемент≥в плану≠ванн¤. јвтоматична зам≥на плануванн¤ ринковими регул¤торами не пройшла й не могла: б≥льше того, сам≥ ринков≥ методи управл≥нн¤ виникнути не можуть. Ќеобх≥дно було на планов≥й основ≥ створити умови дл¤ њх формуванн¤ через роздержавленн¤, приватиза≠ц≥ю, реструктуризац≥ю, санац≥ю тощо [17].

ѕлануванн¤ ¤к форма державного впливу на економ≥ку ≥снуЇ у вс≥х крањнах. ¬оно орган≥чно вписуЇтьс¤ в ринковий механ≥зм господарюванн¤. ¬ процес≥ плануванн¤ важ≠ливо визначити, що ≥ ¤к повинна планувати держава, а що - сам≥ суб'Їкти господарю≠ванн¤. ўоб вир≥шити цю проблему розгл¤немо види плануванн¤.

«а зм≥стом ≥ формою про¤ву розр≥зн¤ють так≥ види (форми) плануванн¤ ≥ план≥в: 1. « точки зору обов'¤зковост≥ планових завдань розр≥зн¤ють директивне та ≥ндикативне плануванн¤.

ƒирективне плануванн¤ Ч це процес прийн¤тт¤ р≥шень, ¤к≥ мають обов'¤зковий характер дл¤ об'Їкт≥в плануванн¤. ¬с¤ система соц≥ал≥стичного народногосподарсь≠кого плануванн¤ носила виключно директивний характер, силу закону. ƒирективн≥ пла≠ни мали, ¤к правило, адресний характер ≥ в≥др≥зн¤лис¤ надм≥рною детал≥зац≥Їю. “аке плануванн¤ може бути ефективним засобом вир≥шенн¤ багатьох завдань, ¤к≥ мають загальнонац≥ональне значенн¤, наприклад, у сфер≥ охорони навколишнього середови≠ща, оборони, соц≥альноњ пол≥тики [12].

≤ндикативне плануванн¤ Ї найб≥льш розповсюджена у всьому св≥т≥ форма дер≠жавного плануванн¤ макроеконом≥чного розвитку. ≤ндикативне плануванн¤ Ї антипо≠дом директивного тому, що цей план не маЇ обов'¤зкового до виконанн¤ характеру, хоча в ньому можуть бути ≥ обов'¤зков≥ завданн¤. ¬ ц≥лому в≥н маЇ направл¤ючий, рекомендац≥йний характер. ќсновне завданн¤ такого плануванн¤ не т≥льки в тому, щоб дати к≥льк≥сну оц≥нку показник≥в, що характеризують динам≥ку, структуру та ефек≠тивн≥сть економ≥ки, а насамперед в тому, щоб забезпечити ув'¤зку та збалансован≥сть вс≥х показник≥в розвитку економ≥ки. ≤ндикативне плануванн¤ маЇ ≥нформац≥йний, ор≥Їн≠туючий характер (контрольн≥ цифри, економ≥чн≥ регул¤тори) [18].

≤ндикативне плануванн¤ застосовуЇтьс¤ ≥ на м≥крор≥вн≥. ” цьому випадку при скла≠данн≥ перспективних план≥в застосовуЇтьс¤ ≥ндикативне, а в поточному плануванн≥ - директивне плануванн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д плану (≥ндикатору), зобов'¤занн¤ (директива) пов'¤зане з прийн¤т≠т¤м р≥шенн¤ про конкретн≥ д≥њ.

2. «алежно в≥д терм≥ну, на ¤кий складаЇтьс¤ план, ≥ ступен¤ детал≥зац≥њ планових розрахунк≥в прийн¤то розр≥зн¤ти довгострокове (перспективне), середньо-строкове ≥ короткострокове (поточне) плануванн¤.

ѕерспективне плануванн¤ охоплюЇ пер≥од понад 5 рок≥в - 10, 15, 20 рок≥в. “ак≥ плани визначають довгострокову стратег≥ю п≥дприЇмства, соц≥альний, економ≥чний та науково-техн≥чний розвиток. “аке плануванн¤ потр≥бно в≥др≥зн¤ти в≥д прогнозуванн¤.

