ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥скальна пол≥тика держави

‘≥скальна пол≥тика держави

ѕлан.

1. ÷≥л≥ та засоби економ≥чноњ пол≥тики.

2. ‘≥скальна пол≥тика. ћультипл≥катори ф≥скальноњ пол≥-

тики.

3. јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори та дискрец≥йна стаб≥л≥за-

ц≥йна пол≥тика.

4. ƒержавний бюджет та бюджетне обмеженн¤.

5. ‘≥скальн≥ деф≥цити.

6. ƒержавний борг.

7. ‘ормуванн¤ системи державного регулюванн¤ економ≥ки

”крањни.

1. ÷≥л≥ та засоби економ≥чноњ пол≥тики.

÷≥л≥ економ≥чноњ пол≥тики можуть узгоджуватис¤ демок-

ратично, пошуками компром≥су в процес≥ з≥ткненн¤ ≥ поЇднанн¤

≥нтерес≥в р≥зних сусп≥льних груп. јле дл¤ такого узгодженн¤

необх≥дно мати розвинен≥ ≥нститути демократ≥њ. ≤ншим способом

узгодженн¤ ≥нтерес≥в Ї авторитарне прийн¤тт¤ р≥шень щодо

ц≥лей економ≥чноњ пол≥тики. «давалось би, демократичне при-

йн¤тт¤ р≥шень - це завжди добре, а авторитарне - погано. ѕро-

те, ви¤вл¤Їтьс¤ демократичний спос≥б нер≥дко маЇ суттЇвий не-

дол≥к: в≥н хибуЇ на так званий "перерозпод≥льчий ефект", коли

в результат≥ намаганн¤ задовольнити одночасно вс≥х втрачаЇ-

тьс¤ практична значущ≥сть певних крок≥в, заход≥в економ≥чноњ

пол≥тики. ќкр≥м того, ¤кщо демократичн≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤

б≥льш≥стю голос≥в, то ≥нтереси меншост≥ часто-густо взагал≥

не враховуютьс¤. ≤ в цьому раз≥ стираЇтьс¤ в≥дм≥нн≥сть м≥ж

демократичними ≥ авторитарними: адже ≥ в першому, ≥ в другому

випадках ≥нтереси певних сусп≥льних груп при формуванн≥ еко-

ном≥чних ц≥лей можуть ви¤витись про≥гнорованими.

—пос≥б прийн¤тт¤ р≥шенн¤, ¤кий даЇ змогу враховувати

¤комога ширше коло ≥нтерес≥в, був запропонований в≥домим

≥тал≥йським економ≥стом к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ стол≥тт¤

¬≥льфредо ѕарето. ÷ей спос≥б д≥став назву оптимуму, або кри-

тер≥ю ѕарето.  ритер≥й формулюЇтьс¤ так: добробут сусп≥льства

дос¤гаЇ максимуму, а розпод≥л ресурс≥в стаЇ оптимальним тод≥,

коли будь-¤ка зм≥на у цьому розпод≥л≥ не пог≥ршуЇ добробуту

хоча б одного його учасника. јбо ≥ншими словами: рух у б≥к

оптимуму передбачаЇ зб≥льшенн¤ добробуту ≥нших. ќтже, в резу-

льтат≥ прийн¤т¤ р≥шень маЇ дос¤гатис¤ покращенн¤ умов хоча б

одного суб'Їкта при тому, що умови жодного ≥ншого не пог≥-

ршуютьс¤.

” даному раз≥ критер≥њ ѕарето сформульовано в такий

спос≥б, щоб в≥н м≥г бути застосований до нашоњ проблеми -

координац≥њ ц≥лей еком≥чноњ пол≥тики. јдже забезпеченн¤ доб-

робуту певних соц≥альних прошарк≥в ≥ пов'¤заний з ним роз-

под≥л ресурс≥в - саме це ≥ становить зм≥ст прийн¤тт¤ р≥шень у

економ≥чн≥й пол≥тиц≥. јле цей критер≥й, маючи загальне зна-

ченн¤, може бути застосований ≥ до ≥нших проблем, там, де

йдетьс¤ про поЇднанн¤ ≥нтерес≥в. “ому критер≥й оптимуму, за

ѕарето, ми про≥люструЇмо прикладом, у ¤кому йтиметьс¤ про

оптимальн≥ умови обм≥ну. ƒо реч≥, саме така ≥люстрац≥¤

м≥ститьс¤ у "ѕ≥дручнику пол≥тичноњ економ≥њ" (1906 р.) самого

¬.ѕарето.

