ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥скальна пол≥тика держави

—“јЌ ƒ≈–∆Ѕёƒ∆≈“”:

Ќормальний, коли витратна частина держбюджету дор≥внюЇ доходн≥й.

ƒеф≥цитний, коли витрати перевищують доходи.

ƒеф≥цит держбюджету не Ї небезпечний дл¤ економ≥ки в ц≥лому, ¤кщо в≥н знаходитьс¤ на р≥вн≥ 2-3% ¬Ќѕ. ” противному випадку в≥н негативно в≥дбиваЇтьс¤ на функц≥онуванн≥ грошовоњ, кредитноњ систем ≥ вс≥Їњ економ≥ки вц≥лому.

ƒ≈‘≤÷»“Ќ»… Ѕёƒ∆≈“

ƒержавне бюджетне обмеженн¤:

B = B + rB + T Ц Tr Ц (G + I)

ƒе B - чист≥ ф≥нансов≥ активи в n-му роц≥;

B - чист≥ ф≥нансов≥ активи держави в (n-1)-му роц≥;

r - проценти по чистим ф≥нансовим активам ¬ попе-

реднього року;

T - податки в n-му роц≥;

Tr Ц трансферти в n-му роц≥;

G - державн≥ споживч≥ витрати в n-му роц≥;

I - державн≥ ≥нвестиц≥йн≥ витрати в n-му роц≥.

= +

Ѕюджетне обмеженн¤ можна записати в терм≥нах чистого державного боргу (D), де D = -¬

D = D + rD + G + I Ц T

або

D Ц D = rD + G + I - T

де D Ц D - бюджетний деф≥цит (DEF)

5. ‘≤— јЋ№Ќ≤ ƒ≈‘≤÷»“»

Ѕюджетний деф≥цит (DEF) Ц це перевищенн¤ видатк≥в бюджету над його доходами.

¬иди державного деф≥циту:

÷икл≥чний деф≥цит бюджету Ц це деф≥цит, ¤кий Ї результатом цикл≥чного пад≥нн¤ виробництва (скороченн¤ нац≥онального доходу та обс¤гу виробництва) внасл≥док конФюнктурних коливань.

—труктурний деф≥цит бюджету Ц це деф≥цит, ¤кий Ї результатом дискрец≥йноњ пол≥тики (встановлен¤ ставок оподаткуванн¤, виплати на соц≥альне забезпеченн¤, розм≥р оборонних видатк≥в).

ќсновн≥ фактори зростанн¤ деф≥циту бюджету:

«б≥льшенн¤ оборонних видатк≥в.

«ростанн¤ виплат пол державному боргу.

«б≥льшенн¤ трансфертних платеж≥в.

«ниженн¤ податк≥в.

6. ƒ≈–∆ј¬Ќ»… Ѕќ–√

¬с≥ грош≥, з≥бран≥ з допомогою податк≥в, поступають держав≥ на спец≥альн≥ банк≥вськ≥ рахунки, ¤к≥ вона маЇ в ÷ентральному банку крањни. ÷≥ грош≥ Ї п≥двалинами дл¤ державного бюджету.

ƒержавний бюджет Ц це узаконений зведений план збор≥в доход≥в держави ≥ використанн¤ одержаних грошових засоб≥в на покритт¤ вс≥х вид≥в њњ витрат.

ƒержавн≥ бюджети затверджують вищ≥ законодавч≥ органи крањн, а ур¤ди лише в≥дпов≥дають за використанн¤ бюджету.

‘≥скальна пол≥тика признаЇ використанн¤ незбалансованих бюджет≥в дл¤ ц≥лей стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. ј це може призвести до зростанн¤ державного боргу.

—кладають бюджет ≥ його виконують спец≥ал≥сти по ф≥нансах.

‘≥нанси Ц загальна назва системи метод≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ управл≥нн¤ доходами ≥ витратами орган≥в державноњ влади ≥ господарських орган≥зац≥й.

Ѕюджет, ¤к державний економ≥чний механ≥зм, ускладнюЇтьс¤ тод≥, коли держав≥ гостро не вистачаЇ грошей на розвФ¤занн¤ важливих завдань, тобто, коли державний бюджет складений з деф≥цитом.

ƒеф≥цит державного бюджету складаЇтьс¤ при так≥й ф≥нансов≥й ситуац≥њ, ¤ка виникаЇ тод≥, коли держав≥ необх≥дно зробити витрати на б≥льшу суму, н≥ж можлива величина його доход≥в. Ѕюджетний деф≥цит Ц перевищенн¤ витрат ур¤ду над його доходами. ј накопичена сума деф≥цит≥в ≥ бюджетних лишк≥в ¤вл¤Ї собою державний борг.

 онцепц≥¤ регулюванн¤ бюджету включаЇ: а) бюджет, ¤кий балансуЇтьс¤ на щор≥чн≥й основ≥; б) бюджет, ¤кий цикл≥чно балансуЇтьс¤; в) фундаментальне ф≥нансуванн¤. ќсновна проблема бюджету, ¤кий балансуЇтьс¤ на щор≥чн≥й основ≥, пол¤гаЇ в тому, що в≥н маЇ не ст≥льки антицикл≥чний характер, ¤к процекл≥чний. ƒосить складно збалансувати бюджет по результатах циклу, ¤кщо п≥днесенн¤ ≥ спади не мають приблизно однокового розмаху.