ѕрогнозуванн¤ Ч це процес передбаченн¤, побудований на ймов≥рност≥, науково обгрунтованому судженн≥ про перспективи розвитку об'Їкта в майбутньому.

—ередньострокове плануванн¤ проводитьс¤ на пер≥од в≥д 1 до 5 рок≥в. Ќа де¤ких п≥дприЇмствах середньострокове плануванн¤ сум≥сне з поточним. ” цьому випадку складаЇтьс¤ п'¤тир≥чний план, в ¤кому перший р≥к детал≥зуЇтьс¤ до р≥вн¤ поточного плану ≥ Ї по сут≥ короткостроковим плануванн¤м.

ѕоточне плануванн¤ охоплюЇ пер≥од до 1 року - п≥вр≥чне, квартальне, м≥с¤чне, де≠кадне, тижневе ≥ добове плануванн¤.

3. «а складом планових р≥шень розр≥зн¤ють:

а) стратег≥чне плануванн¤;

б) поточне (оперативно-календарне плануванн¤);

в) зведене плануванн¤ загальних результат≥в та ф≥нансове плануванн¤.

ѕри стратег≥чному плануванн≥ на основ≥ поставлених ц≥лей визначаютьс¤ обс¤≠ги ≥ структура продуктово-асортиментноњ програми п≥дприЇмства, а також структура ≥ обс¤ги ресурс≥в (потенц≥алу), необх≥дних дл¤ виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. —тра≠тег≥чне плануванн¤ безпосередньо пов'¤зане з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства у так званому довгостроковому пер≥од≥, оск≥льки зм≥на потенц≥алу передбачаЇ плануванн¤ розм≥ру п≥дприЇмства, структури виробництва, виробничоњ потужност≥, структури кап≥талу, а також орган≥зац≥йноњ структури, юридичноњ форми ≥ системи управл≥нн¤ п≥дприЇмством у ц≥лому [6]. ќсновна мета стратег≥чного плануванн¤ пол¤гаЇ у створенн≥ потенц≥алу дл¤ виживанн¤ п≥дприЇмства в умовах динам≥чноњ зм≥ни зовн≥шнього середовища, що по≠роджуЇ невизначен≥сть перспективи. ¬ результат≥ такого плануванн¤ п≥дприЇмство ста≠вить перспективн≥ ц≥л≥ ≥ виробл¤Ї шл¤хи њх дос¤гненн¤.

Ќа сьогодн≥ стратег≥чне плануванн¤ зайн¤ло своЇ м≥сце в р¤д≥ функц≥й менедж≠менту. Ѕагато в чому воно набуло нового зм≥сту, збагатилос¤ за рахунок синтезу з новим п≥дходом. —ьогодн≥, пор¤д ≥з формальними, к≥льк≥сними методами, стратег≥чне плануванн¤ використовуЇ творчий, ≥нтуњтивний п≥дх≥д. Ќе будучи ун≥версальним ме≠тодом дос¤гненн¤ усп≥ху в б≥знес≥, воно в той же час створюЇ основу дл¤ усп≥шноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

—тратег≥чне плануванн¤ складаЇтьс¤ з р¤ду взаЇмозалежних етап≥в. —початку проводитьс¤ досл≥дженн¤ зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища орган≥≠зац≥њ, пот≥м визначаютьс¤ основн≥ ор≥Їнтири п≥дприЇмства, на наступному етап≥, у рам≠ках стратег≥чного анал≥зу, пор≥внюютьс¤ результати першого ≥ другого етап≥в, визнача≠ютьс¤ можлив≥ вар≥анти стратег≥й, пот≥м вибираЇтьс¤ один ≥з вар≥ант≥в ≥ формуЇтьс¤ власна стратег≥¤; на останньому етап≥ готуЇтьс¤ остаточний стратег≥чний план, вихо≠д¤чи з ран≥ше проведених розробок, пропозиц≥й нижчесто¤чих р≥вн≥в [13].

