Ќародн≥ промисли > –≥зьба по дереву ¤к ужиткове мистецтво

ѕор¤д з геометричною площинною р≥зьбою, найпоширен≥шою на √уцульщин≥ Ї скульптурна ≥ об'Їмна р≥зьба. Ѕагато твор≥в Ї без≥менними, починаючи з 19 ст. майстри ставили датуванн¤, авторськ≥ п≥дписи на виробах. ќсобливе м≥сце в ≥стор≥њ розвитку гуцульського народного мистецтва пос≥даЇ найвидатн≥ший майстер-р≥зьб¤р ≥ мос¤жник?? ёра Ўкр≥бл¤к. Ѕоджарства навчавс¤ в≥д батька, але працював над р≥зьбою. ¬≥с≥мнадц¤тий у с≥м'њ син став талановитим р≥зьб¤рем. “вори митц¤ експонувалис¤ у Ћьвов≥, ¬≥дн≥,  оломињ, ќдес≥. „исленн≥ роботи потрапл¤ли за кордон.

ƒл¤ своњх роб≥т використовував грушу, ¤в≥р, сливу, бук, черешню.  р≥м чистоњ сухоњ р≥зьби, що Ї дом≥нуючим способом художнього оздобленн¤, майстер вдало використовував ≥нкрустац≥ю рогом ≥ чорним деревом, кольоровими металами, часом крученим м≥дним дротом. „асто застосовував декоративн≥ мотиви, виконан≥ техн≥кою художнього випалюванн¤.

як найхарактерн≥ш≥ орнаментальн≥ ≥ декоративн≥ мотиви в≥н вживав п≥вкола, трикутники, рельЇфно-пластичн≥, пшеничн≥ колосочки, "головкат≥", "≥льчасте письмо", трилисники, "карпатець", "копанички", "кривульки", "сл≥зки". ¬≥н вводив нов≥ мотиви власноњ композиц≥њ, ур≥зноман≥тнював њх, збагачуючи нов≥ декоративн≥ засоби художнього оздобленн¤. ќрнаментальн≥ мотиви Ўкр≥бл¤ка в≥др≥зн¤ютьс¤ ч≥тк≥стю, ¤к≥стю, виразн≥стю ≥ простотою. ¬≥н оперуЇ визначною к≥льк≥стю основних декоративних мотив≥в, про те, волод≥ючи вин¤тковим ум≥нн¤м, ≥ в≥дчутт¤м орган≥зац≥њ њх, створюЇ заверешену орнаментальну композиц≥ю, що даЇ чудову гармон≥ю переход≥в пластики геометричного орнаментально-декоративного ??виського рельЇфу. ѕочутт¤ ритму ≥ симетр≥њ в декоративних засобах майстра було надзвичайно витонченим, ви¤вом великоњ обдарованост≥ природноњ. ¬≥н глибоко розум≥в ≥ в≥дчував орган≥чний зв'¤зок декоративних мотив≥в з формою предмет≥в, њх пропорц≥ональний взаЇмозв'¤зок щодо встановленн¤ розм≥р≥в чи величин самого орнаменту або його частин до вс≥Їњ площ≥ ≥ њњ окремих членувань.  р≥м того, декоративн≥ мотиви завжди узгоджен≥ не т≥льки з самою формою вироб≥в, але ≥ з њх побутово-вжитковим або громадським призначенн¤м. ќсобливе м≥сце в художн≥й творчост≥ майстра належать техн≥ц≥ грав≥руванн¤ ≥ карбуванн¤ по кольорових металах. ” сполученн≥ р≥зьблених ≥ металевих орнаментальних мотив≥в в≥н дом≥гс¤ орган≥чноњ художньоњ Їдност≥, з допомогою ¤ких вироби, не втрачаючи свого вжиткового призначенн¤, одночасно були витворами справжнього народного мистецтва. …ого творчий шл¤х - величезний поступ у розвитку украњнськоњ народноњ художньоњ культури на √уцульщин≥ 19 ст. ћайстер своЇю творч≥стю утверджував висок≥ самобутн≥, прогресивн≥ художн≥ традиц≥њ в народному мистецтв≥, чим здобув визнанн¤, заслужену попул¤рн≥сть за межами √уцульщини, за що його народ назвав основоположником класичних зразк≥в гуцульськоњ народноњ р≥зьби по дереву. Ќайвиразн≥шим художн≥м пожинанн¤м до р≥зьбарства в≥дзначавс¤ син ¬асиль. ¬ його творчост≥ зустр≥чаЇмо дуже багато сп≥льного з батьком. —п≥льн≥сть пол¤гаЇ у асортимент≥ вироб≥в, у способах њх художнього оздобленн¤, в матер≥ал≥, в характер≥ вжиткового призначенн¤, в техн≥ц≥ виконанн¤.

