ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥скальна пол≥тика держави
–о- „Ќѕ ѕо- ≥нце- —по- «ао- ≤вес- ƒержа- —укупн≥ ки ” да- вий до- жива- щад- тиц≥њ вн≥ витрати тки ход су- нн¤ женн¤ ≤n заку- (C+In+G) “ сп≥ль- — S п≥вл≥ ства G (”-“)
1 240 25 215 224 -9 12 20 256 2 260 25 235 240 -5 12 20 272 3 280 25 255 256 -1 12 20 288 4 300 25 275 272 3 12 20 304 5 320 25 295 288 7 12 20 320 6 340 25 315 304 11 12 20 336 7 360 25 335 320 15 12 20 352 8 380 25 355 336 19 12 20 368 9 400 25 375 352 23 12 20 374 10 420 25 395 368 27 12 20 390
ѕ≥сл¤ сплати податк≥в (25 млрд. гр. од.щор≥чно) скорот¤- тьс¤ к≥нцев≥ доходи сусп≥льства, споживанн¤ ≥ заощадженн¤. јле ¤ким буде скороченн¤ споживанн¤ ≥ заощаджень? Ќа це запи- танн¤ даЇ в≥дпов≥дь величина мультипл≥катора, ¤ка, ¤к в≥домо, тут дор≥внюЇ 5. «в≥дси зрозум≥ло, що гранична схильн≥сть до споживанн¤ (ћѕ—) дор≥внюЇ 4/5, а гранична схильн≥сть до за- ощадженн¤ (ћ–S) - 1/5. ” цьому ж сп≥вв≥дношенн≥ скорочуЇтьс¤ споживанн¤ ≥ заощадженн¤, а повна величина щор≥чного скоро- ченн¤ дор≥внюЇ 25 млрд. гр. од. (4/5)в≥д 25), а заощадженн¤ - 5 млрд. гр. од. (1/5 в≥д 25). –езультатом стане зменшенн¤ сукупних витрат (в пор- ≥вн¤нн≥ з попередньою таблицею) ≥ зменшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ (до 320 млрд. гр. од.). ќтже, зростанн¤ податк≥в скорочуЇ су- купн≥ витрати ≥ р≥вноважний обс¤г виробництва, а њх зменшенн¤ веде до зростанн¤ обс¤гу виробництва. «меншенн¤ податк≥в також ви¤вл¤Ї мультипл≥кац≥йний ефект на доход. —укупний ефект в≥д зм≥ни податк≥в дл¤ доходу, або податковий мультипл≥катор, дор≥внюЇ: Y MPC ---- = - --------- . T 1 - MPC ѕодатковий мультипл≥катор показуЇ, на ск≥льки одиниць зм≥нитьс¤ сукупний доход у в≥дпов≥дь на зм≥ну податк≥в на одну одиницю. «окрема, ¤кщо ћ–— = 0.8, то податковий му- льтипл≥катор дор≥внюватиме: Y 0.8 ---- = - --------- = - 4. T 1 - 0.8 ” даному випадку зменшенн¤ податк≥в на одиницю зб≥льшить р≥вноважний доход, на 4 од. (аналог≥чне зб≥льшенн¤ податк≥в викличе зменшенн¤ доходу на 4 од.). јнал≥з двох останн≥х таблиць дозвол¤Ї зробити висновок, що пропорц≥йне зростанн¤ державних витрат ≥ податк≥в веде до зб≥льшенн¤ р≥вноважного обс¤гу виробництва. ƒане ¤вище нази- вають мультипл≥катором збалансованого бюджету, адже р≥вн≥ державн≥ витрати ≥ податков≥ надходженн¤ у бюджет збалансують останн≥й, в≥дпадаЇ потреба у деф≥цитност≥ бюджету. ѕри цьому величина мультипл≥катора збалансованого бюджету дор≥внюЇ 1 (прир≥ст державних витрат ≥ податк≥в дор≥внюЇ приростов≥ нац≥онального продукту). ћультипл≥катор збалансованогобюджету д≥Ї поза впливом граничноњ схильност≥ до споживанн¤ ≥ за- ощадженн¤ (ћ–— ≥ ћ–S). “аким чином, ф≥скальна пол≥тика використовуЇтьс¤ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. ѓњ фундаментальне завданн¤ пол¤гаЇ у л≥кв≥дац≥њ безроб≥тт¤ або ≥нфл¤ц≥њ. ¬ пер≥од економ≥чного спаду застосовуЇтьс¤ стимулююча ф≥скальна пол≥тика. ¬она включаЇ: 1) зб≥льшенн¤ державних витрат