ƒл¤ по¤сненн¤ умов оптимальност≥ в обм≥н≥ використано

"крив≥ байдужост≥". ѕередбачаЇтьс¤, що дв≥ людини волод≥ють

певною к≥льк≥стю благ, а њх "крив≥ байдужост≥" мають такий

вигл¤д (система граф≥к≥в 1).

Y √раф≥к ј Y √раф≥к ¬

m

N N

3 3

2 2

1 1 h

0 0

M x

—истема граф≥к≥в 1

ѕо¤сненн¤ до граф≥к≥в:

1. Ќа граф≥ку ј зображено "крив≥ байдужост≥" першого

учасника обм≥ну, на граф≥ку 2 - другого.

2. ѕерший учасник маЇ певного товару х у к≥лькост≥ ќћ ≥

хоче його обм≥н¤ти на товар у. ƒругий учасник волод≥Ї ќN у ≥

спод≥ваЇтьс¤ обм≥н¤ти його на товар х.

3. ¬ар≥ант обм≥ну на "кривих байдужост≥", позначений на

обох граф≥ках цифрою 1, , дл¤ обох суб'Їкт≥в обм≥ну Ї прийн¤-

тим, але г≥ршим пор≥вн¤но з вар≥антами 2 та 3.

" рив≥ байдужост≥" обох суб'Їкт≥в обм≥ну можна поЇднати

на одному граф≥ку, повернувши граф≥к ¬ на 180 таким чином,

щоб точки ћ та N сп≥впали (граф≥к 1).

Y x

m O

P

n

C1

Q1

N y

C Q

O

M x

√раф≥к 1

ѕо¤сненн¤ до граф≥ка:

1. ” результат≥ поЇднанн¤ граф≥к≥в утворилась площина

–—1NC1 всередин≥ та меж≥ ¤коњ кожна точка в≥дображаЇ такий

обм≥н, ¤кий Ї прийн¤тим дл¤ обох стор≥н.

2. Ќайг≥рший варант обм≥ну дл¤ першого суб'Їкта пред-

ставлений точками в≥др≥зка –—ћ, але водночас в≥н Ї найкращим

дл¤ другого. ќск≥льки ≥ на меж≥ утвореноњ площини н≥чий ≥нте-

рес не обмежуЇтьс¤, то дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥сть критер≥Їв≥

ѕарето. Ќайг≥рший вар≥ант обм≥ну, але ¤кий усе ж задов≥льн¤Ї

≥нтереси другого суб'Їкта, представлений точками в≥др≥зка

–—1N.

3.  ожен ≥з суб'Їкт≥ вобм≥ну намагатиметьс¤ покращити

св≥й стан: перший - пересуваючись в≥д першоњ "кривоњ байду-

жост≥" до другоњ ≥ третьоњ, тобто праворуч вгору, другий,

навпаки, пересуваючись л≥воруч-униз.

4. “орг≥вл¤, що не порушуЇ жодного ≥нтересу ≥ оптим≥зуЇ

обм≥н, може в≥дбуватись у будь-¤к≥й точц≥ л≥н≥њ ——1, що Ї

геометричним м≥сцем точок дотику "кривих байдужост≥".

“епер на ос≥ х граф≥ка— позначимо ресурси (доходи), що

ними волод≥Ї кожна група, а на ос≥ у - добробут. “од≥ л≥н≥¤

–—ћ в≥дображатиме вже ≥снуючий р≥вень добробуту, тобто ту ме-

жу, на ¤ку може погодитись перша група у найг≥ршому вар≥ант≥,

а –—1N - межа добробуту другоњ групи. ѕриродно, що кожна гру-

па хоче покращити св≥й добробут. –≥шенн¤ щодо ц≥лей, ¤к≥ за-

безпечуватимуть добробут у точках на л≥н≥њ ——1, в≥дпов≥датиме

критер≥ю ѕарето. ” точц≥ — добробут першоњ групи залишитьс¤

на вих≥дному р≥вн≥, а другоњ дос¤гне найб≥льш бажаного р≥вн¤.

” точках Q та Q1 кожна з груп покращить св≥й добробут. ”

точц≥ —1 друга група залишитьс¤ на вих≥дному р≥вн≥, тод≥ ¤к

перша дос¤гне найб≥льшого добробуту.

