ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ќсновн≥ типи ≥ модел≥ розвитку крањн, що розвиваютьс¤

ќдним ≥з приклад≥в такого сп≥вроб≥тництва, в ход≥ ¤кого шл¤хом компром≥с≥в, поступок, виробленн¤ прийн¤тих п≥дход≥в вдалос¤ запоб≥гти реальн≥й загроз≥ УвибухуФ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, став пошук розвТ¤занн¤ проблеми заборгованост≥ крањн, що розвиваютьс¤. “аких же зусиль св≥тового сп≥втовариства у перспектив≥ вимагатиме й розвТ¤занн¤ глобальноњ проблеми, повС¤заноњ з ситуац≥Їю у найменш розвинутих крањнах.

ќтже, конфронтац≥йна модель в≥дносин Украњни, що розвиваютьс¤, - розвинут≥ крањниФ не в≥дображаЇ сучасну реальн≥сть.

“аблиц¤ 20-1 Ї важливим джерелом даних дл¤ розум≥нн¤ того, хто Ї основними Угравц¤миФ у св≥тов≥й економ≥ц≥, а також показник≥в економ≥чноњ в≥дсталост≥.  рањни згруповано у розр¤ди з низьким р≥внем доходу, з доходом нижчим за середн≥й, з доходом вищим за середн≥й та високим р≥внем доходу.

Ѕагато ц≥кавого випливаЇ ≥з даноњ таблиц≥. —правд≥ , крањни з низьким доходом набагато б≥дн≥ш≥ в≥д розвинених крањн, зокрема —Ўј. ƒоход на душу населенн¤ становить приблизно 1/50 доходу високорозвинених крањн. «ауважте, однак, що пор≥вн¤нн¤ життЇвих р≥вн≥в спотворюЇтьс¤ використанн¤м оф≥ц≥йних обм≥нних курс≥в.

ѕрихильники нов≥тньоњ методики, розгл¤даючи паритет куп≥вельноњ спроможност≥, або можна купити на доход, тверд¤ть, що доходи в б≥дн≥ших крањнах, можливо, дуже занижен≥, але великий розрив все ж збер≥гаЇтьс¤.

 р≥м того, багато показник≥в соц≥ального розвитку ≥ показник≥в здоровС¤ характеризують насл≥дки б≥дност≥ в крањнах з низьким доходом. —ередн¤ тривал≥сть житт¤ невелика, р≥вень осв≥ти ≥ письменност≥ скромний; це в≥дбиваЇ низький р≥вень ≥нвестиц≥й в людський кап≥тал. Ѕ≥льш≥сть населенн¤ в цих крањнах працюЇ у с≥льському господарств≥, тод≥ ¤к в багатих крањнах лише невелика частка населенн¤ працюЇ в ц≥й галуз≥.

” таблиц≥ 20-1 також показано значну в≥дм≥нн≥сть м≥ж крањнами, що розвиваютьс¤. ќкрем≥ з них пост≥йно залишаютьс¤ на гран≥ голоду Ц це найб≥дн≥ш≥ крањни, так≥, ¤к „ад, Ѕангладеш та ≈ф≥оп≥¤ . ≤нш≥ крањни, що перебувають у розр¤д≥ найб≥дн≥ших два або три дес¤тил≥тт¤ тому, перем≥стилис¤ у розр¤д крањн з середн≥м доходом . Ќайусп≥шн≥ш≥ з цих крањн або територ≥й Ц √онконг, ѕ≥вденна  оре¤ “айвань Ц називають нин≥ новими ≥ндустр≥альними крањнами, або Ќ≤ .  рањни, що розвиваютьс¤, ¤к≥ нин≥ перейшли до категор≥њ Ќ≤ , можливо, завтра стануть передовими.

–ќ«ƒ≤Ћ 2

∆итт¤ в крањнах з низьким доходом.