або зменшенн¤ по- датк≥в; 2) сполученн¤ впливу зростанн¤ державних витрат ≥ зменшенн¤ податк≥в. “обто, ¤кщо ≥снував збалансований дер- жавний бюджет, в пер≥од спаду чи депрес≥њ ф≥скальна пол≥тика зумовлюЇ бюджетний деф≥цит. Ќавпаки, ¤кщо в економ≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ викликана над- лишковим попитом ≥нфл¤ц≥¤, застосовуютьс¤ стримуюча ф≥скальна пол≥тика, ¤ка включаЇ: 1) зменшенн¤ державних витрат чи зб≥льшенн¤ податк≥в; 2) сполученн¤ впливу зменшенн¤ витрат держави ≥ зростанн¤ податк≥в. “ака ф≥скальна пол≥тика ор≥ЇнтуЇтьс¤ на збалансований бюджет ≥ нав≥ть на бюджет з по- зитивним сальдо, ¤кщо перед економ≥кою стоњть проблема кон- тролю над ≥нфл¤ц≥Їю. —л≥д п≥дкреслити, що державн≥ витрати Ї д≥йовим засобом ф≥скальноњ пол≥тики тод≥, коли Ї значний державний сектор в економ≥ц≥. ѕроте стимулююча ф≥скальна пол≥тика може опиратись ≥ на в≥дносно невеликий державний сектор. Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тикапов'¤зана ≥з так званими вмонтованими стаб≥л≥заторами. ѕ≥д цим терм≥ном ховаЇтьс¤ зас≥б дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чноњ стаб≥льност≥, ¤ка дос¤гаЇ- тьс¤ автоматично при допомоз≥ ф≥скальноњ пол≥тики, тобто Ї вмонтованою в економ≥чну систему. «окрема, таким вмонтованим стаб≥л≥заторм Ї податкова ставка, ¤ка зм≥нюЇтьс¤ пропорц≥йно обс¤гу „Ќѕ. ѕри зростанн≥ приросту „Ќѕ (нац≥онального доходу) застосовуЇтьс¤ прог- ресивний податок на доход ≥ прибуток, а також зменшуютьс¤ трансфертн≥ платеж≥ (виплати держави населенню, що не пов'¤- зан≥ з трудовою д≥¤льн≥стю, кап≥талом чи власн≥стю). Ќавпаки, в умовах спаду застосовуЇтьс¤ регресивний податок ≥ зб≥льшуютьс¤ виплати по безроб≥ттю, б≥дност≥, державн≥ суб- сид≥њ. “ак д≥ють вмонтован≥ (автоматичн≥) стаб≥л≥затори. ќтже, вмонтований стаб≥л≥затор - це будь-¤кий зах≥д, що маЇ тенденц≥ю зб≥льшувати деф≥цит державного бюджету (або скорочувати його позитивне сальдо) в пер≥од економ≥чного спа- ду ≥ зб≥льшувати його позитивне сальдо (або зменшувати його деф≥цит) в пер≥од ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н без необх≥дност≥ застосуванн¤ додаткових пол≥тичних (суб'Їктивних) заход≥в. јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори Ц це так≥ механ≥зми в економ≥ц≥, д≥¤ ¤ких зменшуЇ реакц≥ю ¬Ќѕ на зм≥ни сукупного попиту. јвтоматична зм≥на податкових надходжень. —истема податк≥в прогресивно залежить в≥д особистих доход≥в та доход≥в п≥дприЇмств. якщо обс¤г виробництва падаЇ то податков≥ надходженн¤ автоматично зменшуютьс¤ так, що пад≥нн¤ особистих доход≥в ≥ видатк≥в послаблюЇтьс¤. ” такому випадку випуск продукц≥њ зменшуЇтьс¤ не так в≥дчутно. ¬ ≥нфл¤ц≥йн≥ пер≥оди зменшенн¤ податкових надходжень зменшуЇ особист≥ доходи, стримуЇ споживч≥ витрати, скорочуЇ сукупний попит ≥ упов≥льнюЇ зростанн¤ ц≥н та зароб≥тноњ плати. ƒопомога по безроб≥ттю, соц≥альна допомога та ≥нш≥ трансфертию ƒопомога по безроб≥ттю вливаЇ кошти в економ≥ку(в пер≥од кризи) або вилучаЇ з нењ (в пер≥од буму) ≥, ¤к результат, стаб≥л≥зуЇ њњ та згладжуЇ насл≥дки д≥лових цикл≥в. ƒ≥¤ ≥нших трансферт≥в аналог≥чна. ќсновн≥ засоби дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики : «м≥на прграм сусп≥льних роб≥т та ≥нших програм, повФ¤заних з витратами. «м≥на програм трасфертного типу (перерозпод≥льчих). ÷икл≥чн≥ зм≥ни р≥вн¤ податк≥в. ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика Ц це пол≥тика, при ¤к≥й ур¤д св≥домо ман≥пулюЇ податками та державними видатками з метою зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва та зайн¤тост≥, контролю за ≥нфл¤ц≥Їю та прискоренн¤м економ≥чного зростанн¤. 4. ƒ≈–∆ј¬Ќ»… Ѕёƒ∆≈“ “ј Ѕёƒ∆≈“Ќ≈ ќЅћ≈∆≈ЌЌя ‘≥нансово-бюджетне регулюванн¤ Ї основою ф≥скальноњ пол≥тики - кейнс≥анського методу дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги. ѕ≥д ф≥нансами розум≥ють систему економ≥чних в≥дносин, що склались у сусп≥льств≥ щодо формуванн¤ ≥ використанн¤ грошо- вих ресурс≥в. ”б≥льш вузькому розум≥нн≥, ф≥нанси - це грошов≥ фонди (гот≥вков≥ ≥ безгот≥вков≥), за ¤кими сто¤ть матер≥альн≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств ≥ зд≥йснен- н¤ державою своњх функц≥й. —уть ф≥нанс≥в б≥льш повно ви- ¤вл¤Їтьс¤ у виконуваних ними функц≥¤х: розпод≥льчоњ, регулю- ючоњ ≥ контрольноњ. ‘≥нансова система будь-¤коњ крањни складаЇтьс¤ ≥з трьох т≥сно переплетених сфер: ф≥нанси держави, ф≥нанси ф≥рм ≥ ф≥нанси домашн≥х господарств. ‘≥нанси домашн≥х господарств (населенн¤) - це грошов≥ фонди, що формуютьс¤ з доход≥в домашн≥х господарств. «а допо- могою ф≥нанс≥в ф≥рм (п≥дприЇмств) створюЇтьс¤ нац≥ональний продукт, ¤кий Ї джерелом формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в насе- ленн¤ ≥ держави.ѕроте у виконанн≥ згаданих функц≥й ф≥нанс≥в основна роль належить ф≥нансам держави. ќтже, державн≥ ф≥нанси - це сукупн≥сть грошових засоб≥в, зосереджених у руках держави ≥ призначених дл¤ забезпеченн¤ властивих њй функц≥й, а також сукупн≥сть форм ≥ метод≥в, че- рез ¤к≥ ц≥ функц≥њ реал≥зуютьс¤. ѕ.—амуельсон коротко сформулював основн≥ функц≥њ дер- жави, ¤к≥ вона реал≥зуЇ через своњ ф≥нансов≥ засоби - ефек- тивн≥сть, справедлив≥сть ≥ стаб≥льн≥сть. ≈фективн≥сть означаЇ, що держава через податкову систему та п≥льги, регулюючи грошовий об≥г ≥ кредитуванн¤, спри¤Ї пе- реливанню кап≥тал≥в, п≥двищенню д≥ловоњ активност≥, найб≥льш доц≥льному використанню виробничих ресурс≥в. —праведлив≥сть пол¤гаЇ у в≥дпов≥дн≥й податков≥й пол≥тиц≥, ¤ка забезпечуЇ формуванн¤ фонд≥в держави дл¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних прог- рам, спр¤мованих на ф≥нансову п≥дтримку найменш захищених член≥в сусп≥льства за рахунок найзаможн≥ших. —таб≥льн≥сть - це спр¤мован≥сть ф≥нансовоњ ≥ кредитноњ пол≥тики на дос¤г- ненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги. ¬икористанн¤ державних ф≥нанс≥в, таким чином, лежить в основ≥ ф≥нансового макроеконом≥чного регулюванн¤. ƒержавн≥ ф≥нанси зосереджуютьс¤ у бюджетн≥ держави ≥ бюджетах м≥сцевих орган≥в влади. ƒержавний бюджет - це ф≥нансовий план утворенн¤ ≥ вико- ристанн¤ грошових фонд≥в держави прот¤гом року; це баланс до- ход≥в ≥ витрат держави, ¤кий складаЇ м≥н≥стерство ф≥нанс≥в. ƒержавний бюджет (м≥сцев≥ бюджети) завжди складаютьс¤ здвох частин - доходноњ ≥ витратноњ. ƒоходна частина показуЇ обс¤ги ≥ джерела надходженн¤ доход≥в бюджету, а витратна - бюджетн≥ видатки та њх обс¤ги. ƒоходи бюджету складаютьс¤ насамперед з р≥зноман≥тних податк≥в з ф≥рм ≥ домашн≥х господарств (понад 90% цен- трального ≥ 70% м≥сцевого бюджет≥в формуЇтьс¤ за рахунок по- датк≥в), а також митних збор≥в, процентних платеж≥в держав≥ ≥ державноњ позики. ¬итрати бюджету мають таке спр¤муванн¤: на виконанн¤ соц≥альних програм, оборону. утриманн¤ апарату державного управл≥нн¤, державн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ закуп≥вл≥, а також виплату процент≥в по державному боргу. ќснову доход≥в бюджету складають податки. ”с≥ податки под≥л¤ютьс¤ на чотири групи: - пр¤м≥ (оподаткуванн¤ особистого доходу ≥ прибутку ф≥рм); - непр¤м≥ (акцизи або податок з продаж, податок з оборо- ту, з доданоњ вартост≥); - податки на власн≥сть (з майна, земл≥, дар≥нь або спад- щини); - платеж≥ на соц≥альне страхуванн¤ (страхов≥ внески з зароб≥тноњ плати, прибутку корпорац≥й по старост≥, медичному обслуговуванню, безроб≥ттю). –оль податк≥в ¤к регул¤тора економ≥ки зростаЇ. ƒержава, ман≥пулюючи податковими ставками ≥ видами податк≥в, маЇ змогу стимулювати чи обмежувати розвиток окремих галузей або сфер економ≥ки, п≥дприЇмств чи монопол≥стичних об'Їднань. Ќап- риклад, зв≥льн¤ючи в≥д оподаткуванн¤ суми, що йдуть на техн≥чний розвиток виробництва (на ≥новац≥ю ≥ модерн≥зац≥ю), держава спри¤Ї Ќ“ѕ. Ќе оподатковуютьс¤ ≥нвестиц≥йн≥, страхов≥ ≥ соц≥альн≥ фонди тощо. “ак держава через регулюванн¤ подат- ками може впливати на ефективн≥сть ≥ стаб≥льн≥сть економ≥- чного розвитку. ќсобливе значенн¤ мають пр¤м≥ податки, ¤к≥ утворюють б≥льшу частину державного бюджету. —в≥товий досв≥д перекон- ливо св≥дчить, що найвищими темпами розвиваЇтьс¤ економ≥ка (10 - 15% на р≥к) при м≥н≥мальному оподаткуванн≥ прибутку (ставка 10 - 12%). ѕри ставц≥ податку нижче в≥д 10% наг- ромадженн¤ кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ швидше, н≥ж створюютьс¤ умо- ви дл¤ його ефективного використанн¤. “ому податков≥ п≥льги не повинн≥ бути значними ≥ тривалими. ¬одночас р≥вень податк≥в на прибуток ≥ доходи визначаЇ майбутн≥й обс¤г державних витрат, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на розв'¤- занн¤ гострих соц≥альних проблем, регулюванн¤ "ефективного по- питу". “ому при встановленн≥ податкових ставок держава врахо- вуЇ дв≥ обставини: з одного боку, надм≥рний податковий тиск на п≥дприЇмства створюЇ структуру ц≥н, веде до згортанн¤ ви- робництва, а з ≥ншого - зменшенн¤ податкових ставок спри¤Ї пожвавленню виробництва ≥ економ≥чному зростанню, а в к≥нце- вому рахунку веде до