«асоби економ≥чноњ пол≥тики.

ƒл¤ характеристики засоб≥в економ≥чноњ пол≥тики можна

застосувати р≥зн≥ критер≥њ. Ќаприклад, критер≥њ часу. ѕом-

≥чено, що засоби короткотерм≥новоњ економ≥чноњ пол≥тики сто-

суютьс¤ головним чином сукупного попиту, а довготерм≥новоњ -

пропозиц≥њ. ≤ це зрозум≥ло: адже дл¤ того, щоб зм≥нити пропо-

зиц≥ю, сл≥д зб≥льшити виробничий потенц≥ал, що передбачаЇ

структурну перебудову економ≥ки. ќстаннЇ потребуЇ значного

часу. ƒл¤ того ж, щоб зм≥нити попит, достатньо зд≥йснити гро-

шову ем≥с≥ю або зм≥нити ставки податку. ѕри добр≥й орган-

≥зац≥њ дл¤ проведенн¤ таких заход≥в не треба багато часу.

“радиц≥йно засоби економ≥чноњ пол≥тики под≥л¤ютьс¤ на

економ≥чн≥ ≥ адм≥н≥стративн≥.  ритер≥Їм такого под≥лу Ї без-

посередн≥сть впливу засобу на мету. ѕри застосуванн≥ еко-

ном≥чних засоб≥в у суб'Їкт≥в економ≥ки залишаЇтьс¤ певна сво-

бода вибору, при адм≥н≥стративних вона ви¤вл¤Їтьс¤ обмеженою.

«а вс≥х в≥дм≥нностей економ≥чних та адм≥н≥стративних засоб≥в

м≥ж ними Ї дещо сп≥льне: жоден економ≥чний зас≥б не може

зд≥йснитис¤ без адм≥н≥стративних зусиль - певних законодавчих

акт≥в та д≥й орган≥в виконавчоњ влади.

Ќаведемо де¤к≥ з економ≥чних засоб≥в, розпод≥ливши њх за

напр¤мами економ≥чноњ пол≥тики.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика зд≥йснюЇтьс¤ через податков≥

ставки та п≥льги, розпод≥л податкових надходжень за р≥вн¤ми

бюджетноњ системи(м≥сцевим, середн≥м та центральним), певну

структуру витрат, балансуавнн¤ бюджет≥в тощо.

«аходами грошовоњ пол≥тики Ї норми банк≥вських резерв≥в

та м≥жбанк≥вських кредит≥в, норми процента за обл≥гац≥¤ми та

терм≥ни њх випуску, регулюванн¤ грошовоњ бази. «авд¤ки цим

заходам дос¤гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤(або зменшенн¤) сукупного по-

питу, стимулюванн¤ (або стримуванн¤) виробництва через вплив

на кредит та ≥нвестиц≥њ тощо.

” межах соц≥альноњ пол≥тики ¤к засоби використовуютьс¤:

диференц≥йоване оподаткуванн¤ доход≥в, обов'¤зкове страхуван-

н¤ по безроб≥ттю та втрат≥ працездатност≥, р≥зн≥ види соц-

≥альноњ допомоги. ¬ результат≥ цих заход≥в забезпечуЇтьс¤

необх≥дний м≥н≥мум споживанн¤, перерозпод≥л¤ютьс¤ доходи,

обмежуЇтьс¤ безроб≥тт¤, гарантуЇтьс¤ зд≥йсненн¤ соц≥альних

програм (п≥дтримки с≥м'њ, забезпеченн¤ житлом, п≥двищенн¤

р≥вн¤ осв≥ченост≥ та культури тощо).

«асобами зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики Ї податки, про-

центи за ≥нвестиц≥¤ми, п≥льги виробникам, що працюють на

експорт, зм≥ни у валютному курс≥. Ќасл≥дком використанн¤ цих

засоб≥в може стати стимулюванн¤ або обмеженн¤ експортних мож-

ливостей держави.

ƒо типових адм≥н≥стративних засоб≥в належать: плануванн¤

обс¤г≥в виробництва та ц≥н дл¤ п≥дприЇмств, через ¤к≥

зд≥йснюЇтьс¤ природна державна монопол≥¤, антимонопольне ре-

гулюванн¤ та протид≥¤ затуханню конкуренц≥њ, розробка дер-

жавних норм та стандарт≥в (м≥н≥мальноњ зарплати, ¤кост≥ ви-

роб≥в, шк≥дливих викид≥в у довк≥лл¤), л≥цензуванн¤ експорту,

консервуванн¤ частини нац≥ональних ресурс≥в, обмеженн¤ вироб-

ництва щодо де¤ких його вид≥в чи на певних територ≥¤х.