¬асиль розвинув техн≥ку ≥нкрустац≥њ, застосовуючи њњ в мотивах чистоњ геометричноњ р≥зьби. ¬≥н прагнув надати своњм виробам б≥льшоњ пластичност≥, соковитост≥, ввод¤чи рельЇфну орнаментальну пластику, рельЇфн≥ вставки та накладки у вигл¤д≥ геометричних форм, що виступають над площиною. ÷ей декоративний зас≥б зустр≥чаЇмо ≥ у ¬.ƒевдюка. ¬асиль Ўр≥бл¤к чудово волод≥в техн≥кою випалюванн¤.

Ѕрати ћикола ≥ ‘ед≥р добре волод≥ли р≥зц¤ми, ћикола неодноразово брав участь у виставках, на ¤ких представл¤в своњ твори, що мали неаби¤кий усп≥х.

ƒ≥лки-спекул¤нти зац≥кавились ориг≥нальн≥стю ≥ самобутн≥стю вироб≥в гуцульських майстр≥в. ћайстрам платили дещицю за њхн≥ твори, диктуючи њм замовленн¤. ѕочали попул¤ризуватис¤ вироби багато оздоблен≥ б≥сером, а сама форма або конституц≥¤ њх надм≥рно ускладнювалась.

ћарко ћегеденюк ≥з с.–≥чки в≥д≥грав особливу роль в ≥стор≥њ розвитку художньоњ р≥зьби на √уцульщин≥. ¬≥н розвив техн≥ку викладанн¤ кольоровим б≥сером, ¤ка зустр≥чалас¤ ≥ в ≥нших р≥зьб¤р≥в - його сучасник≥в.  ольорова гама б≥серу в роботах майстра була пор≥вн¤но небагата, але в≥н ум≥в згармон≥зувати р≥зноман≥стн≥сть кольор≥в з особливим художн≥м почутт¤м.

ћегеденюк першим поЇдав чеканку ≥ грав≥руванн¤ у своњх виробах з деревом та б≥сером. ’арактерним дл¤ нього Ї вваденн¤ в художньо-декоративн≥ засоби рельЇфно-пластичних мотив≥в. як вин¤тковий вир≥б, вони одночасно виступають ≥ ¤к декоративн≥ детал≥.

—мугастий малюнок рельЇфних накладок - це гармон≥йно вишуканий композиц≥йний елемент орнаментального характеру. ” виробах майстра приваблюЇ простота конструкц≥њ, практичне признеченн¤, орган≥чна Їдн≥сть форми ≥ декоративних мотив≥в, високе почутт¤ ритму ≥ симетр≥й в орнаментальних оздобах його роб≥т, ц≥л≥сн≥сть декоративних пл¤м?? Ї характерною рисою в творчост≥ ћ.ћегеденюка.