—тратег≥чний план п≥дприЇмства базуЇтьс¤ на:

- визначенн≥ попиту на продукц≥ю, що виробл¤Їтьс¤ або може бути вироблена; прогнозуванн≥ њњ збуту та можливостей зб≥льшенн¤ експорту й зменшенн¤ ≥мпорту; зб≥льшенн¤ на ц≥й основ≥ обс¤г≥в виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ;

- перев≥рц≥ збалансованост≥ прийн¤тих обс¤г≥в ≥з на¤вними потужност¤ми й техно≠лог≥чним забезпеченн¤м, а також розробц≥ заход≥в, спр¤мованих на реконструкц≥ю й техн≥чне переоснащенн¤ виробничих потужностей з урахуванн¤м еколог≥чних вимог ≥ конкретних пропозиц≥й щодо поставок устаткуванн¤ та матер≥альних ресурс≥в на так≥ ц≥л≥;

- вивченн≥ можливостей забезпеченн¤ виробництва матер≥ально-техн≥чними ре≠сурсами;

- визначенн≥ перспективи соц≥ального стану трудового колективу; к≥лькост≥ ро≠бочих м≥сць (у тому числ≥ тих, що зв≥льн¤тимутьс¤ у сфер≥ матер≥ального виробницт≠ва), оплати прац≥, витрат прибутку на соц≥альн≥ ц≥л≥;

- у вивченн≥ можливостей ф≥нансуванн¤ заход≥в плану за рахунок власного прибут≠ку, державних асигнувань, кредит≥в, ≥ноземних ≥нвестиц≥й тощо;

- визначенн≥ к≥нцевих результат≥в роботи п≥дприЇмства за даним планом: обс¤г≥в виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, соб≥вартост≥ та ц≥ни, чистого прибутку, ефектив≠ност≥ виробництва, ступен¤ ризику [3].

” процес≥ поточного плануванн¤, на в≥дм≥ну в≥д стратег≥чного, плануванн¤ про≠водитьс¤ на короткостроковий пер≥од на баз≥ визначеноњ виробничоњ програми, задано≠го потенц≥алу та системи управл≥нн¤, охоплюЇ вс≥ сфери виробничо-господарськоњ д≥¤ль≠ност≥ п≥дприЇмства, п≥дпор¤дковуЇ њх дос¤гненню ц≥лей. “радиц≥йно комплекс план≥в в≥дображаЇ функц≥ональн≥ сфери д≥¤льност≥ (функц≥ональн≥ п≥дсистеми плануванн¤), а саме: випуск продукц≥њ, њњ реал≥зац≥ю; забезпеченн¤ виробництва необх≥дними засоба≠ми (обірунтуванн¤ виробничою потужн≥стю), матер≥альними та трудовими ресурса≠ми; визначенн¤ витрат ≥ ф≥нансових результат≥в. ” п≥дсистему поточного плануванн¤ входить також розробка план≥в у розр≥з≥ виробничих ≥ обслуговуючих п≥дрозд≥л≥в п≥дпри≠Їмства, ¤к≥ конкретизують дос¤гненн¤ загальних ц≥лей дл¤ кожного з них. ” рамках поточного плануванн¤ розробл¤ютьс¤ також окрем≥ проекти зд≥йсненн¤ загальних стра≠тег≥чних та поточних план≥в, ¤к≥ не передбачають зм≥н у потенц≥ал≥ п≥дприЇмства [12].

як≥ основн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж стратег≥чним та поточним плануванн¤м? ќсновне питанн¤ стратег≥чного плануванн¤ - чого хоче дос¤гти п≥дприЇмство в майбутньому? ѕоточне плануванн¤ зосереджене на тому, ¤к п≥дприЇмство повинно дос¤гти такого стану. “обто р≥зниц¤ м≥ж стратег≥чним ≥ поточним плануванн¤м Ч це р≥зниц¤ м≥ж ц≥л¤ми ≥ засобами. ≤нш≥ в≥дм≥нност≥:

- прийн¤тт¤ р≥шень на р≥вн≥ поточного плануванн¤, ¤к правило, буваЇ менш суб'Їк≠тивним, тому що менеджерам, ¤к≥ займаютьс¤ поточним плануванн¤м, б≥льше дос≠тупна конкретна ≥нформац≥¤. ѕри поточному плануванн≥ застосовують к≥льк≥сн≥ мето≠ди анал≥зу, ¤к≥ базуютьс¤ на комп'ютерних технолог≥¤х;