” минулому зростанн¤ державного боргу було звФ¤зане найчаст≥ше з деф≥цитом ф≥нансуванн¤ в≥йн та економ≥чними спадами. ¬елик≥ деф≥цити 80-х рок≥в Ї передус≥м результатом скороченн¤ податк≥в.

“вердженн¤ про те, що великий державний борг може викликати реф≥нансуванн¤ ур¤ду, фальшиве, тому що, по-перше, борг потр≥бно лише реф≥нансувати, а не погашати, по-друге,ур¤д маЇ право встановлювати податки ≥ створювати грош≥.

ƒержавний борг не Ї ≥нструментом перекладанн¤ економ≥чного т¤гар¤ на майбутнЇ покол≥нн¤.

—ерйозними проблемами, звФ¤заними з державним боргом Ї так≥:

виплати процент≥в по державному боргу зб≥льшують нер≥вн≥сть у доходах;

виплати процент≥в по боргу вимагають п≥двищенн¤ борг≥в, ¤к≥ п≥дривають д≥ю економ≥чних стимул≥в;

виплати процент≥в або основноњ суми боргу ≥ноземц¤м викликають переведенн¤ частини нац≥онального продукту за кордон;

запозиченн¤ ур¤дом на ринку кап≥тал≥в дл¤ реф≥нансуванн¤ боргу або сплати процент≥в можуть зб≥льшити ставки процента ≥ витиснути приватне ≥нвестиц≥йне ф≥нансуванн¤.

Ѕюджетний деф≥цит не означаЇ незбалансованост≥ бюджету Ц це нев≥дпов≥дн≥сть лише пост≥йних власних доход≥в державного бюджету його видатками. ƒжерелами його покритт¤ Ї державн≥ позики або ем≥с≥¤ паперових грошей. Ѕюджетний деф≥цит негативно характеризуЇ ф≥нансову д≥¤льн≥сть держави. “а ще б≥льшим негативним ¤вищем Ї в≥дсутн≥сть конкретноњ обгрунтованоњ пол≥тики його покритт¤.

—в≥товий досв≥д вказуЇ чотири основн≥ способи вир≥шенн¤ проблеми бюджетного деф≥циту:

скороченн¤ бюджетних витрат;

пошук джерел додаткових доход≥в;

випуск (ем≥с≥¤) незабезпечених грошей з метою використанн¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ державних витрат;

позика грошей у банк≥в, господарських орган≥зац≥й, громад¤н, ≥нших держав, ≥ноземних та м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

Ѕюджетний деф≥цит в ”крањн≥ Ц це вимушений деф≥цит. ” наш≥й крањн≥ р≥вень оподаткуванн¤ наст≥льки високий, що дал≥ п≥двищувати його практично неможливо. Ќедостатн≥сть доход≥в державного бюджету головним чином зумовлюЇтьс¤ недостатн≥м обс¤гом доход≥в п≥дприЇмств ≥ громад¤н. ј в≥дтак бюджетний деф≥цит походить не з ф≥нансовоњ пол≥тики держави у сфер≥ долход≥в, а з деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в у нашому сусп≥льств≥.

ѕри винекненн≥ бюджетного деф≥циту ур¤д повинен або додатково друкувати грош≥, або позичати в населенн¤. Ќагромаджен≥ позичков≥ суми називаютьс¤ державним боргом. Ѕ≥льша його частина знаходитьс¤ в короткотривалих ц≥нних паперах (вексел¤х державноњ скарбниц≥).

”р¤ди часто ≥дуть на позику грошей, хоча це веде до зростанн¤ державного боргу. ƒержавний борг ¤вл¤Ї собою суму заборгованост≥ держави власникам його ц≥нних папер≥в, нац≥ональним ≥ м≥жнародним ф≥нансовим орган≥зац≥¤м, а також ≥ншим державам Ц кредиторам. Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту нин≥ мають велик≥ державн≥ борги. “ак, наприклад, деф≥цит державного бюджету —Ўј починаючи з 1981 р. щор≥чно перевищував 100 млрд.дол., а в де¤к≥ роки Ц 200 млрд.дол.. ¬ 1991 р. загальна сума боргу склала б≥льше 3 трлн.дол.. ¬ результат≥ цього платеж≥ держави по процентах зб≥льшились з 53,3 млрд.дол. в 1980 р. до 154 млрд.дол. в 1988 р., тобто з 2% по в≥дношенню до ¬Ќѕ до 3,3 %, що означало зб≥льшенн¤ з 3989 дол. до 10568 дол. в розрахунку на одного жител¤ крањни.

ѕо науково обгрунтован≥й ≥ розумн≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ державний борг не руйнуЇ господарство крањни ≥ не приводить до гострих соц≥ально-економ≥чних конфл≥кт≥в. Ѕ≥льше того, ум≥ле управл≥нн¤ державними ц≥нними паперами дозвол¤Ї не т≥льки залучати грош≥ до державного бюджету, але й усп≥шно управл¤ти розвитком економ≥ки.

ќсновн≥ положенн¤ ≥ висновки.

1. ≈коном≥чна пол≥тика ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть макроеконом≥чних

ц≥лей та засоб≥в њх дос¤гненн¤. ™дн≥сть ц≥лей та засоб≥в з

урахуванн¤м ринкових зм≥н в≥дображаЇтьс¤ ц≥льовою функц≥Їю.

2. «асоби економ≥чноњ пол≥тики впливають на ц≥л≥ опосеред-

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2927 прочитано)