ћузика > “в≥р „и ми ще з≥йдемос¤ знову
«н≥мана фермата витримуЇтьс¤ обидвома руками, пот≥м зн≥маЇтьс¤ на 2 половину 3 дол≥. Ќезламана Ц перевод на 1 долю. ƒиригенту сл≥д дотримуватись великоњ точност≥ у показ≥ вступ≥в. ѕоказ вступ≥в сл≥д робити так переконливо ≥ ч≥тко, щоб у хорист≥в не було н≥¤кого сумн≥ву в тому Ц треба њм вступати чи н≥. ѕоказ вступу починаЇтьс¤ з жеста на увагу, пот≥м ≥де замах. «амах повинен в≥дображати силу звучанн¤. темп, характер подач≥ звуку. ѕоказ вступу на початку твору на третю долю такту не складаЇ дл¤ диригента труднощ≥в, але ≥ тут необх≥дна ч≥тк≥сть його показу: замах на друг≥й дол≥, вступ хору Ц на трет≥й дол≥: ¬ 14 такт≥ чолов≥чий склад вступаЇ на 4 долю, в≥дпов≥дно замах буде на 3 дол≥. ¬ажливо ч≥тко показати вступ, тому замах робитьс¤ ч≥ткий ≥ короткий, затримуючи синкопу. ¬ажливим моментом Ї показ зн¤тт¤ дл¤ сол≥ст≥в ≥ показ вступу дл¤ хору в код≥. ’ор починаЇ сп≥вати з-за такту (вступаЇ на 4 долю). јле складн≥сть пол¤гаЇ в тому, що сол≥сти зак≥нчують сп≥вати на 1 долю наступного такту. “ут важливо показати ≥ вступ хору, ≥ зн¤тт¤ дл¤ сол≥ст≥в: —л≥д звернути увагу на р≥вноправн≥сть ≥ незалежн≥сть л≥воњ ≥ правоњ руки в диригентських жестах. Ќаприклад, при зн¤тт≥ правою рукою хору на першу половину третьоњ дол≥ такту, а л≥вою Ц фортеп≥анного супроводу, але вже на першу долю наступного такту: ¬с≥ перерахован≥ вище труднощ≥ вимагають в≥д диригента профес≥йноњ майстерност≥ ≥ попередньоњ п≥дготовки перед роботою над даним твором. ƒинам≥ка в твор≥. ѕочинаЇтьс¤ тв≥р з фортеп≥анного вступу на р ≥з розширенн¤м динам≥ки (crescendo) ≥ затиханн¤м (diminuendo) перед вступом хору. ’ор вступаЇ на р, звод¤чи силу звучанн¤ на рр ≥ зб≥льшуючи напругу до стр≥мкого f п≥д час сп≥ву чолов≥чого складу, раптово спадаючи на р. —ол≥сти починають сп≥вати своњ парт≥њ mp, поступово крещендуючи до f - кульм≥нац≥њ твору, думки У... за нењ √оспода мол≥ть!Ф, оп≥сл¤ сход¤чи до рр ≥ кода починаЇтьс¤ вступом хору на рр., ф≥мруючи звук на фермат≥, н≥би востаннЇ стверджуючи основну думку твору. ƒикц≥¤ ≥ орфоеп≥¤. ќск≥льки тв≥р виконуЇтьс¤ украњнською мовою, то тут немаЇ ¤кихось особливостей дикц≥њ ≥ орфоеп≥њ, адже украњнський текст ¤к пишетьс¤, так ≥ читаЇтьс¤. јле диригенту сл≥д звернути увагу на штучне в≥дкритт¤ закритих склад≥в (перенесенн¤ приголосноњ л≥тери з к≥нц¤ наступного) одного складу чи слова на початок наступного). Ќаприклад: пишемо виконуЇмо сло-во прав-ди сло-во пра-вди не-хай ≥ так не не-хай ≥ та-кне “емп. “в≥р виконуЇмо в темп≥ moderato Ц з лат. пом≥рно. ÷ей темп витримуЇтьс¤ прот¤гом усього твору ≥ т≥льки в код≥ в≥н трохи спов≥льнюЇтьс¤, що належить до агог≥чних зм≥н, ¤к≥ виправдовуютьс¤ при ≥нтерпретац≥њ хорового твору. «наченн¤ твору. “в≥р У„и ми ще з≥йдемос¤ знову?Ф Ц високохудожнЇ полотно, ¤ке маЇ надзвичайно велике виховне та навчальне значенн¤ ¤к дл¤ молодого диригента, так ≥ дл¤ хориста Ц виконавц¤ та слухача. ƒиригуючи даний тв≥р, диригент повинен досконало волод≥ти елементарною техн≥кою диригуванн¤. ќдночасно в≥н краще закр≥плюЇ так≥ техн≥чн≥ навички, ¤к динам≥чн≥ контрасти в жестах, подача вступ≥в на зан¤тт¤х ≥ т.д. —п≥ваки, виконуючи даний тв≥р, набувають в≥дпов≥дних вокально-хорових навичок Ц правильного академ≥чного звукоутворенн¤, чистоти ≥нтонуванн¤, ансамблевого сп≥ву. ¬еликий виховний вплив робить тв≥р ≥ на слухача. —лухаючи тв≥р, слухач проймаЇтьс¤ духом л≥рично-драматично-патр≥отичного зм≥сту. Ќадзвичайно великий вплив на його сприйн¤тт¤ несе основна ≥де¤, закладена в смисловому текст≥. —лухач, завд¤ки њй, збагачуЇ себе емоц≥йно ≥ духовно. “в≥р, актуальний ≥ в наш час, набув р≥вн¤ шедевру, видатного дос¤гненн¤ людськоњ думки.
Ќазва: “в≥р „и ми ще з≥йдемос¤ знову
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1846 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