2. ‘≥скальна пол≥тика. ћультипл≥катори ф≥скальноњ пол≥-

тики.

‘≥скальна пол≥тика - це сукупн≥сть заход≥в держави у

сфер≥ оподаткуванн¤ та державних витрат.

ќсновн≥функц≥њ ф≥скальноњ пол≥тики.

1) ¬плив на стан господарськоњ кон'юктури.

2) ѕерерозпод≥л нац≥онального доходу.

3) Ќагомадженн¤ необх≥дних ресурс≥в дл¤ ф≥нансуванн¤

соц≥альних програм.

ќсновн≥ джерела доход≥в.

1) ѕодатки.

2) ¬ласн≥ доходи держави в≥д виробничоњ та ≥нших форм

д≥¤льност≥.

3) ѕлатеж≥ за ресурси, ¤к≥ зг≥дно з д≥ючим законодав-

ством належать держав≥.

4) ѕозики у форм≥ державних обл≥гац≥й.

ƒо ф≥скальноњ пол≥тики в≥днос¤тьс¤ т≥льки так≥ ман-

≥пул¤ц≥њ державним бюджетом, ¤к≥ не зм≥нюють к≥лькост≥ грошей

в об≥гу.

ѕодатки.

ќсновним джерелом доход≥в держави в цив≥л≥зованому

сусп≥льств≥ Ї податки.

ѕодатки за економ≥чним зм≥стомце ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж

державою та платником податк≥в з метою створенн¤ загаль-

нодержавного централ≥зованого фонду грошових кошт≥в, не-

обх≥дних дл¤ виконанн¤ державою њњ функц≥й.

‘ункц≥њ податк≥в.

–озпод≥льча:

- перерозпод≥л вартост≥ створеного ¬Ќѕ м≥ж державою ≥

юридичними та ф≥зичними особами.

‘≥скальна:

- централ≥зац≥¤ частини ¬Ќѕ у бюджет≥ на загаль-

носусп≥льн≥ потреби.

–егулююча:

- вплив податк≥в на р≥зн≥ сторони д≥¤льност≥ њхн≥х плат-

ник≥в.

ѕринципи побудови податковоњ системи.

«агальн≥сть

- охопленн¤ податками вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в, ¤к≥

отримують доходи незалежнов≥д орган≥зац≥йно-правовоњ форми.

—таб≥льн≥сть

- високий р≥вень гарант≥й того, що передбачен≥ «аконом

про бюджет доходи будуть отриман≥ у повному обс¤з≥.

ќбов'¤зков≥сть

- примусов≥сть податку, неминуч≥сть його сплати, са-

мост≥йн≥сть суб'Їкта в його обчисленн≥ та сплат≥.

—оц≥альна справедлив≥сть

- встановленн¤ податкових ставок ≥ податкових п≥льг, ¤к≥

ставл¤ть вс≥х суб'Їкт≥в у приблизно р≥вн≥ умови ≥ ¤к≥ пом-

'¤кшують податковий т¤гар на низькодоходн≥ п≥дприЇмства та

групи населенн¤.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика.

ѕроблеми бюджетно-податковоњ пол≥тики у тому чи ≥ншому

зв'¤зку ми вже торкалис¤ при розгл¤д≥ "кейнс≥анського хрес-

та", модел≥ IS-LM, модел≥ ћанделла-‘лем≥нга. јле у вс≥х попе-

редн≥х випадках вона ц≥кавила нас не ¤к така, а в рол≥ чин-

ника, ¤кий впливаЇ на макроеконом≥чну р≥вновагу.“епер же

об'Їктом нашоњ уваги Ї сама бюджетно-податкова пол≥тика.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика, ф≥скальна пол≥тика - це

пол≥тика використанн¤ державних податк≥в та витрат (видатк≥в)

з метою впливу на макроеконом≥чний кругооб≥г.

«образимо цей вплив схематично (схема 1):

ƒоход у розпор¤дженн≥

ј

1 2 3 4 5 6 7 8 Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика держави ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2927 прочитано)