ўоб побачити в≥дм≥нн≥сть м≥ж розвиненими крањнами ≥ крањнами, що розвиваютьс¤, у¤в≥мо соб≥, що типова людина у в≥ц≥ 21 року в одн≥й з крањн з низьким доходом, так≥й наприклад, ¤к √ањт≥, ≤нд≥¤ або Ѕангладеш. ¬и б≥дн≥ нав≥ть п≥сл¤ врахуванн¤ тих благ, що ви сам≥ виробл¤Їте ≥ споживаЇте. ¬аш р≥чний доход в середньому ледве с¤гаЇ 300 дол. ¬аш ровесник у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ може мати в середньому б≥льш ¤к 20000 дол. доходу. ¬ам, напевно, буде не зовс≥м зручно при думц≥, що лише одна особа з чотирьох на «емл≥ отримуЇ в середньому р≥чний доход б≥льший за 3000 дол.

 ожний другий з ваших ровесник≥в неписьменний. —ередн¤ тривал≥сть житт¤ у в≥дсталих крањнах становить 4/5 тривалост≥ в розвинених, один або два ваш≥ брати вже померли, не дос¤гнувши повнол≥тт¤.

Ѕ≥льш≥сть людей у ваш≥й крањн≥ зайн¤та у с≥льському господарств≥. “≥льки незначна њх частка може бути вив≥льнена з виробництва продовольства, щоб працювати на фабриках. ќзброЇн≥сть прац≥ у ваш≥й крањн≥ становить лише 1/60 енергоозброЇност≥ прац≥вника у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥.

¬и небагато знаЇте про науку, однак добре об≥знан≥ з народними традиц≥¤ми ≥ досв≥дом.

Ќаселенн¤ 40 найб≥дн≥ших крањн становить 55% населенн¤ на «емл≥, але вони отримують лише 5% св≥тового доходу. ¬и часто голодн≥ ≥ харчуЇтес¤ в основному грубою њжею. якщо ви були серед тих, хто ходив до початковоњ школи, то, мабуть, ви не маЇте середньоњ осв≥ти, ≥ т≥льки найбагатш≥ здобудуть вищу осв≥ту. ¬и працюЇте в пол≥, не використовуючи техн≥ку. ¬ноч≥ ви спите на п≥дстилц≥. ¬и майже не маЇте мебл≥в, можливо, лише ст≥л ≥ рад≥о. ¬аш Їдиний транспорт Ц пора старих черевик≥в.

“акий спос≥б житт¤ в найб≥дн≥ших крањнах св≥ту.

–ќ«ƒ≤Ћ 3

Ќаселенн¤ ≥ спадщина ћальтуса.

ќкрем≥ невелик≥ за чисельн≥стю народи проживають на значних територ≥¤х, що багат≥ ресурсами ≥ родючими земл¤ми, ≥нш≥ народи живуть на малих територ≥¤х, де немаЇ нерозораного клаптика земл≥. “еор≥¤ народонаселенн¤ може допомогти по¤снити так≥ в≥дм≥нност≥ .

ќдним ≥з перших, хто анал≥зував звС¤зок м≥ж населенн¤м ≥ економ≥кою, був “омас ћальтус. ¬≥н розвивав своњ погл¤ди, дискутуючи з ≥деал≥стичними погл¤дами свого батька, що людство пост≥йно вдосконалюЇтьс¤. Ќарешт≥, син наст≥льки захопивс¤ ц≥Їю проблемою, що написав книжку Уƒосв≥д про закони народонаселенн¤Ф(1798 р.), ¤ка одразу стала бестселером ≥ з того часу впливаЇ на думки людей на вс≥й планет≥ щодо взаЇмозвС¤зку населенн¤ ≥ економ≥чного зростанн¤.

ћальтус почав ≥з вивченн¤ спостережень Ѕенджам≥на ‘ранкл≥на про те, що в американських колон≥¤х, багатих на ресурси, населенн¤ подвоювалось кожн≥ 25 рок≥в чи близько того. ¬≥н сформулював ун≥версальний дл¤ вс≥х епох закон народонаселенн¤ Ц поки зростанн¤ населенн¤ не обмежене к≥льк≥стю продукт≥в споживанн¤, його чисельн≥сть зб≥льшуЇтьс¤ експоненц≥йно, тобто в геометричн≥й прогрес≥њ. «рештою, чисельн≥сть населенн¤, що подвоюЇтьс¤ з кожним покол≥нн¤м Ц 1,2,4,8,16,32,64,128,256,512,1024... Ц наст≥льки зб≥льшитьс¤, що на «емл≥ не буде достатньо м≥сц¤, щоб кожний сто¤в би.