зростанн¤ доход≥в п≥дприЇмств, насе- ленн¤, держави ≥ нац≥њ в ц≥лому. ƒержава так повинна будувати свою систему оподаткуванн¤, щоб охопити податками р≥зн≥ види доход≥в ≥ ефективно впливати на њх формуванн¤. ѕри цьому сл≥д застосувати принцип: одна- ков≥ доходи обкладаютьс¤ однаковими податками. ÷е даЇ змогу реал≥зувати один ≥з аспект≥в соц≥альноњ справедливост≥: хто б≥льше одержуЇ доход≥в, той б≥льше в≥ддаЇ на ф≥нансуванн¤ сусп≥льних потреб. “ому держава застосовуЇ такий принцип опо- даткуванн¤, ¤к прогресивний податок. ѕрогресивним називають податок, ¤кий зростаЇ швидше в≥д оподаткованого доходу. ѕрогресивним оподаткуванн¤м обкла- даютьс¤ доходи громад¤н ≥ прибутки ф≥рм, майнова власн≥сть при спадщин≥ чи дар≥нн≥. –егресивний податок, ¤кий зростаЇ пов≥льн≥ше в≥д оподаткованого доходу, - це податков≥ в≥драху- ванн¤ соц≥ального страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ ≥ акцизн≥ збори. –егрес≥¤ пол¤гаЇ у тому, що заможн≥шому сплатити ц≥ податки легше, адже вони охоплюють меншу частку в його до- ход≥. ѕропорц≥йний податок передбачаЇ незм≥нн≥сть податкових ставок незалежно в≥д доходу. ќсновним податком у державний бюджет Ї прогресивний податок. Ѕюджет - це грошове вираженн¤ збалансованого кошторису доход≥в та видатк≥в за певний пер≥од. ‘актичний бюджет в≥дображаЇ реальн≥ видатки, надходженн¤ ≥ деф≥цити за певний пер≥од. —труктурний бюджет в≥дображаЇ, ¤кими мають бути ур¤дов≥ видатки, надходженн¤ ≥ деф≥цити, ¤кщо економ≥ка функц≥онуЇ за потенц≥йного обс¤гу виробництва (визначаютьс¤ д≥Їю дис- крец≥йних програм, що запроваджен≥ законодавчо). ÷икл≥чний бюджет показуЇ вплив д≥лового циклу на бюджет та вим≥рюЇ зм≥ни видатк≥в, надходжень ≥ деф≥цит≥в, ¤к≥ вини- кають через те, що економ≥ка не працюЇ за потенц≥йного обс¤гу виробництва, а перебуваЇ у стан≥ п≥днесенн¤ або спаду (виз- начаЇтьс¤ д≥Їю автоматичних стаб≥л≥затор≥в). ÷икл≥чний бюджет Ї р≥зницею м≥ж фактичним ≥ структурним бюджетами.   ƒержавний бюджет    Ѕаланс доход≥в ≥ витрат держави0 ƒќ’ќƒ»: * ѕодаток на прибуток корпорац≥й. * ѕодаток з продажу. * ћ≥сцев≥ податки. * ƒоходи в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. * –ентн≥ платеж≥. * Ќеподатков≥ доходи. * ѕрибутковий податок. * ≤нш≥ статт≥ доход≥в. ¬»“–ј“» : ‘≥нансуванн¤ економ≥ки. —оц≥ально-культурн≥ програми ≥ Ќ“ програми. ќборона. ”правл≥нн¤. ÷≥льов≥ програми. редити ≥ допомога ≥ншим державам. ¬»ѕЋј“» « ƒ≈–∆Ѕёƒ∆≈“”: јсигнуванн¤ Ц видача грошових засоб≥в ≥з держбюджету на утриманн¤ п≥дприЇмств ≥ установ. —убсид≥њ Ц вид державноњ грошовоњ допомоги, ¤ка надаЇтьс¤ орган≥зац≥¤м ≥ установам. —убвенц≥њ Ц вид державноњ грошовоњ допомоги м≥сцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам дл¤ розвитку. ƒотац≥њ Ц вид державноњ грошовоњ допомоги орган≥зац≥¤м, п≥дприЇмствам дл¤ покритт¤ збитк≥в з метою п≥дтримки. ‘≤Ќ≤Ќ—ќ¬≤ ѕ≤Ћ№√»
Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2927 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