¬≥домим майстром художньоњ р≥зьби на √уцульщин≥ був ¬асиль ƒевдюк ≥з  осова. ¬≥н багато зробив дл¤ розширенн¤ ≥ розвитку народного мистецтва, дл¤ орган≥зац≥њ спец≥альноњ фаховоњ школи художн≥х народних ремесел на √уцульщин≥. ¬.ƒевдюка, ¬.Ўкр≥бл¤ка ≥ ћ.ћегеденюка ¤к фах≥вц≥в р≥зьби оф≥ц≥йно запросили з  осова до фаховоњ школи у ¬ижниц≥, ¤ку в≥дкрили у 1905 р.“ут ƒевдюк пропрацював до 1914 р.

¬.ƒевдюк у  осов≥ продовжував кращ≥ традиц≥њ гуцульських р≥зьб¤р≥в, розширював можливост≥ ≥ способи застосуванн¤ ≥нкрустац≥њ не т≥льки перламутром ≥ рогом, але природн≥м кольором текстури дерева, кольоровим металом (??руванн¤м), почав фарбувати дерева, ¤к матер≥ал дл¤ своњх вироб≥в, на ньому виконував декоративн≥ прекраси, викладанку б≥сером. ¬≥н см≥ливо ≥ по-своЇму ориг≥нально розв'¤зуЇ завданн¤ поЇднанн¤ ??? р≥зьби геометричного характеру з веденн¤м нап≥воб'Їмних або нап≥вскульптурних елемент≥в. ћайстер у своњх роботах застосовував художн≥ випалюванн¤. јсортимент вироб≥в дуже широкий ¤к за вжитковим призначенн¤м, так ≥ за формами ≥ розм≥рами.

¬ 1920-х роках ƒевдюк у власн≥й майстерн≥ в≥дкрив приватну профес≥йну школу, де навчав гуцульських д≥тей мистецтву р≥зьби по дереву. ????? орнаментальн≥ мотиви майстра ≥ "пшеничка", "рачки", "зубчики", "сл≥зки", "копанички", "≥льчате письмо" тощо.

¬≥дом≥ майстри-р≥зьб¤р≥ на √уцульщин≥  арпатюки?? ёр≥й ≥ —емен, ѕетро ≥з с.яворова  ос≥вського району. ” своњх ранн≥х творах ёр≥й використовував вс≥ принципи композиц≥йних засоб≥в ≥ орнаментальн≥ мотиви Ўкр≥бл¤к≥в.

–озгл¤даючи творч≥сть майстр≥в пер≥оду 30-х р., пом≥тно, що вони вводили дедел≥ б≥льше в техн≥ку чистоњ р≥зьби ≥нкрустац≥ю. ≤нкрустували чорми рогом, чорним деревом, металом, перламутром, б≥сером. ѓм належать авторство багатьох нових композиц≥йних "р≥шень у техн≥ц≥ ≥нкрустац≥њ". ћотиви: "дор≥жка", "дор≥жка з п≥дк≥вками", "з≥рниц¤", "драбинка" Ї нововведен¤ми ё. арпатюка??.

” р≥зьб≥  арпатюк≥в?? багато сп≥льного, але кожний з них збер≥г свою власну точку творчоњ ≥ндив≥дуальност≥. ” —емена Ї витончене художнЇ в≥дчутт¤ орнаментальних композиц≥й ¤к у р≥зьб≥, так ≥ в ≥нкрустац≥њ, ум≥нн¤ з найтоншим смаком д≥брати барви ≥ в≥дпов≥дну тональну гармон≥ю матер≥ал≥в дл¤ ≥нкрустац≥њ, висока техн≥чна майстерн≥сть. ÷ьому навчив свого сина ¬асил¤.