“ут ћальтус випустив ди¤вола спаданн¤ в≥ддач≥. ¬≥н доводив, що оск≥льки розм≥р «емл≥ не зм≥нюЇтьс¤, а такий фактор, ¤к прац¤, зб≥льшуЇтьс¤, то к≥льк≥сть продукт≥в споживанн¤ може зростати лише в арифметичн≥й, а не в геометричн≥й прогрес≥њ.(ѕор≥вн¤йте 1,2,3,4...з 1,2,4,8..). ћальтус зробив такий висновок:

якщо чисельн≥сть подвоюватиметьс¤ знову ≥ знову, це означаЇ, що «емл¤ немов би сплющуватиметьс¤ раз у раз у своЇму розм≥р≥, поки не стане наст≥льки малою щодо к≥лькост≥ населенн¤ , що пропозиц≥¤ предмет≥в споживанн¤ буде нижчою в≥д р≥вн¤, необх≥дного в≥д житт¤ .

 оли закон спаданн¤ в≥ддач≥ застосовуЇтьс¤ до ф≥ксованоњ пропозиц≥њ такого фактора, ¤к земл¤, то виробництво њж≥ не може задовольн¤ти потреби експоненц≥йного населенн¤.

ќднак ћальтус не стверджував, що населенн¤ обовС¤зково зростатиме в геометричн≥й прогрес≥њ. ¬≥н писав, що всюди, в ус≥ часи, в ус≥х м≥сц¤х ≥снували перешкоди, що стримувати зростанн¤ населенн¤. ” своњх п≥зн≥ших, мало в≥домих прац¤х, ћальтус в≥д≥йшов в≥д своЇњ сумноњ доктрини, спод≥ваючись, що зростанн¤ населенн¤ буде спов≥льнене регулюванн¤м народжуваност≥ б≥льше, н≥ж еп≥дем≥Їю, голодом чи в≥йною.

÷е важливе застосуванн¤ спаданн¤ в≥ддач≥ показуЇ, ¤к≥ глибок≥ впливи може мати проста теор≥¤. ≤дењ ћальтуса мали широкий резонанс . …ого ≥дењ були використан≥ дл¤ перегл¤ду закон≥в про б≥дн¤к≥в у ¬еликобритан≥њ . ѕ≥д впливом ≥дей ћальтуса б≥дн≥сть розгл¤даЇтьс¤ ¤к результат л≥нощ≥в.

«г≥дно з його п≥дходом вважалос¤, що немаЇ сенсу п≥двищувати добробут роб≥тник≥в, бо кожне зб≥льшенн¤ зароб≥тноњ плати штовхатиме њх до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ д≥тей, що знову спричинить пад≥нн¤ р≥вн¤ житт¤ до ф≥зичного м≥н≥муму.

«ародки ≥стини у доктрин≥ ћальтуса Ї важлив≥ дл¤ розум≥нн¤ демограф≥чноњ повед≥нки населенн¤ в ≤нд≥њ, ≈ф≥оп≥њ,  итањ та ≥нших крањнах , де дотриманн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж чисельн≥стю населенн¤ ≥ к≥льк≥стю продукт≥в споживанн¤ Ї важливою умовою.

–ќ«ƒ≤Ћ 4

 оеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ ≥ смертност≥ та природн≥ ресурси ≥ кап≥таловкладенн¤.

Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту становл¤ть крањни, що розвиваютьс¤, ¤к≥ мають в≥дносно низький доход на душу населенн¤ . ƒл¤ них характерне швидке зростанн¤ населенн¤, низька письменн≥сть ≥ висока частка населенн¤, що працюЇ у с≥льському господарств≥.

