ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ќсновн≥ типи ≥ модел≥ розвитку крањн, що розвиваютьс¤

ќсновн≥ типи ≥ модел≥ розвитку крањн, що розвиваютьс¤

«м≥ст

¬ступ.............................................................................................................................3

–ќ«ƒ≤Ћ 1 –иси крањн, що розвиваютьс¤....................................................................6

–ќ«ƒ≤Ћ 2 ∆итт¤ в крањнах з низьким доходом......................................................10

–ќ«ƒ≤Ћ 3 Ќаселенн¤ ≥ спадщина ћальтуса............................................................12

–ќ«ƒ≤Ћ 4  оеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ ≥ смертност≥ та природн≥ ресурси ≥ кап≥таловкладенн¤.....................................................................................................14

–ќ«ƒ≤Ћ 5 ћ≥сце ≥ роль крањн, що розвиваютьс¤, у м≥жнародному товарному обм≥н≥..........................................................................................................................17

–ќ«ƒ≤Ћ 6 ќсновн≥ соц≥ально Ц економ≥чн≥ особливост≥ крањн, що розвиваютьс¤..............................................................................................................23

–ќ«ƒ≤Ћ 7 ѕроблеми економ≥чного розвитку.........................................................29

–ќ«ƒ≤Ћ 8 —учасн≥ п≥дходи до економ≥чного розвитку..........................................34

–ќ«ƒ≤Ћ 9 ƒинам≥ка економ≥чного зростанн¤ та технолог≥чн≥ зм≥ни...................37

–ќ«ƒ≤Ћ 10 ≤нвестиц≥њ кап≥талу в економ≥ку крањн, що розвиваютьс¤................ 42

¬исновок.....................................................................................................................48

—писок л≥тератури.....................................................................................................51

ƒодатки ......................................................................................................................52

¬ступ

—в≥това економ≥ка Ї в≥дображенн¤м господарськоњ структури сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. ¬она розкриваЇ найсуттЇв≥ш≥ про¤ви економ≥чного житт¤, ¤ке розгортаЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ на р≥вн≥ домашн≥х господарств, ф≥рм, п≥дприЇмств транснац≥ональних корпорац≥й, р≥зноман≥тних галузей, окремих крањн, але неодм≥нно маЇ м≥жнародне забарвленн¤.

—тановленн¤ економ≥ки ¤к ц≥л≥сноњ системи в≥дбуваЇтьс¤ за умов розвинутоњ, ≥нтенсивноњ м≥жнародноњ торг≥вл≥, розгалуженого м≥жнародного под≥лу й кооперац≥њ прац≥, сформованоњ в≥дпов≥дноњ комун≥кац≥йноњ мереж≥ (транспорт, звТ¤зок тощо). «рештою, св≥това економ≥ка Ї вт≥ленн¤м (продуктом) господарськоњ Їдност≥ цив≥л≥зац≥њ, що складаЇтьс¤ внасл≥док невпинного поглибленн¤ м≥ждержавних економ≥чних в≥дносин.

—в≥това економ≥ка формувалас¤ прот¤гом тривалого ≥сторичного пер≥оду.

…ого початковий етап, очевидно, зб≥гаЇтьс¤ з великими географ≥чними в≥дкритт¤ми, з зародженн¤м св≥тового ринку. —аме в цей час були закладен≥ п≥двалини планетарноњ економ≥чноњ системи, ¤ка в подальшому викристал≥зувалас¤ у сучасну глобальну економ≥ку.

Ќаступний етап позначивс¤ промисловим переворотом останньоњ третини XVIII ст., бурхливим розвитком ≥ндустр≥ального виробництва, спец≥ал≥зац≥њ окремих крањн, галузей ≥ рег≥он≥в у межах м≥жнародного под≥лу прац≥.

“рет≥й, нин≥шн≥й етап характеризуЇтьс¤ глобальною економ≥чною Їдн≥стю за умов науково-технолог≥чноњ революц≥њ, карколомного зростанн¤ ф≥нансового сектора, ≥стотно посиленн¤ взаЇмозалежност≥ крањн св≥ту, п≥днесенн¤ рол≥ рег≥ональних ≥нтерграц≥йних угрупувань.

“ерм≥н Усв≥това економ≥каФ вперше зТ¤вивс¤ в науковому лексикон≥ на початку XX ст. Ќ≥мецький економ≥ст Ѕ. √армс у робот≥ опубл≥кован≥й 1912 р., зд≥йснив спробу обірунтувати вченн¤ про св≥тове господарство, чи св≥тову економ≥ку (ц≥ пон¤тт¤ в≥н ототожнював). √армс, зокрема, визначив св≥тову економ≥ку ¤к Усукупн≥сть взаЇмов≥дносин м≥ж окремими господарствами св≥ту, ¤к≥ розвиваютьс¤ м≥ж ними внасл≥док розбудови в≥дпов≥дних транспортних комун≥кац≥й та державного спри¤нн¤ ≥ регулюванн¤ шл¤хом укладенн¤ м≥жнародних угодФ. ѕоза сумн≥вом, наведена деф≥н≥ц≥¤ в≥дображала певний етап у розвитку св≥товоњ економ≥ки. —учасна њњ характеристика Ї значно ширшою, глибшою ≥ суттЇв≥шою.