“ворч≥сть р≥зьб¤р≥в: Ўкр≥бл¤к≥в, ћегеденюка, ƒевдюка,  арпатюк≥в?? ¤вл¤Ї собою визначн≥ стор≥нки великоњ школи в ≥стор≥њ розвитку народного мистецтва р≥зьби на √уцульщин≥. ¬елика когорта р≥чк≥вських р≥зьб¤р≥в: “омюк??, ћедведчук,  ≥щук?? ћ.‘.,  ≥щук??«.ћ., Ўмадюк??, ¬.‘. ≥щук ≥ ≥нш≥. Ќа цил≥ндричних формах “омюк майстерно застосовуЇ стр≥чкову композиц≥ю орнаментальних мотив≥в, ¤ка створюЇ своЇр≥дне багато¤русне розм≥щенн¤ декорд ≥ ще б≥льше п≥дкреслюЇ саму форму виробу.

” 1839 р. ”крхудожпром???ка орган≥зувала два великих художньо-промислових виробництва - арт≥ль "√уцульщину" ≥ арт≥ль ≥м.“.√.Ўевченка, ћ. ≥щук, р≥чк≥вський р≥зьб¤р - одни з перших активних орган≥затовр≥в арт≥лей, очолив арт≥ль "√уцульщину", поЇдавши обов'¤зки адм≥н≥стратора ≥ митц¤. ” своњх творах застосовуЇ зовс≥м нов≥ декоративн≥ засоби: на центральн≥й частин≥ орнаментальних композиц≥й в≥н вм≥щуЇ тематичн≥ зображенн¤, суто образотворчого характеру, ¤к≥ виконуЇ техн≥кою ≥нкрустац≥њ, вводить у своњх творах техн≥ку барельЇфноњ р≥зьби по дереву. « його ≥н≥ц≥ативи група майстр≥в виготовила мебель дл¤  ремл¤ (1947 р.).

÷≥кав≥ роботи майстра - “имкова ћ.ѕ. —амост≥йно почав свою роботу з 1929 р. ѕрацюЇ з р≥зними матер≥алами, р≥зною техн≥кою. ¬иконуЇ р¤д декоративних тарел≥в, юв≥лейних альбом≥в.

¬перше почули про вихованц¤  ос≥вського училища прикладного мистецтва ћ.ё.‘ед≥рка у 1955 р. на ¬сесв≥тньому фестивал≥ у ¬аршав≥, де молодь представл¤ла св≥й творчий здобуток в р≥зних напр¤мах та видах мистецтва. ¬ид≥ливс¤ ‘ед≥рк≥в тар≥ль, виконаний техн≥кою ≥нкрустац≥њ та р≥зьби. ÷е був одним ≥з типових зразк≥в багатобарвноњ гуцульськоњ народноњ творчост≥. ћайстер виконуЇ багато роб≥т присв¤чених ≥сторичним датам, веде педагог≥чно-виховну роботу з молоддю училища.

¬≥домий майстер √уцульщини ¬.√авриш чудово ≥ досконало застосував орнаментальн≥ прикраси в найдр≥бн≥ших детал¤х, способом ≥нкрустац≥њ кольоровим металом, рогом, перламутром, др≥бним р≥знокольоровим б≥сером, м≥н≥атюрною р≥зьбою, твори його техн≥чно досконал≥, композиц≥йно ≥ художньо завершен≥. ¬иготовл¤Ї р≥зьб¤рський ≥нструмент.

÷≥нними Ї пошуки у створенн≥ художн≥х роб≥т ≥з дерева зд≥бного р≥зьб¤ра √уцульщини ≤.ћ.—авченка. ќдним з перших на √уцульщин≥ в≥н застосував ориг≥нальн≥ способи ≥нкрустац≥њ в декоративних зображенн¤. ÷¤ техн≥ка декоративна на √уцульщин≥, д≥стала назву - техн≥ка мозайжоњ?? викладки, ??? по-тематичних зображень. ћайстер використовуЇ самобутн≥ орнаментальн≥ мотиви ≥ творчо переробл¤Ї њх, надаючи њм нового, ориг≥нального звучанн¤, створюЇ нов≥ сучасн≥ форми дерев¤них вироб≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –≥зьба по дереву ¤к ужиткове мистецтво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5123 прочитано)