ќсновою дл¤ розум≥нн¤ повед≥нки населенн¤ Ї пон¤тт¤ коеф≥ц≥Їнт≥в народжуваност≥ та смертност≥. ÷е к≥льк≥сть народжувань ≥ смертей на 1000 чолов≥к населенн¤ . якщо в≥д коеф≥ц≥Їнта народжуваност≥ в≥дн¤ти коеф≥ц≥Їнт смертност≥ , то отримаЇмо коеф≥ц≥Їнт приросту населенн¤ .

 оеф≥ц≥Їнти народжуваност≥, смертност≥ ≥ приросту населенн¤ дл¤ де¤ких крањн наведен≥ у таблиц≥ 20-2.

–¤д б≥дних крањн јфрики та јз≥њ б≥дн≥ на природн≥ ресурси, ≥ т≥ земл≥ та корисн≥ копалини , ¤кими вони д≥йсно волод≥ють, мають бути розпод≥лен≥ серед значноњ к≥лькост≥ населенн¤. ћожливо, найц≥нн≥шим природним ресурсом крањни, що розвиваЇтьс¤, Ї орн≥ земл≥. як показуЇ таблиц¤ 20-1 , б≥льш≥сть робочоњ сили зайн¤та у с≥льському господарств≥. ќтже, продуктивне використанн¤ земл≥ Ц з в≥дпов≥дними добривами ≥ оброб≥тком, с≥возм≥нами Ц забезпечуЇ зростанн¤ обс¤гу виробництва б≥дноњ крањни.  р≥м того, форма землеволод≥нн¤ Ї ключем, ¤кий стимулюЇ фермер≥в робити ≥нвестиц≥њ у кап≥тал та технолог≥њ, щоб зб≥льшувати урожайн≥сть земель. якщо фермери мають власну землю, вони прагнуть робити так≥ удосконаленн¤, ¤к ≥ригац≥йн≥ системи та використовувати прогресивн≥ методи оброб≥тку земл≥.

ќчевидно, що руки людей однаков≥ в усьому св≥т≥, однак прац≥вники в розвинених крањнах мають значно б≥льше кап≥талу, кап≥талоозброЇн≥сть њх прац≥ набагато вища, що зб≥льшуЇ њх продуктивн≥сть.

Ќагромадженн¤ кап≥талу вимагаЇ в≥дмови у поточному споживанн≥ прот¤гом дес¤тил≥ть. “ому виникаЇ перешкода, бо найб≥дн≥ш≥ крањни ≥ так близьк≥ до ф≥зичного м≥н≥муму у споживанн≥.  оли крањна б≥дна, то зменшенн¤ поточного споживанн¤ дл¤ забезпеченн¤ майбутнього здаЇтьс¤ неможливим.

” розвинен≥й економ≥ц≥ в≥д 10 до 20% доходу йде на нагромадженн¤ кап≥талу, ≥ навпаки, найб≥дн≥ш≥ аграрн≥ крањни часто здатн≥ заощаджувати лише 5% нац≥онального доходу. Ѕ≥льше того, значна частина цього невисокого р≥вн¤ заощаджень йде на забезпеченн¤ житлом та простими знар¤дд¤ми прац≥ зростаючого населенн¤. “≥льки мала частка доходу залишаЇтьс¤ дл¤ економ≥чного зростанн¤.

Ќехай крањн≥ вдалос¤ п≥двищити норму заощаджень. якщо нав≥ть так, то необх≥дно багато дес¤тил≥ть, щоб нагромадити кошти дл¤ зал≥зниць, електростанц≥й, устаткуванн¤, фабрик та ≥нших кап≥тальних товар≥в, що Ї основою виробничоњ структури сусп≥льства.

 ап≥тал, що вкладений в ≥нфраструктуру . оли ми говоримо про кап≥тал, ми не повинн≥ зосереджуватис¤ т≥льки на вантажних автомоб≥л¤х та прокатних станах. ¬елик≥ ≥нвестиц≥њ передують ≥ндустр≥ал≥зац≥њ чи нав≥ть ефективному збуту с≥льськогосподарських продукт≥в.

