ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥скальна пол≥тика держави
√раф≥чно ефект мультипл≥катора вт≥люЇтьс¤ у тому, що в≥др≥зок ≈1 (величина G) нашого граф≥ка менший, н≥ж в≥др≥зок YuYf (величина приросту продукту). ќтже, ΔY = My/G ΔG, в≥дпов≥дно ΔG = ΔY/My/G. ƒл¤ визначенн¤ ΔG скористаЇмось спрощеним мультипл≥като- ром My/G = 1/1-c'. ЌагадаЇмо, що у попередн≥й тем≥ був зап- ропонований трохи складн≥ший мультипл≥катор: My/G=1/1-c'(1-t) ƒл¤ розрахунку задамо, що с'= 0.8 ≥ пам'¤таймо, що необх≥дний нам прир≥ст продукту становить (4000 - 3200 = 800) одиниць. ќтже, ΔG = 800/1/(1-0/8) = 160 одиниць. јльтернативним до державних витрат засобом ф≥скальноњ пол≥тики Ї ≥нший зас≥б т≥Їњ ж таки пол≥тики, а саме: б≥льш л≥беральне оподаткуванн¤. ƒл¤ врахуванн¤ д≥њ цього фактора сл≥д розр≥зн¤ти сукупний попит ≥ доход, що залишаЇтьс¤ у роз- пор¤дженн≥ споживач≥в п≥сл¤ оподаткуванн¤ (Y -T). «розум≥ло, що завд¤ки податкам у споживач≥в залишаЇтьс¤ менший доход, а отже, скорочуютьс¤ ≥ њхн≥ споживч≥ витрати. “обто за будь ¤кого обс¤гу ¬Ќѕ зб≥льшенн¤ податк≥в спричин¤Ї зменшенн¤ спо- живанн¤. «образимо цей зв'¤зок граф≥чно, виход¤чи з того, що нам необх≥дно запоб≥гти безроб≥ттю шл¤хом зменшенн¤ податк≥в. ѕри цьому маЇ в≥дбутись зростанн¤ випуску з 3200 до 4000 одиниць (граф≥к 8). | | | | |  | | | | C+I+G до скоро- ченн¤ податк≥в | | |
 AD E1   ¬итрати C+I+G  E
K
3200 4000 
Yu Yf y ѕо¤сненн¤ до граф≥ка 8: 1. Ќа граф≥ку в≥дображено зв'¤зок м≥ж р≥внем загальних витрат (—+≤+G) та споживчими витратами до ≥ п≥сл¤ оподат- куванн¤. 2. ѕри зменшенн≥ оподаткуавнн¤ доход≥в л≥н≥¤ — зсуваЇ- тьс¤ вгору; в≥дпов≥дно в≥дбуваЇтьс¤ зсув л≥н≥њ сукупних вит- рат. ¬изначимо, наск≥льки треба скоротити податки, щоб забез- печити повну зайн¤т≥сть шл¤хом зростанн¤ споживчих витрат. ƒл¤ цього скористаЇмось мультипл≥катором впливу податк≥в на загальний випуск (в≥н розгл¤давс¤ у попередн≥й тем≥), а саме: ћу/Τ = - c'/1-c' = ΔY/ΔT. «в≥дси: 1 - c' 1 - 0.8 ΔT = ΔY ----- = 800 * ------- = 200 c' 0.8 ѕор≥вн¤нн¤ результат≥в виконаних розрахунк≥в дають п≥дстави зробити висновок: зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ повноњ зайн¤тост≥ в≥дносно легше дос¤гти шл¤хом зб≥льшенн¤ державних закуп≥вель, н≥ж шл¤хом зменшенн¤ податк≥в. Ќам уже в≥домо, що в межах ф≥скальноњ пол≥тики держава може вдатись до ще одного засобу: державних трансферт≥в. ƒо- помога у вигл¤д≥ трансферт≥в, безумовно, впливатиме на спожи- ванн¤. јдже трансфери зб≥льшують доход, що лишаЇтьс¤ в роз- пор¤дженн≥ домогосподарств. Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤, що кожна одиниц¤ державних витрат на соц≥альн≥ трансферти зб≥льшуЇ споживанн¤ саме на одиницю. јле необх≥дно враховува- ти, що домогосподарства розпод≥л¤ють надходженн¤ у вигл¤д≥ соц≥альних трансферт≥в на споживанн¤ ≥ заощадженн¤. ќтже, трансферти зб≥льшують доход домогосподарств, але те, ¤к вони вплинуть на розм≥р споживанн¤, залежить в≥д граничноњ схи- льност≥ до споживанн¤. ‘ормал≥зуЇмо це твердженн¤ у такий спо- с≥б: Y = c'(Y + GΤ) + I + Gs, де GΤ - соц≥альн≥ трансферти; ------ незм≥нна величина Gs - витрати держави на то- вари та послуги. ѕродиференц≥ювавши р≥вн¤нн¤ по GΤ, отримаЇмо муль- типл≥катор впливу соц≥альних трансферт≥в на продукт: ћy/Gr = c'/1-c' = ΔY/ΔGΤ Ќехай с'= 0.8; тод≥ дл¤ повноњ зайн¤тост≥, тобто зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництв на 800 одиниць, треба зб≥льшити соц≥альн≥ трансферти на 200 одиниць (за умови, що ≥нша час- тина державних витрат - закуп≥вл≥ товар≥в та послуг - зали- шитьс¤ на попередньому р≥вн≥. ƒержавн≥ витрати, податки, ≥нфл¤ц≥¤. «авищен≥ державн≥ витрати, ¤к занижен≥ податки, можуть ставати причиною ц≥новоњ нестаб≥льност≥. ¬ цьому раз≥ сенс ф≥скальноњ пол≥тики пол¤гатиме у зменшенн≥ сукупних витрат. «образимо механ≥зм виникненн¤ так званого "≥нфл¤ц≥йного роз- риву" на граф≥ку 9:
¬итрати   K E2  C+I+G E1
C+I E
Yu Yf Yi y √раф≥к 9 ѕо¤сненн¤ до граф≥ка 9: 1. Ќа граф≥ку показано, що певн≥ витрати домогосподарств ≥ ≥нвестиц≥њ п≥дприЇмц≥в не забезпечують виробництва на р≥вн≥ повноњ зайн¤тост≥, а лише на р≥вн≥ Yu. 2. ƒержавн≥ витрати спричинили по¤ву ≥нфл¤ц≥йного роз- риву (в≥др≥зок ≈1), тобто зростанн¤ ц≥н. ” ¤ких же випадках державн≥ витрати спричин¤ють ≥нфл¤ц≥ю? ¬≥дпов≥дно до нашого граф≥ка, повне використанн¤ ресурс≥в пе- редбачаЇ створенн¤ продукту в обс¤з≥ Yf. ѕродукт Yi за на¤вних у сусп≥льств≥ ресурс≥в створений бути не може. ќтже, витрати на р≥вн≥ продукту Yi не можуть мати товарного забез- печенн¤ ≥ вт≥л¤тьс¤ у зростанн≥ ц≥н. якщо причиною перевищенн¤ державних витрат стали надм≥рн≥ закуп≥вл≥ товар≥в та послуг, то дл¤ в≥дпов≥д≥ на пи- танн¤, на ск≥льки одиниць сл≥д зменшити останн≥, треба ско- ристатис¤ мультипл≥катором ћy/c = 1/(1-c'). ѕрипустимо, що при повн≥й зайн¤тост≥ можна виробити продукт в обс¤з≥ 4000 одиниць. Ќадм≥рн≥ сукупн≥ витрати гарантують реал≥зац≥ю 4400 одиниць. √ранична схильн≥сть до споживанн¤ с'= 0.8. ўоб виз- начити, на ск≥льки одиниць необх≥дно скоротити державн≥ за- купки, треба: ΔY 400 G = -------- = - --------- = - 80. 1/(1-c') 1/(1-0/8) ќтже, в даному випадку подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йного розриву вимагаЇ скороченн¤ державних закуп≥вель на 80 одиниць. якщо ж надм≥рн≥ державн≥ витрати вт≥лились у соц≥альних трансфертах, то дл¤ аналог≥чних розрахунк≥в користуютьс¤ ≥ншим мультипл≥катором: c' 1-c' 0.2 Gt = - Y : ----- = - Y * ---- = - 400 * --- = - 100 1-c' c' 0.8 ќтже, дл¤ скороченн¤ ≥нфл¤ц≥йного розриву соц≥альн≥ трансферти треба скоротити на 100 одиниць. ѕор≥вн¤нн¤ впливу двох елемент≥в державних витрат засв≥дчуЇ, що вплив соц≥альних трансферт≥в Ї слабшим. «в≥дси висновок: б≥льш ефективним засобом обмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї ско- роченн¤ державних закуп≥вель. ≤ншим ф≥скальним засобомобмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї зб≥льшенн¤ податк≥в. ѕри цьому споживанн¤ зменшуЇтьс¤ на ту саму величи- ну, на ¤ку зб≥льшуютьс¤ податки. ќбгрунтованим Ї припущенн¤, що п≥д впливом зростанн¤ податк≥в люди намагаютьс¤ зберегти попередн≥ р≥вн≥ споживанн¤ за рахунок скороченн¤ заощаджень. ќтже, гранична схильн≥сть до споживанн¤ повинна зрости. Ќап- риклад, нехай вона зб≥льшитьс¤ з 0.8 до 0.85. ўоб в≥дпов≥сти на питанн¤, ¤к треба зб≥льшити податки, щоб скоротити вироб- ництво на 400 одиниць, доц≥льно застосувати мультипл≥катор податк≥в з новим значенн¤м граничноњ схильност≥ до спожи- ванн¤: 1-c' 0.15 ΔT = ΔY * --- = 400 * ---- = 71 c' 0.85 –езультати розрахунку дають п≥дстави дл¤ висновку про досить значний вплив на подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ такого ф≥скального засобу, ¤к зб≥льшенн¤ податк≥в. ≈коном≥чн≥ мультипл≥катори. —в≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ в≥дома система муль- типл≥катор≥в, ¤к≥, ¤к уже зазначалос¤, поЇднують ц≥л≥ та за- соби (≥нструменти регулюванн¤). Ѕез урахуванн¤ муль- типл≥катор≥в не розробл¤Їтьс¤ жодна державна програма. Ќаведемо приклади де¤ких мультипл≥катор≥в. ћультипл≥катор державних витрат даЇ можлив≥сть оц≥нити вплив витрат держави на величину ¬Ќѕ. ƒл¤ виведенн¤ його ско- ристаЇмос¤ формулою макрор≥вноваги: Y = C + I + G ¬рахуЇмо, що — = с'(1 - t)Y, де с' - гранична схильн≥сть до споживанн¤; t - частка податк≥в у сукупних доходах. “од≥ Y = c'(1 - t) Y + I + G. --- незм≥нна величина ѕродиференцюЇмо отримане р≥вн¤нн¤ по G: dY 1 My/g = ---- = ------------- dG (1-c'(1-t)) “ут My/g показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y при зм≥н≥ G на одиницю. Ќадамо зм≥нним с' та t таких значень: с'= 0.8, t =0.2, п≥дставимо њх у формулу мультипл≥катора: ќтримаЇмо: My/g = 2.8. ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ державних вит- рат на одиницю, ¬Ќѕ зб≥льшуЇтьс¤ на 2.8 одиниць. ћультипл≥катор податк≥в оц≥нюЇ вплив розм≥ру податк≥в на обс¤г ¬Ќѕ. ƒл¤ виведенн¤ його знову скористаЇмос¤ формулою макрор≥вноваги, але будемо виходити з того, що — = с'(Y - T), де “ - загальнавеличина податкових над- ходжень; (Y - T) - доход п≥сл¤ оподаткуванн¤. ћатимемо: Y = c'(Y - T) + I + G  незм≥нна величина «робивши прост≥ перетворенн¤ ≥ продиференц≥ювавши р≥вн¤- нн¤ по “, д≥станемо: dY c' My/t = ---- = - ----- dT (1-c') “ут ћy/t показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y призм≥н≥ T на одиницю. Ќадамо с' значенн¤ 0.8. ћатимемо: My/t = - 4. ќтриманий мультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ за- гальноњ величини податк≥в на одиницю, ¬Ќѕ зменшуЇтьс¤ на 4 одиниц≥. ћультипл≥катор процентноњ ставки оц≥нюЇ вплив процентноњ ставки на величину ¬Ќѕ. ¬иведенн¤ мультипл≥катора теж роз- почнемо з формули макрор≥вноваги, але тепер врахуЇмо дв≥ обставини: — = с'(1 - t) Y, I = eY - ki, де е - частка заощаджень у ¬Ќѕ; ≥ - ставка процента; k - коеф≥ц≥Їнт щ≥льност≥ зв'¤зку м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та ставкою процента. «нак " - " перед к означаЇ, що зв'¤зок обернений: ≥ ≤. “епер формула Y = C + I + G набуде такого вигл¤ду:  Y = c'(1 - t) Y + eY - ki + G незм≥нна зм≥нна «д≥йснивши перетворенн¤ ≥ продиференц≥ювавши по ≥, мати- мемо: dY k My/i = ---- = - ------------ di 1-c'(1-t)-e . “ут My/i показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y призм≥н≥ ≥ на одиницю. Ќехай с'= 0.8; t = 0.2; e = 0.1; k = 0.3. ѕ≥дставивши ц≥ значенн¤, матимемо м = - 1.15. ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ ставки процен- та на одиницю Y зменшуЇтьс¤ на 1.15 одиниць. √рошовий мультипл≥катор в≥дображаЇ залежн≥сть грошовоњ пропозиц≥њ в≥д грошовоњ бази. ƒл¤ виведенн¤ мультипл≥катора скористаЇмос¤ основними залежност¤ми сфери грошового об≥гу. √рошова пропозиц≥¤ скла- даЇтьс¤ з гот≥вки та депозит≥в: s M = C + D, де — - гот≥вка; D - депозити. √рошова база - це гот≥вка на руках у населенн¤ та у банк≥вськихрезервах: B = C + R, де ¬ - грошова база, — - гот≥вка, R - банк≥вськ≥ резерви. ƒл¤ перетворенн¤ наведених формул скористаЇмос¤ в≥днос- ними показниками (коеф≥ц≥Їнтами): C d = --- , де d - коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу доход≥в населенн¤ D на гот≥вку та депозити; R r = --- , де r - норма банк≥вських резерв≥в, тобто час- D тина депозит≥в, що збер≥гаЇтьс¤ у резервах. “од≥ C = d * D, R = r * D. ѕ≥дставимо значенн¤ — та R у формули: s s M M = d * D + D = D (d + 1); D = ----- d+1 B B = d * D + r * D = D (d + r); D = ---- d + r ѕ≥сл¤ простих перетворень матимемо: s d + 1 M = ------- * B d + r ѕродиференц≥ювавши по ¬, д≥станемо: s d M d + 1 mMs/B = ------ = ------ d B d + r Ќадамо d та r таких значень: d = 0.1; r = 0.2. ѕ≥дставивши ц≥ значенн¤ у формулу мультипл≥катора, мати- мемо: mMs/B = 3.7. ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ грошовоњ бази на одиницю, грошова пропозиц≥¤ зросте на 3.7 одиниць. ѕ≥сл¤ розгл¤ду чотирьох мультипл≥катор≥в можна зробити де¤к≥ узагальненн¤: 1. –озрахунки мультипл≥катор≥в грунтуютьс¤ на фун- даментальних макроеконом≥чних залежност¤х. ” трьох перших прикладах була використана загальна формула балансуванн¤ ¬Ќѕ та суми основних елемент≥в сукупних витрат, у четвертому - формули грошовоњ р≥вноваги. 