- виконанн¤ поточних р≥шень краще в≥дсл≥дковуЇтьс¤, менш п≥ддаЇтьс¤ ризику, оск≥льки так≥ р≥шенн¤ стосуютьс¤, в основному, внутр≥шн≥х проблем;

- поточн≥ р≥шенн¤ легше оц≥нюютьс¤, тому що можуть бути виражен≥ в б≥льш конкретних цифрових результатах;

- дл¤ поточного плануванн¤ характерно також т¤ж≥нн¤ до р≥вн≥в окремих п≥дрозд≥л≥в - виробничих, рег≥ональних, функц≥ональних [18].

ќсновним завданн¤м поточного плану у загальн≥й систем≥ плануванн¤ на п≥дприЇмств≥ Ї ч≥тке визначенн¤ вс≥Їњ сукупност≥ практичних засоб≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ нам≥чених стратег≥чним планом ц≥лей, конкретизованих щодо визначеного планового пер≥оду (року). ќсновою, на ¤к≥й розробл¤ютьс¤ вс≥ розд≥ли плану п≥дприЇмства ≥ його п≥дрозд≥л≥в, Ї план виробництва ≥ збуту продукц≥њ. ѕоточне плануванн¤ передбачаЇ розробку план≥в на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ п≥дпри≠Їмством та за вс≥ма напр¤мками його д≥¤льност≥ на б≥льш коротк≥ пер≥оди (квартал, м≥с¤ць). ” розширеному вар≥ант≥ поточний план може мати наступн≥ розд≥ли:

1. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва.

2. Ќорми ≥ нормативи.

3. ѕлануванн¤ виробництва ≥ збуту продукц≥њ.

4. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ п≥дприЇмства.

5. ѕерсонал ≥ оплата прац≥.

6. ѕлануванн¤ витрат виробництва.

7. ‘≥нансовий план.

8. ≤нновац≥њ.

9. ≤нвестиц≥њ ≥ кап≥тальне буд≥вництво.

10. —оц≥альний розвиток колективу.

11. ќхорона природи ≥ рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в [12].

ќперативно-календарне плануванн¤ Ї завершальним етапом у плануванн≥ госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ќсновне його завданн¤ - в конкретизац≥њ показник≥в по≠точного плану з метою орган≥зац≥њ планом≥рноњ та ритм≥чноњ роботи п≥дприЇмства ≥ його структурних п≥дрозд≥л≥в. ¬оно пов'¤зуЇ вс≥ елементи п≥дприЇмства в Їдиний виробничий орган≥зм, включаючи техн≥чну п≥дготовку, виробництво, матер≥ально-техн≥чне забезпе≠ченн¤, створенн¤ ≥ п≥дтримку необх≥дних запас≥в матер≥альних ресурс≥в, збут продукц≥њ.

якщо стратег≥чне плануванн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к пошук нових можливостей п≥дприЇ≠мства, поточне потр≥бно вважати процесом створенн¤ передумов дл¤ реал≥зац≥њ цих нових можливостей, а оперативно-календарне плануванн¤ - процесом њх реал≥зац≥њ.

ќсновною функц≥Їю зведеного плануванн¤ Ї визначенн¤ сукупних ф≥нансово-еко≠ном≥чних результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства та ф≥нансове плануванн¤.

ѕлануванн¤ ≥нвестиц≥й ≥ проект≥в розгл¤дають ¤к особливий комплекс, що зай≠маЇ пром≥жне м≥сце м≥ж стратег≥чним та поточним плануванн¤м, або виокремлюють його за належн≥стю до довгострокового пер≥оду функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, ¤к т≥льки воно передбачаЇ зм≥ну потенц≥алу п≥дприЇмства.

ѕроект - це задум (завданн¤, проблема) та необх≥дн≥ засоби його реал≥зац≥њ ≥з метою дос¤гненн¤ бажаного економ≥чного, техн≥чного, технолог≥чного чи орган≥зац≥й≠ного результату. ѕ≥д проектом розум≥ють також сукупн≥сть орган≥зац≥йно-правових та розрахунково-ф≥нансових документ≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ визначених д≥й [1].