ѕриватн≥й економ≥ц≥ , щоб розвиватис¤, потр≥бний кап≥тал, вкладений в ≥нфраструктуру. ÷е великомасштабн≥ проекти, що передують торг≥вл≥ та комерц≥њ Ц автомоб≥льн≥ шл¤хи, зал≥зниц≥, ≥ригац≥йн≥ споруди, заходи щодо пол≥пшенн¤ охорони здоровТ¤ тощо. ¬се це потребуЇ значних ≥нвестиц≥й . ∆одна мала або с≥мейна ферма не може збудувати зал≥зничну мережу; будь-¤ке приватне п≥дприЇмство не може спод≥ватис¤ отримати прибуток з телефонноњ системи чи системи зрошенн¤, бо вигоди в≥д цих ≥нвестиц≥йних проект≥в поширюютьс¤ на всю економ≥ку.

„асто ц≥ проекти принос¤ть вигоду, що обумовлена зовн≥шн≥ми обставинами, ≥ ¤ку приватн≥ ф≥рми не можуть в≥дчути. Ќаприклад, районний с≥льськогосподарський консультант може допомогти ус≥м фермерам у район≥; або програму охорони здоровТ¤, запроваджуючи щепленн¤ людей в≥д тифу та дифтер≥њ, захищаЇ й тих, хто не щеплений. ¬ кожному раз≥ неможливо дл¤ окремоњ ф≥рми визначити сусп≥льн≥ вигоди, бо вона не може збирати внески з тис¤ч або нав≥ть м≥льйон≥в тих, хто отримуЇ економ≥чну вигоду.

“ому саме ур¤д маЇ втручатис¤ ≥ забезпечувати необх≥дн≥ кошти й ≥н≥ц≥ативу та гарантувати ≥нвестиц≥њ в ≥нфраструктуру.

–ќ«ƒ≤Ћ 5

ћ≥сце ≥ роль крањн, що розвиваютьс¤, у м≥жнародному товарному обм≥н≥.

¬ажливу роль, що визначаЇ положенн¤ крањн, що розвиваютьс¤, у св≥товому господарств≥, грають зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки. ѓх розвиток проф≥люЇ не т≥льки взаЇмозв'¤зки з ≥ншими п≥дсистемами, але ≥ ступ≥нь впливу останн≥х на внутр≥шн≥й ринок.

—воЇр≥дн≥сть соц≥ально-економ≥чноњ структури визначаЇ ступ≥нь впливу зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в на крањни, що розвиваютьс¤. Ѕ≥льш в≥дстал≥ економ≥чн≥ структури бол≥сно переживають зовн≥шн≥ впливи в силу особливостей включенн¤ њхн≥х нац≥ональних господарств у м≥жнародний под≥л прац≥. “≥ ж крањни, у ¤ких промисловий переворот охопив ус≥ сфери господарства, б≥льш усп≥шно пристосовуютьс¤ до перипет≥й св≥товоњ господарськоњ системи.

÷ентральне м≥сце в сегмент≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин крањн, що розвиваютьс¤, належить зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ¬она розвивалас¤ нер≥вном≥рно. ” минулому дес¤тил≥тт≥ до середини 80-х рок≥в темпи приросту товарного експорту уступали в≥дпов≥дним показникам промислово розвитих крањн. « другоњ половини 80-х рок≥в темпи вивозу товар≥в ≥з крањн, що розвиваютьс¤, значно виросли, що св≥дчить про поглибленн¤ процес≥в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в нових ≥ндустр≥альних крањнах (дал≥ Ц Ќ≤ ) ≥ зусилл¤х крањн - боржник≥в зб≥льшити валютн≥ надходженн¤ дл¤ зниженн¤ боргового т¤гар¤. Ѕ≥льш конкретн≥ дан≥ об частки крањн, що розвиваютьс¤, у св≥товому експорт≥ даЇ таблиц¤ 1.

“аблиц¤ 1 Ц „астка крањн, що розвиваютьс¤, у св≥товому експорт≥, %

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ќсновн≥ типи ≥ модел≥ розвитку крањн, що розвиваютьс¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (7188 прочитано)