√лобальна (св≥това) економ≥ка напередодн≥ III тис¤чол≥тт¤ ¤вл¤Ї собою ц≥л≥сну диверсиф≥ковану, багатор≥вневу, ≥Їрарх≥чну систему, що охоплюЇ сукупн≥сть м≥жнародних форм науки, техн≥ки й виробництва, об≥гу р≥зноман≥тних товар≥в та послуг. ѓњ дом≥нантними структурами Ї глобальн≥ ринки, м≥жнародн≥ комун≥кац≥йно-≥нформац≥йн≥ системи, численн≥ субТЇкти, що зд≥йснюють м≥жнародну економ≥чну пол≥тику. —в≥това економ≥ка становить одну з найскладн≥ших орган≥чних систем сучасност≥, адекватним теоретичним в≥дображенн¤м ¤коњ Ї ун≥версальне, позитивне економ≥чне знанн¤, що розкриваЇ св≥тову економ≥чну еволюц≥ю.

¬одночас св≥това економ≥ка вир≥зн¤Їтьс¤ надзвичайною строкат≥стю за У¤к≥стюФ своњх п≥дсистем та окремих елемент≥в ≥ субТЇкт≥в.

” њњ надрах визр≥вають та загострюютьс¤ глибок≥ суперечност≥, що потребуЇ формуванн¤ в≥дпов≥дних механ≥зм≥в дл¤ координац≥њ та регулюванн¤ на найвищому р≥вн≥.

« 6 млрд. людей, що мешкають нин≥ на планет≥ «емл¤, можливо, 1 млрд. живе у абсолютн≥й б≥дност≥ ≥ ледве живот≥Ї з≥ дн¤ на день. ’оча б≥дн≥ крањни борютьс¤, щоб вирватис¤ з≥ злидн≥в, швидке зростанн¤ населенн¤ зменшуЇ вигоди в≥д вдосконаленн¤ с≥льськогосподарських технолог≥й.

ўо спричин¤Ї значну в≥дм≥нн≥сть у багатств≥ крањн та р≥вн≥ житт¤ ? „и може св≥т мирно уживатис¤ з б≥дн≥стю серед достатку, з с≥льськогосподарським надлишком в јмериц≥ пор¤д з голодом в јфриц≥ ? яких заход≥в б≥дн≥ш≥ крањни можуть вживати, щоб покращити св≥й життЇвий р≥вень? як≥ ж причини сто¤ть на перешкод≥ крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤ ?

–ќ«ƒ≤Ћ 1

–иси крањн, що розвиваютьс¤.

–озпад колон≥альноњ системи в≥дкрив перспективи дл¤ суверенного розвитку дес¤тк≥в нових держав. ÷≥ держави займають понад 60% територ≥њ «емл≥, де проживаЇ 77% св≥тового населенн¤. “ут зосереджено 89,3% розв≥даних св≥тових запас≥в нафти й 50,5% - газу (у крањнах-членах ќѕ≈ , в≥дпов≥дно, - 77,6 ≥ 41,4%). Ѕ≥льше 50% св≥тових запас≥в ≥ видобутку марганцевоњ руди, хром≥т≥в, кобальту, ванад≥ю, золота, платини, алмаз≥в припадаЇ т≥льки на крањни јфрики. «а роки незалежност≥ ц≥ крањни зд≥йснили складн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ перетворенн¤, дос¤гли певних усп≥х≥в у створенн≥ основ нац≥ональноњ економ≥ки. ѕроте переважн≥й б≥льшост≥ з них не вдалось ≥стотно скоротити в≥дставанн¤ в≥д промислово розвинутих крањн з ринковою економ≥кою, вир≥шити багато гострих соц≥альних проблем.

ƒл¤ характеристики колишн≥х колон≥й, нап≥вколон≥й ≥ залежних держав ¤к особливого угрупуванн¤ у л≥тератур≥ використовують р≥зн≥ терм≥ни: молод≥ нац≥ональн≥ держави, крањни, що розвиваютьс¤, крањни Утретього св≥туФ, крањни, що визволилис¤, слаборозвинут≥ держави ≥ т. п. ќстаннЇ визначенн¤ не в≥дображаЇ диференц≥ац≥њ афро-аз≥атських й латиноамериканських крањн за р≥внем розвитку продуктивних сил ≥ навр¤д чи п≥дходить дл¤ характеристики њхнього промислового авангарду Ц нових ≥ндустр≥альних крањн. ѕон¤тт¤ Умолод≥ нац≥ональн≥ державиФ або Украњни, ¤к≥ визволилис¤Ф, не враховують специф≥ки ≥сторичного розвитку крањн Ћатинськоњ јмерики, що вже тривалий час ≥снують ¤к нац≥ональн≥, пол≥тично незалежн≥ держави . Ќарешт≥, досить поширений було терм≥н Украњни третього св≥туФ за нових реал≥й св≥тового розвитку Ц л≥кв≥дац≥њ б≥пол¤рноњ структури св≥тового пор¤дку ≥ конфронтац≥йноњ модел≥ пол≥тичних в≥дносин —х≥д Ц «ах≥д Ц практично втрачаЇ сенс. ¬ умовах, коли жоден ≥з згаданих терм≥н≥в не вповн≥ в≥дображаЇ специф≥ку та складност≥ р≥зноман≥тного масиву крањн јз≥њ, јфрики й Ћатинськоњ јмерики, найб≥льш усталеним можна вважати терм≥н Украњни, що розвиваютьс¤ Ф, хоча й в≥н досить аморфний , адже крањн, що не розвиваютьс¤, у св≥тов≥й економ≥ц≥ немаЇ .