2. як ц≥л≥ та засоби њх дос¤гненн¤ можуть розгл¤датись р≥зн≥ величини. ” перших трьох прикладах ц≥ллю виступав ¬Ќѕ, а засобом впливу були G, T та i. ” четвертому приклад≥¤к ц≥ль анал≥зувалас¤ пропозиц≥¤ грошей Ms , а засобом слугувала гро- шова база ¬. 3. ќск≥льки кожен ≥з мультипл≥катор≥в даЇ певн≥ к≥льк≥сн≥ залежност≥, то в≥н може бути використаний дл¤ прог- нозуванн¤. “рет≥й висновок заслуговуЇ особливоњ уваги. ѕроте одразу виникаЇ запитанн¤: наск≥льки точними будуть прогнози, побудован≥ на п≥дстав≥ економ≥чних мультипл≥катор≥в? ќск≥льки дл¤ розрахунку самих мультипл≥катор≥в викорис- товуютьс¤ значенн¤ ≥нших зм≥нних, то прогнози щодо впливу кожного ≥з засоб≥в на мету будуть наст≥льки точними, нас- к≥льки правильними Ї у¤вленн¤ про перел≥чен≥ зм≥нн≥. ј ц≥ у¤вленн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в формуютьс¤ на п≥дстав≥ резу- льтат≥в обробки статистичноњ ≥нформац≥њ. ≤з перел- ≥ченихзм≥нних лише показник r (норма банк≥вських резерв≥в) не потребуЇ такоњ обробки, оск≥льки в≥н визначаЇтьс¤ центральним банком крањни дл¤ вс≥х ≥ншихбанк≥в. ≤нш≥ зм≥нн≥: с' - гранич- на схильн≥сть до споживанн¤, t - частка податк≥в в доходах, е - частка заощаджень, к - коеф≥ц≥Їнт щ≥льност≥ зв'¤зку м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та ставкою процента, d - коеф≥ц≥ент розпод≥лу доход≥в на гот≥вку та депозит - одержуютьс¤ статистичним шл¤- хом. —аме на¤вн≥сть реальних статистичних даних щодо перел≥- чених та ≥нших зм≥нних перетворюЇ макроеконом≥чну модель на макроеконометричну. ћакроеконометричною називаЇтьс¤ модель, що в≥дображаЇ економ≥ку не лише ¤к≥сно, а й к≥льк≥сно. 3. ј¬“ќћј“»„Ќ≤ —“јЅ≤Ћ≤«ј“ќ–» “ј ƒ»— –≈÷≤…Ќј —“јЅ≤Ћ≤«ј÷≤…Ќј ѕќЋ≤“» ј. «а кейнс≥анськими рецептами державн≥ витрати можуть значно перевищувати бюджетн≥ доходи, що створюЇ бюджетний деф≥цит ≥ веде до зростанн¤ внутр≥шнього державного боргу. ƒеф≥цит свого бюджету держава покриваЇ за рахунок позики - випуску державних боргових зобов'¤зань (обл≥гац≥й ≥ вексел≥в). ≤нший шл¤х покритт¤ деф≥цитного бюджету - ем≥с≥¤ небезпечних кредитних грошей, що веде до значного стрибка ≥нфл¤ц≥њ. ƒеф≥цит державного бюджету виникаЇ внасл≥док надм≥рних витрат держави на в≥йськов≥ ц≥л≥, на родутий апарат чинов- ник≥в, державних закуп≥вель товар≥в (насамперед в≥йськовоњ техн≥ки ≥ озброЇнь) за п≥двищеними ц≥нами тощо. ’рон≥чна деф≥цитн≥сть бюджету, що допускаЇтьс¤ кейнс≥анською макро- економ≥чною моделлю, веде до розгулу ≥нфл¤ц≥њ, зростанн¤ внутр≥шнього боргу держави. ”се це св≥дчить про те, що мож- ливост≥ держави перерозпод≥лити нац≥ональний доход (через державний бюджет нин≥ проходить до 50% доходу нац≥њ) маЇ в≥дом≥ меж≥. “аким чином, сучасна держава дл¤ регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки широко застосовуЇ ф≥скальну пол≥тику, тобто регулю- ванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через ман≥пулюванн¤ податковими ставками ≥ видами податк≥в та засобами державного бюджету. ¬ залежност≥ в≥д метод≥в проведенн¤ ф≥скальна пол≥тика може бути дискрец≥йною чи недискрец≥йною. ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика включаЇ св≥доме викорис- танн¤ державного оподаткуванн¤ ≥ власних витрат дл¤ дос¤г- ненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги. ƒискрец≥йна пол≥тика (в≥д латинського discretio) - пол≥- тика, що проводитьс¤ державою на власний розсуд, тобто св≥до- ме, суб'Їктивне ман≥пулюванн¤ податками ≥ державними вит- ратами дл¤ зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва. Ќедискрец≥йна пол≥тика передбачаЇ автоматичну, об'Їктивну зм≥ну параметр≥в нац≥онального виробництва п≥д д≥Їю державних заход≥в. ¬итрати держави вт≥люютьс¤ у закуп≥вл¤хресурс≥в, товар≥в та послуг. ¬ умовах дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики дан≥ витрати зб≥льшують сукупн≥ витрати у сусп≥льств≥ ≥ ведуть до наступного зростанн¤ нац≥онального продукту. —л≥д в≥дзначити, що державн≥ витрати п≥ддаютьс¤ ефекту мультипл≥катора. «окрема, зростанн¤ державних витрат на 20 млрд. гр. од. викликало зб≥льшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ на 100 млрд. гр. од. (з 320 до 420). “обто, у даному г≥потетичному приклад≥ мультипл≥катор, ¤к ≥ ран≥ше, дор≥внював 5 (100:20). ¬ажливо наголосити, що це зб≥льшенн¤ державних витрат ф≥нансуЇтьс¤ не за рахунок зростанн¤ податк≥в (вони тут вза- гал≥ не врахован≥). ≤накше кажучи, даний ефект муль- типл≥катора виникаЇ через зростанн¤ бюджетного деф≥циту. ‘ун- даментальн≥ рекомендац≥њ ейнса саме й включають зростанн¤ деф≥цитного ф≥нансуванн¤ дл¤ подоланн¤ спаду чи депрес≥њ. ј ¤кими можуть бути насл≥дки скороченн¤ державних вит- рат? ќчевидно, що скороченн¤ державних закуп≥вель викличе зменшенн¤ сукупних витрат. ” свою чергу, в≥дбудетьс¤ скоро- ченн¤ р≥вноважного „Ќѕ. ћожна перев≥рити, ¤кщо повернутись до розгл¤нутого числового прикладу, що скороченн¤ державних вит- рат з 20 до 10 млрд. гр. од. викличе зменшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ на 50 млрд. гр.од. ÷е означаЇ, що величина муль- типл≥катора не зм≥нитьс¤ ≥ дор≥внюватиме 5 (50:10). ќподаткуванн¤ протилежним чином впливаЇ на обс¤г р≥вно- важного нац≥онального доходу. ƒл¤ розгл¤ду на приклад≥ сл≥д припустити, що снуЇ Їдиний пост≥йний податок, що дасть одну ≥ ту ж суму податкових надходжень при будь-¤кому обс¤з≥ „Ќѕ. ¬плив податк≥в на економ≥чну р≥вновагу розгл¤даЇтьс¤ в таб- лиц≥, ¤ка Ї продовженн¤м попередньоњ. “абл. 1. ќподаткуванн¤ ≥ макроеконом≥чна р≥вновага (г≥потетичн≥ дан≥, в млрд. гр. од.)
Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2927 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