≤нвестиц≥йний проект Ч це комплекс заход≥в з≥ створенн¤ нового або модерн≥≠зац≥њ д≥ючого виробництва товар≥в, або наданн¤ послуг ≥з метою отриманн¤ доход≥в ≥ дос¤гненн¤ соц≥ального ефекту.

Ѕ≥знес-план Ч це документ, ¤кий Ї результатом комплексного досл≥дженн¤ основних стор≥н д≥¤льност≥ п≥дприЇмства; опис функц≥онуванн¤ новостворюваного чи реконструк≠ц≥њ д≥ючого п≥дприЇмства; робочий ≥нструмент п≥дприЇмц¤ дл¤ орган≥зац≥њ своЇњ роботи. Ѕ≥знес-план на в≥дм≥ну в≥д плану п≥дприЇмства в≥дображаЇ розвиток одного конкретного напр¤мку його роботи на визначеному ринку. ѕ≥дприЇмство може одночасно мати к≥лька б≥знес-план≥в. —туп≥нь детал≥зац≥њ обгрунтувань у б≥знес-план≥ може бути р≥зним. ” ма≠лому б≥знес≥ б≥знес-план та план п≥дприЇмства можуть зб≥гатис¤ ≥ за обс¤гом, ≥ за зм≥стом [3].

ѕлануванн¤ забезпеченн¤ виробництва матер≥альними ресурсами

2.1. «агальна характеристика п≥дприЇмства

1. ѕовне найменуванн¤ Ц ѕриватне п≥дприЇмство Ђјлголї.

2. —корочене найменуванн¤ за ™ƒ–ѕќ” Ц ѕѕ Ђјлголї.

3. Ќомер та дата державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства - є 17538 в≥д 17.04.2000 року.

4. Ќазва органу, ¤кий зд≥йснив реЇстрац≥ю Ц ¬иконавчий ком≥тет ƒарницькоњ районноњ ради м.  иЇва.

5. ¬ид д≥¤льност≥ за « √Ќ√ Ц ¬иробнича.

6. ‘орма власност≥ за « ‘¬ Ц ѕриватна.

7. јдреса п≥дприЇмства: м.  ињв, вул.  рак≥вська, 37.

8. Ѕанк≥вськ≥ рекв≥зити:

ѕѕ Ђјлголї

ћ.  ињв, вул.  рак≥вська, 37

“ел. 550-11-84

‘акс 550-11-87

 ќƒ ™ƒ–ѕќ” 2538694

р/р 260003404705802

в  Ѕ Ђѕравексбанкї

ћ‘ќ 450738

9.  ер≥вник п≥дприЇмства: √аврилюк —ерг≥й ≤ванович; 559-16-82.

10. √оловний бухгалтер:  оваленко —ветлана ѕетр≥вна, 562-76-35.

ѕѕ Ђјлголї ≥снуЇ 3 роки, займаЇтьс¤ виготовленн¤м оф≥сних мебл≥в за сучасною технолог≥Їю.

јсортимент продукц≥њ: оф≥сн≥ шафи, стелаж≥, столи, тумби.

ѕерсонал ф≥рми складаЇ 35 чолов≥к, ¤к≥ забезпечують безперервну ≥ високоефективну роботу п≥дприЇмства.

 онкурентоспроможн≥сть ф≥рми забезпечуЇтьс¤ низькими внутр≥шньовиробничими витратами, виготовленн¤м продукц≥њ високого гатунку, високим р≥внем обслуговуванн¤ споживач≥в.

2.2. ѕостановка задач≥ плануванн¤

ѕѕ Ђјлголї розрахувало план виробництва продукц≥њ (оф≥сних мебл≥в) на ≤≤ квартал 2004 р. - Xj , де j Цвид продукц≥њ. Ќорми витрат ресурс≥в на виробництво одиниц≥ продукц≥њ Ц аij , де i - вид ресурс≥в. ¬х≥дна ≥нформац≥¤:

“аблиц¤ 2.1. ѕлан виробництва:

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕлануванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (16849 прочитано)