ўо розум≥ють п≥д крањною, що розвиваЇтьс¤, або менш розвиненою крањною ?  рањна, що розвиваЇтьс¤ Ц крањна, в ¤к≥й доход на душу населенн¤ низький пор≥вн¤но з доходом у розвинутих крањнах, таких, ¤к —получен≥ Ўтати, япон≥¤, Ќ≥меччина тощо . ¬ крањнах, що розвиваютьс¤, населенн¤ маЇ погане здоровТ¤, низький р≥вень письменност≥, непридатне житло ≥ убоге харчуванн¤.

’оча крањни, що розвиваютьс¤, ≥стотно р≥зн¤тьс¤ р≥внем економ≥чного розвитку, соц≥ально-економ≥чними структурами, мають нац≥ональн≥, ≥сторико-культурн≥, рел≥г≥йн≥ своЇр≥дност≥, можна вид≥лити њхн≥ сп≥льн≥ або близьк≥ риси. ÷е передус≥м к≥льк≥сне ≥ ¤к≥сне в≥дставанн¤ продуктивних сил в≥д р≥вн¤ пост≥ндустр≥альних держав . ѓм притаманна в≥дстал≥сть соц≥ально-економ≥чноњ структури , ¤ка характеризуЇтьс¤ багатоукладн≥стю економ≥ки, великою питомою вагою кастово-феодальних та ≥нших докап≥тал≥стичних уклад≥в . —п≥льною рисою переважноњ б≥льшост≥ цих крањн Ї низький р≥вень житт¤ населенн¤, слаборозвинут≥сть соц≥альноњ ≥нфраструктури . … нарешт≥, њхньою особлив≥стю Ї набагато ≥стотн≥ший ≥ жорсток≥ший вплив рел≥г≥й, традиц≥й на соц≥ально-економ≥чний розвиток , н≥ж в ≥ндустр≥альних крањнах.

«азначен≥ властивост≥ визначають й особлив≥сть ринку крањн, що розвиваютьс¤, Унедосконал≥стьФ функц≥онуванн¤ ринкових механ≥зм≥в у цих крањнах.

ƒе¤к≥ згадан≥ своЇр≥дност≥ даних крањн досить ст≥йк≥, ≥нш≥ ж (наприклад, р≥вень ≥ндустр≥ального розвитку) зм≥нюютьс¤ ≥ в останнЇ дес¤тир≥чч¤ Урозмиваютьс¤Ф, що й призводить до поглибленн¤ диференц≥ац≥њ цих крањн .

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ часом вказуЇтьс¤ й на таку сп≥льну ознаку цих крањн, ¤к асиметричну взаЇмозалежн≥сть м≥ж ними та пров≥дними центрами глобальноњ економ≥ки .

“ривалий час на анал≥з≥ в≥дносин крањн, що розвиваютьс¤ , з крањнами з розвинутою ринковою економ≥кою позначалось ≥деолог≥чне протисто¤нн¤ у св≥т≥ . –еальн≥сть же переконливо св≥дчить про необгрунтован≥сть такого ≥деолог≥чного п≥дтексту . —уперечност≥ м≥ж зазначеними групами крањн таки ≥снують (вони можуть модиф≥куватис¤, слабнути чи поглиблюватис¤ ), але не Ї антагон≥стичними, конфротац≥йними.  онфл≥ктн≥сть не дом≥нуЇ у цих в≥дносинах. «ростанн¤ транснац≥онал≥зац≥њ виробництва й кап≥талу, висуванн¤ на перший план глобальних проблем призвод¤ть до такого р≥вн¤ взаЇмозалежност≥ держав, що жодна з проблем крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤, не може бути вир≥шена без тривалого сп≥вроб≥тництва вказаних двох груп крањн (≥ не т≥льки њх). “им паче це неможливо в умовах антагон≥стичного конфл≥кту м≥ж ними, що призвело б до глобальних катакл≥зм≥в та краху економ≥ки багатьох крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤ .

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ќсновн≥ типи ≥ модел≥ розвитку крањн, що розвиваютьс¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (7188 прочитано)